Наведено дані щодо розповсюдженості, інтенсивності та особливостей клінічного перебігу карієсу та гінгівіту в динаміці лікування дітей НОА. Наведено результати моніторингу гігієни порожнини рота, ТЕР-тесту, біофізичних і біохімічних показників ротової рідини у обстежених дітей у динаміці лікування НОА. Виявлено прямий, високої сили кореляційний зв'язок між показниками індексів карієсу, гігієни та пародонтальних індексів на всіх етапах ортодонтичного лікування. Доведено, що порушення гігієни порожнини рота суттєво збільшує ризик розвитку та прогресування стоматологічних захворювань. Запропоновано та впроваджено диференційовані комплекси лікувально-профілактичних заходів для дітей та підлітків у разі лікування зубощелепних аномалій залежно від ступеня вираженості карієсо- та пародонтогенної ситуації в порожнині рота, основу яких складають індивідуальні гігієнічні програми та глибоке фторування. Обгрунтовано терміни диспансерного спостереження, обсяги та кратність проведення профілактичних і лікувально-профілактичних заходів.

Описан опыт применения препарата "Стоматофит А" в комплексной терапии детей, больных острым герпетическим стоматитом. Препарат оказал положительное влияние на течение заболевания, что проявилось в сокращении сроков лечения на 62 %, значительном уменьшении клинических проявлений заболевания, потребности в интенсивности, доз и сроков применения этиопатогенетических средств.

Запропоновано методи профілактики та лікування хронічного катарального та гіпертрофічного гінгівіту в дітей. Розроблено полоскання для порожнини рота з флаовоноїдною активністю (фітокомпозицію Мальвіна). Для лікування гінгівітів у дітей застосовано диференційований підхід. У разі хронічного катарального гінгівіту є важливим застосування протизапальної терапії та стимулювання опірності організму. Установлено, що основне завдання під час лікування гіпертрофічного гінгівіту, що розвинувся на фоні гормонального дисбалансу в пубертатний період, полягає у ліквідації запалення, зменшенні гіперплазії сполучної тканини основи ясен і скороченні об'єму гіпертрофованих ясеневих сосочків. Для дітей з хронічним катаральним гінгівітом запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, за яким необхідними є полоскання рота фітокомпозицією Мальвіна, вживання таблеток біотрит-С та чищення зубів лікувально-профілактичною зубною пастою Восход-19, яка містить лактат кальцію, за певною схемою.

Обследовано 48 детей с хроническим катаральным гингивитом (ХКГ) легкой и средней тяжести форм. Части детей проведено лечение с помощью фитодент-пленок, которые содержат биологически активные вещества и имеют противовоспалительные, обезболивающие, фунгицидные действия. Другим детям лечение проводилось по общеизвестной методике. Сравнительные результаты свидетельствуют о достаточно высокой клинической эффективности применения фитодент-пленок в комплексной терапии ХКГ.

У ході дослідження вивчено ефективність антигомотоксичних препаратів (АГТП) Енгістол, Лімфоміозот і Мукоза композитум у ході лікування герпетичної інфекції слизової оболонки порожнини рота в дітей. Обстежено 86 дітей віком 2 - 11-ти років. Усі діти були поділені на три підгрупи за тяжкістю клінічного перебігу. До контрольної групи ввійшли 38 дітей, які одержували стандартну терапію. До основної групи - 48 дітей, які за легкого та середньотяжкого ступеня клінічного перебігу одержували монотерапію АГТП (n = 34). За тяжкого ступеня клінічного перебігу (n = 14) додатково до ацикловіру одержували АГТП. Показано, що застосування Енгістолу, Лімфоміозоту та Мукози композитум у складі комплексної терапії підвищує ефективність стандартної терапії, запобігає розвитку рецидивів, дозволяє скоротити терміни лікування та знизити дози прийому ацикловіру, зменшує інтоксикацію, зумовлену алопатичними препаратами. Профіль безпечності АГТП був високим, небажаних алергійних реакцій, побічних явищ не спостерігали.

На підставі клінічного обстеження 324-х дівчаток віком від 12-ти до 16-ти років з'ясовано поширеність і перебіг у них захворювань пародонту. Запропоновано комплексний, патогенетично обгрунтований метод лікування гінгівітів у дівчаток з порушенням статевого розвитку та наведено результати його клінічного застосування.

Наведено дані про частоту колонізації слизової оболонки ротової порожнини гематологічних хворих дітей дріжджоподібними грибами. Вивчено властивості та чутливість виділених ізолятів Candida до антисептиків декасан, флуконазол.

