Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.14-5

Рубрики:

Гнійна хірургія (Хірургія дитячого віку)

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу результатів діагностики та лікування 275-ти дітей віком до 15-ти років, хворих на гострий гематогенний остеомієліт, розроблено метод ранньої діагностики на підставі визначення pH внутрішньокісткового осередку запалення. Відзначено, що pH-метричні дослідження вмісту внутрішньокісткового осередку відтворювали динаміку кістково-гнійної рани, супроводжувались алкалозом, а також довели тісний зв'язок між pH, відсотковим вмістом нейтрофільних гранулоцитів та фазою патологічного процесу. Доведено вирішальну роль пункції осередку ураження в діагностиці інтраосальної стадії, що дає змогу своєчасно провести адекватну патогенетично спрямовану терапію, скоротити терміни перебування хворих у стаціонарі на <$E10~ symbol С ~3,8> ліжко-діб та забезпечує досягнення добрих близьких і віддалених результатів відповідно у 90,9 та 94,4 % випадків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.14

Рубрики:

Гнійна хірургія (Хірургія дитячого віку)

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під спостереженням знаходилося 156 дітей (186 кульшових суглобів) з патологічним вивихом стегна, які перенесли гематогенний остеомієліт проксимального відділу стегнової кістки у віці до трьох років. Розвиток патологічного вивиху стегна у дітей спостерігався у різні періоди після запального процесу основного захворювання. Розроблено рентгенограмометричні критерії формування кульшового суглоба, визначено ступені ризику виникнення патологічного вивиху стегна в дітей раннього віку після гематогенного остеомієліту. Обгрунтовано тактику комплексного ортопедичного лікування патологічного вивиху стегна. Доведено необхідність диспансерного спостереження за такими дітьми хірургом, ортопедом-травматологом та педіатром до закінчення їх росту.

На підставі клініко-рентгенологічних досліджень 147 кульшових суглобів у 133 дітей, котрі перенесли гематогенний остеомієліт до трирічного віку, прослідковано розвиток осьових деформацій проксимального відділу стегнової кістки, які виникли в різні строки після усунення основного захворювання. Обгрунтовано основні принципи профілактики та розроблено рентгенограмометричні критерії прогнозування виникнення осьових деформацій проксимального відділу стегнової кістки. Доведено необхідність диспансерного спостереження хірургом, ортопедом-травматологом, педіатром за такими дітьми до завершення формування опорно-рухового апарату.

Проаналізовано результати лікування 183 дітей (225 кульшових суглобів (КС)), які перенесли гематогенний остеомієліт (ГО) проксимального відділу стегнової кістки (ПВСК). Після припинення запального процесу в пізні строки спостереження в усіх хворих виникли ортопедичні ускладнення. Клінічні прояви деформацій після усунення патологічного процесу не відповідали стану кісткових і хрящових структур КС. Наголошено на необхідності посилення уваги лікарів та батьків до прихованої небезпеки, яка викликана несприятливими наслідками цієї недуги. З метою вчасного виявлення порушень формування структур КС у дітей, котрі перенесли ГО ПВСК, є необхідним диспансерне спостереження до завершення їх росту.

У зв'язку з тяжким перебігом, великою кількістю негативних наслідків, котрі можуть з'являтися протягом всього періоду росту дитини і призводити до інвалідизації, метаепіфізарний остеомієліт є медико-соціальною проблемою. Мета дослідження - визначення пріоритетних методів діагностики, вивчити раціональний вплив на вогнище запалення як парентерально і антибіотиками, так і місцево і антисептиками; дослідити основні напрямки реабілітації. Наведено методику та результати лікування 32-х дітей, які поступали до стаціонару в ранні строки захворювання з першої по третю добу, результати опитування 53-х респондентів, що перенесли метаепіфізарний остеомієліт 20 і більше років потому. Проведено аналіз причин ускладнень і наслідків захворювання. Порівнюючи результати лікування визначено зниження кількості ортопедичних ускладнень і наслідків хвороби з 26,9 % до 18,75 %. Висновки: рання діагностика та раціональна антибактеріальна терапія зменшує кількість ортопедичних ускладнень і наслідків метаепіфізарного остеомієліту. Спостереження за дітьми впродовж 2-х років після гострого періоду гематогенного остеомієліту є профілактикою ортопедичних ускладнень і наслідків. Роль психолога в реабілітації багатозначна в підготовці до життєво-професійної адаптації в суспільстві.

