З'ясовано причини виникнення та поширення гострого гематогенного остеомієліту у дітей, проаналізовано особливості клінічного перебігу різних форм захворювання. Встановлено основні відмінності імунної реактивності дитячого організму залежно від форми захворювання та зони проживання. Наведено комплексну методику лікування дітей з гострим гематогенним остеомієлітом на основі застосування ліпосомальних препаратів. Розглянуто хірургічні аспекти лікування даної патології. Наведено результати досліджень клінічного перебігу гострого гематогенного остеомієліту. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення методів ранньої діагностики, проведення своєчасного та адекватного хірургічного лікування з кваліфікованою корекцією метаболічних та імунологічних гомеостатичних порушень і більш широким застосуванням ліпосомальних препаратів.

Установлены причины возникновения и распространения острого гематогенного остеомиелита у детей, проанализированы особенности клинического течения различных форм заболевания. Показаны основные отличия иммунной реактивности детского организма в зависимости от формы заболевания и зоны проживания. Разработана комплексная методика лечения детей с острым гематогенным остеомиелитом на основе использования липосомальных препартов. Рассмотрены хирургические аспекты лечения данной патологии. Приведены результаты исследований клинического течения острого гематогенного остеомиелита. Обоснована необходимость дальнейшего усовершенствования методов ранней диагностики, проведения своевременного и адекватного хирургического лечения с квалифицированной коррекцией метаболических и иммунологических гомеостатических нарушений и активным использованием липосомальных препаратов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.14-5

Рубрики:

Гнійна хірургія (Хірургія дитячого віку)

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы клинико-рентгенологические результаты комплексного хирургического и ортопедического лечения септико-пиемической формы острого гематогенного остеомиелита, возникшего в период новорожденности у больной М.

Досліджено питання оптимізації діагностування та лікування хвороб, спричинених гнійною інфекцією кісток і суглобів у дітей. Проаналізовано результати дослідження клініко-епідеміологічних особливостей перебігу таких хвороб у дітей Сумщини. Вивчено ехографічні зміни кісткової тканини та суглобів на різних стадіях розвитку інфекції. Експериментально досліджено антибактеріальний і фунгіцидний вплив антисептичних препаратів на певних збудників гнійного інфекційного захворювання кісток і суглобів у дітей. Вивчено загальну та місцеву токсичну дію антибактеріальних розчинів на кісткову та хрящову тканини молодих білих щурів. Обгрунтовано доцільність використання розчину гіпохлориту натрію для санації патологічного вогнища інфекції та досліджено клінічну ефективність за його зовнішньо- та внутрішньокісткового, а також внутрішньосуглобового застосувань. Проаналізовано результати суб'єктивного оцінювання реконвалесцентами показників якості їх життя. Удосконалено способи хірургічної санації вогнища гнійної інфекції кісток і суглобів у дітей та інструменти для її здійснення. Завдяки застосуванню запропонованої методики комплексного лікування такої інфекції одержано скорочення термінів стаціонарного лікування (<$Eroman p~<<~0,05>), зниження рівня переходу захворювання до хронічної форми у 1,4 раза та рівня інвалідності - у 2,3 раза.

Вивчено особливості гострого гематогенного остеомієліту кісток тазостегнового суглоба у новонароджених, визначено анатомо-топографічні передумови виникнення патологічного вивиху стегна, роль факторів ризику у виникненні захворювання, наведено порівняльні методи покращання ранньої діагностики, хірургічного й ортопедичного лікування. Проаналізовано рівень захворювання дитячого населення на гострий гематогенний остеомієліт тазостегнового суглоба (ГГО ТС). Відзначено, що поєднання факторів ризику (патологічних станів анте-, інтра- та постнатального періодів) призводить до виникнення й обумовлює тяжкість захворювання, на підставі їх врахування наведено прогноз перебігу ГГО. Доведено, що дискоординація тяги м'язів спіралей зовнішньої та внутрішньої ротації в поєднанні з нагромадженням випоту в суглобі, зумовлює розвиток патологічного вивиху головки стегна. Обстежено новонароджених з ГГО кісток, що утворюють тазостегновий суглоб, у деяких дітей виявлено ураження двох суглобів, коксит діагностовано в 95,6 % дітей, патологічний вивих стегна (58,4 %) за даними оцінки місцевої симптоматики та загального стану, рентгенологічного, ультразвукового, пункційного досліджень тазостегнових суглобів, пароксальних ділянок. Відзначено, що тяжкість загального стану (87,49 % у хворих з септикопіємічною та септикотоксичною формами ГГО) і деструктивного процесу в кістці та суглобі виявлено за умов тривалого застосування інтенсивної терапії метаболічних, імунологічних порушень, антибактеріальної терапії (частіше антибіотиками резерву), пункційного підведення остеотропних антибіотиків до кістки і в суглоб, дренування параосальних флегмон.

