Вивчено залежність між показниками артеріального тиску й акомодацією у школярів віком 13 - 15-ти років з еметропією та міопією. Оцінено наявність і ступінь кореляції між середнім динамічним тиском та резервами відносної акомодації. Встановлено пряму кореляційну залежність між цими показниками, на підставі чого висловлюється думка відносно ролі артеріального тиску в процесі виникнення та прогресування міопії.

Изучена зависимость между показателями артериального давления и аккомодацией у школьников 13 - 15 лет с эмметропией и миопией. Оценено наличие и степень корреляции между средним динамическим давлением и резервами относительной аккомодации. Установлена прямая корреляционная зависимость между этими показателями, на основании чего высказывается мнение относительно роли артериального давления в процессе возникновения и прогрессирования миопии.

У детей с миопией средней и высокой степени (3,0 - 6,0 и более 6,0 D, 28 и 21 ребенок соответственно) отводили зрительные вызванные потенциалы (ЗВП), возникавшие в ответ на световую вспышку. ЗВП регистрировали до и после лечебного курса фосфенэлектростимуляции (ФЭС) (частота 15 с<^>-1, 10 - 15 ежедневных сеансов по 10 мин). Курс ФЭС обусловливал проявление отчетливых тенденций к сокращению латентных периодов (ЛП) максимумов компонентов Р60 и Р100; изменения ЛП других компонентов были менее выражены. У детей с миопией средней степени ЛП компонента Р60 сокращались в среднем более чем на 21 %, у пациентов же с миопией высокой степени аналогичное сокращение составляло почти 12 %. Эти сдвиги сопровождались увеличением средней амплитуды компонентов Р60 и (в меньшей степени) Р100, более выраженным в случаях миопии средней степени. Как позволяют предполагать полученные данные, курс ФЭС обусловливает повышение скорости распространения возбуждения через релейные структуры зрительного анализатора и в нейронных сетях зрительной коры, а также возрастание количества нейронных элементов, активность которых отражается в генерации ЗВП. Использование ФЭС значительно более эффективно при миопии относительно невысокой степени.

Исследована эффективность применения оптико-физиологических методик как дополнительного средства реабилитации детей в возрасте 8 - 10 лет с миопией слабой степени. Показано, что включение в реабилитационный комплекс занятий на аппаратах, воздействующих на аккомодационный аппарат глаза, способствовало улучшению остроты зрения, резервов относительной аккомодации и конвергенции.

Досліджено проблему медикаментозного лікування дітей з міопією. Вперше патогенетично обгрунтовано доцільність застосування антиоксидантної та імуномоделюючої терапії у лікуванні дітей з набутою неускладненою міопією. У даної категорії пацієнтів залежно від ступеня тяжкості захворювання вперше виявлено інтенсифікацію вільно-радикальних процесів і зниження антиоксидантного захисту організму. Доповнено дані про виснаження стану специфічного та неспецифічного імунітету та аутосенсибілізацію до антигенів тканини ока. Вперше запропоновано для лікування дітей з набутою неускладненою міопією фітопрепарат спіруліни по 0,5 г тричі на день внутрішньо протягом одного місяця. Встановлено, що нормалізація імунологічних та корекція метаболічних порушень, обумовлених дією препарату спіруліни, сприяють активізації компенсаторно-пристосувальних механізмів акомодаційно-конвергентної системи та зорово-сенсорного апарату, що зумовило однонаправлене покращення функціонального стану зорового аналізатора - збільшення некоригованої гостроти зору на 49 % у 96 % пацієнтів і зниження градієнту прогресування міопічного процесу на 33 %.

За результатами експерименту на 39 нестатевозрілих кроликах з'ясовано роль порушень гемо- та гідродинаміки ока у формуванні міопічної рефракції у період росту організму. Гіперпродукція камерної вологи на тлі зниження тиску в судинах ока в період росту організму тварини формує міопічну рефракцію зі збільшенням розмірів ока та стоншенням склери з фрагментацією її волокон і підвищеним накопиченням глікозаміногліканів. Отримано експериментальну модель міопії з використанням чинників, що зумовлюють прогресування міопії в клініці, зокрема, - підвищення внутрішньоочного тиску та зниження перфузійного тиску в басейні очної артерії. Вивчено стан гемо- та гідродинаміки ока у 124 пацієнтів (229 очей) з еметропією, стаціонарним і прогресуючим перебігом міопії. Надано оцінку змінам гідродинаміки ока під впливом різного за тривалістю зорового навантаження у разі еметропії, стаціонарного та прогресуючого перебігу міопії. Встановлено взаємозв'язок прогресування міопії від короткочасних підвищень внутрішньоочного тиску за рахунок збільшення швидкості утворення внутрішньоочної рідини під впливом зорового навантаження. Обгрунтовано доцільність застосування перед зоровим навантаженням препаратів, які знижують швидкість утворення внутрішньоочної рідини (0,5 % розчин тімололу малеату) та вилучення з комплексу терапії судинорозширювальних препаратів.

Досліджено функціональні особливості зорового сприйняття еметропічним та міопічним оком у дітей шкільного віку. Доведено, що у школярів зі збільшенням віку відбувається подальший розвиток зорових функцій і підвищення показників гостроти зору та її складових порогових характеристик, контрастної чутливості, кольоровідчуття та бінокулярного зору. Встановлено показники вікової норми досліджених зорових функцій для дітей віком 7 - 9-ти, 10 - 13-ти та 14 - 16-ти років. Виявлено, що внаслідок міопії у школярів усіх вікових груп погіршується гострота зору, мінімум розділення, контрастна чутливість, кольоровідчуття за рахунок червоного та синього кольорів. З'ясовано, що рівень порушення цих зорових функцій прямо пропорційний ступеню міопії та обернено пропорційний віку школяра. Визначено, що ступінь покращання зорових функцій з оптичною корекцією залежить не лише від її виду, а й від віку школяра та ступеня міопії. Встановлено, що контактна корекція забезпечує найкраще зорове сприйняття в дітей шкільного віку з міопією будь-якого ступеня.

Проаналізовано фізичний розвиток і показники гостроти зору в хлопчиків із короткозорістю.

Обстежено 175 дітей віком від 7-ми до 17-ти років, з них 135 дітей з набутою формою міопії та 40 дітей того ж віку з еметропією. Проведено загальне офтальмологічне обстеження. Визначено функціональний стан зорового аналізатора та оптичну когерентну томографію. Встановлено морфометричні показники сітківки та зорового нерва для даної вікової групи у дітей-еметропів. Вперше встановлено, що за міопії потоншення перипапілярних волокон темпорального сегмента менше 61,9 ± 20,1 мкм супроводжується функціональними змінами - збільшенням вертикального розміру сліпої плями 5,24 - 6,19 см і значень порогу електричної чутливості за фосфеном 93,3 - 113,5 мкА. Виявлено критерії, характерні для прогресуючої форми набутої міопії: товщина сітківки (в зоні 3 мм) більше 246,3 мкм у поєднанні з рефракцією більше 4,5 дптр і передньо-заднім розміром ока більше 25,3 мм, підтверджені у 80,6 % випадків.

Мета роботи - визначити стан захисної антиоксидантної системи органа зору в нормі й у хворих на міопію різного ступеня за вмістом вільних і зв’язаних білкових сульфгідрильних і дисульфідних груп у сльозній рідині.

Цель работы - определить состояние защитной антиоксидантной системы органа зрения в норме и у больных миопией различной степени по содержанию свободных и связанных белковых сульфгидрильных и дисульфидных групп в слезной жидкости.