Наведено дані наукових досліджень, у яких підтверджено існування зниженої чутливості до інсуліну в дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 типу. За результатами власних спостережень під час обстеження 175 дітей та підлітків віком 4 - 18 років із тривалістю ЦД 1 типу від 1 до 15 років у 42 % з них виявлено ознаки зниження чутливості до інсуліну, переважно на тлі декомпенсації хвороби (у 30 %). Частота інсулінорезистентності збільшувалась у період статевого дозрівання (у II - IV групах за Таннером), особливо в дівчат, але не була пов'язана із наявністю надлишкової маси тіла. Інсулінорезистентність у разі ЦД 1 типу в дітей та підлітків супроводжувалася дисліпідемією атерогенної спрямованості, а також патологічними змінами контрінсулінових гормонів та лептину залежно від стану компенсації вуглеводного обміну. У разі зниження чутливості до інсуліну за умов декомпенсації хвороби спостерігалося підвищення рівня тиреотропного гормону, соматотропного гормону (СТГ) та кортизолу, зменшення продукції пролактину на тлі дефіциту маси тіла та гіполептинемії, а за задовільної компенсації ЦД відбувалося підвищення рівня ІФР-1 на тлі помірного зростання рівня СТГ та лептину. У разі ЦД 1 типу з ознаками інсулінорезистентності встановлено вірогідне збільшення ФНП-<$E alpha>, а під час зниження чутливості до інсуліну на тлі декомпенсації хвороби - підвищення рівня ІЛ-1<$E beta> та тенденцію до збільшення ІЛ-10, який у разі ЦД 1 типу в цілому знижений.

Отмечено, что у детей с сахарным диабетом І типа с течением заболевания повышается активность симпатического отдела вегетативной нервной системы (снижается вариационный размах и мода) и централизация регуляции сердечного ритма (растет амплитуда моды), что вследствие перенапряжения и срыва адаптации на фоне хронической гипергликемии может приводить к автономной нейропатии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-3

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-3 + Р733.628.063

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 80 дітей, хворих на цукровий діабет 1-го типу, віком від 8 до 16 років з тривалістю захворювання до 12-ти років в період субкомпенсації метаболічних процесів та 30 практично здорових дітей відповідного віку і статі. Вивчено роль вегетативних порушень у патогенезі діабетичних ангіопатій. Встановлено, що розлади периферичної гемодинаміки при доклінічній та функціональній стадіях мікроангіопатії та ангіопатії нижніх кінцівок у дітей з цукровим діабетом 1-го типу корелюють з наростанням функціональної активності симпатичної ланки вегетативної нервової системи, яка може бути одним із патогенетичних факторів розвитку цих ускладнень. Рекомендовано проводити оцінку показників вегетативного гомеостазу за даними кардіоінтервалографії з кліноортостатичною пробою при комплексному обстеженні таких дітей як додаткових критеріїв оцінки ступеня тяжкості кардіоваскулярних ускладнень з подальшою корекцією виявлених порушень.

Встановлено генотипічні особливості організму та екзогенні фактори, що збільшують ризик розвитку цукрового діабету I типу (ЦД I) та визначають прогредієнтність перебігу захворювання. Вивчено поліморфізм генного маркера D6S2414(6p21.31) у хворих на ЦД I та їх батьків. Встановлено генотипи, які асоційовані з ЦД I та алельні варіанти, що мають протективний ефект. Доведено значення спадкової обтяженості окремими мультифакторіальними захворюваннями у формуванні тяжкого перебігу ЦД I у пробандів. Виявлено взаємозв'язок розвитку пізніх ускладнень ЦД I з фенотипом А. Визначено і науково обгрунтовано залежність розвитку ЦД I та його ускладнень від імуногенетичних взаємовідносин мати - дитина за антигенами АВ0. Встановлено особливості екзогенної ритміки, пов'язаної з сезоном народження дітей з ЦД I, визначено її вплив на характер перебігу захворювання.

