Цель работы: Уточнение механизмов реагирования и взаимосвязи гормональных реакций и реакций периферической крови у детей, находившихся в критических состояниях. Выводы: Благоприятное течение нейроинфекций наблюдается, когда нет существенного снижения, по сравнению с потребностями организма, содержания глюкозы в крови, то есть не нарушены функции клеток крови и ЦНС, что свидетельствует об отсутствии чрезмерной стресс-реакции. Неблагоприятное течение нейроинфекций связано с существенным снижением энергетического обеспечения иммунных реакций и функций ЦНС и, в результате, чрезмерной стресс-реакцией и угнетением иммунологических реакций.

Цель работы: Изучение и уточнение значения МРТ в комплексе нейрорадиологической диагностики перинатальных цереброваскулярных поражений у детей. Выводы: МРТ имеет решающее значение для уточнения диагностики перинатальных гипоксически-ишемических поражений головного мозга у доношенных детей и позволяет определять объем поражения при перивентрикулярной лейкомаляции, а также ее последствий у недоношенных. Показанием для использования МРТ в подострой и хронической фазах периинтравентрикулярных кровоизлияний служит необходимость уточнения объема поражения паренхимы мозга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627

Рубрики:

Хвороби центральної нервової системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - объективизация степени тяжести интерстициальной эмфиземы (ИЭ) легких у новорожденных с поражением ЦНС при использовании искусственной вентиляции легких (ИВЛ) по данным рентгенологического метода исследования. Изучены рентгенограммы органов грудной клетки 58-ми детей (29 мальчиков и 29 девочек) с признаками ИЭ, лечившихся с диагнозом: гипоксическо-ишемическое поражение ЦНС, синдром дыхательных расстройств, дыхательная недостаточность. Всем больным применялась ИВЛ. Для верификации диагноза всем пациентам проводилось УЗИ головного мозга и сердца, рентгенография черепа и шейного отдела позвоночника, а также полное клинико-лабораторное исследование. У 13,8 % детей проводилась МРТ головного и спинного мозга. Выводы: рентгенологический метод исследования является ведущим в диагностике ИЭ у новорожденных с гипоксическо-ишемическим и травматическим поражением ЦНС при использовании ИВЛ. Предложенный метод изучения степени тяжести ИЭ у новорожденных является объективным и информативным, не требует дополнительной лучевой нагрузки на организм детей. С помощью данной методики можно контролировать эффективность проводимого лечения и прогнозировать развитие осложнений.

Изучены особенности ренальной гемодинамики у новорожденных с гипоксическим поражением ЦНС тяжелой степени с развитием острой почечной недостаточности олиго- и нонолигоурического варианта. Методом доплерографии обследованы 159 новорожденных детей в возрасте первого месяца жизни. Найдены признаки снижения ренальной перфузии и нарушение тонуса почечных сосудов, наиболее выраженное у новорожденных с олигоурической формой острой почечной недостаточности.

Наведено результати дослідження динаміки показників активності глутамату та концентрації <$E alpha>-кетоглутарату протягом раннього неонатального періоду у доношених новонароджених, які зазнали гіпоксичного впливу. Розглянуто можливі патогенетичні механізми ураження центральної нервової системи за умов дисбалансу вмісту ексайтотоксичних амінокислот.

Одержано дані щодо регіональних особливостей ниркового кровоплину у здорових новонароджених і дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС тяжкого ступеня залежно від розвитку у них гострої ниркової недостатності - встановлено першочерговість змін у дрібних ренальних артеріях. Уточнено характер порушень ниркового кровообігу у дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС тяжкого ступеня залежно від розвитку та типу гострої ниркової недостатності - ідентифіковано наявність спазматичного та гіпоперфузійного варіантів порушень, доведено його превалювання. Удосконалено інструментальну діагностику порушень ниркового кровоплину, що призводять до розвитку гострої ниркової недостатності у новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС тяжкого ступеня. Теоретично обгрунтовано та доведено необхідність враховувати допплерометричні показники ниркового кровоплину для диференційованого призначення патогенетичної терапії новонародженим з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС тяжкого ступеня.

