Досліджено питання лікування гнійно-ранової інфекції м'яких тканин у дитячому віці. Розроблено новий метод комплексного лікування гнійно-ранової інфекції з використанням природного сорбенту рослинного походження "Гранули кверцетину", який володіє сорбційною, імуномоделюючою дією та здатний пригнічувати ріст патогенної мікрофлори. Встановлено, що в результаті лікування запропонованим методом, з використанням нового препарату вітчизняного виробництва, прискорюється очищення та загоєння гнійних ран, швидше нормалізуються показники місцевого та загального імунітету. Запропоновано практичні рекомендації щодо застосування даного методу в комплексному лікуванні гнійної хірургічної інфекції у дітей.

За проведеним клініко-статистичним аналізом 27477 історій хвороб дітей з гнійно-запальними захворюваннями виявлено присутність гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) в структурі гнійної патології. Визначено частку ГГО кісток кульшового суглобу в новонароджених серед всіх остеомієлітів. Встановлено рівень захворюваності дитячого населення Вінниччини на ГГО.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.147.5-542

Рубрики:

Лімфаденіт у дітей

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання діагностики та лікування гострого брижового лімфаденіту у дітей. Розроблено й апробовано диференційно-діагностичний алгоритм із використанням дистанційної динамічної теплометрії у дітей, який підвищує об'єктивність та наочність обстеження та зменшує кількість діагностичних помилок, запобігає невиправданим операціям. Визначено точки та відповідні їм ділянки дослідження на передній черевній стінці у хворих з гострими запальними процесами черевної порожнини. На підставі визначення інтенсивності теплового випромінювання запропоновано спосіб диференційної діагностики гострого брижового лімфаденіту та гострого апендициту. Розглянуто особливості змін імунологічної реактивності організму, досліджено зміни гемостазу, протеолізу та функціонального стану нирок. Клінічно обгрунтовано ефективність застосування у комплексному лікуванні гострого брижового лімфаденіту поєднаної дії ентеросорбції та внутрішньотканинного електрофорезу.

Розглянуто питання оптимізації діагностики та лікування гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) у дітей. Охарактеризовано мікрофлору кістковомозкового каналу та міжм'язового ексудату, основні клінічні зміни у дітей з даною патологією, кількість післяопераційних ускладнень залежно від тяжкості процесу. Упроваджено нові методи лікування гострого гематогенного остеомієліту, що включають застосування йоддицерину для лаважу кістковомозкового каналу, аплікаційний метод застосування йоддицерину, комбіновану лазеротерапію. Виділено критерії ефективності та кратності проведення лаважу кістковомозкового каналу йоддицерином. Визначено показання щодо закриття гнійної рани у дітей з ГГО.

Встановлено, що порушення функції нейтрофілів є одним з важливих факторів ризику генералізації гострої гнійної хірургічної інфекції. Вивчення їх показників дозволяє прогнозувати перебіг хвороби і визначити шляхи корекції.

Проведено аналіз результатів мікробіологічних досліджень у 103-х дітей та підлітків, хворих на хронічний післятравматичний остеомієліт довгих кісток. Збудниками гнійно-некротичного захворювання були S.aureus, P.aeruginose та P.mirabilis переважно у монокультурах. Встановлено взаємозв'язок між формою, локалізацією остеомієліту та характером мікрофлори. Одержані дані свідчать про більшу ймовірність ендогенного інфікування переломів.

Досліджено питання поширеності, особливості перебігу гострого гематогенного остеомієліту та (ГГО) у дітей Житомирщини, вивчено стан імунологічної реактивності організму протягом усього періоду їх лікування в стаціонарі. Визначено клінічну ефективність застосування ліпосомальних препаратів. Установлено, що ГГО має циклічність у збільшенні кількості хворих дітей через 8 - 9 років. У хворих із забруднених радіонуклідами зон спостережено зміни імунної відповіді на антигенне подразнення, зокрема, у разі слабкої дії - інтенсивна імунна відповідь і навпаки. Доведено, що включення ліпосомальних препаратів до комплексного лікування хворих на ГГО дітей позитивно впливає на скорочення періоду бактеріовиділення із зони ураження, періоду гіпертермії, заживлення післяопераційних гнійних ран, зменшення строків стаціонарного лікування з (<$E43~ symbol С ~4,8>) до (<$E31~ symbol С ~2,9>) ліжко-днів, а також зменшення ускладнень у післяопераційному періоді.

