Проаналізовано поширеність внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) в Україні (на Одещині) у дітей з низькою та дуже низькою масою тіла під час народження. Виявлено клінічні особливості тяжкості перебігу ВШК у таких дітей залежно від медико-соціальних чинників ризику. Уперше відповідно до принципів науково-доказової медицини проведено кількісну оцінку розвитку ВШК у аспекті медико-соціальних чинників. Установлено клінічну значущість комплексних порушень кислотно-основного стану крові, анаеробного гліколізу та процесів пероксидації ліпідів у дітей з низькою та дуже низькою масою тіла під час народження. Оцінено прогностичну значущість біохімічних показників (pH, дефіциту основ, молочної кислоти, гідроперекисів ліпідів) стосовно виникнення ВШК у недоношених новонароджених. Доведено ефективність препарату "Диципон" у таких дітей за умов комплексної профілактики, а також лікування ВШК.

Внутричерепные кровоизлияния диагностируются в 30 - 45 % детей с перинатальными поражениями ЦНС, преимущественно недоношенных, с малой массой тела при рождении. У 28 - 34 % детей после перенесенных пери-интравентрикулярных кровоизлияний (ПИВК) формируется прогрессирующая постгеморрагическая гидроцефалия. Цель работы - изучить особенности течения внутричерепных кровоизлияний перинатального периода у недоношенных новорожденных. Работа основана на результатах наблюдений 132 недоношенных новорожденных с перинатальными внутричерепными кровоизлияниями. В 34 (25,8 %) случаях выявлено ПИВК III степени, в 12 (9,0 %) случаях - ПИВК IV степени, у 19 (14,4 %) пациентов - сочетание ПИВК I - IV степени с массивными субарахноидальными и паренхиматозными кровоизлияниями. Выявлены 4 группы риска возникновения внутричерепных геморрагий у новорожденных: I группа - экстрагенитальные заболевания матери (выявлены у 75,8 % больных), II группа - осложнения в течение беременности (у 79,5 %), III группа - акушерские факторы риска (у 76,5 %), IV группа - неонатальные факторы (у 99,2 % детей). На фоне санации ликвора 34 (25,7 %) пациентам была выполнена ЛШО. В отдаленном послеоперационном периоде у 21 (15,9 %) больных сохранялась вентрикулодилятация, у 99 (75,0 %) выявлены энцефаломаляционные и порэнцефальные кисты, что стало причиной низкого качества жизни детей. Выводы: выявление группы неблагоприятных факторов, способствующих возникновению интракраниальных геморрагий, применение ранней активной нейрохирургической тактики у недоношенных новорожденных позволяет снизить смертность, уменьшить количество детей с прогрессирующей постгеморрагической гидроцефалией.

Поражение центральной нервной системы перинатального периода занимает 2-е место в структуре смертности новорождённых. Проанализированы результаты 92-х наблюдений новорожденных с внутричерепными перинатальными кровоизлияниями за последние 5 лет. Активная нейрохирургическая тактика у новорожденных с перинатальными внутричерепными кровоизлияниями позволяет предупредить детскую инвалидность, повысить уровень функциональной и социальной реадаптации ребенка с ограниченными возможностями здоровья.

Наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі підвищення ефективності лікування немовлят з перинатальними внутрішньочерепними крововиливами. За результатами порівняльного аналізу спостережень 136-ти хворих (2000 - 2007 рр.) за умов застосування ранньої активної нейрохірургічної допомоги і 96-ти дітей (1992 - 1999 рр.), яким було проведено традиційну консервативну тактику лікування, встановлено ефективність нових підходів до лікування немовлят з перинатальними внутрішньочерепними крововиливами. Розроблено алгоритм діагностичних і лікувальних заходів за дослідженої патології.

Обстежено 65 новонароджених, хворих на пневмонію, з яких у 24-х пневмонія поєднувалася з внутрішньочерепним крововиливом. Встановлено особливості етіології, патогенезу, клініки, вмісту оксидів азоту та ІЛ-6, ІЛ-8 в конденсаті повітря, що видихається, у новонароджених з пневмонією і внутрішньочерепним крововиливом. Вміст оксидів азоту, ІЛ-6, ІЛ-8 був підвищеним у гострому періоді захворювання у новонароджених з пневмонією та внутрішньочерепним крововиливом у порівнянні з дітьми контрольної групи. Вміст досліджуваних показників у конденсаті повітря, що видихається, рекомендується визначати для встановлення активності запального процесу в легенях, для моніторингу захворювання та обґрунтування тактики подальшого лікування.

Обследовано 65 новорожденных, больных пневмонией, из которых у 24-х пневмония сочеталась с внутричерепным кровоизлиянием. Установлены особенности этиологии, патогенеза, клиники, содержания оксидов азота и ИЛ-6, ИЛ-8 в конденсате выдыхаемого воздуха у новорожденных с пневмонией и внутричерепным кровоизлиянием. Содержание оксидов азота, ИЛ-6, ИЛ-8 было повышенным в остром периоде заболевания у новорожденных с пневмонией и внутричерепным кровоизлиянием по сравнению с контролем. Содержание изучаемых показателей в конденсате выдыхаемого воздуха рекомендуется определять для установления активности воспалительного процесса в легких, для мониторинга заболевания и обоснования тактики дальнейшего лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34 + Р733.627.703.2-1

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Крововиливи (апоплексія, геморагії) у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.703.2-4

Рубрики:

Крововиливи (апоплексія, геморагії) у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что нейросонография дает возможность в ранние сроки диагностировать перивентрикулярную лейкомаляцию, а Войта-диагностика позволяет с периода новорожденности определить церебральные двигательные нарушения, что способствует ранней реабилитации детей.

