Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.628.063-52

Рубрики:

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 30 дітей віком від 9 до 17 років, з них 19 хлопчиків та 11 дівчат з різними клінічними формами вегетативних дисфункцій (вегетосудинна дисфункція, пароксизмальна вегетативна недостатність). В процесі обстеження, що включало загальноклінічні дослідження, кардіоінтервалографію, визначення інтенсивності вільнорадикальних процесів, вивчено ефективність антиоксиданту церебролізину. Аналізуючи одержані результати, встановлено, що застосування церебролізину сприяє поліпшенню самопочуття хворих і полегшує перебіг захворювання, зменшує прояви оксидативного стресу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.628.063-52

Рубрики:

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-52 + Р733.628.063-52

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследования состояния вегетативного гомеостаза у 60-ти детей 10-ти - 15-ти лет с вегетативными дисфункциями. Изучена эффективность применения препарата "В-комплекс Мульти-табс<190>" у 30-ти детей с вегетативными дисфункциями. Получена достоверная положительная динамика клинических симптомов, данных инструментальных методов исследования (ЭКГ, кардиоинтервалографии) на фоне проведенной терапии.

Обследованы 57 детей в возрасте от 9-ти до 17-ти лет, из них 28 мальчиков и 29 девочек, с разными клиническими формами вегетативных дисфункций (вегето-сосудистая дисфункция, пароксизмальная вегетативная недостаточность). Во время обследования, которое включало общеклинические методы, кардиоинтервалографию и газохроматографический анализ жирнокислотного состава пота, как показателя активности процессов липопероксидации, изучена эффективность комплекса препаратов инозин и пирацетам. Препараты назначались на протяжении 12 - 14-ти дней в соответствующей возрастной дозировке. Анализируя полученные результаты, установлено, что применение этих препаратов способствует клиническому улучшению состояния больных и нормализации жирнокислотного состава липидов пота, что может свидетельствовать о снижении активности процессов липопероксидации.

Проведено исследование эффективности препарата "Инстенон" при лечении минимальных мозговых дисфункций у детей. Положительная динамика по трем и более клинико-психологическим показателям отмечена у 72,7 % пациентов. Наибольший эффект зафиксирован в сфере психической работоспособности, внимания и памяти. Наблюдалось улучшение эмоционально-поведенческих характеристик: повысилась социальная активность, появился интерес к учебе, улучшилось настроение, стали легче социальные контакты, что способствовало общей социальной адаптации ребенка.

Обследовано 20 детей с вегетативными дисфункциями (ВД). Состояние митохондриального дыхания определяли по амплитуде и качественной характеристике ЭПР-спектров убисемихинона (g = 2,005). Уровень митохондриального оксидативного стресса (МОС) оценивали по экскреции с мочой 8-оксогуанина (8-oxoG) и 8-гидрокси-2'-деоксигуанозина (8-OHdG) спектрофотометрическим методом. Выявлено, что все больные с ВД имеют значительно повышенные уровни экскреции маркеров оксидативного повреждения ДНК. Уровень убисемихинона в нейтрофилах периферической крови у больных с вегето-сосудистой дисфункцией по гипертензивному типу (ВСД) в среднем был выше, в сравнении с больными с пароксизмальной вегетативной недостаточностью (ПВН), однако разница была недостоверна (<$E 2,37~symbol С~1,69> против <$E 1,9~symbol С~0,72> усл.ед.; <$E roman p~>>~0,05>). Отмечена достоверная корреляционная связь между уровнем убисемихинона и среднесуточной частотой сердечных сокращений (r = 0,67; <$E roman р~<<~0,01>). У детей с ПВН под влиянием антиоксидантной и ноотропной терапии отмечено значительное уменьшение экскреции с мочой 8-OHdG. У больных с ВСД на фоне лечения нормализовались основные параметры суточного профиля артериального давления. Уровень убисемихинона в среднем незначительно снизился на фоне терапии (с <$E 2,26~symbol С~1,59> до <$E 2,13~symbol С~2,18> усл.ед.; <$E roman р~>>~0,05>). Таким образом, у детей с ВД выявляется нарушение митохондриального дыхания на фоне МОС, о чем свидетельствует высокий уровень убисемихинона и экскреция с мочой маркеров МОС. Более значительные нарушения и их стойкость на фоне терапии отмечаются у детей с ВСД по гипертензивному типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.628.063-52

