Вивчено особливості рівня стоматологічного здоров'я, основних загальних та місцевих карієсогенних чинників у дітей, що проживають у різних клімато-географічних зонах. Обстежено 1 087 дітей із рівнинної, 730 - із передгірської та 734 - із гірської зони. Встановлено регіональні відмінності в поширеності та інтенсивності каріозного процесу, здійснено поєднане вивчення біофізичних і біохімічних показників ротової рідини в дітей, залежно від ступеня інтенсивності каріозного процесу та клімато-географічних умов регіону. Розроблено алгоритм лікувально-профілактичних заходів із використанням пробіотика "Біфіформ", вітамінно-біоелементного комплексу "Вітрум Юніор" та адаптогену рослинного походження "Есберітокс", а для місцевого застосування - зубних паст з амінофторидами і глибоке фторування емалі. У 180 дітей 12-річного віку виявлено високу ефективність запропонованого комплексу.

Теоретично й експериментально обгрунтовано профілактику та лікування основних стоматологічних захворювань у дітей з дифузним нетоксичним зобом, у яких поширеність та інтенсивність карієсу значно перевищувала середні значення по Україні і у здорових дітей. Використання в експерименті на поєднаній моделі карієсу та гіпотиреозу розробленого лікувально-профілактичного комплексу дозволило нормалізувати у тварин основні біохімічні параметри пульпи зубів і кісткових тканин альвеолярного відростка. Застосування лікувально-профілактичного комплексу дозволило за 2 роки спостережень одержати у дітей з дифузним нетоксичним зобом карієспрофілактичну ефективність 40 - 50 %. При цьому у них значно покращилися пародонтологічні індекси, показники рівня гігієни порожнини рота. У ротовій рідині збільшились рівень кальцію, фосфору, активність каталази, в 5 разів - антиоксидантно-прооксидантний індекс, втричі - активність лізоциму і знизились вміст малонового діальдегіду, активність еластази й уреази, зменшились коливання pH ротової рідини в окремих пробах, покращились показники тесту емалевої резистентності зубів, зменшилась електрична провідність емалі зубів, покращився стан мікрокапілярного русла ясен і її бар'єрний захист.

Вперше на підставі моніторингу складу питної води з різних джерел м. Тернопіль зроблено висновок про присутність ряду факторів (недостатня мінералізація води, знижений вміст в ній фтору і підвищений вміст нітритів), здатних вплинути на структуру емалі, яка формується в постійних зубах 6-річних дітей. Вперше на підставі вивчення вмісту макро- і мікроелементів у волоссі 6-річної дитини з високою інтенсивністю карієсу показано, що протягом свого життя діти відчувають антропогенне навантаження, нераціонально харчуються і вживають недостатньо мінералізовану воду. Вперше вивчено характер харчування 6-річних дітей, які проживають за умов дефіциту фтору в питній воді. Показано, що у дітей з найвищою інтенсивністю карієсу в раціоні харчування переважає вуглеводна їжа. Вперше розроблено комплекс карієспрофілактичних заходів для 6-річних дітей, які мешкають в зоні дефіциту фтору в питній воді, адаптований до віку дитини та регіональних геохімічних факторів, що має карієсінгібуючу, остеостимулюючу та адаптогенну дію, а також здійснює енергетичну підтримку в організмі процесів дезінтоксикації та виведення чужорідних речовин. Встановлено, що застосування розробленого карієспрофілактичного комплексу дітьми, що мешкають в зоні дефіциту фтору в питній воді, протягом 2-х років забезпечило зменшення приросту карієсу втричі (редукція карієсу склала 70 %).

Вивчено показники карієсу та флюорозу зубів у дітей 7 - 16 років у регіоні ендемічного флюорозу. Оцінено карієсогенну ситуацію в дітей 7 - 16 років із флюорозом зубів шляхом вивчення в них показників гігієни порожнини рота, мікрокристалізації ротової рідини, структурно-функціональної кислотостійкості емалі. Вивчено вплив мінливості гена матриксної металопротеїназної 20 561 А→Т на розвиток флюорозу різних ступенів тяжкості та карієсу зубів у дітей. Вивчено показники карієсу та флюорозу зубів різних ступенів тяжкості в дітей у динаміці спостереження. Обгрунтовано та розроблено заходи первинної профілактики карієсу зубів у дітей із флюорозом. Оцінено ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу.

