Проведено комплексне обстеження тканин пародонта у дітей пубертатного віку (12 - 16 років), які страждають інсулінозалежним цукровим діабетом тяжкої форми. Наведено показники щодо клінічних, рентгенологічних, біохімічних, імунологічних змін внаслідок хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту, які є проявами пародонтального синдрому у дітей, хворих на діабет, у порівняльному аспекті з даними дітей без фонової патології. Обгрунтовано та запроваджено у клініку комплекс лікувально-профілактичних заходів з використанням антиоксидантів (вітамінів А, Е, С), а також імуномодулятора (екстракту ехінацеї пурпурової).

Досліджено клінічні особливості ускладнень цукрового діабету в дітей і підлітків, зокрема, частоту діабетичної мікроангіопатії, нефропатії, гепатозу, порушень статевого розвитку та нервово-психічних розладів залежно від тривалості хвороби та часу її маніфестації, а також віку хворих. Доведено, що найчастіше ускладнення цукрового діабету зустрічаються у групі хворих з великою тривалістю хвороби, а також серед обстежених, у яких захворювання маніфестувало у період дитинства та препубертату. Встановлено, що у підлітків ускладнення цукрового діабету зустрічаються значно частіше, ніж у дітей, незалежно від тривалості хвороби. Описано клінічні особливості проявів окремих діабетичних ускладнень у дітей та підлітків.

Исследованы клинические особенности осложнений сахарного диабета у детей и подростков, в частности, частота диабетической микроангиопатии, нефропатии, гепатоза, нарушений полового созревания, нервно-психических расстройств в зависимости от длительности заболевания и времени его манифестации, а также возраста больных. Доказано, что с наибольшей частотой осложнения сахарного диабета встречаются в группе больных с большой длительностью заболевания, а также среди обследованных, у которых заболевание манифестировало в раннем детском возрасте и препубертатном периоде. Установлено, что у подростков осложнения сахарного диабета встречаются достоверно чаще, чем у детей, независимо от длительности болезни. Описаны клинические особенности проявлений отдельных диабетических осложнений у детей и подростков.

Certain pecularities in the course of diabetes mellitus in children and adolescents as well as the incidence of diabetic microangiopathies, nephropathies, hepatosis, pubertal disorders and neuro-psychic disturbances have been established. Certain relationship of late diabetic complications with the duration of the disease has been proved. The analysis of the incidence of diabetic complications depending on the age of the disease manifestation has been carried out. The greatest incidence of complications was registered in patients who fell ill in early childhood and at prepubertal age.

У процесі дослідження в обстежуваних дітей виявлено високу поширеність дифузного хронічного катарального гінгівіту, частоту якого корельовано з тривалістю та станом компенсації основного захворювання - цукрового діабету. Відзначено зниження рівня імуноглобулінів G, V, A, істотне зменшення вмісту секреторного імуноглобуліну A в слині, зростання значення середньоцитохімічного коефіцієнта нейтрофільних лейкоцитів капілярної крові ясен, а також зниження активності лужної фосфатази та підвищення активності кислої фосфатази ротової рідини. Розроблено комплекс заходів щодо лікування гінгівіту та профілактики розвитку генералізованого пародонтиту у даного контингенту дітей, що, зокрема, включає застосування віброакустичного апарату "Вітафан".

Проаналізовано стан фізичного та статевого розвитку здорових підлітків регіону віком 12 - 14 років, залежність виявлених відхилень у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет (ІЗЦД) від тривалості захворювання. Найбільш значні порушення зумовлені хворобою, яка триває більше 5 років, що проявилося в дисгармонійному фізичному розвитку та затримці становлення вторинних статевих ознак на тлі значних порушень гормонального гомеостазу. Запропоновано таблиці для оцінки фізичного та статевого розвитку підлітків 12 - 14 років, які мешкають в Запоріжжі. Розроблено програму диспансерного спостереження та обстеження дітей підліткового віку, хворих на ІЗЦД, спрямовану на раннє виявлення та запобігання можливим ускладненням захворювання.