Рубрики:

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано результати аналiзу ефективностi лiкування дiтей з вегетосудинною дисфункцiєю, гiпотензiєю та порушенням мозкового кровотоку за загальноприйнятими схемами та у разі застосування препарату Тонгiнал. У дiтей, якi одержували Тонгiнал, вiдзначено достовiрну позитивну динамiку клiнiчних симптомiв і показникiв доплерографiї і кардiоiнтервалографiї. Завдяки високiй ефективностi препарату, вiдсутностi побiчної дiї та обмежень у застосуваннi Тонгiнал рекомендовано для впровадження в широку медичну практику кардiологiв, неврологiв, педiатрiв і сiмейних лiкарiв.

Проанализирована эффективность комплексного 3-недельного курса лечения с пантокальцином 30 детей с вегетативными дисфункциями и синдромом дефицита внимания с гиперактивностью. В результате обследования больных до лечения и через 1 месяц после его окончания установлена положительная динамика клинических субъективных и объективных показателей заболевания, а также состояния активности ЦНС, вегетативного гомеостаза, мозговой гемодинамики, психического статуса.

Удосконалено діагностику та лікування вегето-судинної дисфункції (ВСД) за гіпотензивним типом у дитячому віці на підставі даних виявлення спадково обумовлених факторів ризику розвитку та вивчення механізмів взаємозв'язку різних рівнів регуляції діяльності серцево-судинної системи за даного захворювання у дітей. З'ясовано патологію, за наявності якої у родовидах має місце висока імовірність виникнення її гіпотензивного варіанта у дітей, установлено імуноцитогенетичні маркери розвитку зазначеної дисфункції. Деталізовано відхилення у функціональному стані серцево-судинної системи та у вегетативному статусі дітей з ВСД за гіпотензивним типом. За результатами біохімічних і електрофізіологічних досліджень виявлено активну роль простаноїдів, щитовидної залози, наднирників і стовбура мозку у регуляції гемодинаміки у цих дітей. Розроблено диференційовані підходи до терапії ВСД за гіпотензивним типом, що передбачає застосування гіпербаричної оксигенації, препаратів "Церебрум композитум", "Актовегін", що дають змогу ліквідувати клінічні симптоми захворювання, відновити фізіологічні концентрації у крові простаноїдів, параметри функціонального стану серцево-судинної та вегетативної нервової систем, щитовидної залози, наднирників, стовбурових структур мозку. Установлено, що стан біоелектричної активності стовбура мозку, який можна визначити за коротколатентними слуховими викликаними потенціалами, а також рівнями у крові простаноїдів, що характеризують місцеву регуляцію судинного тонусу, доцільно використовувати як критерії ефективності терапії дітей з ВСД за гіпотензивним типом.

Розглянуто проблему підвищення ефективності діагностики та лікування вегетативних дисфункцій у дітей. Досліджено важливу ланку патогенезу вегетативних дисфункцій - вторинну мітохондріальну недостатність, що виникає на основі мітохондріального оксидативного стресу. Доведено, клінічні прояви мітохондріальної недостатності (цереброастенічний синдром, порушення когнітивних функцій, слабкість, швидка втомлюваність, висока варіабельність артеріального тиску, приступи непритомності та схильність до гіпертензії) виникають у результаті надмірної активності симпатоадреналової та ренін-ангіотензин-альдостеронової систем, посилення вільнорадикального окиснення, зниження оксидазотсинтазної функції ендотелію, окисного пошкодження мітохондріальної ДНК, порушення мітохондріального дихання, компенсаторного посилення немітохондріальної енергопродукції. Розроблено диференційовані схеми терапії на основі препаратів з ноотропною, антиоксидантною, оксидазотмодулювальною та гіпотензивною дією.