Досліджено клінічні показники стоматологічного статусу дітей 6 - 7 років м. Сімферополь. На підставі кореляційного аналізу обгрунтовано діагностичні тести для визначення показань для герметизації фісур у зубах, що прорізалися. Розроблено метод герметизації фісур зубів із застосуванням високих концентрацій озону та оцінено його ефективність в експерименті. Вивчено вплив розробленого методу герметизації фісур на показники каріозного процесу в твердих тканинах зубів у дітей зазначеного віку. Проведено клініко-лабораторне оцінювання ефективності запропонованого методу герметизації фісур з використанням високих концентрацій озону.

Визначено роль соматичної патології, а саме, хронічної патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у механізмах розвитку карієсу зубів і генералізованого хронічного катарального гінгівіту (ГХКГ) у дітей 7 - 15 років та патогенетичному обгрунтуванні способу корекції її негативного впливу на підставі епідеміологічних та клінічних досліджень. Встановлено зростання поширеності основних стоматологічних захворювань у дітей 7 - 15 років, які мають хронічну патологію ШКТ і доведено, що найбільша поширеність стоматологічної патології була у дітей з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та синдромом мальабсорбції, а найменша - з хронічним гастритом та дуоденітом, і це свідчить про корелятивний зв'язок виникнення та розвитку карієсу зубів та ГХКГ з тяжкістю основного соматичного захворювання. Розроблено схему патогенезу карієсу зубів та ГХКГ у дітей на тлі хронічних захворювань ШКТ. Встановлено, що основними чинниками виникнення ураження твердих тканин зубів та запалення в тканинах пародонту у дітей з хронічними захворюваннями ШКТ є порушення мікробіоценозу, зниження неспецифічної резистентності в порожнині рота, а також порушення у складі та властивостях ротової рідини. Показано ефективність призначення лікувально-профілактичного комплексу, до складу якого входять мукозальний гель квертулін, кальціум Д і лацидофіл, на карієс зубів та хронічний катаральний гінгівіт.

Зазначено, що у дітей 2 - 3 років в промисловому регіоні зі зниженою концентрацією фтору в питній воді на поширеність карієсу зубів становила 65,6 %, інтенсивність карієсу - 3,1, а в групі з найвищою інтенсивністю карієсу - 8,0. У групі дітей 4 - 5 років поширеність карієсу була масовою та становила 70 %. У групах з найвищою інтенсивністю карієсу у дітей 2 - 3 років інтенсивність була більша в 2,6 раза в порівнянні з іншими обстеженими, а в групі дітей 4 - 5 років - в 2,2 раза. При цьому, у дітей 2 - 3 років спостерігалася надлінійна залежність інтенсивності карієсу зубів від рівня гігієни порожнини рота. В експерименті на щурах під час моделювання карієсу зубів показано високу ефективність профілактичного застосування полівітамінів, антиоксидантів, пребіотиків. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс дозволив в основних групах дітей 2 - 3 та 4 - 5 років з раннім дитячим карієсом одержати карієспрофілактичний ефект відповідно у 53,8 та 56,8 %, зменшити індекс РМА % в 4 і 2,65 раза відповідно, а індекси Silness-Loe і Stallard — в 1,6 і 1,8 раза, нормалізувати основні біохімічні показники ротової рідини, стабілізувати її pH, збільшити кислоторезистентність емалі зубів, покращити функціональні реакції мікрокапілярного русла ясен і їх бар'єрний захист.

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності індивідуальної профілактики карієсу зубів у дітей шляхом диференційованого підходу до застосування ремінералізуючих комплексів залежно від швидкості салівації та стану мінералізуючого потенціалу ротової рідини. На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень встановлено, що, крім швидкості салівації, для профілактики карієсу важливе значення має концентрація кальцію в слині. Доповнено наукові дані про те, що для вирішення проблеми підвищення мінералізуючого потенціалу ротової рідини необхідний індивідуальний підхід, який враховує інтенсивність каріозного процесу, швидкість салівації, вміст мінералів у слині, вік і стан здоров’я дитини. Уточнено наукові дані про відмінності у механізмах зниження мінералізуючого потенціалу ротової рідини у 7-річних і 12-річних дітей з високою інтенсивністю карієсу. Результати досліджень довели ефективність застосування призначених карієспрофілактичних комплексів у дітей зі зниженим мінералізуючим потенціалом ротової рідини, що підтверджується значною редукцією карієсу зубів за 2 роки спостереження.

