В клинико-лабораторных исследованиях обосновано сочетанное применение КВЧ-терапии с биотритом на фоне приема белковых препаратов соевого белково-жирового обагатителя в комплексном лечении хронических гингивитов у детей.

Експериментально на тваринах і в клініці дитячої стоматології показано роль постійного електричного струму фізіологічної величини (ПЕСФВ) у складі комплексної профілактики та лікуванні хронічного катарального гінгівіту у дітей. ПЕСФВ через слизову ясен реалізовано за домашніх умов електрофоретичною зубною щіткою типу "Habitus" або будь-яким іншим подібним пристроєм. Роль ПЕСФВ полягає в нормалізації метаболічних процесів у клітинах і короткочасному підвищенні дифузійного проникнення тканин пародонта для використовуваних препаратів.

Розроблено нормативи гінгівального епітелію в здорових дітей. Показано цитодіагностичні критерії ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту за допомогою різноманітних методів. Найбільшу клінічну ефективність одержано після використання комплексного впливу "синім" і "червоним" світлом квазілазера у комбінації з медикаментозними препаратами інтегральної корекції - "Намацит" і "Глутамевіт". Цей факт підтверджено цитодіагностичним показником, появою у цитограмах хворих двоядерних епітеліоцитів, що свідчить про стимуляцію комплексним впливом процесів регенерації в епітеліальних шарах слизової оболонки ясен.

Розроблено нормативи гінгівального епітелію у здорових дітей.

Експериментально та клінічно обгрунтовано патогенез, розроблено методи ранньої діагностики та лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей на фоні хронічного гастриту та дуоденіту. Наведено дані дослідження захисних механізмів ротової порожнини: морфології (цитології) та функціональних властивостей ясен, біохімічних і імунологічних показників ротової рідини. Подано структуру загальної імунологічної відповіді у дітей з хронічним катаральним гінгівітом. Експериментальна частина дослідження демонструє глибокі порушення морфології та стану біохімічних показників ясен, які виникають на фоні хронічного гастриту та дуоденіту. Визначено, що застосування комплексу, що складається з донатора оксиду азоту, антиоксиданта відновлює структуру ясен і збільшує площу чинного мікроциркуляторного русла. Показано високу ефективність лікувального комплексу, який складається із донатора оксиду азоту, антиоксиданта й імуномодулятора, що забезпечує відновлення клітинного складу ясен, біохімічні й імунологічні показники ротової рідини, нормалізацію загального імунітету у дітей з хронічним катаральним гінгівітом на фоні хронічного гастриту та дуоденіту.

Вивчено особливості патогенезу хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) у дітей та підлітків у зв'язку з функціонуванням метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу ротової рідини у хворих. Розроблено нові ефективні комплексні лікувально-профілактичні схеми корекції зазначених процесів. Відзначено, що у разі ХГТ у ротовій рідині має місце декомпенсація метаболічної системи кислотно-лужного гомеостазу зі збільшенням накопичення у неї метаболітів з переважно окисненими формами.

Предложена методика определения уровня модифицированного альбумина в слюне, предназначенная для стоматологической клинической практики. Показано, что в слюне здоровых детей содержится модифицированный альбумин, количество которого увеличивается у больных с хроническим катаральным гингивитом.

Уперше запропоновано схему комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) у підлітків із застосування лазерної терапії (ЛТ) і діадинамофорезу (ДДФ) 1 % р-ну вітаміну С, за якого нормалізуються імунологічні властивості ротової рідини, мікробіоценоз та ультраструктура ясен. Вперше порівняно результати лікування ХКГ у підлітків із використанням ЛТ і ДДФ 1 % р-ну вітаміну С із загальноприйнятим методом та ЛТ. Доведено, що запропонований метод виявляє більш виражений клінічний ефект, не має місцевоподразнювальної та алергічної дії на тканини пародонту і подовжує період ремісії. Виявлено, що після комплексного лікування ХКГ із застосуванням ЛТ і ДДФ 1 % р-ну вітаміну С неоральні стрептококи, ентеробактерії, бактероїди та фузобактерії не висівалися, а стафілококи і коринебактерії знижували свою активність. Імунологічними дослідженнями ротової рідини підлітків встановлено, що комбіноване застосування ЛТ і ДДФ 1 % р-ну вітаміну С у ході комплексного лікування ХКГ сприяє підвищенню рівня лізоциму та slgA. Показано, що після комплексного лікування ХКГ із застосуванням ЛТ і ДДФ 1 % р-ну вітаміну С архітектоніка клітин, клітинних і неклітинних елементів епітелію, базальної мембрани епітелію, сполучної тканини ясен була нормалізована.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.661.220.111-5