Наведено септичні прояви гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) у 56 дітей з септико-піємічною формою та у 108 дітей з локальною формою, що супроводжувались SIRS. У процесі лікування акцентовано увагу на детоксикаційній та масивній антибактеріальній терапії, що запобігає за локальних форм розгортанню тяжкого сепсису.

Вивчено особливості гострого гематогенного остеомієліту кісток тазостегнового суглоба у новонароджених, визначено анатомо-топографічні передумови виникнення патологічного вивиху стегна, роль факторів ризику у виникненні захворювання, наведено порівняльні методи покращання ранньої діагностики, хірургічного й ортопедичного лікування. Проаналізовано рівень захворювання дитячого населення на гострий гематогенний остеомієліт тазостегнового суглоба (ГГО ТС). Відзначено, що поєднання факторів ризику (патологічних станів анте-, інтра- та постнатального періодів) призводить до виникнення й обумовлює тяжкість захворювання, на підставі їх врахування наведено прогноз перебігу ГГО. Доведено, що дискоординація тяги м'язів спіралей зовнішньої та внутрішньої ротації в поєднанні з нагромадженням випоту в суглобі, зумовлює розвиток патологічного вивиху головки стегна. Обстежено новонароджених з ГГО кісток, що утворюють тазостегновий суглоб, у деяких дітей виявлено ураження двох суглобів, коксит діагностовано в 95,6 % дітей, патологічний вивих стегна (58,4 %) за даними оцінки місцевої симптоматики та загального стану, рентгенологічного, ультразвукового, пункційного досліджень тазостегнових суглобів, пароксальних ділянок. Відзначено, що тяжкість загального стану (87,49 % у хворих з септикопіємічною та септикотоксичною формами ГГО) і деструктивного процесу в кістці та суглобі виявлено за умов тривалого застосування інтенсивної терапії метаболічних, імунологічних порушень, антибактеріальної терапії (частіше антибіотиками резерву), пункційного підведення остеотропних антибіотиків до кістки і в суглоб, дренування параосальних флегмон.

Розглянуто питання особливостей перебігу кістково-гнійної інфекції та лікування дітей і підлітків, хворих на хронічний остеомієліт довгих кісток (ХОДК). На підставі клінічних, рентгенологічних та клініко-лабораторних досліджень установлено клініко-рентгенологічні особливості перебігу хронічного травматичного та гематогенного остемієліту в дітей та підлітків, визначено бактеріологічні та серологічні особливості етіології цих форм захворювання. За результатами імунологічних досліджень обгрунтовано показання до застосування тимогену для корекції порушень імунного статусу в дітей та підлітків, хворих на ХОДК. Визначено найбільш ефективні оперативні втручання та обгрунтовано необхідність застосування кісткової аутопластики та білокального методу заміщення дефектів кісток. Удосконалено диференційовану систему комплексного лікування хворих на хронічний травматичний остемієліт довгих кісток у дітей та підлітків із застосуванням кістковопластичних оперативних втручань, яка дала змогу відновити цілість кісток та ліквідувати активний гнійно-некротичний процес у 97,9 % оперованих дітей.

На підставі аналізу результатів діагностики та лікування 275-ти дітей віком до 15-ти років, хворих на гострий гематогенний остеомієліт, розроблено метод ранньої діагностики на підставі визначення pH внутрішньокісткового осередку запалення. Відзначено, що pH-метричні дослідження вмісту внутрішньокісткового осередку відтворювали динаміку кістково-гнійної рани, супроводжувались алкалозом, а також довели тісний зв'язок між pH, відсотковим вмістом нейтрофільних гранулоцитів та фазою патологічного процесу. Доведено вирішальну роль пункції осередку ураження в діагностиці інтраосальної стадії, що дає змогу своєчасно провести адекватну патогенетично спрямовану терапію, скоротити терміни перебування хворих у стаціонарі на <$E10~ symbol С ~3,8> ліжко-діб та забезпечує досягнення добрих близьких і віддалених результатів відповідно у 90,9 та 94,4 % випадків.

Проанализированы результаты рентгенологического исследования, проведенного в первые две недели с момента возникновения острого гематогенного остеомиелита у 15-ти детей, 16-ти подростков и 15-ти взрослых, что позволило установить очередность появления рентгенологических симптомов и наиболее ранние сроки их появления в различные возрастные периоды.