Мета роботи - покращання результатів комплексного лікування дітей із гнійною хірургічною інфекцією кісток та суглобів (ГХІКС) і оптимізація методів хірургічної санації патологічного вогнища інфекції. Протягом 2004 - 2011 рр. проведено лікування 218 дітей, хворих на ГХІКС. Хворі були розподілені на дві клінічні групи. До першої (основної) групи увійшли 104 дитини, яким у комплексному лікуванні застосовували місцеву санацію шляхом крапельного введення у патологічне вогнище запалення розчину NaOCl (600 мг/л) протягом 1,5 - 2 год 1 раз на добу (10 - 20 крап./хв). До другої (контрольної) групи введено 114 пацієнтів, у яких застосовували традиційні методи. Обстежені були віком від періоду новонародженості до 16 років. Клінічний аналіз спостережень показав, що в основній групі післяопераційний період за клініко-лабораторними та цитологічними даними перебігав сприятливіше, ніж у контрольній групі, де проточним або фракційним методом вводили у патологічне вогнище розчини антибіотиків (цефалоспорини II - III генерації), 0,02 % розчин "Фурациліну" (розведення 1:5000), 0,05 % водний розчин хлоргексидину, 1 % розчин діоксидину. Застосування методики дозволило досягти значного поліпшення стану хворих на 3 - 4-ту добу, нормалізації температури тіла, стабілізації запального процесу, зменшення перифокального набряку та гіперемії тканин, що оточують вогнище інфекції. Алергічних реакцій на введення розчину NaOCl (600 мг/л) не спостерігали. Хронізація запального процесу в основній групі відмічена у 15 (14,4 %) пацієнтів, у контрольній - у 21 (18,4 %). В основній групі призначена інвалідність 3 (2,9 %) дітям, у контрольній - 7 (6,1 %).

Висновки: таким чином, використання розчину NaOCl (600 мг/л) для санації патологічного вогнища в комплексному лікуванні дітей із ГХІКС призвело до швидкої елімінації збудників інфекції та очищення запального осередку від гнійно-некротичних тканин; з 3-ї доби лікування у 64 % пацієнтів основної групи зафіксовані достовірно вищі темпи нормалізації досліджуваних клініко-лабораторних та цитологічних показників відносно контрольної групи.

З урахуванням мікробного пейзажу вогнища запалення проведено аналіз структури тяжких форм гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) у дітей Дніпропетровщини. Проведений аналіз показав, що токсична форма ГГО частіше зустрічається у дітей віком від 10-ти років і старших, септикопіємічна - у дітей до 3-х років із локалізацією вогнищ запалення в метаепіфізі. Найбільш тяжкий перебіг має токсична форма захворювання, що зумовлено більше всього мікрофлорою вогнища запалення, продукти життєдіяльності якої мають змогу уражати різноманітні органи і тканини організму. Полірезистентність виділених штамів мікроорганізмів зумовлює зниження чутливості до антибіотиків, що з урахуванням ступеня тяжкості стану хворого повинно братися до уваги в разі призначення емпіричної антибактеріальної терапії.

Проаналізовано діагностику та лікування 67 дітей віком до 6 років, яких було госпіталізовано у 2001 - 2010 рр. у хірургічне відділення Сумської обласної дитячої клінічної лікарні з діагнозом гострий гематогенний остеомієліт. У 30 (44,8 %) дітей установлено туберкульозну етіологію процесу. Переважну більшість туберкульозних оститів госпіталізовано у I і II кварталах року - 24 (80,0 %) дитини. Захворюваність на БЦЖ-остити серед дітей працівників аграрного сектору менша, ніж у сім'ях службовців та домогосподарок, у 2,7 разу. Клінічна картина у 19 (63,3 %) хворих дітей на туберкульозний остеомієліт відрізнялася субклінічним перебігом. Найбільша кількість досліджених дітей на туберкульозний остеомієліт мали II групу крові - 16 (53,3 %).