Встановлено, що прорізування перших постійних молярів найбільш інтенсивно відбувається у дітей 6-річного віку. Доведено, що ураженість карієсом фісур перших постійних молярів є суттєво вищою серед дітей з високою інтенсивністю карієсу тимчасових зубів по відношенню до дітей з низькою інтенсивністю. Встановлено, що у перших постійних молярах, як на верхній, так і на нижній щелепах, найчастіше уражається центральна ямка. Доведено, що у ротовій рідині дітей, зуби яких уражені карієсом фісур, переважають II і III тип кристалів, а мінералізувальний потенціал ротової рідини відповідає низькому рівню на відміну від дітей з інтактними фісурами. Виявлено підвищений вміст загального кальцію у ротовій рідині дітей з ураженими фісурами, а рівень магнію, неорганічного фосфору та активність лужної фосфатази є зниженими. Встановлено гістотопографічні особливості початкових змін емалі в ділянках фісур та ямок за ураження каріозним процесом постійних молярів при +4, та Y-5 одонтогліфічному малюнку. На підставі результатів клінічних досліджень, оцінки лабораторних і морфологічних досліджень розпрацьовано та оцінено ефективність комплексу заходів для профілактики та лікування карієсу фісур у дітей з урахуванням резистентності емалі та властивостей ротової рідини.

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності профілактики фісурного карієсу постійних зубів з низькою резистентністю твердих тканин у дітей, шляхом використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання для фотоактивованої дезінфекції за герметизації фісур. На підставі клініко-лабораторних досліджень встановлені найважливіші етіологічні фактори раннього та швидкого розвитку фісурного карієсу перших постійних молярів: низький вихідний рівень мінералізації фісур, інтенсивне відкладення зубного нальоту у цій зоні та його активна колонізація карієс-асоційованим представником роду біфідобактерій - Bifidobacterium dentium, що є стійким до традиційних методів антимікробного впливу. Запропоновано ефективну методику фотодинамічної інактивації агресивної мікрофлори зубного нальоту, шляхом поєднаного застосування 0,1 % водного розчину етакридину лактату та синього лазерного випромінювання з довжиною хвилі 445 нм. Розроблено та впроваджено методику профілактики фісурного карієсу постійних зубів, що полягає у проведенні фотоактивованої дезінфекції перед герметизацією фісур та показана її висока ефективність.

Установлено, що в дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) перебіг карієсу відбувається на тлі зниження швидкості слиновиділення, погіршення складу та властивостей змішаної слини, порушення кислотно-лужної рівноваги. Доведено, що в дітей цієї групи карієс супроводжується дисбіозом, погіршенням гігієни порожнини рота та зменшенням резистентності емалі. Під час патологоанатомічного дослідження плода людини із ЗВУР виявлено ознаки ретардації розвитку привушної слинної залози з дефіцитом паренхіматозних компонентів, уповільненням росту й диференціювання ацинусів і протоків залози. В експерименті на тваринах показано, що ЗВУР супроводжується морфологічною незрілістю привушної слинної залози, зменшенням питомого об’єму її паренхіми на користь сполучнотканинної строми, поширенням патологічних змін органа. За експериментальної ЗВУР встановлено уповільнення диференціювання зачатків зубів, ознаки гіпоплазії емалі, порушення її мінералізації. Показано ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу в нормалізації стану твердих тканин зубів, підвищенні мінералізуючих властивостей ротової рідини, відновленні антимікробного захисту та функціональних реакцій, відповідальних за гомеостаз порожнини рота.