Наведено результати дослідження найбільш значущих діагностичних тестів щодо виявлення гіпоксичного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у новонароджених з асфіксією, шляхом розрахунку операційних характеристик - чутливості, специфічності та відношення правдоподібності позитивного і негативного результатів. Найбільш значущими діагностичними тестами щодо виявлення гіпоксичного ураження ЦНС у немовлят є: на першу добу життя - IL-6, лактатдегідрогеназа (ЛДГ), КФК-ВВ; на третю - ЛДГ, нейроспецифічна енолаза; на шосту - IL-1beta.

Проаналізовано 242 історії хвороб немовлят, які лікувалися у відділенні недоношених новонароджених Сумської обласної дитячої клінічної лікарні у 2009 р. Діагноз "перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи" спостерігався у 223 недоношених новонароджених. Доведено, що перинатальна гіпоксія формується на тлі негативного преморбідного стану та ускладнень вагітності. Для недоношених новонароджених на тлі гіпоксії протягом неонатального періоду є характерними підвищена захворюваність та низькі адаптаційні можливості.

Показано, що включення до комплексу реабілітації дітей із метаболічними порушеннями на тлі перинатальних пошкоджень центральної нервової системи (ЦНС) метаболіту останнього покоління препарату Елькар, починаючи з 10-ї доби життя курсами по 20 днів із перервами 10 днів (протягом 3 міс), сприяє швидшій нормалізації темпів фізичного, психомоторного розвитку, поліпшенню поведінкових характеристик: у групі дітей із синдромом збудження - за шкалами активності, адаптивності, наполегливості та відволікаємості, в групі з синдромом пригнічення - за шкалами активності, ритмічності та інтенсивності. Доведено, що лікування препаратом Елькар сприяє нормалізації активності ферментів мітохондрій сукцинатдегідрогенази та <$E alpha>-гліцерофосфатдегідрогенази у дітей як із синдромом пригнічення, так і з синдромом збудження ЦНС.

Проведены морфологические исследования этиологии и патогенеза поражений центральной нервной системы у новорожденных, приводящих к летальному исходу или инвалидизации детей. Результаты исследования позволят разработать меры профилактики поражения нервной системы внутриутробно, т.е. улучшить антенатальную охрану плода.

Цель работы: изучение регионального почечного кровотока с помощью метода допплерографии у новорожденных с гипоксически-ишемическим поражением ЦНС тяжелой степени и развитием острой почечной недостаточности олиго- и нонолигоурического типов. Выявлено снижение кровотока во всех артериях, но более выраженное в сосудах меньшего калибра. Максимальные изменения отмечены у детей с олигоурической формой почечной недостаточности, менее выраженные у новорожденных с нонолигоурической формой почечной недостаточности.

Обговорено питання патогенезу і лікування синдрому зригування у дітей раннього віку. Наведено результати відновлювальної терапії у 40 новонароджених із синдромом зригування на тлі перинатального ураження центральної нервової системи. Відмічено високу ефективність включення в комплекс лікування спазмолітиків (препарат Ріабал) - виявлено швидку регресію синдрому зригування, позитивну динаміку проявів вегетовісцерального синдрому, нормалізацію роботи жовчовидільної системи, стійкий терапевтичний ефект препарату, високий рівень безпеки.

Розглянуто одне з найбільш актуальних питань медицини - вроджені вади розвитку центральної нервової системи (ЦНС) у дітей із розгляданням існуючих методів пренатальної діагностики. Показано необхідність застосування сучасного методу нейровізуалізації - магнітно-резонансної томографії для оптимізації пренатальної діагностики та оцінки структур мозку, що розвивається. Наведено опис клінічного випадку пацієнта з вродженими вадами розвитку ЦНС, який проходив обстеження та лікування в клініці дитячої психоневрології ДУ "ІПАГ НАМН України".

У ході комплексної оцінки нейрогенних запальних процесів у дітей з рекурентним бронхітом і перинатальним ураженням центральної нервової системи (ЦНС) встановлено характерну особливість адаптивних автономних механізмів - нормальний вміст субстанції Р у сироватці крові в інтеркурентному періоді і різке підвищення в гострому періоді бронхіту. Нейроімунні зсуви, як вихідні, так і реактивні, в гострий період бронхіту у дітей з рекурентним бронхітом і перинатальним ураженням ЦНС вказують на значне посилення прозапальних процесів і одночасний нейромедіаторний дисбаланс.

