Отмечено, что в летнем сезоне года у детей с хроническим тонзиллитом наблюдается относительная напряженность функционирования центральной гемодинамики и активация уровня основного тиреоидного гормона - тироксина, а также относительное снижение показателей внимания. Показатели вегетативного тонуса, периферической гемодинамики и уровня кортизола отражают "прямую подстройку" к условиям летних погод со сниженными показателями атмосферного давления и плотности кислорода воздуха.

Вивчено клінічний поліморфізм і структуру непсихотичних психічних розладів (НПР) у дітей та підлітків на фоні хронічної тонзилогенної інтоксикації (ХТІ) та розроблено систему їх діагностування та лікування. У таких хворих виявлено певні НПР, а саме: органічний емоційно лабільний розлад (31,8 %), несоціалізований розлад поведінки (28,3 %), змішаний тривожний і депресивний розлад (21,2 %), гіперкінетичний розлад (18,6 %). Розглянуто коморбідні психопатологічні розлади, а саме: синдром транзиторних тиків і гіперкінезів (14,1 %), психосенсорний розлад (7,0 %), порушення мови у формі заїкування (6,2 %). Показано надійність використаних мікробіологічних, електроенцефалографічних, імунологічних методів дігностики НПР у дітей та підлітків з ХТІ. Як найбільш ефективну лікувальну тактику визначено поєднання антибактріальної та імуномодулювальної терапії, яка передбачає використання стандартних схем психотропної терапії. Запропоновано систему діагностичної тактики та показано доцільність надання терапевтичної допомоги дітям і підліткам з НПР і ХТІ, що дозволить здійснювати раннє їх виявлення та диференційоване лікування.

Вперше визначено основні особливості ехографічних змін піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на вторинну кардіоміопатію на тлі хронічного тонзиліту у вигляді збільшення поперечних розмірів, неоднорідної структури, потовщення капсули, нечітких контурів, поглиблення лакун, фіброзних змін і кіст піднебінних мигдаликів. У таких дітей вперше одержано дані про стан мікробіоценозу, імунної системи, мікро- та макроелементного обміну, рівні маркерів ураження міокарда. Встановлено якісні та кількісні порушення кишкової мікрофлори у дітей з незапальними захворюваннями серцево-судинної системи на тлі хронічного тонзиліту в вигляді зниження кількості лакто- та біфідобактерій, кишкової палички з нормальною ферментативною активністю, підвищення вмісту дріжджеподібних грибів, стафілококів, представників умовно-патогенної флори. Вперше визначено рівень маркерів ураження міокарда, встановлено підвищення концентрації креатинфосфокінази-МВ та нормальну кількість тропоніну-І у крові дітей з незапальними захворюваннями серця тонзилогенного генезу. Описано динаміку основних показників імунного статусу в перші дні загострення хронічного тонзиліту, виявлено зниження фагоцитарної активності нейтрофілів, пригнічення активності Т-клітинної ланки, гіперглобулінемія G та підвищення концентрації протизапального IL-4 і прозапального IL-6. Встановлено, що під час незапальних захворювань серцево-судинної системи спостерігається порушення складу мікро- та макроелементів (достовірне зниження вмісту магнію, цинку та заліза в сироватці крові) у порівнянні з показниками практично здорових осіб. Обгрунтовано доцільність використання та ефективність синбіотичного і магнієвмісного препаратів при ураженнях серцево-судинної системи у дітей, хворих на хронічний тонзиліт.