У 102 дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу, та у 20 здорових підлітків проведено оцінку зовнішньосекреторної функції печінки та підшлункової залози за результатами клініко-інструментальних досліджень, вивчення рівня ендогенного секретину та холецистокініну з урахуванням тривалості та компенсації захворювання. Під час зростання тривалості та зниження рівня компенсації цукрового діабету 1 типу спостерігали дискоординацію секреції гастроінтестинальних гормонів, що призводить до порушення екзокринної функції підшлункової залози.

Для визначення резервних можливостей серця і особливостей адаптації серцево-судинної системи до фізичного навантаження дітей із хронічним захворюванням нирок діабетичного і недіабетичного походження обстежено 70 осіб віком 7 - 17 років. Установлено, що прогресування хронічного захворювання нирок призводить до поступового погіршення функціональних можливостей серцево-судинної системи (ССС) за умов фізичного навантаження, що ілюструється проградієнтним зменшенням працездатності та зниженням ефективності енергозабезпечення фізичного навантаження. Визначено, що діти з діабетичною нефропатією мають більш суттєві функціональні порушення з боку ССС у порівнянні з хворими з хронічними захворюваннями нирок I стадії.

Обстежено 20 пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) I типу з діабетичною нефропатією (ДН) у стадії мікроальбумінурії та 64 практично здорових дітей. Виміряно основні ехографічні розміри нирок і за допомогою формул розраховано об'ємні параметри та пропорції. З'ясовано, що ДН у стадії мікроальбумінурії супроводжується ремоделюванням нирок. Гіпертрофія паренхіми формується за диспропорційним типом - за незмінного загального об'єму нирки за рахунок зменшення об'єму мискової системи. Доведено, що ультразвукові морфометричні об'ємні параметри у дітей, хворих на ЦД I типу, можна використовувати для визначення наявності структурно-тканинних змін і спостереження за динамікою діабетичного ураження нирок.

Обстежено 35 дітей з цукровим діабетом I типу: 1 група (n = 15) - діти з нормоальбумінурією; II група (n = 20) - пацієнти с мікроальбумінурією. Визначено основні ехографічні ознаки структурно-тканинних змін нирок у разі діабетичного ураження. Доведено, що дітям з цукровим діабетом I типу та нормоальбумінурією необхідно разом з контролем HbA1c, рівня мікроальбуміну сечі та швидкості клубочкової фільтрації регулярно проводити ультразвукове дослідження нирок для виявлення ендоскопічних ознак формування діабетичної нефропатії. Показано, що у разі діабетичної нефропатії найбільш характерними стають ультразвукові ознаки фіброзно-склеротичних змін у нирках.

Досліджено стан енергетичного забезпечення дітей, хворих на цукровий діабет 1-го типу (ЦД-1), залежно від рівня глікемічного контролю та тривалості хвороби. Стан аеробного гліколізу оцінювали за активністю сукцинатдегідрогенази у лімфоцитах периферичної крові, яку досліджували за допомогою кількісного цитохімічного методу Пірса. Стан анаеробного гліколізу визначався за активністю лактатдегідрогенази у сироватці крові, котру досліджено за допомогою кінетичного методу. Встановлено, що дітям, хворим на ЦД-1, властивий енергетичний дисбаланс, котрий проявляється зниженням активності аеробного та активацією процесів анаеробного гліколізу. Виявлені зміни суттєво залежать від рівня глікемічного контролю та тривалості діабету.

Проведено оцінку ефективності застосування полівітамінного препарату "Нейровітан" у комплексному лікуванні діабетичної полінейропатії у дітей. Доведено, що Нейровітан є ефективним, патогенетично обгрунтованим та сприяє позитивній клінічній динаміці неврологічних розладів у дітей, хворих на цукровий діабет.