Зазначено, що від 93 дітей, хворих на бронхолегеневі захворювання, виділено 206 штамів мікроорганізмів. Доведено, що більшість ізольованих мікроорганізмів відносяться до бактерій. У дітей з хворобами легень найчастішою причиною гнійних захворювань є K.pneumoniae, P.aeruginosa, S.haemoliticus і S.pneumoniae.

Отмечено, что от 93 детей, больных бронхолегочными заболеваниями, выделены 206 штаммов микроорганизмов. Доказано, что большинство изолированных микроорганизмов относятся к бактериям. У детей с болезнями легких чаще всего причиной гнойных заболеваний являются K.pneumoniae, P.aeruginosa, S.haemoliticus и S.pneumoniae.

У випадку гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) у дітей спостережено хронометричну гіпокоагуляцію (ХГК), про що свідчили як процеси утворення тромбіну за внутрішнім (подовження часу рекальцифікації плазми крові й активованого парціального тромбопластинового часу) та зовнішнім (збільшення протромбінового часу) шляхами зсідання крові (ЗК), так і зміни механізмів фібриногенезу (ФГ) (подовження тромбінового часу). Зниження протизсідальної здатності крові (пригнічення активності антитромбіну III на 18,5 %) поєднувалося з значним збільшенням функціональної активності тромбоцитів (підвищення їх адгезивних та агрегаційних властивостей) більш ніж у 2 рази, що відбувалося на тлі сталого вмісту в крові фібриногену. Зміни у системі плазмового фібринолізу (ФЛ) у разі ГГО характеризувалися пригніченням неферментної і, переважно, ферментної фібринолітичної активності плазми крові, що поєднувалося з інтенсифікацією Хагеман-залежного ФЛ і супроводжувалося накопиченням у крові розчинних комплексів фібрин-мономеру (ФМ). Отже, ХГК є вторинною, зумовленою впливом розчинних комплексів ФМ, які блокують ФГ. Тому загальний потенціал ЗК у дітей з ГГО слід вважати структурною гіперкоагуляцією.

Цель работы - изучение динамики провоспалительных медиаторов с учетом тинкториальных свойств возбудителя у детей с различными формами гнойно-септических заболеваний на этапе госпитализации. Для изучения динамики провоспалительных медиаторов проведено исследование с участием 444 детей. В соответствии с клиническими диагнозами больных разделили на группы: первая группа - 220 детей с острой гнойной деструктивной пневмонией; вторая - 110 детей с острым гематогенным остеомиелитом; третья - 114 детей с перитонитом. Выводы: грамотрицательная инфекция при тяжелых формах гнойно-септических заболеваний ассоциируется с самыми высокими уровнями провоспалительных медиаторов (ИЛ-1<$E beta> - (<$E101,3~symbol С~15,73>) пг/мл и ИЛ-6 - (<$E108,7~symbol С~3,01>) пг/мл при разлитом перитоните, ФНО-<$E alpha> - (<$E174,91~symbol С~4,00>) пг/мл при легочно-плевральной форме пневмонии, СРБ - (<$E86,35~symbol С~17,20>) мкг/мл при токсической форме остеомиелита) по сравнению с грамположительной (ИЛ-1<$E beta> - (<$E73,76~symbol С~11,67>) пг/мл и ИЛ-6 - (<$E106,30~symbol С~5,04>) пг/мл при разлитом перитоните, ФНО-<$E alpha> - (<$E72,42~symbol С~10,49>) пг/мл при легочно-плевральной форме пневмонии, СРБ - (<$E36,31~symbol С~5,74>) мкг/мл при токсической форме остеомиелита, <$Ep~<<~0,05>) и смешанной (ИЛ-1<$E beta> - (<$E44,79~symbol С~4,07>) пг/мл и ИЛ-6 - (<$E82,24~symbol С~6,85>) пг/мл при диффузном перитоните, ФНО-<$E alpha> - (<$E79,95~symbol С~8,62>) пг/мл при легочно-плевральной форме пневмонии, СРБ - (<$E17,04~symbol С~3,09>) мкг/мл при локальной форме остеомиелита, <$E p~<<~0,05>).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.144