Несмотря на достижения современной медицины, острый гематогенный остеомиелит костей таза у детей остается одним из наиболее труднодиагностируемых и малоизученных заболеваний. Поэтому при жалобах на боли в низу живота, в районе тазового кольца, тазобедренного сустава, на ограничение подвижности нижних конечностей, сопровождающиеся общими симптомами интоксикации, дети должны госпитализироваться в отделения гнойной хирургии. Данной категории больных должны быть проведены ультразвуковое исследование, компьютерная томография и магнитно-резонансная томография костей и органов малого таза, что позволяет установить диагноз острого гематогенного остеомиелита на ранних стадиях заболевания, дает возможность контролировать эффективность лечения, прогнозировать исход заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.14

Рубрики:

Гнійна хірургія (Хірургія дитячого віку)

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.144

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано причини виникнення та поширення гострого гематогенного остеомієліту у дітей, проаналізовано особливості клінічного перебігу різних форм захворювання. Встановлено основні відмінності імунної реактивності дитячого організму залежно від форми захворювання та зони проживання. Наведено комплексну методику лікування дітей з гострим гематогенним остеомієлітом на основі застосування ліпосомальних препаратів. Розглянуто хірургічні аспекти лікування даної патології. Наведено результати досліджень клінічного перебігу гострого гематогенного остеомієліту. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення методів ранньої діагностики, проведення своєчасного та адекватного хірургічного лікування з кваліфікованою корекцією метаболічних та імунологічних гомеостатичних порушень і більш широким застосуванням ліпосомальних препаратів.

Установлены причины возникновения и распространения острого гематогенного остеомиелита у детей, проанализированы особенности клинического течения различных форм заболевания. Показаны основные отличия иммунной реактивности детского организма в зависимости от формы заболевания и зоны проживания. Разработана комплексная методика лечения детей с острым гематогенным остеомиелитом на основе использования липосомальных препартов. Рассмотрены хирургические аспекты лечения данной патологии. Приведены результаты исследований клинического течения острого гематогенного остеомиелита. Обоснована необходимость дальнейшего усовершенствования методов ранней диагностики, проведения своевременного и адекватного хирургического лечения с квалифицированной коррекцией метаболических и иммунологических гомеостатических нарушений и активным использованием липосомальных препаратов.

Проведен анализ 261-го больного в возрасте от 2-х недель до 14-ти лет, находившихся на лечении по поводу острого гематогенного остеомиелита (ОГО) с 1990 по 2004 гг. Преобладали мальчики - 58,6 %, чаще болели дети после 6-ти лет - 56,1 %. В основном поражались длинные трубчатые кости нижних конечностей. Локальная форма (по Т. П. Краснобаеву) составила 88,5 %. Снижение числа заболевших ОГО за последние 15 лет в Сумской области не отмечается.

Проаналізовано результати лікування 183 дітей (225 кульшових суглобів (КС)), які перенесли гематогенний остеомієліт (ГО) проксимального відділу стегнової кістки (ПВСК). Після припинення запального процесу в пізні строки спостереження в усіх хворих виникли ортопедичні ускладнення. Клінічні прояви деформацій після усунення патологічного процесу не відповідали стану кісткових і хрящових структур КС. Наголошено на необхідності посилення уваги лікарів та батьків до прихованої небезпеки, яка викликана несприятливими наслідками цієї недуги. З метою вчасного виявлення порушень формування структур КС у дітей, котрі перенесли ГО ПВСК, є необхідним диспансерне спостереження до завершення їх росту.

Створено принципово нову експериментальну модель гострого остеомієліту для дослідження змін електрофізіологічних показників тканини кінцівок та визначення їх інформативності для діагностики запального процесу кістки. Вперше встановлено нормальні електрофізіологічні показники тканин кінцівок та їх зміни у разі виникнення остеомієлітичного вогнища. На підставі одержаних результатів вперше розроблено неінвазивний метод ранньої діагностики гострого гематогенного остеомієліту. Досліджено сучасний стан взаємозалежності збудників основного та метастатичних вогнищ. Визначено сезонність захворювання в регіоні та летальність серед хворих септичними формами гострого гематогенного остеомієліту. Вперше розроблено та впроваджено у практику оптимальний комплекс діагностичних та лікувальних заходів за різних форм і стадій септичного процесу у дітей з соматичними формами гострого гематогенного остеомієліту.