Вперше на основі порівняльної оцінки психофізіологічних і клініко-лабораторних показників стану тканин пародонта у дітей середнього та старшого шкільного віку показано залежність ступеня ураження пародонта від рівня тривожності та тонусу автономної нервової системи. Доведено, що під час зростання тривожності відмічається надмірна централізація керування ритмом серця та перехід регуляції серцевого ритму з автономного рівня на гуморально-метаболічний. Вивчено вплив психофізіологічних особливостей на стан пародонта у школярів. Встановлено, що у дітей середнього та старшого шкільного віку з підвищеним і високим рівнем тривожності зростають частота та ступінь ураження пародонта у вигляді хронічного катарального гінгівіту. Виявлено, що у ротовій рідині дітей у разі зростання рівня тривожності та гуморально-метаболічних впливів відбуваються інтенсифікація процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності антиоксидантної системи захисту. Швидше, ніж процеси вільнорадикального окиснення ліпідів, відбувається окиснення білків та ураження ДНК ротової рідини. Вперше показано, що у ротовій рідині дітей із середньою та високою тривожністю підвищується вміст ензимів, таких як лактатдегідрогеназа, лужна фосфатаза, глутатіонпероксидаза та знижується активність лізоциму. У дітей зі зростанням тривожності виявлено зниження рН ротової рідини. Показано, що стан гігієни порожнини рота достовірно не впливає на зміни у тканинах пародонта у дітей із різною тривожністю.

Дисертацію присвячено питанню захворюваності на гінгівіт у дітей з хронічними хворобами органів травлення. Представлено дані про розповсюдженість, тяжкість, особливості клінічного перебігу та структурних змін в яснах при гінгівіті у залежності від нозологічної форми хронічних захворювань травної системи. Створено математичні моделі зв'язків між ступенем тяжкості запального процесу в яснах і порушеннями системного та специфічного гуморального імунітету ротової порожнини у даного контингенту хворих. Розроблено та обгрунтовано комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку і подальшого прогресування катарального гінгівіту у дітей з хронічними захворюваннями органів травлення.

У процесі дослідження в обстежуваних дітей виявлено високу поширеність дифузного хронічного катарального гінгівіту, частоту якого корельовано з тривалістю та станом компенсації основного захворювання - цукрового діабету. Відзначено зниження рівня імуноглобулінів G, V, A, істотне зменшення вмісту секреторного імуноглобуліну A в слині, зростання значення середньоцитохімічного коефіцієнта нейтрофільних лейкоцитів капілярної крові ясен, а також зниження активності лужної фосфатази та підвищення активності кислої фосфатази ротової рідини. Розроблено комплекс заходів щодо лікування гінгівіту та профілактики розвитку генералізованого пародонтиту у даного контингенту дітей, що, зокрема, включає застосування віброакустичного апарату "Вітафан".

Наведено результати епідеміологічних досліджень, на підставі яких зроблено висновок, що гострий герпетичний стоматит (ГГС) посідає третє місце в інфекційній патології в дітей, що мешкають в Івано-Франківську, має сезонний характер і пов'язаний з рівнем геліофізичної активності. Виявлено порушення антиінфекційної резистентності в хворих дітей, рівень яких визначався важкістю герпетичного стоматиту. Вперше в дітей, хворих на ГГС, встановлено порушення окиснювального гомеостазу. Визначено, що інтенсифікація перекисного окиснення ліпідів і збільшення рівня молекул середньої маси супроводжується дисбалансом в системі антиоксидантного захисту, найбільш вираженим у дітей з важким перебігом захворювання. Вперше виявлено морфологічні зміни ядерцевого апарату лімфоцитів крові, які відображають їх функціональну активність, особливо виражені за умов середньо-важкої та важкої форм патології. Для корекції метаболічних порушень використано олію чайного дерева - природний антиоксидант, що значно скоротило тривалість окремого епізоду, нормалізувало мікробіоценоз порожнини рота, призвело до зниження інтенсивності антиоксидантного стресу та позитивної динаміки метаболічних змін ядерцевого апарату імунокомпетентних клітин. Розроблено критерії прогнозування подальшого клінічного перебігу ГГС та ймовірність розвитку рецидивуючої форми інфекції.

За умов хронічного нітратного навантаження в ротовій рідині дітей із клінічними проявами гінгівіту спостерігається вірогідне збільшення рівня нітрит-іона, що є одним з основних етіопатогенетичних факторів, який зумовлює частоту та особливості клінічного перебігу захворювання.

Вивчено поширеність та інтенсивність клінічних змін тканин пародонта, твердих тканин зуба у дітей віком від 12 до 16-ти років, хворих на інсулінозалежний цукровий діабет. Найбільш характерні зміни спостерігались у дітей, хворих на цукровий діабет більше п'яти років. Розповсюдженість хронічного катарального гінгівіту становить 68,09 %. Значення індексу РМА (папілярно-маргінально-альвеолярного) = 25,3 %(середній ступінь гінгівіту).

Представлено огляд результатів дослідження стоматологічного статусу дітей, що проживають на територіях, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Показано високу поширеність та інтенсивність карієсу зубів, значну частоту хвороб тканин пародонта. Представлено результати досліджень, спрямованих на визначення механізму впливу малих доз іонізуючого випромінювання на зубощелепну систему дітей.

Вивчено ініціальні механізми пошкодження ясен у дітей, що страждають на інсулінзалежний цукровий діабет. Розкрито динаміку таких змін залежно від терміну та тяжкості перебігу діабету. На підставі результатів дослідження у дітей, хворих на цукровий діабет, виділено доклінічну стадію хронічного катарального гінгівіту.

Клиническое исследование проведено у 60-ти больных детей с хроническим катаральным гингивитом средней 36 (60 %) и тяжелой 24 (40 %) степенями тяжести. Созданы три группы: которые принимали 1-я группа больных солкосерил; 2-я группа - 0,1 % электроактивированным водным раствором (ЭВР) хлоргексидин и 3-я группа - солкосерил в сочетании с ЭВР. По ходу лечения и исследования отмечена выраженная терапевтическая эффективность у детей, которые лечилися комбинированным методом терапии: солкосерил в сочетании с ЭВР, хотя и в отдельности каждый препарат оказывал положительный лечебный эффект.

Розроблено нормативи гінгівального епітелію в здорових дітей. Показано цитодіагностичні критерії ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту за допомогою різноманітних методів. Найбільшу клінічну ефективність одержано після використання комплексного впливу "синім" і "червоним" світлом квазілазера у комбінації з медикаментозними препаратами інтегральної корекції - "Намацит" і "Глутамевіт". Цей факт підтверджено цитодіагностичним показником, появою у цитограмах хворих двоядерних епітеліоцитів, що свідчить про стимуляцію комплексним впливом процесів регенерації в епітеліальних шарах слизової оболонки ясен.

Проведено клінічне дослідження стану слизової оболонки порожнини рота у 52-х дітей, віком від 6-ти до 11-ти років з локальною формою дисбіозу кишечника. Визначено кількісний та якісний склад мікрофлори слини та кишечника, рівень S-Ig-A в слині. Встановлено, що дисбактеріоз кишечника, знижуючи бар'єрно-захисні системи ротової порожнини, порушуючи її мікроекологію, сприяє розвиткові захворювань слизової оболонки рота у дітей (хронічний рецидивуний афтозний стоматит - 28,8 %; кандидозний стоматит - 9,6 %; катаральний стоматит - 53,8 %; ангулярний хейліт -21,1 %, атопічний хейліт - 7,7 %; хронічна тріщина губ - 15,4 %; десквамативний глосит -30,8 %).