Цель работы: Изучение особенностей клинического течения радиационно-индуцированного рака щитовидной железы у детей и подростков Украины, разработка методов хирургического лечения. Выводы: Радиационно-индуцированные тиреоидные карциномы у детей и подростков Украины, возникшие после аварии на Чернобыльской АЭС, отличаются своими клиническими характеристиками и высокой агрессивностью течения заболевания. Метод выбора в их лечении - тотальный тиреоидэктомия с последующей радиойодтерапией и супрессивной гормонотерапией.

Проведено вивчення особливостей процесу альтернативного сплайсинга іРНК гена CD44 в ракових клітинах щитовидної залози у дітей із зони радіоактивного забруднення. Картина експресії гена СD44 в ракових тканинах у дітей, що зазнали радіаційного опромінення, практично не відрізняється від спонтанного захворювання на рак. Тому ми констатуємо, що експресія гена CD44 in vivo не є первинним об'єктом радіаційного опромінення, і дерегуляція альтернативного сплайсинга іРНК гена CD44 є однією із складових канцерогенезу папілярного раку щитовидної залози.

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності доопераційної діагностики злоякісних новоутворень нирок шляхом визначення стадії та раннього встановлення діагнозу рецдиву пухлини Вільмса за допомогою сучасних променевих методів обстеження: УЗД, РКТ, МРТ. На підставі обстеження 109 хворих: 58 дорослих із нирково-клітинним раком, 32 дітей з нефробластомою і 19 дітей із рецидивом пухлини Вільмса. На підставі одержаних результатів систематизовано критерії визначення стадії нирково-клітинного раку та пухлини Вільмса та її рецидиву для УЗД, РКТ, МРТ. Доведено що УЗД через низьку точність не може використовуватися для остаточного визначення стадії захворювання та пошуку рецедивів нефробластоми, хоча досить успішно може використовуватись для пошуку первинних пухлин. Відзначено, що будова пухлини залежить від її стадії та розмірів. Так, невеликі пухлини гомогенні і мало відрізняються за щільністю від ниркової паренхіми, в/в контрастування сприяло виявленню пухлин за рахунок різного "ослаблення" контрастування нормальної та пухлинної тканини при однаковому ступені "підсилення" протягом першої хвилини дослідження. Динамічне спостереження за значенням щільності дозволило виявити ділянки у товщі паренхіми нирки. У деяких випадках рак проявлявся загальним збільшенням нирки із збереженням форми та гомогенності структури, однак в аксіальній площині орган округлюється, пазуха зміщується вперед та медіально або нирка набуває поліциклічного контуру. Встановлено, що не існує специфічних МРТ ознак (морфологічних, за характером МР - сигналу, величинах Т₁ або Т₂), які б дозволили

Дисертація грунтується на ретроспективному аналізі 438 випадків злоякісних пухлин у дітей різного віку, які проживають у західному регіоні України (Львівська, Рівненська і Волинська області), та клініко-генеалогічному дослідженні спектра онкологічної патології за методом випадок - контроль у 358 сім'ях. З'ясовано, що лейкемії і лімфоми є найчастішими онкологічними процесами, які складають від 58,8% до 89,0% усіх випадків злоякісних пухлин у дітей різних областей. Частота природжених вад розвитку (ПВР) в аналізованих областях складає від 3,6% до 8,0% і характеризується поліморфністю і гетерогенністю. Клініко-генеалогічний проспективний аналіз сімей, де діти хворі на онкологічну патологію, показав, що злоякісні пухлини відносяться до мультифакторної патології: співвідносний внесок генетичних факторів і факторів довкілля у виникненні солідних пухлин складає 10,7% і 89,3%, у випадку гемобластозів - 15,3% і 84,7%. Визначено коефіцієнт успадкування злоякісних пухлин у сім'ях пробандів обстежених груп, який для родичів I ступеня спорідненості складає 15,5% та 5,8% для гемобластозів і солідних пухлин відповідно. З'ясовано більшу частоту споріднених шлюбів між батьками в дітей із онкологічною патологією. Виявлено 8 сімей, де зустрічалися ПВР серед сибсів пробандів із злоякісними пухлинами. Рекомендовано проводити поглиблене медико-генетичне консультування для сімей пробандів із онкологічною патологією в потомстві та доведено необхідність утворення комп'ютеризованих реєстрів в Україні у спеціалізованих онкологічних відділеннях усіх лікарень України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569

Рубрики:

Пухлини окремих ділянок,систем і органів у дітей

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження маловивченого феномену - передчасного розходження центромер, розкрито його діагностичне і прогностичне значення за гострого лімфобластного лейкозу та деяких інших захворювань. Розглянуто ряд питань поведінки центромери та її зв'язок з явищем апоптозу - запрограмованої смерті клітин.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Обстежено 15 дітей з пухлинами Вільмса. Встановлено, що хіміотерапевтичне лікування за протоколом необхідно узгоджувати з даними електронної мікроскопії пухлини та ендотелію пухлинних судин.