Проведено комплексне дослідження стану вегетативного гомеостазу, наведено його порівняльну оцінку в дітей з гастроезофагеальним рефлюксом (ГЕР), конкретизовано характер даних вегетативних порушень та визначено їх роль в патогенетичних механізмах формування ГЕР. Уточнено залежність між виразністю вегетативної дисфункції (ВД) та ступенем поширеності порушень моторно-евакуаторної функції (МЕФ) верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). З використанням сучасних методів статистичного та спектрального аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) за результатами холтерівського моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) проведено динамічний аналіз вегетативного балансу протягом доби та надано оцінку хронобіологічних особливостей вегетативного гомеостазу в даного контингенту хворих дітей. Запропоновано метод корекції виявлених порушень шляхом застосування цизаприда, визначено його ефективність.

Встановлено кореляційний зв'язок між біоелементом та імунним статусом, а також імунореактивністю та психологічними компонентами у разі вегетативно-судинних дисфункцій у дітей. Вперше встановлено, що підвищений рівень алекситимічності може бути віднесений до психологічних особливостей нащадків ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Розроблено комплексну схему лікування з включенням препарату на основі сульфату цинку та залученням рецептивної музикотерапії за регулятивною методикою. Виявлено психологічні фактори, які можуть сприяти розвитку вегетативно-судинної дисфункції.

Проаналізовано ефективність комплексного чотиритижневого курсу лікування із застосуванням препарату "Трипсидан" у 30 дітей із вегетативними дисфункціями. У результаті обстеження хворих до лікування та через місяць після його закінчення встановлено позитивну динаміку клінічних суб'єктивних та об'єктивних показників захворювання, а також стану вегетативного гомеостазу, показників серцевого ритму, мозкової та вертебральної гемодинаміки, психологічного статусу.

Представлены особенности клинических проявлений синдрома вегетативной дисфункции у детей школьного возраста. Показана клиническая эффективность использования комбинированного фитопрепарата "Кратал для детей" в комплексном лечении.

Проведена оценка показателей психоэмоционального статуса 115 детей (63 девочки и 52 мальчика) 7 - 18 лет с вегетососудистой дисфункцией (ВСД) (78 чел.) и здоровых сверстников (37 чел.). У <$E75,6~symbol С~4,9> % детей с ВСД выявлены различные патологические изменения психоэмоционального статуса, при этом наиболее частыми были повышенный уровень тревожности, нарушения сна, астения, депрессия, конфликтность, интровертированность. Проведение 21-дневного курса Ноофена в составе комплексного лечения детей с ВСД повысило его эффективность, что подтверждалось более быстрой и выраженной положительной динамикой показателей психоэмоционального статуса, прежде всего степени тревожности (<$E56,8~symbol С~8,1> и <$E13,5~symbol С~5,6> % больных соответственно, <$Ep~<<~0,001>), уровня стрессового состояния (<$E75,7~symbol С~7,1> и <$E29,7~symbol С~7,5> % пациентов соответственно, <$Ep~<<~0,001>) и конфликтности (<$E56,8~symbol С~8,1> и <$E16,2~symbol С~6,1> % детей соответственно, <$Ep~<<~0,01>). Вышеизложенное свидетельствует о целесообразности дополнения комплекса лечебно-реабилитационных мероприятий детей с ВСД препаратом "Ноофен".

Вегетативні розлади є однією з актуальних проблем сучасної медицини, що обумовлено їх великою поширеністю в різних вікових періодах. Синдром вегетативної дистонії (СВД) - найбільш часта патологія, яка зустрічається у 50 % дітей і підлітків. При додатковому об'єктивному обстеженні ознаки вегетативної дистонії виявляються у 64 % підлітків. Встановлено, що кількість випадків СВД збільшується за період навчання в початковій школі, лише 14 - 20 % дітей мають повну рівновагу різних відділів автономної нервової системи. В популяції школярів вегетативна дистонія у дівчаток зустрічається в 2,5 разу частіше, ніж у хлопчиків.

Приведен обзор литературы, посвященный пароксизмальной вегетативной недостаточности. Для профилактики данного состояния является обоснованным применение препаратов Тенотена детского, Анаферона детского и витаминно-минерального комплекса Мультифорт детский.