Досліджено проблему діагностики, лікування та реабілітації дітей, хворих на гострий гематогенний отемієліт (ГГО). Проаналізовано результати лікування 354-х дітей, хворих на ГГО - 216-ти (61 %) хлопчиків і 138-ми (39 %) дівчат. До основної групи ввійшли 57 дітей, лікування яких здіснювалося за розробленою лікувально-діагностичною методикою, до контрольної - 197 хворих, лікування яких проводилось за традиційною. Розроблено та впроваджено у практику метод дренування та введення лікарських засобів у вогнища ураження у разі ГГО, корекції водно-електролітного балансу, відновлення кислотно-основної рівноваги, усунення ендотоксикозу та нормалізації гомеостазу. Запропоновано та застосовано на практиці схеми ранньої медикаментозної реабілітації дітей, які перенесли ГГО, що передбачають урахування віку, етіологічних чинників і тяжкості перебігу ГГО. Використання розробленого методу комплексного лікування ГГО у дітей дозволило скоротити строки очищення рани від некротичних мас на <$E2,3~ symbol С ~0,2> доби, за цього був наявний початок появи грануляції та розвиток значно більш ранньої епітелізації. Строк очищення та початку епітелізації у хворих з ГГО коливався у межах <$E7,4~ symbol С ~0,3> доби. Використання запропонованого комплексу діагностичних і лікувальних заходів у разі ГГО в дітей дозволило поліпшити перебіг післяопераційного періоду, зменшити кількість несприятливих результатів з 10,4 % до 5,1 %, а також скоротити термін перебування хворого в стаціонарі на 3,1 ліжко-дня.

У зв'язку з тяжким перебігом, великою кількістю негативних наслідків, котрі можуть з'являтися протягом всього періоду росту дитини і призводити до інвалідизації, метаепіфізарний остеомієліт є медико-соціальною проблемою. Мета дослідження - визначення пріоритетних методів діагностики, вивчити раціональний вплив на вогнище запалення як парентерально і антибіотиками, так і місцево і антисептиками; дослідити основні напрямки реабілітації. Наведено методику та результати лікування 32-х дітей, які поступали до стаціонару в ранні строки захворювання з першої по третю добу, результати опитування 53-х респондентів, що перенесли метаепіфізарний остеомієліт 20 і більше років потому. Проведено аналіз причин ускладнень і наслідків захворювання. Порівнюючи результати лікування визначено зниження кількості ортопедичних ускладнень і наслідків хвороби з 26,9 % до 18,75 %. Висновки: рання діагностика та раціональна антибактеріальна терапія зменшує кількість ортопедичних ускладнень і наслідків метаепіфізарного остеомієліту. Спостереження за дітьми впродовж 2-х років після гострого періоду гематогенного остеомієліту є профілактикою ортопедичних ускладнень і наслідків. Роль психолога в реабілітації багатозначна в підготовці до життєво-професійної адаптації в суспільстві.

Мета дослідження - покращити результати лікування дітей з метаепіфізарним остеомієлітом (МЕО) на основі розробки нових методів діагностики, лікування та визначення основних етапів медичної реабілітації. Вивчено в експерименті на тваринах можливість застосування октенідину дигідрохлориду на тканини опорно-рухового апарату в зростаючому організмі за МЕО. Виділено збудники із вогнищ запалення у дітей, хворих на МЕО. Проведено мікробіологічне дослідження порівняльного впливу антисептиків місцевої дії на спектр штамів бактерій за МЕО. Визначено пріоритетні напрями місцевої та системної антибактеріальної терапії ураженого суглоба. Розроблено та застосовано методику ранньої діагностики та лікування дітей, хворих на МЕО, з метою ефективного локального впливу на вогнище запалення для покращення результатів лікування МЕО. Досліджено клінічну ефективність лікування МЕО за розробленою методикою у порівнянні зі стандартними схемами лікування. Запропоновано систему реабілітаційних заходів у дітей з МЕО з урахуванням соціального фактора.