Наведено теоретичні розробки та експериментальні дослідження в галузі онкогенетики та цитогенетики гострих лейкозів з метою пошуку нових цитогенетичних маркерів діагностики та прогнозу гострого лімфобластного лейкозу (ГЛЛ) у дітей. Досліджено феномен передчасного розділення центромер метафазних хромосом (ПРЦ) в якості нового діагностичного та прогностичного маркеру та С-анафазу як варіант повного ПРЦ. Показано, що ПРЦ є характерним в більшій мірі бластним клітинам, аніж нормальним диференційованим лімфоцитам. Запропоновано новий критерій ремісії під час ГЛЛ - зниження рівня ПРЦ. Встановлено: С-анафаза -- прогностичний критерій під час ГЛЛ, високі рівні якої в першому гострому періоді є позитивним прогнозом і свідчать спро високу ймовірність входження в тривалу ремісію. Зв'ясовано, що С-анафаза є одним із проявів явища апоптозу.

Проведено обстеження 1500 дітей, які мешкають у різних за екологічною характеристикою районах, з яких 409 школярів склали групу порівняння. Досліджено залежність частоти гіперплазії щитовидної залози (ГЩЗ) у дітей у залежності від рівня забрудненості місцевості їх мешкання радіонуклідами та солями важких металів. Встановлено, що основні показники здоров'я дітей, які перебувають під впливом солей важких металів та малих доз радіації, гірші. Спостережено зниження показників здоров'я дітей за наявності у них ГЩЗ. Виявлено залежність тиреоїдної активності від рівня забрудненості місцевості солями важких металів та рівня радіації, а також ступеня ГЩЗ. Доведено, що порушення факторів клітинного та гуморального імунітету у дітей з ГЩЗ зумовлено рівнем забруднення місцевості мешкання та тиреоїдною активністю щитовидної залози. З'ясовано, що діти, які мешкають в екологічно несприятливій місцевості та мають ознаки порушення тиреоїдної активності, порушення імунітету, повинні включатися в групу ризику, а також підлягати диспансеризації. Обгрунтовано необхідність диференційованої корекції функціонального стану щитовидної залози, імунітету у дітей з екологічно несприятливого довкілля.

Содержание в плазме крови тирозина и вторичного продукта перикисного окисления липидов - малонового диальдегида определяли в плазме крови у детей с пигментным невусом, меланомой, а также у здоровых детей (контрольная группа). Состояние антиоксидантной системы (АОС) оценивали по содержанию глутатиона, уровню активности каталазы, супероксиддисмутазы, глутатионпероксидазы и глутатионредуктазы эритроцитов. У детей с пигментным невусом и меланомой выявлена недостаточность АОС. На основании результатов исследования сделан вывод о том, что дети с пигментным невусом относятся к группе повышенного риска возникновения онкологических заболеваний, в связи с чем целесообразно проведение динамического мониторинга указанных параметров при наличии пограничных невусов.

Розглянуто питання вдосконалення методів ранньої діагностики полікістозної хвороби нирок (ПХН) у дітей на основі виділення клініко-диференційних ознак різних генетичних варіантів ПХН і розробки критеріїв зарахування дітей до групи ризику за даною патологією. Встановлено показники розповсюдженості ПХН серед дітей різного віку. Розроблено діагностичну та клініко-генетичну карти хворого з кістозною трансформацією нирок. На підставі аналізу клінічного поліморфізму та результатів сучасних методів досліджень виділено клініко-диференційні критерії автосомно-домінантного й автосомно-рецесивного типів успадкування ПХН. Доведено високу ефективність використання ультразвукових (УЗ) методів дослідження під час масових обстежень дітей з метою ранньої діагностики ПХН. Виділено УЗ ознаки, характерні для різних варіантів ПХН. На основі вивчення чинників ризику та розрахунку коефіцієнтів різного ступеня ризику формування ПХН виділено три категорії найбільш інформативних ознак. Розроблено критерії зарахування дітей до групи ризику з ПХН і 3-етапну систему ранньої діагностики даної патології в антенатальному та постнатальному періодах.

Розроблено комплексну клініко-діагностичну оцінку, обгрунтовано показання до застосування, а також проаналізовано результати й ефективність виконання лікворошунтуючих операцій за наявності різних типів пухлин задньої черепної ямки (ЗЧЯ) у дітей. Використано результати 402 спостережень за хворими, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні нейрохірургії дитячого віку Інституту нейрохірургії ім. академіка А.П.Ромоданова АМН України протягом 1990 - 1999 рр. Хірургічному лікуванню було піддано 397 хворих (5 пацієнтів внаслідок дуже тяжкого стану загинули незабаром після госпіталізації). Критерії оцінки ефективності та результатів виконання лікворошунтуючих операцій (ЛШО) безпосередньо визначаються досягненнями основної мети - зниження внутрішньочерепного тиску та зменшення проявів гіпертензійно-гідроцефального синдрому. За одержаними результатами визначено безперечну ефективність виконання ЛШО в усіх групах хворих з пухлинами ЗЧЯ. Результати проведеної роботи підтверджують доцільність використання ЛШО як ефективного методу корекції стану гідроцефалії та сприяють розробці комплексної клініко-діагностичної оцінки, диференціації показань до застосування та критеріїв ефективності ЛШО у випадках цієї патології.