Набула подальшого розвитку проблема планування фізичних навантажень, як однієї з трьох основних складових лікування цукрового діабету (ЦД) типу у дітей. Одержано нові дані щодо характеру загальної фізичної активності й її впливу на перебіг захворювання у пацієнтів дитячого віку. Уточнено дані щодо позитивного впливу високого рівня фізичної активності на стан метаболічної компенсації хвороби та на зменшення окиснювального дисбалансу (гальмування перекисного окиснення та покращення антиоксидантного захисту), але лише за умов оптимального глікемічного контролю діабету. Одержано нові дані щодо зниження у дітей хворих на ЦД продукції VEGF, пов'язаного з метаболічною декомпенсацією діабету, більшою мірою з дисліпідемією, ніж з дисглікемією. Встановлено, що стан серцево-судинної системи у дітей, хворих на ЦД І типу, характеризується зменшенням її витривалості та послабленням функціональних можливостей, тенденцією до артеріальної гіпотонії, схильністю до симпатикотонії, особливо у дівчат. Виявлено відмінності серцево-судинних порушень від рівня загальної рухової активності хворих із персистенцією симпатикотонії та розвитком артеріальної гіпертензії на підставі високої фізичної активності за умов незадовільного глікемічного контролю та погіршенням мікроциркуляції у хворих з низьким рівнем фізичної активності. Доведено залежність характеру метаболічних зсувів та реакції серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження від вихідного рівня фізичної активності у хворих на ЦД дитячого віку.

Аналіз результатів дослідження специфічного імунітету до дифтерії у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу, показав, що дана патологія негативно впливає на формування відповідного рівня активного штучного імунітету до дифтерії у таких пацієнтів, що виражається його пригніченням залежно від тривалості перебігу діабету.

В обзоре литературы приведены доказательства значимости генетического фактора для развития поздних осложнений сахарного диабета 1 типа, представлена возможная генетическая модель склонности к данным осложнениям, отображены современные взгляды на связь полиморфизмов представителей различных патогенетически обоснованных групп генов-кандидатов с диабетической микроангиопатией и нейропатией.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-3 + Р733.415.12-2

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми дослідження специфічного ураження серця у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет I типу. Узагальнено новітні дані про етіопатогенез даного захворювання, сучасні підходи до його діагностики та лікування. За результатами комплексно-інструментального обстеження показано високу частоту вегетативної дисфункції у цих хворих, описано її особливості залежно від віку пацієнтів, тривалості захворювання, якості компенсації вуглеводного обміну й інших показників. Простежено стадійний перебіг діабетичної кардіоміопатії, запропоновано діагностичні критерії трьох стадій її розвитку й ефективну схему патогенетичної терапії діабетичного серця у дітей.

Освещены проблемы исследования специфического повреждения сердца у детей и подростков при сахарном диабете I типа. Обобщены новейшие данные о этиопатогенезе данного заболевания, современных подходах к его диагностике и лечению. На основе результатов комплексно-инструментального обследования показана высокая частота вегетативной дисфункции у этих больных, описаны ее особенности в зависимости от возраста пациентов, продолжительности заболевания, качества компенсации углеводородного обмена и других показателей. Прослежено стадийное протекание диабетической кардиомиопатии, предложены диагностические критерии трех стадий ее развития и эффективная схема патогенетической терапии диабетического сердца у детей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.13-5 + Р733.415.160.23-3

Рубрики:

Хвороби міокарду у дітей

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що використання електронних реєстрів хворих на цукровий діабет (ЦД) дає можливість одержувати нові дані про частоту ускладнень ЦД та фактори їх ризику у конкретних популяціях хворих. Проаналізовано поширеність тяжких уражень очей та можливих чинників їх ризику в осіб, що захворіли на ЦД до 15-річного віку. Досліджено поширеність пре- і проліферативної діабетичної ретинопатії (ДР), катаракти, сліпоти (гострота зору < 0,05 на краще око) з урахуванням тривалості ЦД, статі, рівня глікозильованого гемоглобіну (НbА1с), артеріального тиску, анамнезу невідкладних гіпо- чи гіперглікемій. Аналізу підлягали внесені до електронного реєстру дані про 4 634 жінки та 4 407 чоловіків, які захворіли у віці до 15-ти років та одержували інсулін у 2004 р. Знайдена більша поширеність катаракти (17,5 % і 13,3 %, Р < 0,001) та сліпоти (2,2 % і 1,5 %, Р = 0,011) у жінок у порівнянні з чоловіками. Чинниками ризику для катаракти і препроліферативної ДР був високий рівень НbА1с (коефіцієнти відносного ризику дорівнюють 1,54 і 2,89, Р = 0,045 і 0,001, відповідно), щодо сліпоти та/або відшарування сітківки чи гемофтальму - артеріальна гіпертензія та анамнез невідкладних гіпо- та гіперглікемій (відносний ризик дорівнює 2,92 і 1,39, Р < 0,001, відповідно). Одержані дані доцільно враховувати під час розробки рекомендацій щодо профілактики хронічних ускладнень у хворих на ювенільний ЦД в Україні.