Вивчено стан процесів перекисного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту у дітей та підлітків, хворих на інсулінозалежний цукровий діабет. У хворих виявлено активацію процесів перекисного окиснення ліпідів внаслідок підвищення рівня малонового діальдегіду. Посилення процесів перекисного окиснення ліпідів зумовлено пригніченням як ферментативної, так і неферментативної ланок системи антиоксидантного захисту, зокрема, зниженням глютатіонпероксидазної активності та недостатністю вітамінів А та Е. Встановлено залежність ступеня вираженості отриманих змін від тривалості захворювання та характеру ускладнень.

Обстежено 534 хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу віком від 5-ти до 22-х років з метою вивчення розповсюдженості та ступеня тяжкості діабетичної периферичної полінейропатії (ДПН) у дітей, підлітків і молодих осіб, котрі захворіли на ЦД у дитинстві. Встановлено, що найбільш високо ДПН розповсюджена у підлітків і молодих осіб на тлі збільшення тривалості захворювання та погіршення показників компенсації вуглеводного обміну. Особливістю ДПН у цих вікових групах є відсутність тяжких форм захворювання та переважно сенсорний характер порушень. Проведене дослідження дозволяє визначити необхідний обсяг неврологічного обстеження (не менше, ніж 1 раз на рік) для ранньої діагностики ДПН у дітей та підлітків, яке повинне включати ретельний аналіз скарг пацієнта, тестування за шкалою TSS, неврологічне обстеження в межах модифікованої шкали NISLL, стимуляційну електроміографію чуттєвого та моторного нервів гомілки.

Для з'ясування ролі системи гемостазу в патогенезі тромбогеморагічних ускладнень вивчено її показники у 50-ти новонароджених від матерів із цукровим діабетом і 20-ти дітей від соматично здорових жінок. Обстеження проведено на 1 - 3-ю і 5 - 7-у добу життя. Для корекції виявлених порушень запропоновано вдосконалений метод лікувально-профілактичних заходів, застосування якого дозволяє покращити основні показники системи гемостазу.

Встановлено, що взаємозв'язані порушення лімфовідтоку, гемодинаміки і мікроциркуляції ока у разі ювенільної діабетичної ретинопатії розвиваються на фоні вегетосудинних дисфункцій з відповідними порушеннями імунних процесів, систем перекисного окиснення ліпідів і агрегаційної активності еритроцитів, що сприяє погіршенню тканинного дренування, дефіциту кровообігу в сітківці і прискоренню вазопроліферації без геморагічної та ексудативної фаз регинопатії. Виявлено імунокоригуючий вплив ультрафіолетового опромінювання крові, вегетотропний - лазерного опромінювання крові. Розроблено неінвазивний регіонарний метод транскутанного магнітолазерного опромінювання крові, обгрунтовано його антиоксидантну, реокоректорну, лімфотропну і вегетотропну дію у хворих на ювенільну діабетичну ретинопатію.

Проаналізовано стан клітинного та гуморального імунітету у дітей та підлітків з вперше виявленим цукровим діабетом І типу (ЦД-І) в динаміці лікування інсуліном. За допомогою імунологічних та цитологічних методів дослідження, FACS аналізу та електронної мікроскопії, досліджено показники Т- та ПК-клітинного (периферичної крові), а також гуморального імунітету в динаміці тривалої інсулінотерапії через 3, 6, 12, 18 і 24 місяці у 35-ти пацієнтів з вперше виявленим ЦД-І та хворих на ЦД-І з тривалістю захворювання від 5 до 10-ти років. Встановлено, що для хворих дітей з ЦД-І до початку лікування характерне зниження вмісту в крові <$Eroman CD3 sup +>-клітин (загальної кількості Т-клітин), <$Eroman CD4 sup +>-клітин (Т-індукторів/хелперів). Відзначено, що традиційна інсулінотерапія за 2 роки не призводить до нормалізації імунологічних показників крові, особливо кількості <$Eroman CD3 sup +>-, <$Eroman CD4 sup +>, <$Eroman CD56 sup +>-клітин, виразність змін яких залежить від швидкості клінічної маніфестації, у пацієнтів вміст IgG, IgA та IgM у периферичній крові суттєво підвищений за нормального рівня <$Eroman CD20 sup +>-клітин. Відокремлено групу дітей з низьким вмістом ПК-клітин та ВГЛ, які належать до групи пацієнтів з особливим підвидом ЦД-І зі спадковим дефектом ПК-клітин. Досліджено суттєве зниження кількості ВГЛ у крові хворих з виявленим ЦД-І, що супроводжується порушеннями ультраструктури клітин. Доведено, що зміни показників Т- та ПК-клітинного імунітету у пацієнтів на ЦД-І з тривалістю захворювання 5 - 10 років ще виразніші.

