Вивчено залежність реакції зорової системи від способу фотостимуляції (моно- і бінокулярна) та виду паттернів (структуровані і неструктуровані). Обгрунтовано доцільність використання для лікування порушень бінокулярного зору паттернів, що за розмірами відповідають кутовим розмірам макулярної ділянки сітківки і структуровані по всій площі. Показано, що тривалість монокулярних і бінокулярних послідовних образів в 2 і 2,4 раза довша ніж тривалість послідовних образів, викликаних неструктурованими патернами такої ж площі. На підставі отриманих даних вдосконалено методологічний підхід в лікуванні хворих із співдружньою косоокістю, який грунтувався на біфовельній стимуляції фігурними сліпучими полями і був спрямований на відновлення нормосенсорних зв'язків тільки у гаплоскопічних умовах. Розроблено новий спосіб, що полягає у фотостимуляції кореспондуючих макулярних полів сітківок структурованими паттернами. Встановлено, що застосування бінокулярної фотостимуляції структурованими паттернами здійснює одночасний вплив на кілька ланок в патогенезі розладів бінокулярного зору і дозволяє підвищити гостроту зору, збільшити амплітуду акомодації фузії та відновити бінокулярний зір за природних умов.

Встановлено, що плеоптичне лікування хворих на ДЦП з епілепсією або судомною готовністю виключно методами розвитку розрізняльної здатності сітківки без імпульсної фотостимуляції підвищує гостроту зору у 44,4 % випадків. Лікування амбліопії на фоні оптичної корекції було ефективне у всіх вікових групах, з більшим результатом у дітей старше семи років. Встановлено фактори, які впливають на ефективність плеоптичного лікування у дітей з ДЦП: вихідна гострота зору 0,2 і більше, збережений інтелект, зосереджена увага, відсутність порушень крупної моторики рук, відсутність епілептиформної активності головного мозку.

Исследовано современное состояние вопроса о патологии органа зрения у больных церебральным параличем. Описаны офтальмологические, нейрофизиологические, психологические и другие методы обследования таких больных, у которых наблюдается косоглазие и амблиопия. По данным нейрофизиологических исследований прослежена связь остроты зрения таких больных со структурными и функциональными последствиями ДЦП. Изучена распространенность косоглазия у больных ДЦП и приведены его основные характеристики. Описаны основные методы плеоптического лечения амблиопии и консервативного лечения косоглазия, показана его эффективность. Изучена эффективность хирургического лечения косоглазия у больных с ДЦП в плане достижения ортропии и восстановления бинокулярного зрения.

Виявлено відмінності морфометричних параметрів центральної зони сітківки між амбліопічним і парним оком у дітей з амбліопією і гіперметропічною рефракцією, що підтверджується більшою товщиною фовеальної зони, макули в 1 мм і в 6 мм від центра по всіх сегментах. Встановлено вірогідно більшу товщину сітківки у фовеа та в макулі по сканам (носовий, скроневий, верхній) на амбліопічному оці порівняно з парним. Взагалі товщина сітківки в зоні макули по сегментам товстіше на 3 мм від центра фовеоли порівняно з зоною в 6 мм від центра фовеоли на амбліопічному та парному очах дітей з амбліопією і гіперметропічною рефракцією.

Выявлены отличия морфометрических параметров центральной зоны сетчатки между амблиопическим и парным глазом у детей с амблиопией и гиперметропической рефракцией, что подтверждается большей толщиной фовеальной зоны, макулы в 1 мм и в 6 мм от центра по всем сегментам. Установлена достоверно большая толщина сетчатки в фовеа и в макуле по сканам (носовой, височный, верхний) на амблиопичном глазе по сравнению с парным. Вообще толщина сетчатки в зоне макулы по сегментам более толще на 3 мм от центра фовеолы в сравнении с зоной в 6 мм от центра фовеолы на амблиопичном и парном глазах детей с амблиопией и гиперметропической рефракцией.

Встановлено більші значення величин площі диска зорового нерва й товщини шару нервових волокон амбліопічного ока в порівнянні з парним. Виявлено вірогідно більші величини товщини шару нервових волокон у нижньому та носовому секторі на амбліопічних очах порівняно з парними. Середня площа диска зорового нерва й товщина шару нервових волокон значно менше у верхньому й нижньому сегментах у здорових дітей, ніж на амбліопічному і парному оці у дітей з амбліопією і гіперметропією. Товщина шару нервових волокон скроневого сегмента у здорових дітей більше на амбліопічному оці й істотно не відрізняється величиною в носовому сегменті на парному оці. Одержані результати свідчать про аномальний постанатальний апоптоз у дітей, хворих на рефракційну і анізометропічну амбліопію з гіперметропічною рефракцією.