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано причини виникнення та поширення гострого гематогенного остеомієліту у дітей, проаналізовано особливості клінічного перебігу різних форм захворювання. Встановлено основні відмінності імунної реактивності дитячого організму залежно від форми захворювання та зони проживання. Наведено комплексну методику лікування дітей з гострим гематогенним остеомієлітом на основі застосування ліпосомальних препаратів. Розглянуто хірургічні аспекти лікування даної патології. Наведено результати досліджень клінічного перебігу гострого гематогенного остеомієліту. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення методів ранньої діагностики, проведення своєчасного та адекватного хірургічного лікування з кваліфікованою корекцією метаболічних та імунологічних гомеостатичних порушень і більш широким застосуванням ліпосомальних препаратів.

Установлены причины возникновения и распространения острого гематогенного остеомиелита у детей, проанализированы особенности клинического течения различных форм заболевания. Показаны основные отличия иммунной реактивности детского организма в зависимости от формы заболевания и зоны проживания. Разработана комплексная методика лечения детей с острым гематогенным остеомиелитом на основе использования липосомальных препартов. Рассмотрены хирургические аспекты лечения данной патологии. Приведены результаты исследований клинического течения острого гематогенного остеомиелита. Обоснована необходимость дальнейшего усовершенствования методов ранней диагностики, проведения своевременного и адекватного хирургического лечения с квалифицированной коррекцией метаболических и иммунологических гомеостатических нарушений и активным использованием липосомальных препаратов.

Основными принципами антибактериальной терапии при остром гематогенном остеомиелите и гнойном коксите у детей раннего возраста являются выбор антибиотика с учетом вида возбудителя, длительное лечение высокими дозами антибиотиков, учитывая синергизм и антагонизм разных антибактериальных препаратов. Эффективность их действия зависит от правильного подбора препаратов, соответственно к чувствительности микрофлоры из очага пораження, продуманного планирования сочетания, способов введения и замены, а также профилактики возможных осложнений, которые связаны с побочными действиями.

Несмотря на достижения современной медицины, острый гематогенный остеомиелит костей таза у детей остается одним из наиболее труднодиагностируемых и малоизученных заболеваний. Поэтому при жалобах на боли в низу живота, в районе тазового кольца, тазобедренного сустава, на ограничение подвижности нижних конечностей, сопровождающиеся общими симптомами интоксикации, дети должны госпитализироваться в отделения гнойной хирургии. Данной категории больных должны быть проведены ультразвуковое исследование, компьютерная томография и магнитно-резонансная томография костей и органов малого таза, что позволяет установить диагноз острого гематогенного остеомиелита на ранних стадиях заболевания, дает возможность контролировать эффективность лечения, прогнозировать исход заболевания.

Отмечено, что острый гематогенный остеомиелит (ОГО) костей таза у детей - один из наиболее труднодиагностируемых и малоизученных заболеваний. Поэтому при жалобах на боли внизу живота, тазового кольца, тазобедренного сустава, ограничении подвижности в нижних конечностях, сопровождающиеся общими симптомами интоксикации, детей следует госпитализировать в отделения гнойной хирургии. Данной категории больных должно быть проведено УЗИ, компьютерная томография, магнитно-резонансная томография костей и органов малого таза, что позволяет диагностировать ОГО на ранних стадиях заболевания, дает возможность контролировать эффективность лечения, прогнозировать исход заболевания.

Проанализированы клинико-рентгенологические результаты комплексного хирургического и ортопедического лечения септико-пиемической формы острого гематогенного остеомиелита, возникшего в период новорожденности у больной М.

Зазначено, що результати дослідження біохімічних показників пошкодження сполучної тканини у дітей із гнійним кокситом можуть бути базою для розробки комплексу біохімічних критеріїв для ранньої діагностики гострого гематогенного остеомієліту та гнійного кокситу, визначення обсягу запального ураження; допоможуть судити про виразність деструктивних змін кісткової тканини, а також контролювати ефективність лікування.