Надано результати імуногістохімічного аналізу клітинних факторів локального імунітету слизової оболонки ясен у разі хронічного генералізованого катарального гінгівіту у дітей. На підставі одержаних даних визначено підгрупу пацієнтів, для яких характерні рецидивний перебіг захворювання та зменшення термінів ремісії. Підгрупі відповідали імунологічні показники, які вказували на підвищене антигенне навантаження у власній пластинці слизової оболонки разом зі зменшенням загальної Т-хелперної популяції безпосередньо у слизовій. На підставі одержаних результатів обгрунтовано необхідність індивідуального моніторингу, розробки та проведення додаткових лікувально-профілактичних заходів у даної категорії хворих.

Встановлено високу розповсюдженість зубощелепних аномалій і їх зв'язок з гігієнічним станом і захворюваннями тканин пародонта. У процесі клініко-лабораторного обстеження виявлено порушення адаптаційних і захисних механізмів за умов застосування незнімних апаратів під час лікування аномалій зубних рядів у дітей. Показано, що ортодонтичне лікування дітей на тлі хронічного катарального гінгівіту сприяє підвищенню рівня протеолітичних ферментів (еластази, катепсинів), збільшенню вмісту малонового діальдегіду та зменшенню функціонального стану АОС. Доведено, що профілактичне застосування запропонованого комплексу препаратів запобігає патологічним змінам у кістковій тканині альвеолярного відростка та знижує кількість каріозних порожнин. Установлено, що поєднане застосування запропонованих препаратів за всіми показниками сироватки крові та ротової рідини були найефективнішими. Доведено високу ефективність застосування комплексу адаптогенів Біотрит-Дента, Бактулін, Мареполіміел під час лікування хронічного катарального гінгівіту та у період ортодонтичного лікування аномалій зубних рядів у дітей.

Вивчено роль основних чинників впливу пластинкових ортодонтичних апаратів для виправлення патологічного прикусу дітям у 7-12 річному віці. Установлено, що основними подразниками слизової оболонки порожнини рота є: бактеріальний, токсико-хімічний, гіпертермічний, механічний та сукупний. Розглянуто патогенез запальних змін в порожнині рота при ортодонтичній корекції. Проведене на 54 хворих етіотропне та патогенетичне лікування протезного стоматиту з використанням лікувального комплексу А-бактерину та бішофіту місцево, а також гіпосенсибілізуючих і антиоксидантних засобів внутрішньо, має високу терапевтичну результативність. Використані в клініці засоби прискорюють лікування стоматиту з позитивним ефектом у 92% випадків, що значно вище в порівнянні з традиційними способами.

Вперше встановлено можливість зниження рецидивів хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) у дітей шляхом поєднання спеціалізованої лікарської допомоги з новою ефективною індивідуальною профілактикою, що проводиться за домашніх умов. Розроблено та патогенетично обгрунтовано 2-етапну схему лікування та профілактики ХКГ у дітей, після виконання якої практично відсутні рецидиви захворювання внаслідок додаткової до спеціалізованої лікарської допомоги в домашніх умовах із застосуванням комплексу антиоксидантів і біогенних стимуляторів з різним характером дії та постійного електричного струму фізіологічної величини, який тимчасово збільшує проникність слизової оболонки тканини пародонту для препаратів. Вперше в експерименті та в клініці показано нову роль постійного електричного струму фізіологічної величини (ПЕСФВ) під час профілактики та лікування запальних захворювань пародонту. Проведено клініко-лабораторне обгрунтування ефективності запропонованого протирецидивного комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей, хворих на ХКГ. На підставі даних клінічних, біохімічних, біофізичних та оптичних досліджень ротової рідини та тканин пародонту встановлено стійке пролонговане поліпшення пародонтальних індексів, кровотоку в мікрокапілярному руслі ясен, біохімічних показників ротової рідини, зарядового стану клітин букального епітелію та функціональних реакцій у порожнині рота.

Поширеність запальних захворювань пародонта у дівчат віком 6 - 16 років, в середньому, складає <$E 60,65~symbol С~1,16> %. Хронічний катаральний гінгівіт виявлено у <$E 59,02~symbol С~1,61> %. Піком захворюваності на хронічний катаральний гінгівіт є 12 років, високі показники поширеності виявлені також і в препубертатному періоді.

Досліджено ефективність препарату Гівалекс, що забезпечує комплексну дію на тканини порожнини рота - антисептичну, протизапальну, знеболювальну. Встановлено, що включення даного препарату до складу комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей з хронічним катаральним гінгівітом дозволило значно знизити показники гігієнічних індексів, індексу РМА й забезпечило стабільність зазначених показників протягом шести місяців після лікування.

Відзначено, що ураження слизової оболонки порожнини рота займають одне з провідних місць серед захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей. Згадана група захворювань включає понад 40 гострих і хронічних нозологічних форм. Найпоширенішими серед захворювань слизової оболонки є вірусні та грибкові ураження, найчастіше герпетичні та кандидозні.

