Проведено изучение клинико-функциональной адаптации и особенностей поведенческих реакций 99-ти детей первого года жизни с "преимущественно функциональными нарушениями ЦНС при гипоксически-ишемическом поражении головного мозга" в сопоставлении с результатами доплеросонографического и электроэнцефалографического исследования. Установлено, что тип поведенческих реакций (поведенческий стереотип) является важной характеристикой адаптации. Предложена математическая модель оценки поведенческих стереотипов, позволяющая рано диагностировать нарушения их становления, прогнозировать нарушения поведения в последующем, индивидуализировать организацию выхаживания, режимы сна, питания, оптимизировать реабилитацию.

З використанням кількісних методів аналізу електроенцефалографії (ЕЕГ), кардіоінтервалографії (КІГ) та реоенцефалографії (РЕГ) одержано нові дані про онтогенетичні особливості електричної активності мозку, церебральну гемодинаміку та вегетативну реактивність у дітей різного віку у нормі та деяких патологічних станах (за наявності бронхіальної астми (БА) у фазах загострення та ремісії). Вперше на підставі результатів комп'ютерного періодометричного аналізу ЕЕГ з використанням нових оригінальних програмних засобів одержано кількісні параметри, які характеризують часову структуру ЕЕГ-активності дітей шкільного віку та запропоновано об'єктивну класифікацію ЕЕГ-патернів, яка відображає вікові закономірності формування корово-підкоркових взаємовідносин в онтогенезі. У здорових дітей виділено та описано п'ять типів ЕЕГ, продемонстровано зміну їх представленості залежно від віку та ступеня вираженості адаптаційних порушень. Обгрунтовано можливість використання періодометричних показників для характеристики динамічних змін ЕЕГ під час проведення функціональних проб та за умов розвитку патологічного стану (у пацієнтів з БА у фазах ремісії та загострення). Вперше встановлено кореляцію характеристик ЕЕГ-активності та реактивності серцево-судинної системи у дітей у різних фізіологічних та патологічних станах. Запропоновано якісні та кількісні критерії, що дозволяють комплексно та динамічно оцінювати рівень адаптаційних можливостей дитячого організму на підставі використання простих, безпечних та високоінформативних методів апаратурного дослідження (ЕЕГ, КІГ та РЕГ).