Наведено результати дослідження депресивних розладів у підлітків, хворих на цукровий діабет. Охарактеризовано коморбідні порушення у разі невротичної та органічної депресії. Виділення варіантів депресивних розладів у хворих на цукровий діабет забезпечить проведення диференційованої терапії та профілактику соціальної недостатності в юнацькому віці.

Обстеження підлітків, хворих на інсулінзалежний цукровий діабет, з використанням цитохімічного й імунологічного методів дозволило обгрунтувати роль змінення місцевого імунітету ротової порожнини у ході формування патологічних змін тканин пародонта. Визначено зміни функції лейкоцитів порожнини рота, імунологічних показників ротової рідини.

Описано випадок рідкісного ускладнення цукрового діабету у дитини 11-ти років - гангрени сліпої та висхідної товстої кишки, зумовленої мезентеріальним тромбозом. Обговорено причини цієї складної патології, труднощі діагностики та тактику лікування.

Встановлено генотипічні особливості організму та екзогенні фактори, що збільшують ризик розвитку цукрового діабету I типу (ЦД I) та визначають прогредієнтність перебігу захворювання. Вивчено поліморфізм генного маркера D6S2414(6p21.31) у хворих на ЦД I та їх батьків. Встановлено генотипи, які асоційовані з ЦД I та алельні варіанти, що мають протективний ефект. Доведено значення спадкової обтяженості окремими мультифакторіальними захворюваннями у формуванні тяжкого перебігу ЦД I у пробандів. Виявлено взаємозв'язок розвитку пізніх ускладнень ЦД I з фенотипом А. Визначено і науково обгрунтовано залежність розвитку ЦД I та його ускладнень від імуногенетичних взаємовідносин мати - дитина за антигенами АВ0. Встановлено особливості екзогенної ритміки, пов'язаної з сезоном народження дітей з ЦД I, визначено її вплив на характер перебігу захворювання.

Отмечено, что частота эндокринной патологии среди населения Киевского региона за последнее десятилетие возрастает, при этом темпы ее роста значительно выше в г.Киеве, чем у жителей Киевской области. Рассчитан относительный риск возникновения сахарного диабета и заболеваний щитовидной железы у беременных в областях Украины по сравнению со всей страной, который является повышенным до 6-ти раз в 13-ти территориальных единицах. На основании данных исследования установлено, что эндокринная патология среди будущих матерей г.Киева повышает вероятность возникновения спонтанных абортов, бесплодия и врожденной патологии у новорожденных.

Проведено аналіз 83-х медичних карт стаціонарних хворих на цукровий діабет (ЦД) у Тернопільській обласній дитячій лікарні за 2000 - 2002 рр. Встановлено частоту кардіоваскулярних ускладнень за ЦД у дітей. Рекомендовано використання новітньої методики для їх діагностики в педіатричній практиці.

Проведен анализ 83-х медицинских карт стационарных больных сахарным диабетом (СД) в Тернопольской областной детской больнице за 2000 - 2002 г. Установлена частота кардиоваскулярных осложнений СД у детей. Рекомендовано использование для их диагностики в педиатрической практике новейшей методики.