Висока частота формування постгеморагічної гідроцефалії, вираженого неврологічного дефіциту і переважно низької якості життя зумовлює необхідність вивчення особливостей розвитку та перебігу перинатальних внутрішньочерепних крововиливів, розробки диференційованого лікування новонароджених із даною патологією. Мета дослідження - підвищення ефективності лікування внутрішньочерепних крововиливів у новонароджених. Вивчено 174 спостереження новонароджених із внутрішньочерепними крововиливами, 102 з яких лікувалися хірургічно та 72 консервативно. У разі субарахноїдальних крововиливів (САК) і периінтравентрикулярних крововиливів (ПІВК) I і II ступеня в ранніх термінах не виникає необхідності в активній нейрохірургічній допомозі. Доведено ефективність зовнішнього закритого вентрикулярного дренування у разі ПІВК III і IV ступеня, обгрунтовано його переваги у порівнянні з іншими методами нейрохірургічного лікування (вентрикуло-субгалеальне дренування, імплантація подшкірно-вентрикулярних резервуарів). Розроблено алгоритм лікувальних заходів залежно від ступеня ПІВК. Висновки: рання активна нейрохірургічна допомога надала змогу знизити летальність новонароджених із внутрішньочерепними крововиливами з 41,7 % до 15,7 %, зменшити кількість лікворошунтуючих операцій у подальшому з 66,7 % до 41,9 %.

Наведено результати вивчення клінічної ефективності ін'єкційної форми препарату Лазолван в добовій дозі 15 мг протягом перших семи днів життя у недоношених новонароджених із ризиком виникнення внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК). Оцінено вплив довенного введення препарату Лазолван на частоту виникнення ВШК, ступінь їх тяжкості у передчасно народжених дітей. Показано, що використання препарату Лазолван у комплексній терапії недоношених новонароджених із ризиком виникнення ВШК втричі зменшує частоту досліджуваної нозології, сприяє зниженню показника відносного ризику виникнення ВШК у 2,7 разу та виникнення ВШК II ступеня у 2,17 разу. За показником кількості хворих, яким у комплексному лікуванні використано препарат Лазолван, 1 випадок ВШК можна попередити, застосувавши препарат Лазолван у шести новонароджених.

У когортному ретроспективному дослідженні, до якого залучили 115 новонароджених з гестаційним віком менше 35 тиж., досліджено показники pH, pO2, рСО2 з метою прогнозування виникнення внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) різних ступенів тяжкості. Виявлені патологічні ацидотичні зміни досліджуваних показників у новонароджених з ВШК (n = 41), з першої доби життя, що поглиблювались під час виникнення і збільшення ступеня тяжкості ВШК, характеризуються високою прогностичною ймовірністю. Показники рН, рО2, рСО2 у передчасно народжених дітей можуть використовуватись як додатковий спосіб прогнозування виникнення ВШК різних ступенів тяжкості в перші 72 год життя. Виявлені зміни рН, рО2, рСО2 у новонароджених з ВШК визначають необхідність ретельного моніторингу цих показників у разі надання медичної допомоги передчасно народженим дітям з ризиком виникнення і наявними ВШК в перші 72 год життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34 + Р733.627.703.2

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Крововиливи (апоплексія, геморагії) у дітей

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Розглянуто основні напрямки анте- і постнатальної профілактики внутрішньошлуночкових крововиливів у передчасно народжених дітей.

Виділено провідні антенатальні чинники ризику виникнення внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) у новонароджених та розроблено систему визначення ступеня вірогідності ускладнень гестаційного процесу для удосконалення перинатальної діагностики ВШК у новонароджених. Вивчено частоту ВШК у мертвонароджених недоношених плодів і недоношених новонароджених, а також показники летальності, використовуючи ретроспективний аналіз даних перебігу вагітності, пологів, раннього неонатального періоду, даних автопсії. Надано характеристику патоморфологічних змін у головному мозку, що відбуваються у разі важких ВШК у недоношених новонароджених. Визначено прогностичне значення показників біофізичного профілю плода та стану матково-плацентарного, плодово-плацентарного, мозкового кровоплинів стосовно ВШК у недоношених новонароджених. Оцінено чутливість, специфічність визначення рівня нейроспецифічного протеїну S-100 у ранній діагностиці ВШК у недоношених новонароджених. Надано оцінку змін імунного статусу у недоношених новонароджених з ВШК різного ступеня тяжкості та визначено їх роль у механізмах розвитку цієї патології. Встановлено зв'язок частоти виникнення ВШК і несприятливого перебігу цього ускладнення у недоношених новонароджених з необхідністю транспортування в ранньому віці (до 72 год життя) у спеціалізовані відділення. На підставі одержаних результатів удосконалено перинатальну діагностику ВШК у недоношених новонароджених, розроблено, апробовано та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів у новонароджених групи ризику такого виду геморагій та визначено їх ефективність.