Компенсація цукрового діабету (ЦД), зниження кількості гіпоглікемій - спосіб уникнення ризику виникнення можливих ускладнень діабету. Використання аналогів інсуліну Лантус<190> та Епайдра<190> в базисно-болюсній схемі інсулінотерапії ЦД дозволяє максимально наблизитися до відтворення фізіологічної схеми коливань інсуліну в організмі хворої дитини, значно покращити показники метаболічного контролю, знизити рівень глікованого гемоглобіну та частоту гіпоглікемій, що в кінцевому рахунку зумовлює покращання якості життя хворого та зниження ризику виникнення можливих ускладнень ЦД. Наведено дані клінічного досвіду з переведення, тактики лікування та метаболічного контролю хворих на ЦД, здійснено порівняльний аналіз ефективності такої терапії.

Проведено исследование дезинтоксикационной функции печени у 115 подростков в возрасте от 11 до 14 лет, из которых 32 пациента, страдающие дискинезией желчевыводящих путей, и 83 - дискинезией желчевыводящих путей на фоне сахарного диабета первого типа. У последних выявлено повышение уровня <$E gamma>-ГТП, что расценено как признак развившегося у них внутрипеченочного холестаза. Обращают внимание и показатели АЛТ, АСТ, тимоловой пробы, которые у значительного количества пациентов с инсулинзависимым сахарным диабетом при дискинезии желчевыводящих путей находились на уровне верхней границы физиологической нормы. В группе контроля подобных изменений не зарегистрировано.

Разработанные критерии диагностики метаболического синдрома (МС) в большинстве своём ориентированы на организм взрослого человека. Однако начальные проявления МС встречаются уже в детском возрасте, что определяет необходимость разработки унифицированных критериев диагностики МС, отвечающих особенностям детского организма. В связи с этим в 2007 г. Международной диабетической федерацией приняты новые критерии абдоминального ожирения и МС у детей и подростков. Профилактика и лечение МС должны быть направлены на основные звенья патогенеза этого синдрома - ожирение и инсулинорезистентность, и включать в себя немедикаментозную и медикаментозную терапию. Одним из новых направлений в области лечения детей и подростков, страдающих осложненными формами ожирения, является исследование эффективности препаратов метформина. К основным фармакологическим эффектам этого представителя группы бигуанидов относятся повышение чувствительности тканей к инсулину, подавление печеночной продукции глюкозы, снижение компенсаторной гиперинсулинемии, нормализация липидного профиля. Кроме того, предполагается, что метформин обладает антигипертензивным эффектом и стимулирует транспорт глюкозы в клетки-мишени инсулина.

Вопросы о диабетическом поражении центральной нервной системы (ЦНС) у детей изучены недостаточно. Целью исследования явилось изучение клинико-функционального состояния ЦНС у детей с сахарным диабетом 1 типа (СД1) г. Алматы. Объектом исследования явилось 205 детей с СД1 в возрасте от 3-х до 16-ти лет: 91 (44,39 %) мальчик и 114 (55,61 %) девочек. Возраст детей с СД1 составил в среднем 9,73 ± 3,79 лет. Длительность СД1 у обследуемых детей варьировала от 6 мес. до 10 лет, в среднем - 2,73 ± 2,58 года. Контрольная группа была представлена 101 ребенком без СД1. Группы были сопоставимы по полу и возрасту. Обследование детей включало: анализ перинатального периода, выяснение жалоб, указывающих на наличие симптомов поражения ЦНС,клинический неврологический осмотр, электроэнцефалографии (ЭЭГ). У большинства (79,5 %) обследованных детей с СД1 обнаружены признаки поражения ЦНС в виде жалоб церебрастенического и общемозгового характера, рассеянная неврологическая симптоматика и неспецифические изменения на ЭЭГ.