Отмечено, что использование электронных регистров больных сахарным диабетом (СД) позволяет надеяться на получение новых данных о частоте осложнений и факторах их риска в конкретных популяциях больных. Проанализована распространенность тяжелых поражений органа зрения в Украине у заболевших СД в возрасте до 15-ти лет, в связи с вероятными факторами риска. Осуществлено поперечное обсервационное эпидемиологическое исследование распространенности пре- и пролиферативной диабетической ретинопатии (ДР), катаракты, слепоты (< 0,05 на лучший глаз) с учетом продолжительности СД, пола, уровня гликозилированного гемоглобина (НbА1с), артериального давления, анамнеза неотложных гипо- или гипергликемий. Анализу подлежали внесенные в электронный регистр данные о 4 634 женщинах и 4 407 мужчинах, которые заболели до 15-ти лет, и получали инсулин в 2004 г. Обнаружена большая распространенность катаракты (17,5 % и 13,3 %, Р < 0,001) и слепоты (2,2 % и 1,5 %, Р=0,011) у женщин по сравнению с мужчинами. Факторами риска для катаракты и препролиферативной ДР является высокий уровень НbА1с (коэффициенты относительного риска составляли 1,54 и 2,89, Р = 0,045 и 0,001, соответственно), а для слепоты и /или отслоения сетчатки или гемофтальма - артериальная гипертензия и анамнез неотложных гипо- и гипергликемий (относительный риск равен 2,92 и 1,39; Р < 0,001, соответственно). Полученные данные целесообразно учитывать при разработке рекомендаций по профилактике хронических осложнений у больных ювенильным СД в Украине.

The development of electronic Diabetes Mellitus (DM) patients registers gives hope for obtaining new data on the complication frequency as well as complication risks in separate patient populations. Aim of the study: risk factor-based analysis of severe visual impairment prevalence in Ukraine among DM patients, diagnosed before age of 15-years. Methods: cross-sectional observational epidemiological study of preproliferative/proliferative diabetic retinopathy (DR), cataract, blindness (<0.05 in the "better" eye) prevalence, taking into account DM duration, gender, glycosylated hemoglobin level (HbA1c), arterial blood pressure, history of urgent hypo/hyperglycemia. Data of 4634 women and 4407 men with DM diagnosed before age of 15-years and who received insulin in 2004 were analyzed. Results: we discovered high prevalence of cataract (17.5 and 13.3 %; P<0.001) and blindness (2.2 and 1.5 %; P=0.011) among women, comparing to men. The risk factor for cataract and preproliferative DR is a high level of HbA1c (relative risk coefficients RR = 1.54 and 2.89, P=0.045 and P=0.001, respectively), and for blindness and/or retinal detachment /vitreous haemorragies are arterial hypertension and history of urgent hypo and/or hyperglycemias (RR=2.92 and 1.39; P<0.001, respectively). Conclusions: obtained data seems essential for development of guidelines centered on prevention of complications in primary care