Досліджено питання підвищення ефективності профілактики карієсу зубів у дітей з використанням лікувально-профілактичного комплексу, який складається з рослинного адаптогену "Софора японська" та препарату кальцію "Кальцію цитрат". Встановлено, що поширеність карієсу зубів у віці від 3 до 6-ти років збільшується в 2,2 рази, а інтенсивність ураження в 2,3 рази. Визначено, що карієсогенний раціон, позбавлений біофлавоноїдів, викликає у експериментальних тварин відповідні обтяження каріозного процесу зубів. Доведено, що комплексне застосування препаратів, які містять біофлавоноїди та кальцій має потужний протикаріозний, антимікробний, антиоксидантний ефект і здатність стимулювати процеси мінералізації в твердих тканинах зубів і кісткових структурах. Проведено оцінювання за клінічних умов структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей 3 - 6-ти років. Встановлено зворотний кореляційний зв'язок між мінеральною щільністю кісткової тканини й інтенсивністю каріозного процесу. Ефективність карієспрофілактичної дії, даного лікувально-профілактичного комплексу, за клінічними показниками карієсу зубів є найвищою у дітей, яким розпочато профілактику з 3-х років. Висока ефективність лікувально-профілактичного комплексу у дітей 3 - 6-ти років підтверджується нормалізацією гігієнічних індексів, показників біохімічних та імунологічних досліджень і покращенням структурно-функціонального стану кісткової тканини.

Оцінено ефективність комплексу карієспрофілактичних заходів для дітей із зниженою функціональною активністю слинних залоз, пов'язаною з прийомом атропінвмісних засобів для лікування соматичної патології. Вперше показано, що на функціональну активність слинних залоз впливає напружений гормональний фон, що спостерігається в період полового дозрівання дітей. Встановлено зниження функціональної активності слинних залоз у дітей, пов'язане із лікуванням соматичної патології, яке передбачає прийом холіноблокаторів, а саме атропінподібних препаратів.

Вперше за результатами неінвазивного дослідження на клітинах букального епітелію (КБЕ) методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) розроблено генетичну мережу для оцінки індивідуальної схильності до початкового карієсу зубів у дітей. Вперше встановлено у дітей з початковим карієсом зубів основні маркери генетичних порушень: амелогенеза (Amelx) - 93 %, другої фази детоксикації GSTM1, GSTT1 (87 %) і маркери модифікатори (DSPP, CASR, Сol2А1, IL1B), що необхідно враховувати в профілактичних заходах на різних етапах лікування зубо-щелепних аномалій. Вперше на підготовчому етапі лікування зубо-щелепних аномалій запропоновано до фіксації брекетів на зубах з початковим карієсом використовувати інфільтраційну терапію з фотополімером "ICON", що дозволило на період лікування загальмувати каріозний процес, збільшити кислоторезистентність емалі зубів і поліпшити адгезію брекетів до них. Вперше показано, що інфільтрація фотополімера "ICON" в каріозних зубах з вітальною пульпою (на 3-х і більше зубах у порожнині рота) та ізоляція цих ділянок зубів від ротової рідини сприяють підвищенню її мінералізуючого потенціалу, що дозволило висунути гіпотезу про реалізацію при цьому через пульпу компенсаторного механізму активації та оптимізації роботи слинних залоз. Розроблений на підставі результатів поглибленої діагностики карієспрофілактичний комплекс супроводу ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у дітей з початковим карієсом зубів дозволив одержати за два роки спостережень карієспрофілактичний ефект в 66,7 %, поліпшити гігієнічні індекси, біохімічні та біофізичні параметри ротової рідини та тканин пародонта, запобігти ускладненням у процесі ортодонтичного лікування.

Встановлено високу поширеність множинного карієсу зубів у підлітків. На підставі аналізу клінічних, біохімічних, лабораторних, функціональних, психологічних і морфологічних досліджень розроблено лікувально-профілактичні заходи, що включали корекцію змін адаптаційного, психовегетативного стану та структурно-функціональної зрілості кісткової тканини у підлітків. На підставі статистичного аналізу виділено 11 місцевих і 10 загальних факторів ризику розвитку множинного карієсу зубів у підлітків і визначено прогностичну вагомість кожного з них. На цій основі розроблено метод комплексної первинної профілактики множинного карієсу зубів у підлітків з їх урахуванням і встановлено його високу ефективність.