Рубрики:

Гінгівіти і стоматити у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено огляд результатів дослідження стоматологічного статусу дітей, що проживають на територіях, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Показано високу поширеність та інтенсивність карієсу зубів, значну частоту хвороб тканин пародонта. Представлено результати досліджень, спрямованих на визначення механізму впливу малих доз іонізуючого випромінювання на зубощелепну систему дітей.

За умов хронічного нітратного навантаження у ротовій рідині дітей, які мають клінічні прояви гінгівіту, спостерігається вірогідне зниження активності основних ферментів антиоксидантного захисту організму в порівнянні з контрольною групою на тлі активації прооксидантної системи. Це свідчить про розвиток оксидативного стресу, що є одним із патогенетичних чинників розвитку запальних процесів у тканинах пародонта.

Досліджено стан деяких показників колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота у разі гінгівіту у дітей, хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), вивчено та оцінено клітинний і бактеріальний компоненти зубо-ясенної рідини, що дозволило виділити 3 типи цитограм, кожна з яких відповідає певному ступеню важкості клінічного перебігу захворювання. Виділені типи цитограми можуть бути застосовані для контролю ефективності та проведення порівняльного аналізу різних схем лікування, а також можуть бути використані як прогностичні критерії перебігу ГРВІ, зокрема, одного із його симптомів - гінгівіту. Співвідношення між епітеліальними клітинами з різних ділянок слизової оболонки порожнини рота, поліморфно-ядерними лейкоцитами та видовим і кількісним складом мікроорганізмів може залежати від різноманітних причин, основною з яких, очевидно, є співвідношення між їх патогенністю та типом колонізації бактеріальної флори, з однієї сторони, і реактивністю макроорганізму, з іншої.

Изучена активность уреазы и пародонтальные индексы, которые нормализовались под действием разработанных способов лечения. Наиболее существенные изменения отмечены при использовании комплекса, в состав которого входят БРС, ДВУС и кальцемин.

Исследовано влияние добезилата кальция на ткани пародонта и твердые ткани зубов у детей 11, 12, 14, 15-ти лет страдающих хроническим катаральным гингивитом сочетанным с компенсированной формой кариеса. Показано противовоспалительное действие добезилата кальция в комплексном лечении гингивитов, а также его высокая кариеспрофилактическая эффективность при воздействии на твердые ткани зубов.

Зроблено детальний аналіз закономірностей клінічного перебігу гострого кандидозу порожнини рота в дітей першого року життя залежно від ступеня тяжкості захворювання та впливу факторів ризику на формування захворювання. Проведено ранжирування комплексу перинатальних ризик-факторів, що сприяли формуванню захворювання, згідно з імовірністю зв'язку зі ступенем тяжкості захворювання. Створено прогностичну модель можливого формування гострого кандидозу слизової оболонки порожнини рота залежно від ступеня тяжкості захворювання.

Здійснено порівняльне вивчення поширеності та клінічних проявів запальних хвороб тканин пародонта у дітей з різних ендемічних регіонів. На підставі результатів епідеміологічного обстеження 912-ти дітей віком 12-15-ти років виявлено неоднакову поширеність хвороб тканини пародонта залежно від вмісту фтору у питній воді. У 98 % дітей зі змінами в тканинах пародонта діагностовано хронічний катаральний гінгівіт, перебіг якого відбувається на тлі погіршення стану гігієни порожнини рота, біохімічних показників ротової рідини (підвищення інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів, активності протеїназ, зниження антиоксидантного захисту та розвитку мінерального дисбалансу) та спектроколориметричних показників слизової оболонки тканин пародонта. Встановлено, що дані зміни найбільше виражені у дітей на фоні високого вмісту фтору у джерелах водопостачання. Розроблено та впроваджено у практику лікувально-профілактичні комплекси, дію яких оцінено через один і шість місяців та через рік після першого призначення. Встановлено покращання стану гігієни порожнини рота, нормалізацію прооксидантно-антиоксидантної системи, усунення мінерального дисбалансу, що позитивно впливає на стан тканини пародонта у дітей. Виявлено, що редукція за показником РМА у дітей Полтави становить 73,89 %, Карлівки - 65,85 %, Кременчука - 80,49 %.