Питання про діабетичне ураження центральної нервової системи (ЦНС) в дітей досліджені недостатньо. Метою дослідження було вивчення клініко-функціонального стану ЦНС у дітей із цукровим діабетом 1 типу (ЦД1) м. Алмати. Об'єктом дослідження були 205 дітей із ЦД1 віком від 3-х до 16-ти років: 91 (44,39 %) хлопчик і 114 (55,61 %) дівчаток. Вік дітей із ЦД1 у середньому становив 9,73 ± 3,79 років. Тривалість ЦД1 у досліджених дітей варіювала від 6 міс. до 10 років, у средньому - 2,73 ± 2,58 років. Контрольна група була наведена 101 дитиною без ЦД1. Групи були зіставні по статі та віку. Обстеження дітей включало: аналіз перинатального періоду, з'ясування скарг, що вказують на наявність симптомів ураження ЦНС, клінічний неврологічний огляд, електроенцефалографії (ЕЕГ). У більшості (79,5 %) обстежених дітей із ЦД1 виявлені ознаки ураження ЦНС у вигляді скарг церебрастенічного та загальномозкового характеру, розсіяна неврологічна симптоматика та неспецифічні зміни на ЕЕГ.

The issues of diabetic lesions of the central nervous system (CNS) in children are not well understood. The aim of the study was to investigate the clinical and functional state of the central nervous system in children with type 1 diabetes mellitus (T1 DM) in Almaty. 205 children with T1DM aged 3 to 16 years [91 (44.39%) boys and 114 (55.61%)] girls were followed up. The age of children with T1DM averaged 9.73 ± 3.79 years.The duration of T1 DM in children under study ranged from 6 months to 10 years, on average 2.73 ± 2.58 years. The control group was represented by 101 children without T1DM. The groups were matched by age and gender. Examination of children included: an analysis of the perinatal period, clarification of complaints suggesting the presence of CNS lesion symptoms, clinical neurological examination, electroencephalography (EEG). The majority (79.5%) of surveyed children with T1 DM showed signs of CNS lesion, in the form of complaints and cerebrasthenic and cerebral nature, multilocular neurological symptoms and nonspecific EEG changes.

Внимание уделено изучению функционального состояния головного мозга у детей с сахарным диабетом 1 типа (СД1). Обследованы методом электроэнцефалографии 205 детей с СД1 и 101 ребенок без СД . Нормальная ЭЭГ наблюдалась у 20,5 %, изменения ЭЭГ - у 79,5 % детей, из них в виде нарушения регулярности альфа-ритма - у 53,6 %, замедления основной активности фоновой записи 1 степени - у 23,4 %, эпилептиформной активности - у 2,5 % детей с СД1. У большинства (79,5 %) детей с СД1 обнаружены изменения ЭЭГ. Нарушения ЭЭГ у детей с СД1 в основном представлены замедлением основной активности фоновой записи, нарушением регулярности и пространственного распределения альфа-ритма. Показано, что частота встречаемости нарушений ЭЭГ у детей с СД1 возрастает с повышением уровня гликозилированного гемоглобина.

Увагу приділено вивченню функціонального стану головного мозку в дітей із цукровим діабетом 1 типу (ЦД1). Обстежено методом електроенцефалографії 205 дітей із ЦД1 і 101 дитина без ЦД. Нормальна ЕЕГ спостерігалася у 20,5 %, зміни ЕЕГ - у 79,5 % дітей, із них у вигляді порушення регулярності альфа-ритму - у 53,6 %, уповільнення основної активності фонового запису 1 ступеня - у 23,4 %, епілептиформної активності - у 2,5 % дітей із ЦД1. У більшості (79,5 %) дітей із ЦД1 виявлено зміни ЕЕГ. Порушення ЕЕГ у дітей із ЦД1 в основному представлені уповільненням основної активності фонового запису, порушенням регулярності та просторового розподілу альфа-ритму. Показано, що між виразністю порушень ЕЕГ у дітей із ЦД1 і ступенем компенсації захворювання існує кореляційний зв'язок.