Проаналізовано стан клітинного та гуморального імунітету у дітей та підлітків з вперше виявленим цукровим діабетом І типу (ЦД-І) в динаміці лікування інсуліном. За допомогою імунологічних та цитологічних методів дослідження, FACS аналізу та електронної мікроскопії, досліджено показники Т- та ПК-клітинного (периферичної крові), а також гуморального імунітету в динаміці тривалої інсулінотерапії через 3, 6, 12, 18 і 24 місяці у 35-ти пацієнтів з вперше виявленим ЦД-І та хворих на ЦД-І з тривалістю захворювання від 5 до 10-ти років. Встановлено, що для хворих дітей з ЦД-І до початку лікування характерне зниження вмісту в крові <$Eroman CD3 sup +>-клітин (загальної кількості Т-клітин), <$Eroman CD4 sup +>-клітин (Т-індукторів/хелперів). Відзначено, що традиційна інсулінотерапія за 2 роки не призводить до нормалізації імунологічних показників крові, особливо кількості <$Eroman CD3 sup +>-, <$Eroman CD4 sup +>, <$Eroman CD56 sup +>-клітин, виразність змін яких залежить від швидкості клінічної маніфестації, у пацієнтів вміст IgG, IgA та IgM у периферичній крові суттєво підвищений за нормального рівня <$Eroman CD20 sup +>-клітин. Відокремлено групу дітей з низьким вмістом ПК-клітин та ВГЛ, які належать до групи пацієнтів з особливим підвидом ЦД-І зі спадковим дефектом ПК-клітин. Досліджено суттєве зниження кількості ВГЛ у крові хворих з виявленим ЦД-І, що супроводжується порушеннями ультраструктури клітин. Доведено, що зміни показників Т- та ПК-клітинного імунітету у пацієнтів на ЦД-І з тривалістю захворювання 5 - 10 років ще виразніші.

Описано випадок рідкісного ускладнення цукрового діабету у дитини 11-ти років - гангрени сліпої та висхідної товстої кишки, зумовленої мезентеріальним тромбозом. Обговорено причини цієї складної патології, труднощі діагностики та тактику лікування.

Проведено зіставлення доплерографічних показників кровотоку у магістральних судинах шиї у дітей з різною тривалістю цукрового діабету 1-го типу. Запропоновано доплерографічні критерії діагностики діабетичної ангіопатії.

Проаналізовано стан фізичного та статевого розвитку здорових підлітків регіону віком 12 - 14 років, залежність виявлених відхилень у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет (ІЗЦД) від тривалості захворювання. Найбільш значні порушення зумовлені хворобою, яка триває більше 5 років, що проявилося в дисгармонійному фізичному розвитку та затримці становлення вторинних статевих ознак на тлі значних порушень гормонального гомеостазу. Запропоновано таблиці для оцінки фізичного та статевого розвитку підлітків 12 - 14 років, які мешкають в Запоріжжі. Розроблено програму диспансерного спостереження та обстеження дітей підліткового віку, хворих на ІЗЦД, спрямовану на раннє виявлення та запобігання можливим ускладненням захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-3 + Р733.410.109-4

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Порушення ритму (аритмія) у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше під час комплексного вивчення клініко-лабораторних показників, рівня фекальної еластази-1, гастроінтестинальних гормонів (холецистокініну та секретину), генетичних маркерів у 61,80 % хворих на цукровий діабет I-го типу (ЦД-I) виявлено ранні ознаки зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози (ПЗ). Вперше проведено генеалогічні дослідження у підлітків з ЦД-I, які засвідчили, що обтяжена спадковість за мультифакторіальної патології (ЦД-I, ЦД-II та захворювання органів травлення) є як у сім'ях хлопчиків, так і в сім'ях дівчаток і частіше реалізується за батьківською лінією. Водночас спадковість лише за хворобами органів травлення частіше (53,3 %) реалізується за обома лініями спорідненості одночасно у сім'ях хлопчиків. Вперше виявлено предикторські властивості дерматогліфічних ознак у хлопчиків і дівчаток, які створюють можливість прогнозу формування зовнішньо-секреторної недостатності ПЗ у підлітків з ЦД-I. Вперше у таких хворих встановлено дисбаланс секреції гастроінтестинальних гормонів (холецистокініну та секретину), що впливає на функціональний стан ПЗ. Вперше для підлітків, які хворіють на ЦД-I на основі комплексного підходу обгрунтовано критерії ранньої діагностики зовнішньо-секреторної недостатності ПЗ.

В огляді викладено сучасні клініко-епідеміологічні особливості перебігу цукрового діабету 1-го типу у дітей і підлітків. Встановлено, що клінічний перебіг, частота виникнення гострих і хронічних діабетичних ускладнень у дітей суттєво залежать від рівня глікемічного контролю та тривалості захворювання.