Встановлено високу розповсюдженість зубощелепних аномалій і їх зв'язок з гігієнічним станом і захворюваннями тканин пародонта. У процесі клініко-лабораторного обстеження виявлено порушення адаптаційних і захисних механізмів за умов застосування незнімних апаратів під час лікування аномалій зубних рядів у дітей. Показано, що ортодонтичне лікування дітей на тлі хронічного катарального гінгівіту сприяє підвищенню рівня протеолітичних ферментів (еластази, катепсинів), збільшенню вмісту малонового діальдегіду та зменшенню функціонального стану АОС. Доведено, що профілактичне застосування запропонованого комплексу препаратів запобігає патологічним змінам у кістковій тканині альвеолярного відростка та знижує кількість каріозних порожнин. Установлено, що поєднане застосування запропонованих препаратів за всіми показниками сироватки крові та ротової рідини були найефективнішими. Доведено високу ефективність застосування комплексу адаптогенів Біотрит-Дента, Бактулін, Мареполіміел під час лікування хронічного катарального гінгівіту та у період ортодонтичного лікування аномалій зубних рядів у дітей.

В експерименті на тваринах показано, що у випадку ураження печінки туберкулотатиками на тлі карієсогенної дієти застосування лецитин- і кальцєвмісних препаратів дозволяє запобігти розвитку карієсу та запалення у тканинах пародонту, нормалізувати порушені процеси білкового та мінерального обміну та нормалізувати біохімічні параметри сироватки крові, ротової рідини, тканин пародонту та стегнової кістки. У клініці дитячої стоматології застосування у разі порушення гепатобіліарної системи комплексної терапії, що передбачає застосування препаратів есенціале форте Н, кальцинови, намациту та глибокого фторування за Кнаппвостом, дозволило за дворічний період спостережень у дітей віком 6 - 7 років знизити приріст карієсу зубів у 2,34 раза, інтенсивність запалення за індексом РМА % в 2,9 раза, а у дітей віком 11 - 12 років - відповідно у 7,8 раза (редукція 78,7 %) і у 6,9 раза, нормалізувати у ротовій рідині активність еластази, каталази, вміст МДА, кальцію, фосфатів, системи перекисне окиснення ліпідів - антиоксидантний захист, нормалізувати та стабілізувати функціональні реакції в організмі та у ротовій порожнині, які зумовлюють стоматологічний статус.

Наведено дані щодо розповсюдженості, інтенсивності та особливостей клінічного перебігу карієсу та гінгівіту в динаміці лікування дітей НОА. Наведено результати моніторингу гігієни порожнини рота, ТЕР-тесту, біофізичних і біохімічних показників ротової рідини у обстежених дітей у динаміці лікування НОА. Виявлено прямий, високої сили кореляційний зв'язок між показниками індексів карієсу, гігієни та пародонтальних індексів на всіх етапах ортодонтичного лікування. Доведено, що порушення гігієни порожнини рота суттєво збільшує ризик розвитку та прогресування стоматологічних захворювань. Запропоновано та впроваджено диференційовані комплекси лікувально-профілактичних заходів для дітей та підлітків у разі лікування зубощелепних аномалій залежно від ступеня вираженості карієсо- та пародонтогенної ситуації в порожнині рота, основу яких складають індивідуальні гігієнічні програми та глибоке фторування. Обгрунтовано терміни диспансерного спостереження, обсяги та кратність проведення профілактичних і лікувально-профілактичних заходів.

Досліджено поширеність хвороб тканин пародонта у дітей України. Проаналізовано фактори ризику, які впливають на виникнення та розвиток зазначених хвороб. Охарактеризовано методи дослідження стану ротової порожнини у дітей із хворобами тканин пародонта. Розглянуто особливості перебігу хронічного катарального гінгівіту в період змінного прикусу. Приділено увагу зубощелепним аномаліям як фактору ризику виникнення хвороб тканин пародонта. Обгрунтовано стан тканин пародонта та гомеостазу порожнин рота у дітей з урахуванням концентрації фтору в питній воді. Описано принципи лікування та профілактики хронічного катарального гінгівіту в дітей з урахуванням чинників їх виникнення.