The aim of the study was to investigate the functional state of the brain in children with type 1 diabetes mellitus (IDDM). Material and Methods: 205 children with IDDM and 101 children without diabetes were examined by electroencephalography. Re¬sults: normal EEG in 20.5 % and EEG changes - 79.5 % in the form of violations of the regular alpha rhythm 53.6 %, slowing down the main activity of the background recording of 1 degree - 23.4 %, epileptiform activity - 2.5 %. Conclusions: 1. The majority 79.5% of children with IDDM found EEG changes. 2. EEG abnormalities in children with IDDM are mainly represented by the main activity slowing background writing, a violation of regularity and spatial dis¬tribution of the alpha rhythm. 3. Severity of EEG abnormalities in children with IDDM has a correlation with the degree of compensa¬tion of disease.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)44 + Р733.415.160.23

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні проблеми сучасної діагностики та лікування захворювань ЛОР-органів у дітей та дорослих, хворих на цукровий діабет (ЦД) з урахуванням даних розповсюдженості цього захворювання у світі та Україні. Наведено сучасні погляди та уявлення про особливсті місцевого та загального імунітету, бактеріологічного спектра збудників під час запалення та перебігу захворбювань ЛОР-органів у хворих на ЦД. Значну увагу приділено труднощам вибору ефективної та раціональної антибактеріальної терапії, яка обумовлена наявністю у пацієнтів ускладнень ЦД.

Рассмотрены актуальные проблемы современной диагностики и лечения заболеваний ЛОР-органов у детей и взрослых, больных сахарным диабетом (СД) с учетом данных распространенности этого заболевания в мире и Украине. Приведены современные взгляды и представления об особенностях местного и общего иммунитета, бактериологического спектра возбудителей при воспалении и течении заболеваний ЛОР-органов у больных СД. Значительное вниамние уделено трудностям выбора эффективной и рациональной антибактериальной терапии, которая обусловлена наличием у пациентов осложнений СД.

Проаналізовано дані наукової літератури щодо навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет 1 типу як складової частини лікування та профілактики діабетичних ускладнень у дітей і підлітків. Висвітлено досвід роботи кабінету «навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет» та результати щодо контролю компенсації хвороби та її ускладнень у дітей і підлітків різних вікових груп з урахуванням тривалості та перебігу хвороби.

Проанализированы данные научной литературы по обучению самоконтролю больных сахарным диабетом 1 типа как составной части лечения и профилактики осложнений сахарного диабета у детей и подростков. Показано значение кабинета «обучения самоконтролю больных сахарным диабетом» для достижения компенсации сахарного диабета 1 типа и профилактики диабетических осложнений у детей и подростков разных возрастных групп с учетом длительности и течения болезни.

The scientific literature data regarding diabetes self-managing education and programs in patients with type 1 diabetes as a component part of the treatment and prevention of diabetic complications in children and adolescents were analyzed in the ar¬ticle. The findings of this study highlight the importance of health care centre in control of diabetes and diabetes complications in children and adolescents according different age groups with dif¬ferent duration and course of the disease.

Цель работы - определение эффективности диагностики когнитивных нарушений и разработка подходов к их коррекции с использованием полипептидного препарата "Семакс" (гептапептид) у детей, больных сахарным диабетом (СД) 1 типа, с диабетической энцефалопатией (ДЭП). С применением соматоневрологического, психопатологического, нейрофизиологического (электроэнцефалография, допплерография сосудов головного мозга, реоэнцефалография, магнитно-резонансная томография), нейропсихологического методов исследования проведено комплексное обследование 250 детей в возрасте 6 - 18 лет, больных СД 1 типа, которые были разделены на три группы: первая с длительностью заболевания СД до 1 года, вторая - от 1 года до 5 лет и третья - свыше 5 лет. Проведен сравнительный ретроспективный анализ результатов обследования 84 детей, получающих современные препараты инсулина, а также исследование клинической эффективности полипептидного препарата (гептапептида) для коррекции когнитивных нарушений у детей с СД 1 типа. СД 1 типа у детей характеризуется развитием на определенных этапах заболевания ДЭП с присущим ей снижением нейрокогнитивных функций, степень выраженности которых зависит от длительности заболевания и сроков его манифестации. Использование новых технологий в лечении СД, удовлетворительная компенсация углеводного обмена снижает частоту тяжелых неврологических осложнений, но полностью не предотвращает формирование сосудистых нарушений и диабетической нейропатии. Использование полипептидного препарата (гептапептида) позволяет добиться регресса когнитивных нарушений при минимальной фармакологической нагрузке. Выводы: дети с СД 1 типа нуждаются в постоянном мониторинге состояния нервной системы и когнитивного функционирования, ранней диагностике субклинических и легких клинических форм ДЭП, проведении курсов адекватной современной фармакологической коррекции.

