Розглянуто анатомо-фізіологічні особливості легенів у дитячому віці. Наведено деякі методи математичного аналізу судинного русла легенів. Детально проаналізовано стан гемодинаміки малого кола кровообігу та можливості оперативного лікування уроджених вад розвитку легенів. Значну увагу приділено секвестрації легенів, кістозному ураженню дихального апарату, астеріо-венозній аномалії тощо.

Розглянуто питання анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії у дітей з природженими вадами серця і магістральних артерій. Значну увагу приділено алгоритмам анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії на рівні найновіших досягнень світової дитячої кардіохірургії залежно від віку дитини, зокрема у новонароджених, характеру вади та її клінічного перебігу. Висвітлено проблеми корекції природжених вад серця у дітей раннього віку. Описано частоту і загальні властивості природжених вад серця, класифікацію, фізіологію кровообігу плода і дитини після народження. Розкрито фізичні основи гемодинаміки, особливості міокарда новонароджених. Визначено патофізіологічні чинники кровообігу.

Рассмотрены вопросы анестезиологического обеспечения и интенсивной терапии у детей с прирожденными пороками сердца и магистральных артерий. Значительное внимание уделено алгоритмам анестезиологического обеспечения и интенсивной терапии на уровне новейших достижений мировой детской кардиохирургии в зависимости от возраста ребенка, в частности у новорожденных, характера порока и его клинического течения. Освещены проблемы коррекции прирожденных пороков сердца у детей раннего возраста. Описаны частота и общие свойства прирожденных пороков сердца, классификация, физиология кровообращения плода и ребенка после рождения. Раскрыты физические основы гемодинамики, особенности миокарда новорожденных. Определены патофизиологические факторы кровообращения.

Освещены тактика и способы лечения детей со стенозом пищевода различной этиологии в зависимости от происхождения и особенностей морфологических изменений пищевода. Описаны консервативно-инструментальные методы восстановления проходимости пищевода: стентирования, баллонной дилатации, эндоскопического рассечения стенозов. Предложены методы хирургического лечения стеноза, способствующие сохранению собственного пищевода, в частности, гастропластика с фундопликацией, ступенчатая миотомия, пластика толстокишечной заплатой. Рекомендованы патогенетически обоснованные схемы лечения стеноза пищевода в зависимости от характера и особенностей течения заболевания.

Розглянуто актуальні питання ведення дітей з природженими вадами серця (ПВС) в доопераційному та віддаленому післяопераційному періодах. Охарактеризовано окремі нозоологічні форми ПВС. Увагу приділено особливостям діагностики та можливим проблемам перебігу ПВС у новонароджених і дітей раннього віку. Наведено інформацію про синдроми артеріальної гіпоксемії та серцевої недостатності, легеневу гіпертензію, інфекційний ендокардит.

Рассмотрены актуальные вопросы ведения детей с врожденными пороками сердца (ВПС) в дооперационном и отдаленном послеоперационном периодах. Охарактеризованы отдельные нозоологические формы ВПС. Уделено внимание особенностям диагностики и возможным проблемам протекания ВПС у новорожденных и детей раннего возраста. Дана информация о синдромах артериальной гипоксемии и сердечной недостаточности, легочной гипертензии, инфекционном эндокардите.

Розроблено та обгрунтовано альтернативний метод здійснення бронхофіброскопії в разі комбінованого загального знеболювання без використання штучної вентиляції легень у пацієнтів віком від 3-х міс. до 15-ти років. У 40 пацієнтів з використанням "ригідного" бронхоскопа оглянути трахеобронхіальне дерево вдалося тільки до бронхів I порядку. Відзначено фібриляцію поперечносмугастих м'язів тіла після введення міорелаксантів, у 35-ти (87,5 %) пацієнтів - екскоріації слизової оболонки ротової частини глотки, трахеї. У період пробудження було характерним бронхоспастичне порушення дихання. У 40 пацієнтів з використанням бронхофіброскопії огляд здійснено до бронхів III порядку. Застосування запропонованого методу дослідження сприяло більш детальному вивченню структурних змін органів дихання дитини, зменшенню ймовірності виникнення ятрогенних ускладнень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.6

Рубрики:

Хірургічна патологія стравоходу у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу результатів обстеження у віддаленому післяопераційному періоді 65-ти пацієнтів, яким виконано пневмонектомію з приводу туберкульозу або хронічного неспецифічного захворювання легень (ХНЗЛ), визначено основні компенсаторно-пристосовні механізми змін кісткової та травної систем. Зміни положення, форми, функції органів черевної порожнини й опорно-рухового апарату найбільш значущі у хворих, яким пневмонектомію виконано в дитячому та підлітковому віці, вони визначають методи, строки та способи обстеження, профілактичної, реабілітаційної та соціальної допомоги цим хворим.

Проаналізовано результати лікування 24-х дітей з пептичною стриктурою стравоходу (ПСС). Лікування захворювання передбачає відновлення прохідності стравоходу на тлі патогенетично обгрунтованого запобігання патологічній дії вмісту шлунка на слизову оболонку стравоходу шляхом формування штучного антирефлюксного механізму. Оперативне втручання доцільно виконувати після первинного відновлення прохідності стравоходу, корекції гіпотрофії та бронхо-легеневих ускладнень. За наявності ригідної ПСС потрібне її видалення. Застосування модифікованої операції Collis з фундоплікацією за Ніссеном патогенетично обгрунтоване під час лікування у дітей з ригідною ПСС.

