З використанням результатів гістологічних досліджень 300-т препаратів з тканини глоткових мигдаликів, видалених у дітей віком 2 - 14-ти років установлено, що епітелій глоткового мигдалика характеризується структурно-функціональною гетерогенністю. У ранньому віці переважним є багаторядний миготливий епітелій, який має властивість метаплазувати у багатошаровий плоский незроговілий чи зроговілий. У старших дітей (віком 8 - 15-ти років) більшу частку становить багатошаровий плоский епітелій. Іноді формуються некласифіковані (проміжні) види епітелію з ознаками дистрофії, апоптозу. У глотковому мигдалику виявлено вікові відмінності ультраструктурної організації епітелію. Зокрема, в дітей віком 2 - 3-х років він представлений війчастими, мікроворсинчастими, келиховидними, M-клітинами та лімфоцитами, розміщеними між ними, а в дітей віком 10 - 14-ти років келиховидні клітини відсутні, війчасті метаплазують у клітини багатошарового плоского епітелію, збільшується кількість M-клітин, зокрема таких, які мають ознаки диференціювання у мікроворсинчасті клітини. З використанням морфометричних методів виявлено вірогідне зменшення об'ємної щільності лімфоцитів в епітелії глоткового мигдалика у старших дітей віком 8 - 14-ти років. У процесі вікової інволюції глоткового мигдалика відбувається зміна співвідношення лімфоїдної та епітеліальної складових тканини органа, а саме: збільшення епітелію. Глотковий мигдалик тісно анатомічно пов'язаний з прилеглими залозами слизової оболонки глотки завдяки впаданню протоків залоз у крипти глоткового мигдалика. Вміст п'яти есенційних мікроелементів (Mg, Fe, Zn, Mn, Cu) у тканині глоткових мигдаликів надзвичайно

Розглянуто сучасні погляди на клініку, діагностику та тактику лікування дітей, хворих на хронічні запальні захворювання лімфаденоїдного глоткового кільця. Увагу приділено етіопатогенезу, діагностиці, класифікації, особливостям консервативного й оперативного лікування хронічного тонзилиту. Розкрито проблеми комплексної імунопрофілактики гострих респіраторних захворювань у дітей.

Рассмотрены современные взгляды на клинику, диагностику и тактику лечения детей с хроническими воспалительными заболеваниями лимфаденоидного глоточного кольца. Уделено внимание этиопатогенезу, диагностике, клинике, особенностям консервативного и оперативного лечения хронического тонзилита. Раскрыты проблемы комплексной иммунопрофилактики острых респираторных заболеваний у детей.

Обстежено 90 дітей, хворих на бактеріальні ангіни і скарлатину, різного ступеня тяжкості. Виявлено збільшення експресії активних ендотоксин-зв'язуючих рецепторів на моноцитах і гранулоцитах периферичної крові, що залежить від тяжкості захворювання і рівня ендотоксинемії.

Вивчено стан клітин глоткової мигдалини у дітей з гіпертрофією до та після впливу на клітини мигдалин різних імуномодуляторів. Досліджено клітини глоткових мигдалін у 23 -х дітей, яким за показаннями (гипертрофія ІІ - ІІІ ступеня) було проведено аденектомію. Різні функціональні групи клітин стимулювалися in vitro препаратами з різним ступенем ефективності. Оптимальними за сумою позитивних впливів є синупрет, поліоксидоній та препарат ехінацеї композитум.

Изучено состояние клеток глоточной миндалины у детей с гипертрофией до и после воздействия на клетки миндалин различных иммуномодуляторов. Исследованы клетки глоточных мигдалин у 23-х детей, которым по показаниям (гипертрофия II - III степени) было проведена аденектомия. Различные функциональные группы клеток стимулировались in vitro препаратами с разной степенью эффективности. Оптимальными по сумме положительных воздействий является синупрет, полиоксидоний и препарат эхинацеи композитум

Досліджено вплив декількох імуномодуляторів різного походження на клітини крові у дітей з гіпертрофією глоткової мигдалини. Вивчено вплив тіотриазоліну (Галич Фарма, Україна, синтетичний препарат), імупрету (Біонорика АГ, Німеччина) та поліоксидонію (Петровакс Фарм, РФ). Проведені дослідження з імуномодулюючої дії на клітини крові двох нових синтетичних імуномодуляторів (тіотриазолін і полиоксидоний) і фітопрепарату (імупрет) показали різноспрямованість впливу препаратів на продукцію різних цитокінів.

Исследовано влияние нескольких иммуномодуляторов различного происхождения на клетки крови у детей с гипертрофией глоточной миндалины. Изучалось влияние тиотриазолина (Галич Фарма,Украина, синтетический препарат), имупрета (Бионорика АГ, Германия) и полиоксидония (Петровакс Фарм, РФ). Проведенные исследования по иммуномодулирующему действию на клетки крови двух новых синтетических иммуномодуляторов (тиотриазолин и полиоксидоний) и фитопрепарата (имупрет) показали разнонаправленность влияния препаратов на продукцию различных цитокинов.