Уперше вивчено показники карієсу тимчасових зубів у дітей 1 - 3-х років і вплив на них сукупності анте- та постнатальних факторів. Виявлено, що у дітей 2 - 3-х років життя на стан гігієни порожнини рота впливає регулярність чистки зубів і її кратність (1 чи 2 рази на день). Визначено такі постнатальні фактори, що забезпечують найбільшу стійкість тимчасових зубів до розвитку карієсу у дітей молодшого віку, як вигодовування за вимогою дитини, відсутність захворювань на першому році життя, пізній початок (після 1-го року) прорізування зубів, регулярна дворазова чистка зубів. Розроблено та впроваджено схеми проведення профілактичних заходів з метою зниження захворюваності на карієс у дітей від 6 місяців до 3,5 року у віковому аспекті. Доведено позитивний вплив запропонованих схем профілактики карієсу у дітей у різні вікові періоди на стан гігієни порожнини рота, кислотостійкість емалі тимчасових зубів за показником TEPI. Зазначено, що найкращі показники спостерігалися в групі дітей, де профілактичні заходи проводилися з першого року життя. Вивчено позитивний вплив раннього призначення профілактичних заходів на показники кальцію, фосфору, pH ротової рідини та її мінералізуючі здатності. Запропоновано лікувально-профілактичний комплекс для запобігання каріозному процесу у дітей перших років життя.

Вивчено вплив pH ротової рідини на імуносупресивні властивості етіологічних агентів карієсу у дітей, а також на вміст та активність гуморальних і клітинних факторів імунітету ротової рідини. Показано, що з збільшенням рН ротової рідини імуносупресивні властивості етіологічних агентів карієсу збільшуються, а вміст та активність імунних гуморальних і клітинних факторів ротової рідини зменшуються. Досліджено вміст фтору та кальцію у неуражених та уражених карієсом зонах зубної емалі. Встановлено, що в ураженій карієсом емалі вміст фтору та кальцію суттєво нижчий, ніж у неураженій зоні. Вивчено ефективність використання комбінації препаратів лісо-бакт, вітафтор і кальцію глюконат у разі лікування початкової форми карієсу у дітей 5 - 12-ти років.

Виявлено особливості епідеміології карієсу у дітей, які проживають за умов несприятливої екологічної обстановки, що характеризується негативним впливом високої твердості та лужності питноі води, високого забруднення повітря сірчистим ангідридом і зваженими речовинами, впливом субтоксичних доз сполук брому. Розроблено лікувально-профілактичний комплекс для профілактики карієсу за умов впливу несприятливих екзогенних чинників, що складається з санації порожнини рота. Карієспрофілактичну ефективність даного комплексу підтверджено за умов лабораторного експерименту, що моделює вплив субтоксичних доз брому на тлі високого надходження в організм кальцію, і контрольованого клінічного дослідження.

Розроблено та вивчено профілактичну ефективність різних методик герметизації фісур і лікування фісурного карієсу постійних зубів у дітей композиційними матеріалами з різними адгезивними системами. Одержано дані про морфологічні особливості протравлювання емалі постійних зубів у дітей, які знаходяться на різних етапах розвитку кореня. Вивчено ступінь проникнення даних адгезивних систем в емаль фісур. Доведено, що карієспрофілактична ефективність герметика Fissurit FX залежить від методики герметизації. Найвищий показник ефективності одержано за використання адгезивної системи Optibond FL. Встановлено високу клінічну ефективність реставраційного лікування фісурного карієсу у дітей композиційними матеріалами незалежно від використаної адгезивної системи (Optibond FL, Optibond Solo, Prompt-L-Pop) та стадії формування кореня.

Висвітлено проблеми підвищення ефективності профілактики карієсу постійних зубів у дітей шляхом клініко-лабораторного обгрунтування вибору протикаріозних лікувально-профілактичних зубних паст для індивідуальної гігієни порожнини рота в період вторинної мінералізації постійних зубів за початкових форм карієсу. З використанням методів вторинної іонної мас-спектрометрії та рентгенфотоелектронної спектроскопії вивчено хімічний склад здорової та штучно демінералізованої емалі постійних зубів, а також зміни, які відбуваються під впливом фторвмісних зубних паст з різними носіями та концентрацією фтору. Проведено клінічний аналіз ефективності та визначено критерії вибору фторвмісних зубних паст для первинної профілактики карієсу у дітей у випадку вогнищевої демінералізації емалі постійних зубів у період вторинної мінералізації.