Наведено результати визначення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та рівня гамма-аміномасляної кислоти у крові хворих дітей із захворюваннями щитовидної залози (аутоімунний тиреоїд, нетоксичний дифузний, вузловий, багатовузловий зоб, рак щитовидної залози), вивчено можливість зв'язку між ними. Розроблено додатковий метод діагностики наявності метастазів та/або рецидиву раку щитовидної залози у дітей, прооперованих з приводу раку щитовидної залози. Встановлено існування субклінічного гіпотиреозу у 33,3 % хворих на нетоксичний дифузний зоб ІІ стадії, у 26,9 % - на аутоімунний тиреоїдит, у 23,1 % - на нетоксичний багатовузловий зоб, у 14,3 % - на нетоксичний вузловий зоб, у 18,9 % - на рак щитовидної залози. Під час дослідження концентрації ГАМК у плазмі крові встановлено різку активацію ГАМК-ергічної системи у дітей з доброякісними та злоякісними новоутвореннями щитовидної залози, а також виражені порушення процесів медіаторного забезпечення ряду важливих функцій мозку, зокрема, антистресорної та нейроендокринної.

Вперше досліджено прояв передчасного розділення центромер метафазних хромосом у культивованих клітинах кісткового мозку і крові у випадку гострої лімфобластної лейкемії (ГЛЛ) у дітей. Встановлено типові ознаки прояву даного явища в мітотичних клітинах кісткового мозку та крові у дитячому віці в нормі та на різних стадіях перебігу ГЛЛ. Статистично обгрунтовано закономірність змін в експресії передчасного розділення центромер у гострій фазі ГЛЛ і на стадії ремісії. Доведено, що передчасне розділення центромер поодиноких хромосом з високою імовірністю відповідає бластним клітинам та є провідною причиною анеуплоїдизації їх каріотипу.

Запальні захворювання геніталій у дитячому та підлітковому віці призводять до дисфункції яєчників і порушення зв'язків у системі підпагорби - гіпофіз - яєчники, що за етіопатогенетичним механізмом розвитку кіст яєчників утворює "хибне коло". Профілактика виникнення ретенційних кіст яєчників у дівчат і дівчат-підлітків базується на проведенні діагностики та лікуванні запальних захворювань геніталій. Проведення ультразвукового дослідження у дівчат і дівчат-підлітків показано в разі запальних захворювань геніталій і порушенні менструального циклу (аменореї, олігоменореї).

Наведено результати вивчення особливостей клініки, імунних і метаболічних показників 110 дітей з кістковими кістами (КК). Відмічено зниження рівня АТФ у крові, активацію процесів пероксидного окиснення ліпідів, зниження активності ферментів антиоксидантного захисту - каталази та СОД, підвищення вмісту в крові "анаеробних" фракцій лактатдегідрогенази ЛДГ4-5, розвиток вторинного імунодефіциту за відносним супресорним варіантом. Відмічено, що порушення імунного та метаболічного гомеостазу більш виражені за аневризмальних КК у порівнянні з солітарними КК і поглиблюються після проведення відкритих кістково-пластичних операцій (КПО). З'ясовано, що застосування в комплексі з більш ощадним хірургічним лікуванням (пункційна КПО) препаратів імунокоригувальної дії за умов їх індивідуальних підборів у тестах in vitro мало сприятливий вплив на клінічне протікання післяопераційного періоду, сприяло прискоренню репаративних процесів у кістковій тканині, нормалізації імунних і метаболічних показників, обумовлювало скорочення частоти післяопераційних ускладнень, поліпшувало віддалені результати оперативного лікування КК.

Проаналізовано дані щодо пацієнтів дитячого та підліткового віку, оперованих з приводу доброякісних новоутворень щитовидної залози з 1981 по 1998 рр. в клініці Інституту ендокринології та обміну речовин. Виявлено вірогідне зростання відсотку пацієнтів даної групи, серед усіх оперованих в клініці протягом 1981 - 1985 рр. За морфологічними ознаками в останні роки вірогідно збільшилась частка вузлових форм зобу, переважно гетерогенної будови. Відзначено поступове зниження відсотку фолікулярних аденом, серед яких переважають пухлини гетерогенної будови (головним чином мікрофолікулярно-солідної). Доведено, що трьохетапне морфологічне дослідження новоутворень щитовидної залози - тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії, експрес-гістологічного дослідження та остаточного гістологічного дослідження (ТАПБ, ЕГД, ОГД) - дозволяє підвищити відсоток виявлення папілярних карцином з 80 % за даними ТАПБ до 97 % за даними ЕГД. Запропоновано метод екстрафасціальної гемітиреоїдектомії, який дозволяє підвищити онкологічну радикальність під час операцій з приводу новоутворень щитовидної залози, завдяки чому не збільшується ризик специфічних післяопераційних ускладнень, що особливо важливо для хірургічного лікування пацієнтів дитячого та підліткового віку. Розроблено класифікацію операцій на щитовидній залозі, яка дозволяє адекватно визначати існуючі терміни відносно вікових груп пацієнтів та обсяг залишеної тиреоїдної тканини.