Установлено наявність підвищених рівнів ендотеліну-1 (ЕТ-1) та оксиду азоту (NO) з порушенням співвідношень між ними в усіх дітей з гострим гломерулонефритом (ГН) та за умов загострення гематуричної форми хронічного ГН. Найбільш значний дисбаланс виявлено в дітей, хворих на гострий ГН (ГГН) з нефротичним синдромом та нефротичним синдромом з гематурією та гіпертензією. Виявлено взаємозв'язки вмісту ендотелійзалежних медіаторів з основними клініко-лабораторними проявами ГН. Показано, що ЕТ-1 може бути використаним як маркер хронізації та прогресування ГН у дітей. Встановлено наявність функціонального зв'язку активності NO та ЕТ-1 з показниками специфічного та неспецифічного захисту у разі ГН у дітей зі ступенем порушень ліпідного та фосфоліпідного обмінів, що дозволяє розглядати ці медіатори як неімунні механізми розвитку та прогресування ГН. Обгрунтовано включення до комплексної патогенетичної терапії хворих на ГН з нефротичним синдромом інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, які сприяють не тільки нормалізації артеріального тиску, зменшенню протеїнурії, але й відновленню функціонального стану ендотелію за рахунок зменшення вмісту ЕТ-1 та <$Eroman NO sub 2> у плазмі крові.

Приведены данные литературы о роли наследственности, анатомо-физиологических особенностей, способствующих формированию хронического пиелонефрита у детей. Указаны условия развития инфекционно-воспалительного процесса в мочевыделительной системе и некоторые причины его хронизации. Проанализированы особенности иммунологической реакции, а также роль неиммунных механизмов, в частности процесса перекисного окисления липидов, при развитии хронического пиелонефрита в детском возрасте.

У детей с пиелонефритом изучены анамнестические особенности, структура возбудителей заболевания, выявлены предикторы развития почечной инфекции. Факторами риска развития пиелонефрита у детей являются патологическое течение антенатального периода, неблагоприятные социально-экономические факторы, частая заболеваемость респираторными вирусными инфекциями. Среди возбудителей заболевания отмечается преобладание грамотрицательной флоры в виде E. coli. Для острого пиелонефрита характерна высокая частота метаболических нарушений, для хронического - аномалий органов мочевыделителъной системы.