Розглянуто динаміку частоти формування діабетичних ускладнень у дітей і підлітків за останні 20 років у різних регіонах світу. Наведено власні дані комплексного дослідження перебігу цукрового діабету 1 типу у 310 дітей і підлітків різного віку та статі. Продемонстровано особливості частоти та структури судинних ускладнень у хворих різних вікових груп, доведено збільшення поширеності діабетичних ускладнень у період пубертату, особливо діабетичної ретинопатії та нефропатії, що зумовлено вірогідним погіршенням мікроциркуляції на III - IV стадії статевого розвитку за Tanner.

Приведены результаты анализа распространенности и заболеваемости сахарным диабетом среди детского населения Украины на протяжении последних 5-ти лет. Отмечена динамика прогрессирования заболевания у детей разных возрастных групп, особенно - в возрасте 0 - 6 лет, а также наивысшая частота болезни среди детей промышленных регионов страны.

Цель работы - изучить влияние уровня физической активности (ФА) на компенсацию сахарного диабета (СД) I типа у детей и подростков. Обследованы 69 детей и подростков, больных СД I типа, в возрасте 7 - 18 лет с длительностью заболевания от 1 до 14 лет (35 мальчиков и 34 девочки). Определены уровни компенсации углеводного обмена (гликозилированного гемоглобина - HbA1c, гликемии натощак, постпрандиального подъема гликемии, среднесуточной гликемии, суточного разброса показателей гликемии), а также проведено анкетирование больных и определение уровня ФА с использованием модифицированной и адаптированной анкеты на основании анкет Physical Activity Questionnaire for Older Children and Adolescents, International Physical Activity Questionnaire. Установлено, что состояние углеводного обмена тесно зависит от уровня ФА. Выявлены отличия в характере влияния ФА на состояние компенсации диабета у больных разного пола, а также отличия влияния низкого уровня ФА детей в зависимости от возраста на состояние компенсации СД I типа. Выводы: у подростков негативное влияние низкого уровня ФА на состояние компенсации СД I типа более выражены, чем у больных препубертатного возраста, что может быть связано с большей длительностью заболевания.

Проведені дослідження дали змогу встановити, що у всіх обстежених дітей, незалежно від статі, у доклінічну і ранню клінічну стадії розвитку цукрового діабету типу 1 не зафіксовано достовірного взаємозв'язку між рівнем інсуліну і концентрацією тестостерон-естрадіол зв'язуючого глобуліну.

Представлен обзор литературы, посвященный современным представлениям развития поздних осложнений сахарного диабета I типа у детей и, в частности, диабетической нейропатии. У больных инсулинзависимым сахарным диабетом часто встречается патология желудочно-кишечного тракта, прежде всего, дискинезия желчевыводящих путей. В последнее время указанная патология рассматривается как один из вариантов диабетической нейропатии. Сложность патогенетических механизмов развития дискинетических расстройств при сахарном диабете I типа диктует необходимость выяснения первичного звена патогенеза данных нарушений. Представляется перспективным поиск такового посредством изучения особенностей функционального состояния надсегментарных регуляторных структур.