Розглянуто питання ультразвукової діагностики стану судин у випадку системного червоного вовчаку у дітей. Докладно описано фактори розвитку аутоімунного процесу, патогенетичні основи, критерії діагностики, основні допоміжні лабораторні та інструментальні методи діагностики, зокрема роль транскраніального дуплексного сканування за даної патології; наведено характеристику уражень у разі цієї патології.

Наведено дані літератури та власних спостережень щодо ураження серця у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ). Встановлено, що в дебюті СЧВ у всіх дітей під час клінічного обстеження, проведення рентгенографії органів грудної клітки, ЕКГ, Холтер-ЕКГ та ЕхоКГ спостерігаються ознаки ураження серцево-судинної системи. Це потребує подальших досліджень з метою розробки лікувально-реабілітаційних заходів.

Дебют системного червоного вовчака (СЧВ) у дітей кидає діагностичний виклик лікарям різних спеціальностей, оскільки початок захворювання не має чітких клінічних ознак, характеризується різноманіттям масок дебюту, високим ступенем агресивності перебігу. Аналіз початку захворювання надає змогу виділити групи найчастіших масок дебюту СЧВ у дітей. СЧВ у дітей в дебюті у 21 % випадків характеризується атиповим або неповним перебігом, у таких випадках хвороба перебігає під маскою інших захворювань, що є основою для встановлення хибного діагнозу.

Рассмотрены эпидемиология, этиопатогенез, патоморфология системной красной волчанки (СКВ). Подробно изложена клиническая картина СКВ. Описаны основные клинические синдромы - кожный, суставной, мышечный, сосудистый, церебральный, гемопатический, серозиты, поливисцериты (кардит, пульмонит, нефрит, гепато- и спленомегалия). Дана характеристика различных клинических вариантов волчаночного криза. Представлены методы диагностики СКВ, дифференциальной диагностики. Лечение с использованием глюкокортикостероидов, цитостатических и селективных иммунодепрессантов изложено с позиций доказательной медицины. Показан прогноз СКВ и прогностически неблагоприятные факторы.

Згідно з даними наукових досліджень системна вазомоторна ендотеліальна дисфункція є показником ступеня ризику розвитку серцево-судинних уражень за різних захворювань, в тому числі у разі системних ревматичних процесів. Мета роботи - вивчення стану судинної стінки у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) та системний червоний вовчак (СЧВ). Вивчено стан судинної стінки у 72 дітей, хворих на ЮРА, 14 дітей, хворих на СЧВ та у 19 дітей без ревматичних захворювань і факторів ризику розвитку серцево-судинної патології. У хворих на ЮРА встановлено достовірне потовщення КІМ ЗСА та підвищення жорсткості ЗСА у різні терміни перебігу хвороби у порівнянні зі здоровими дітьми та спостерігається прямий кореляційний зв'язок між потовщенням КІМ ЗСА, збільшенням їх жорсткості та тривалістю терапії метотрексатом, глюкокортикоїдами. У дітей, хворих на ЮРА, показники ендотелійзалежної дилатації плечової артерії достовірно знижені у порівнянні зі здоровими дітьми. У разі СЧВ спостерігаються зміни судинної стінки у вигляді потовщення комплексу інтима-медіа та збільшення індексу жорсткості загальних сонних артерій у порівнянні зі здоровими дітьми, що прямо корелюють з тривалістю захворювання, терміном терапії глюкокортикоїдами та їх кумулятивною дозою. Висновки: у хворих на суглобову форму ЮРА встановлено достовірне потовщення КІМ ЗСА у порівняннї зі здоровими дітьми у разі тривалості хвороби більше 8 років, у випадку системної форми ЮРА встановлено достовірне потовщення КІМ ЗСА за тривалості хвороби більше 2 років. У дітей із ЮРА незалежно від форми захворювання спостерігається достовірне підвищення жорсткості ЗСА за тривалості хвороби більше 2-х років. У разі ЮРА незалежно від форми захворювання спостерігається прямий кореляційний зв'язок між потовщенням КІМ ЗСА, збільшенням їх жорсткості та тривалістю хвороби, тривалістю терапії метотрексатом, глюкокортикоїдами. У дітей, хворих на ЮРА, показники ендотелійзалежної дилатації полечової артерії достовірно знижені у порівнянні зі здоровими дітьми. У дітей, хворих на СЧВ, спостерігаються зміни судинної стінки у вигляді потовщення комплексу інтима-медіа та збільшення індексу жорсткості загальних сонних артерій у порівнянні зі здоровими дітьми, що прямо корелюють з тривалістю заворювання, терміном терапії глюкоортикоїдами та їх кумулятивною дозою.

Увагу приділено удосконаленню діагностики ураження серцево-судинної системи у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) та системний червоний вовчак (СЧВ), на підставі даних щодо стану серця, судин і функції ендотелію. Досліджено стан серцево-судинної системи та функції ендотеліоцитів у дебюті захворювання. За допомогою УЗД проведено визначення індексу маси міокарда лівого шлуночка, товщини комплексу інтима-медіа загальних сонних артерій і черевної аорти, індексу ригідності стінки загальних сонних артерій у дітей з ЮРА та СЧВ залежно від тривалості хвороби. Показано, що у таких хворих має місце ендотеліальна дисфункція за результатами тесту ендотелій-залежної дилатації плечової артерії та визначення концентрації sICAM-1 в сироватці крові. Дисфункція ендотелію продовжує перcистувати навіть за відсутності активності патологічного процесу. Виявлено зміни в мікроциркуляторному руслі у хворих на системну форму ЮРА та СЧВ за допомогою цифрової капіляроскопії нігтьового ложа. Доведено, що призначення препаратів адалімумаб і тоцилізумаб у комплексній терапії хворих на ЮРА, що резистентні до базисного лікування, достовірно зменшує активність основного захворювання, уповільнює прогресування субклінічного ураження серця та судин, нормалізує функцію ендотелію. Обгрунтовано доцільність включення до комплексного лікування дітей з ЮРА омега-3 поліненасичених жирних кислот для покращення функції ендотелію й уповільнення прогресування субклінічного ураження серцево-судинної системи.