Установлены большие значения величин площади диска зрительного нерва и толщины слоя нервных волокон амблиопического глаза по сравнению с парным. Выявлены достоверно большие величины толщины слоя нервных волокон в нижнем и носовом секторе на амблиопичных глазах по сравнению с парными. Средняя площадь диска зрительного нерва и толщина слоя нервных волокон гораздо меньше в верхнем и нижнем сегментах у здоровых детей, чем на амблиопичном и парном глазу у детей с амблиопией и гиперметропией. Толщина слоя нервных волокон височного сегмента у здоровых детей больше на амблиопичном глазу и существенно не отличается по величине в носовом сегменте на парном глазу. Полученные результаты свидетельствуют об аномальном постанатальном апоптозе у детей, больных рефракционной и анизометропической амблиопией с гиперметропической рефракцией.

Мета дослідження - вивчення функціонального стану зорового аналізатора, рівень розвитку зорового сприйняття у слабозрячих дітей і дітей зі значним зниженням зору. Проведене дослідження доводить, що проблема раннього навчання дітей, які мають діагноз амбліопія високого та середнього ступеня, потребує уваги з боку не тільки лікарів, але й педагогів (тифлопедагогів, психологів і батьків. Діти віком 6 - 7 років за наявності значного зниження рівня гостроти зору мають несформовані ще функції зорового сприйняття. Для надання рекомендацій щодо готовності дитини зі значним зниженням гостроти зору (моно- , бінокулярною амбліопією) до шкільного навчання варто визначати, окрім гостроти зору з корекцією, ще й рівень розвитку зорового сприйняття.

Цель исследования - изучение функционального состояния зрительного анализатора, уровень развития зрительного восприятия у слабозрячих детей и детей со значительным снижением зрения. Проведенное исследование доказывает, что проблема ранней учебы детей, которые имеют диагноз амблиопия высокой и средней степени, требует внимания со стороны не только врачей, но и педагогов (тифлопедагогов, психологов, а также родителей). Дети возрастом 6 - 7 лет при наличии значительного снижения уровня остроты зрения имеют несформированные еще функции зрительного восприятия. Для предоставления рекомендаций относительно готовности ребенка со значительным снижением остроты зрения (моно-, бинокулярной амблиопией) к школьной учебе стоит определять, кроме остроты зрения с коррекцией, еще и уровень развития зрительного восприятия.

Описано сучасні уявлення про етіологію та патогенез ДЦП, класифікація, морфологічні зміни в ЦНС, нейрофізіологічні дослідження за ДЦП. Розкрито тему патології органу зору у хворих ДЦП і ефективність лікування косоокості й амбліопії у дітей з цим діагнозом.

Описаны современные представления об этиологии и патогенезе ДЦП, классификация, морфологические изменения в ЦНС, нейрофизиологические исследования при ДЦП. Раскрыта тема патологии органа зрения у больных ДЦП и эффективность лечения косоглазия и амблиопии у детей с этим диагнозом.

Вивчали результати лікування рефракційної амбліопії у дітей за допомогою відео-комп’ютерного аутотренінгу (ВКА) і традиційними методами. Проведення відео-комп'ютерного аутотренінгу з допомогою апарату «Амбліокор» є більш ефективним, ніж традиційне плеоптичне лікування.

Изучали результаты лечения рефракционной амблиопии у детей с помощью видео-компьютерного аутотренинга (ВКА) и традиционными методами. Проведение видео-компьютерного аутотренинга с помощью аппарата «Амблиокор» более эффективно, чем традиционное плеоптичное лечение.

Обстежено 88 дітей з дисбінокулярною амбліопією у віці від 4 до 18 років. Співдружня езотропія визначена у 77 дітей, а екзотропія - у 11. Виписано 33 рецепти на призматичні окуляри, 32 - на сферопризматичні, 12 - на ціліндропризматичні, 11 - на сферо-ціліндропризматичні. Найкращий показник з вирівнювання функції контрастності досягнуто через 6 місяців, тоді як результат через 3 місяці є меншим і в більшості випадків різниця статистично недостовірна. Підсумовано, що призматичні окуляри не мають негативного впливу на контрастність, а навпаки, в процесі лікування підвищують її.

Обследовано 88 детей с дисбинокулярной амблиопией в возрасте от 4 до 18 лет. Содружественная эзотропия определена у 77 детей, а экзотропия - у 11. Выписано 33 рецепта на призматические очки, 32 - на сферопризматические, 12 - на цилиндропризматические, 11 - на сферо-цилиндропризматические. Наилучший показатель по выравниванию функции контрастности достигнут через 6 месяцев, тогда как результат через 3 месяца меньший и в большенстве случаев разница статистически недостоверная. Подытожено, что призматические очки не имеют отрицательного влияния на контрастность, а наоборот, в процессе лечения повышают ее.