Приведены данные литературы и анализ 6-ти наблюдений синдрома, названного по первым буквам симптомокомплекса (periodic fever, aphthous stomatitis, pharyngitis and cervical adenitis) "синдромом PFAPA". Синдром характеризуется периодической (1 раз в 3 - 6 недель) лихорадкой, сопровождающейся афтозным стоматитом, фарингитом и шейным лимфаденитом. Температура тела во время приступа повышается до 39 - 40 <$E symbol Р>C и удерживается в течение 4 - 6 дней. Заболевание имеет доброкачественное течение. Применение кортикостероидов в суточной дозе 1 - 2 мг/кг в начале приступа позволяет быстро его купировать.

Проведено изучение эффективности и безопасности противолямблиозных препаратов синтетического и растительного происхождения в комплексной терапии хронического рецидивирующего афтозного стоматита (ХРАС) у 88 детей, инвазированных лямблиями. Установлено, что сокращению сроков лечения и улучшению общих результатов способствовало включение в общепринятую схему лечения ХРАС биологически активной добавки "Morinda". Показано, что предлагаемый нутрицевтик имеет существенные преимущества перед синтетическим препаратом - тинидазолом, выражающиеся в отсутствии побочных эффектов, рецидивов в течение 2 - 3 лет.

На підставі клініко-експериментального обгрунтування патогенетичної значимості факторів ризику та створення диференційованих методів їх корекції запропоновано шляхи підвищення ефективності лікування дітей з хронічним рецидивним афтозним стоматитом (ХРАС). Досліджено патогенез захворювання, розроблено лікувальну схему, протирецидивна ефективність якої складає 69,0 %. Визначено клінічні і лабораторні фактори ризику, що сприяють формуванню ХРАС. У 92,2 % пацієнтів виявлено пригнічення мікробіологічної ланки колонізаційної резистентності всіх або кількох відділів травного каналу. Встановлено, що клінічний перебіг ХРАС у дітей супроводжується порушенням балансу ферментів енергозабезпечення та транспорту, про- і протиоксидантних механізмів, обміну ліпідів. Створено експериментальну модель ХРАС у нестатевозрілих білих щурів лінії Вістар, на основі якої вивчено динаміку клінічних проявів, імунологічних, біохімічних та морфологічних змін. Виявлено, що формування ХРАС за умов експерименту супроводжується наростанням ознак вторинного імунодефіциту, порушенням активності ферментів енергозабезпечення та транспорту і перекисного окиснення ліпідів. На підставі результатів проведеного дослідження доведено, що поетапне застосування пробіотика "Біоспорин", препарату "Теком" та імуномодуляторів бактеріального походження (IRS-19, "Імудон", "Бронхомунал") сприяє стійкій протирецидивній ефективності у 69,0 % дітей з ХРАС, відновленню стану колонізаційної резистентності порожнини рота, регресії показників вмісту специфічних антитіл класів IgA та IgG до H.pylori, відновленню балансу про- і протиоксидантних механізмів.

Мета роботи - вивчення ефективності використання комбінованого препарату лізоциму та деквалінію хлориду ("Лізак") у комплексній терапії стоматитів у дітей з гострими респіраторними інфекціями (ГРІ). Під спостереженням знаходилися 58 дітей (30 хлопчиків і 28 дівчаток) віком від 4 до 12 років з клінічними проявами ГРІ легкого або середнього ступеня та стоматиту. Усім хворим під час госпіталізації проведено загальноклінічне обстеження. З метою санації ротової порожнини у комплексній терапії призначався Лізак по одній таблетці для розсмоктування тричі на добу. У ході дослідження змивів з носоглотки у 39,7 % дітей були виявлені віруси. Застосування Лізаку сприяло зменшенню проявів ГРІ, а також зменшенню болючості під час вживання їжі, набряку та гіперемії слизової оболонки порожнини рота, швидкому очищенню та епітелізації афт. Висновки: препарат "Лізак" є ефективним та безпечним засобом місцевої терапії ГРІ та стоматитів у дітей.