Обследовано 80 детей с различной длительностью течения сахарного диабета I типа. С целью определения критериев ранней диагностики диабетической нефропатии использовано дуплексное доплеровское сканирование и импульсно-волновая доплерометрия на уровне магистральной почечной артерии, сегментарной, междолевой и дуговых артерий. Среди признаков нарушения гемодинамики у пациентов с диабетической нефропатией на стадии микроальбуминурии константировано снижение показателей периферического сопротивления на уровне междолевой и дуговой артерий.

Виявлено, що за цукрового діабету типу 1 спостерігається порушення жирнокислотного складу ліпідів як сироватки крові, так і еритроцитів - змінюється співвідношення насичених і ненасичених жирних кислот.

Визначено показники місцевого імунітету в ротовій частині глотки у дітей, хворих на ЦД 1 типу. Досліджено вміст секреторного імуноглобуліну А імуноферментним методом, лактоферину та інтерлейкіну 1бета, а також альфа-інтерферону. Одержані результати свідчать про те, що гуморальні механізми захисту ротоглоткового секрету у дітей, хворих на ЦД1, з хронічним тонзилітом і без нього суттєво відрізняються від подібних даних у дітей з ХТ без ЦД1. Доцільним є подальше вивчення особливостей показників місцевого імунітету у дітей, хворих на ЦД1, в залежності від клінічної стадії, що дозволить диференційовано розглядати питання вибору методів і засобів лікування, а також профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів у дитячому віці.

Определены показатели местного иммунитета в ротовой части глотки у детей, больных сахарным диабетом (СД) 1 типа. Исследовано содержание секреторного иммуноглобулина А иммуноферментным методом, лактоферрина и интерлейкина 1бета, а также альфа-интерферона. Полученные результаты свидетельствуют о том, что гуморальные механизмы защиты ротоглоточного секрета у детей, больных СД1, с хроническим тонзиллитом и без него существенно отличаются от подобных данных у детей с ХТ без СД1. Целесообразно дальнейшее изучение особенностей показателей местного иммунитета у детей, больных СД1, в зависимости от клинической стадии, что позволит дифференцированно рассматривать вопрос выбора методов и средств лечения, а также профилактики заболеваний верхних дыхательных путей в детском возрасте.