Обобщен опыт лечения в клинике 24-х детей в возрасте от 6-ти до 15-ти лет по поводу нарушений ритма (НР) и проводимости сердца (ПС) с применением электрокардиостимуляторов (ЭКС). Выполнение оперативного вмешательства показано при возникновении синкопального состояния или выраженном нарушении гемодинамики. Для полноценной жизни ребенка с НР и ПС врожденного или приобретенного генеза необходимо применение высокотехнологичных моделей ЭКС с двухкамерным режимом стимуляции, функцией частотной адаптации, телеметрией, длительным сроком эксплуатации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.605.4

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено досвід хірургічного лікування відкритого повного (ВП) атріовентрикулярного каналу (АВК) у 78-ми дітей першого року життя. Основними показаннями ще до госпіталізації хворих були застійна серцева недостатність та виражена легенева гіпертензія. Хірургічне лікування ВП АВК проведено 59-ти (75,6 %) хворим, зокрема за умов штучного кровообігу - 41-му (69,5 %), за "закрытым методом" - 18-ти (30,5 %). Звужування легеневої артерії як перший етап хірургічного лікування здійснено 17-ти хворим, біопсія легень - одному. Радикальну анатомічну корекцію вади виконано 40 пацієнтам, корекцію її незбалансованої форми за умов штучного кровообігу - одному. Тяжкий стан немовлят з ВП АВК зумовлений застійною серцевою недостатністю вже в період новонародженості, їм необхідне проведення медикаментозної терапії з перших днів життя, оперативне лікування вади показане в ранньому віці (3 - 6 міс). Результати хірургічного лікування ВП АВК залежать від ранньої діагностики вади у новонародженого та своєчасного його направлення до спеціалізованого закладу для оперативного лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.170.35-52

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено досвід хірургічного лікування подвійного відходження магістральних судин від правого шлуночка у дітей першого року життя. Оперовано 105 пацієнтів, радикальне втручання (внутрішньошлуночкове тунелювання, операція Кавашима, артеріальне переключення) виконане у 53-х (50,5 %) немовлят, загальна летальність становила 24,5 %; паліативна операція (формування анастомозу Блелока - Тауссіга, звужування легеневої артерії) - у 52-х (49,5 %) хворих, загальна летальність 12,7 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.110.501-54

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця і судин у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аортопексію здійснено у 55-ти пацієнтів з приводу обструкції дихальних шляхів (ДШ) різного походження. Оцінено безпосередні та віддалені результати застосування аортопексії як самостійно, так і в поєднанні з трахеопластикою в 11-ти пацієнтів віком від 1 міс. до 5 років з приводу трахеомаляції (ТМ), яка включала ідіопатичну, асоційовану з атрезією стравоходу та трахеостравохідною норицею (ТСН) форми. Локальну ТМ виявлено у 8-ми пацієнтів, дифузну - у 3-х. У 6-ти спостереженнях проведено тільки аортопексію, в 5-ти - аортопексію у поєднанні з трахеопластикою з використанням перикардіальних або фасціально-плевральних клаптів. За наявності ураження стравоходу одночасно виконували сегментарну резекцію його рубцево-зміненої ділянки, розділення та прошивання рецидивної ТСН. В цілому, позитивний результат в найближчому та віддаленому періоді відзначено в усіх пацієнтів. У 3 хворих виявлено неповну стабілізацію трахеї з пролабуванням перетинчастої стінки до 1/2 просвіту та збереженням незначних респіраторних симптомів, що зумовлено ще й наявністю шлунково-стравохідного рефлюксу. Одержані результати свідчать, що аортопексія є ефективним методом хірургічного лікування обструкції ДШ, спричиненої їх маляцією. Наявність дифузної ТМ потребує доповнення аортопексії виконанням трахеопластики.

Висвітлено питання, що стосуються проблем терапії атрезії стравоходу (АС) та трахеостравохідної нориці (ТСН) у новонароджених. Наведено історичні приклади лікування цих вад. Описано випадок проведення успішної корекції АС/ТСН у немовляти із численними факторами ризику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.23

Рубрики:

Хірургічна патологія легень і плеври у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано випадок множинного кістково-хрящового екзостозу ребер і довгих трубчастих кісток з формуванням напруженого гемотораксу в дитини 11-ти років. Після проведеного комплексного лікування настало одужання.

Висвiтлено маловивчену i надзвичайно складну проблему педiатрiї та хiрургiї дитячого вiку - внутрiшньогрудні компресії дихальних шляхiв (ВКДШ). Дослiджено етiологiю, особливостi клiнiчного перебiгу та анатомiї захворювання залежно вiд генезу. Результати дослiдження дозволяють оптимiзувати раннє виявлення ВКДШ, вдосконалити лiкувальний процес, що сприятиме зниженню показникiв смертностi та iнвалiдизацiї у разі цiєї патологiї у дiтей.

Наведено ембріогенез, анатомію, фізіологію, класифікацію, а також результати спостереження за різними варіантами вроджених вад серця - єдиного шлуночка серця у 24-х дітей від народження до 18-ти років, які мешкають в АР Крим, за природного перебігу вади, а також до та після хірургічного лікування. За одержаними результатами зроблено висновок, що сучасний рівень розвитку кардіології та кардіохірургії дозволяє надавати допомогу пацієнтам з одношлуночковою гемодинамікою, які раніше вважалися неоперабельними, за умови своєчасної діагностики, регулярної диспансеризації, правильного вибору тактики ведення та методу паліативного хірургічного втручання, а також регулярної оцінки гемодинаміки та якості життя дитини після кожного етапу хірургічної корекції.