Розроблено нормативи гінгівального епітелію в здорових дітей. Показано цитодіагностичні критерії ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту за допомогою різноманітних методів. Найбільшу клінічну ефективність одержано після використання комплексного впливу "синім" і "червоним" світлом квазілазера у комбінації з медикаментозними препаратами інтегральної корекції - "Намацит" і "Глутамевіт". Цей факт підтверджено цитодіагностичним показником, появою у цитограмах хворих двоядерних епітеліоцитів, що свідчить про стимуляцію комплексним впливом процесів регенерації в епітеліальних шарах слизової оболонки ясен.

Експериментально та клінічно обгрунтовано патогенез, розроблено методи ранньої діагностики та лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей на фоні хронічного гастриту та дуоденіту. Наведено дані дослідження захисних механізмів ротової порожнини: морфології (цитології) та функціональних властивостей ясен, біохімічних і імунологічних показників ротової рідини. Подано структуру загальної імунологічної відповіді у дітей з хронічним катаральним гінгівітом. Експериментальна частина дослідження демонструє глибокі порушення морфології та стану біохімічних показників ясен, які виникають на фоні хронічного гастриту та дуоденіту. Визначено, що застосування комплексу, що складається з донатора оксиду азоту, антиоксиданта відновлює структуру ясен і збільшує площу чинного мікроциркуляторного русла. Показано високу ефективність лікувального комплексу, який складається із донатора оксиду азоту, антиоксиданта й імуномодулятора, що забезпечує відновлення клітинного складу ясен, біохімічні й імунологічні показники ротової рідини, нормалізацію загального імунітету у дітей з хронічним катаральним гінгівітом на фоні хронічного гастриту та дуоденіту.

Проведено исследование состава гликопротеинов ротовой жидкости у 56-ти детей в возрасте 12 - 17 лет (12 соматически здоровых детей; 20 соматически здоровых детей с хроническим катаральным гингивитом (ХКГ); 24 ребенка с ХКГ на фоне хронического гастрита и дуоденита). Установлено, что у детей с ХКГ наблюдаются нарушения в биосинтезе гликопротеинов ротовой жидкости, выражающиеся в уменьшении концентрации гексозаминов и увеличении концентрации фукозы и сиаловых кислот в составе гликопротеинов, что ведет к нарушению гомеостаза полости рта. Лечение соматически здоровых детей с ХКГ позволило добиться стабильных показателей состава гликопротеинов. В группе детей с катаральным гингивитом и фоновой гастродуоденальной патологией содержание только одного показателя - сиаловой кислоты - достигло нормы. Содержание гексозаминов и общих гликопротеинов ротовой жидкости хотя и повысилось, но не достигло показателя в группе здоровых детей.

Представлены результаты исследования микробиоценоза ротовой полости детей и влияния вредных факторов окружающей среды на содержание в ней A. viridans. Установлено достоверное снижение концентрации A. viridans в микробиоценозе ротовой полости под влиянием вредных факторов окружающей среды, что дает возможность использовать аэрококки для донозологической диагностики нарушений здоровья.

Проведено клінічне дослідження стану слизової оболонки порожнини рота у 52-х дітей, віком від 6-ти до 11-ти років з локальною формою дисбіозу кишечника. Визначено кількісний та якісний склад мікрофлори слини та кишечника, рівень S-Ig-A в слині. Встановлено, що дисбактеріоз кишечника, знижуючи бар'єрно-захисні системи ротової порожнини, порушуючи її мікроекологію, сприяє розвиткові захворювань слизової оболонки рота у дітей (хронічний рецидивуний афтозний стоматит - 28,8 %; кандидозний стоматит - 9,6 %; катаральний стоматит - 53,8 %; ангулярний хейліт -21,1 %, атопічний хейліт - 7,7 %; хронічна тріщина губ - 15,4 %; десквамативний глосит -30,8 %).

Науково обгрунтовано доцільність комплексного застосування противірусного препарату з імуномодулювальними властивостями та пробіотика в терапії герпетичних стоматитів у дітей і дорослих з метою підвищення ефективності лікування захворювання. На підставі результатів епідеміологічного дослідження виявлено високий рівень розповсюдженості герпетичних стоматитів серед населення. Під час проведення експериментального дослідження на моделі генітальної герпетичної інфекції на 20-ти мурчаках встановлено, що поєднане використання біфіформу з 3 % амізоновою маззю майже повністю запобігає виникненню специфічної симптоматики. Виявлено, що застосування запропонованого методу лікування в клініці зменшує інтенсивність загальної симптоматики, скорочує терміни місцевих проявів, періоду висипань та епітелізації, зменшує біль, суб'єктивні відчуття, а також сприяє скороченню загальної тривалості захворювання на 2 доби, збільшенню міжрецидивного періоду на 2 - 3 місяці у порівнянні з контрольною групою. Ефективність лікування підтверджено за допомогою мікробіологічних, морфо- та імунологічних досліджень. Показано, що застосування запропонованого методу лікування сприяє відновленню стану мікроекології порожнини рота, прискорює заживлення герпетичних вогнищ, а також відновлення показників в системі інтерферону.