За допомогою імуноферментного методу (ELISA) досліджено вміст різних цитокінів (ІФН<$E gamma>, ФНО<$E alpha>, ІЛ-4, ІЛ-6 та ІЛ-10) у сироватці крові здорових дітей - (сібсів хворих на цукровий діабет І типу) (ЦД І типу) з позитивною реакцією на діабет-асоційовані автоантитіла (ІАА, ІА-2А, GADA) і у дітей з вперше виявленим ЦД І типу. У хворих на ЦД І типу і у здорових дітей з позитивною реакцією на діабет-асоційовані автоантитіла частіше, ніж у контролі, спостерігались вищі показники ФНО<$E alpha> і ІЛ-6 за умов нормального або незначного зниження вмісту ІЛ-4, але в останніх ця різниця була виразнішою. У дітей з позитивною реакцією на діабет-асоційовані автоантитіла частіше також зустрічався підвищений рівень ІФН<$E gamma> у плазмі крові, чого не спостерігалося у хворих на ЦД І типу.

Вивчено ініціальні механізми пошкодження ясен у дітей, що страждають на інсулінзалежний цукровий діабет. Розкрито динаміку таких змін залежно від терміну та тяжкості перебігу діабету. На підставі результатів дослідження у дітей, хворих на цукровий діабет, виділено доклінічну стадію хронічного катарального гінгівіту.

Вивчено поширеність та інтенсивність клінічних змін тканин пародонта, твердих тканин зуба у дітей віком від 12 до 16-ти років, хворих на інсулінозалежний цукровий діабет. Найбільш характерні зміни спостерігались у дітей, хворих на цукровий діабет більше п'яти років. Розповсюдженість хронічного катарального гінгівіту становить 68,09 %. Значення індексу РМА (папілярно-маргінально-альвеолярного) = 25,3 %(середній ступінь гінгівіту).

Представлены данные о распространенности, этиологии, патогенезе, клинике и лечении сахарного диабета у детей и подростков. Описаны неотложные состояния, возникающие при этом заболевании и рекомендации по выведению из них. Рассмотрены вопросы, касающиеся поражения органов и систем при сахарном диабете в детском возрасте, сочетания сахарного диабета с тиреопатиями. Изложены вопросы самоконтроля за течением заболевания, прогнозирования тяжести течения и формирования осложнений, социальной адаптации и профориентации больных.

Встановлено значну частоту тиреоїдної патології у дітей Харкова та Харківської області, хворих на цукровий діабет - 72,1 %, в тому числі автоімунного тиреоїдиту - 23,6 %, що помітно перевищує подібні показники в популяції. Тиреопатії з високою частотою діагностовано як серед хворих дівчат, так і серед хлопців, а антитиреоїдні антитіла виявлено у половини дітей, хворих на цукровий діабет, в тому числі за відсутності інших ознак ураження щитовидної залози. Проведено аналіз частоти тиреопатій та особливостей тиреоїдного гормонального профілю залежно від віку і статі хворих, стану компенсації та тривалості цукрового діабету, обгрунтовано підходи до їх діагностики та лікування.

Установлена значительная частота тиреоидной патологии у детей Харькова и Харьковской области, больных сахарным диабетом, - 72,1 %, в том числе аутоиммунного тиреоидита - 23,6 %, что значительно превышает подобные показатели в популяции. Тиреопатии с высокой частотой диагностировались как среди больных девочек, так и среди мальчиков, а антитиреоидные антитела выявлялись у половины детей, больных сахарным диабетом, в том числе при отсутствии других признаков поражения щитовидной железы. Проведен анализ частоты тиреопатий и особенностей тиреоидного гормонального профиля в зависимости от возраста и пола больных, состояния компенсации и длительности сахарного диабета, обоснованы подходы к их диагностике и лечению.

A high incidence of thyroid pathology has been established in the children of Kharkiv and Kharkiv region, suffering from diabetes mellitus - 72,1 % and from autoimmune thyroiditis - 23,6 % that was significantly higher than in the population. A high incidence of thyreopathies was registered both in male and female patients, and antithyroid antibodies were revealed in one half of children with diabetes mellitus and with thyroid disorders. Thyreopathies incidence and thyroid hormonal profile were analyzed concerning the age and sex of patients as well as compensation and duration of diabetes mellitus. Approaches to diagnosis and treatment of the diseases were substantiated