Приведены результаты суточного мониторирования электрокардиографии у 40 недоношенных новорожденных с перинатальным поражением центральной нервной системы. Установлено, что сердечный ритм - результат влияния симпатической и парасимпатической иннервации. Вариабельность сердечного ритма позволяет оценить процессы адаптации новорожденного, а также своевременно сформировать группу риска детей по реализации аритмии.

Проаналізовано особливості вмісту заліза (Fe) та цинку (Zn) в доношених новонароджених із перинатальними ураженнями центральної нервової системи та внутрішньоутробною пневмонією (ВУП). Для визначення вмісту мікроелементів (МЕ) у біосередовищах (сироватка та еритроцити крові, сеча) використано метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115М1, виробництва HBO "Selmi" (Україна). Вміст МЕ досліджено в пуповинній крові, а також на 7-му та 14-ту доби життя. Установлено, що перинатальна гіпоксія призводить до суттєвого перерозподілу Fe та Zn між тканинами, еритроцитами та сироваткою крові новонароджених дітей. У разі ВУП швидко виникає сироватковий та еритроцитарний дефіцит цих МЕ, що відбувається за рахунок зростання порушення концентраційної та екскреторної функції нирок за умов бактеріальної інфекції та гіпоксичного впливу. Виявлені зміни суттєво залежать від ступеня гіпоксії та доби життя.

Досліджено особливості вмісту та балансу мікроелементів (кобальт, хром, марганець) у сироватці та еритроцитах, а також особливості їх ниркової екскреції у разі гіпоксичних уражень центральної нервової системи (ЦНС) у доношених новонароджених. Цим дітям у неонатальному періоді властиве суттєве збільшення сироваткового та еритроцитарного вмісту Cr та Mn. Виникає значний дисбаланс сироваткового та еритроцитарного вмісту Co. Гіпоксично-геморагічне ураження ЦНС супроводжується більш значними та тривалими змінами вмісту та балансу мікроелементів. Одним із чинників виникнення дисбалансу мікроелементів у разі гіпоксичних уражень ЦНС у доношених новонароджених є пригнічення екскреції Mn, Co і Cr.

Мета роботи - визначення предикторських властивостей клініко-анамнестичних показників, даних лабораторних досліджень та мікроелементного складу для прогнозу розвитку ранньої анемії у доношених та недоношених новонароджених із перинатальними гіпоксичними ураженнями (ПГУ) ЦНС. Під спостереженням знаходились 85 доношених новонароджених із ПГУ ЦНС, які розподілені на групи: 1 (n = 20) - діти, у яких на 14-у добу життя сформувалась анемія; 2 (n = 65) - діти, у яких не виявлена дана патологія; та 96 недоношених дітей із ПГУ ЦНС, з яких також були сформовані альтернативні групи: 1 (n = 67) без анемії на 14-у добу життя та 2 (n = 29) з наявністю анемії на 14-у добу життя. Встановлено близькість рангових структур прогностичної значущості вмісту мікроелементів у сироватці крові та сечі. У разі перинатального ураження ЦНС коефіцієнт рангової кореляції між сироваткою крові та сечею позитивний і складає Ps = +0,51. Неінвазивний метод визначення вмісту ME в сечі доцільно використовувати для прогнозування анемії у зв'язку з його дуже високою інформативністю (I = 10,03). Встановлено суттєві відмінності за кількістю та характером факторів ризику рангових структур патогенезу анемії у доношених і недоношених новонароджених із ПГУ ЦНС. Патогенетична роль гіпохромної анемії вагітних посідає у доношених друге рангове місце, у недоношених - лише восьме. У недоношених у патогенезі анемії задіяний значно більший спектр факторів (11) у порівнянні з доношеними новонародженими (6), що робить їх більш уразливими щодо її розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1 + Р733.627 + Р733.411.033

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Хвороби центральної нервової системи у дітей

Анемія у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Представлены современные взгляды на прогнозирование постгипоксической кардиомиопатии у детей с перинатальными гипоксическими поражениями ЦНС, в условиях микроэлементоза. Установлены предикторские свойства микроэлементного состава пуповинной крови в комплексе с клинико-анамнестическими и лабораторными показателями у этих новорожденных, что позволило создать алгоритм прогнозирования постгипоксической кардиомиопатии в неонатальном периоде.