Дисертацію присвячено формуванню комплексного методологічного забезпечення процесу розробки, валідації та легітимізації методик кількісного визначення аналітів у біологічних рідинах для застосування в хіміко-токсикологічному аналізі (ХТА). Запропоновано порядок проведення валідації кількісних біоаналітичних методик: на двох рівнях - з використанням модельних розчинів і зразків матриці - і в три етапи - попередній, основний і додатковий - та передбачено критерії для переходу від одного рівня / етапу до іншого. Запропоновано й обгрунтовано перелік валідаційних параметрів для методик визначення аналітів у біологічних рідинах в ХТА. Теоретично й експериментально обгрунтовано процедуру визначення та критерії прийнятності цих параметрів, розраховано їх величини. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено умови застосування методу стандарту та методу добавок для проведення кількісного визначення аналітів у біологічних рідинах. Розроблено стандартизовані процедури валідації біоаналітичних методик в ХТА у варіанті методу калібрувального графіка, методу стандарту та методу добавок.

Вперше комплексно вивчено вплив хронічної алкогольної інтоксикації та особливості ультразвукових, гістологічних, гістохімічних показників тканин травмованих та інтактних органів черевної порожнини: печінки, підшлункової залози та біохімічних показників крові за різноманітних видів механічних травм, при відомому часі спричинення травми та часі настання смерті з урахуванням індивідуальних особливостей організму, віку, наявності травматичної хвороби та синдрому взаємного обтяження. Розроблено комплекс діагностичних критеріїв для оцінювання впливу хронічної алкогольної інтоксикації при визначенні давності виникнення ушкоджень печінки та підшлункової залози у травмованих та загиблих осіб, після одержання механічної травми, за виявленими закономірними змінами біохімічних показників крові, ультразвукових, гістологічних, гістохімічних показників травмованих та інтактних органів, зокрема, печінки та підшлункової залози. Розроблено нові програми: "Медична діагностика наявності хронічної алкогольної інтоксикації" у травмованих осіб за біохімічними показниками крові та "Медична діагностика давності ушкоджень печінки та підшлункової залози у осіб з хронічною алкогольною інтоксикацією" для визначення давності виникнення ушкоджень печінки та підшлункової залози при механічній травмі у загиблих осіб з урахуванням віку та статі.

Проведено комплексне хіміко-токсикологічне дослідження кетотифену, розроблено методики його ідентифікації за допомогою кольорових реакцій, методів УФ-спектроскопії, тонкошарової хроматографії (ТШХ), високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Розроблено УФ-спектрофотометричну, екстракційно-фотометричну та ВЕРХ-методики кількісного визначення кетотифену, придатні для цілей хіміко-токсикологічного аналізу. На основі іонного асоціату кетотифену з фосфорномолібденовою кислотою запропоновано твердоконтактний кетотифенселективний електрод, що застосовано для виявлення та кількісного визначення кетотифену у витягах з біологічного матеріалу, в тому числі, за методикою визначення в мікрооб'ємах розчинів. Проведено порівняння ефективності загальних методів ізолювання органічних речовин основного характеру щодо кетотифену та розроблено окрему методику ізолювання кетотифену із біоматеріалу. Обгрунтовано схему хіміко-токсикологічного аналізу біоматеріалу на кетотифен і доповнення до загальної схеми ТШХ-скринінгу органічних речовин, що дозволяють не втратити кетотифен під час проведення неспрямованого дослідження.

Вперше за комплексом метаболічних змін в організмі, а саме за кількісним вмістом біологічно-активних речовин, які беруть участь у перебігу стрес-реакції при смертельному травматичному ураженні, доведено можливість судово-медичної діагностики зажиттєвої реакції організму на травму. Вперше на основі комплексного визначення вмісту гістаміну та серотоніну в перикардіальній рідині та лікворі, адреналіну та норадреналіну в наднирниках, лікворі, перикардіальній рідині, середніх молекул в легенях, перикардіальній рідині, лікворі трупів осіб, смерть яких настала від механічної травми, доведено можливість встановлення тривалості перебігу травматичного процесу в ранній термін антемортального періоду. Вперше вивчено зміни у метаболізмі холестерину й ефірів холестерину наднирників під час розвитку стрес-реакції в динаміці раннього післятравматичного процесу. Вперше розкрито діагностичне значення показників - холестерину, ефірів холестерину, а також стероїдних гормонів: кортизолу, кортизону та кортикостерону в корі наднирників для обгрунтування тривалості перебігу травматичного процесу в ранній термін антемортального періоду. Вперше на підставі виявлення динамічних змін кількісного вмісту біологічно-активних речовин у тканинах і рідинах трупа розроблено діагностичний алгоритм для встановлення давності травми. Вперше розроблено методологію використання комп'ютерних технологій для кількісного визначення вмісту біологічно-активних речовин шляхом тонкошарової хроматографії. Вперше обгрунтовано можливість встановлення травматичного генезу смерті на підставі комплексного аналізу вмісту біологічно-активних речовин у тканинах і рідинах трупа.

Завдяки розробці та впровадженню нового способу перетворення зображень рентгенограм у цифровий формат, сучасних методик 2D і ЗD комп'ютерного моделювання ділянки та дослідження площини перелому стали можливими візуалізація, вивчення та фіксація 11-ти показників структурно-функціональних особливостей, 7-ми морфологічних ознак у зоні розтягнення та 11-ти - у зоні стиснення ділянки зламу довгої трубчастої кістки. Встановлено, що для визначення механо- та морфогенезу переломів довгих трубчастих кісток нижньої кінцівки найбільш доцільно використовувати три згруповані ієрархічні модулі: пружності, жорсткості та міцності, які включають найвагоміші діагностично значимі морфологічні ознаки, згруповані за ступенем їх впливу на процеси руйнації вказаних кісток.

Досліджено суправітальну реакцію зіниць на дію хімічних подразників, препаратів пілокарпін і мезатон. Препарати вводилися у передню камеру ока в об'ємі 0,1 мл за умов температури навколишнього середовища від +15 до +22 ° С. Визначали наявність зіничної реакції, час її початку, розміри зіниць. При досліджені мезатону встановлено сталу пряму залежність - зі збільшенням давності смерті збільшується час початку реакції, досліджено ефект зворотної зіничної реакції, визначено уповільнення реакції за низької температури навколишнього середовища. Удосконалено методику зіничної реакції на пілокарпін. Визначено часові межі негативної та позитивної зіничної реакції. Запропоновано алгоритм судово-медичної діагностики давності настання смерті за сукупною оцінкою наявності та початку суправітальних реакцій на мезатон і пілокарпін за умов температури навколишнього середовища від +15 до +22 °С.

Вперше виконано комплекс системних досліджень дифеніну як об'єкта хіміко-токсикологічного аналізу. Вперше встановлено хроматографічну поведінку дифеніну в загальноприйнятих в хіміко-токсикологічному аналізі системах розчинників, в тому числі, та таких, що застосовуються в загальної тонкошарової хроматографії (ТШХ)-скринінгу органічних речовин кислотного та основного характеру. Встановлено основні хроматографічні параметри дифеніну при дослідженні методами високоефективної рідинної хромотографії (ВЕРХ0 та газорідинної хроматографії (ГРХ). Розроблено нові УФ-спектрофотометричні, екстракційно-фотометричну, ГРХ- та ВЕРХ-методики кількісного визначення дифеніну. Показано можливість їх застосування для цілей хіміко-токсикологічного та криміналістичного аналізу. Встановлено оптимальні значення pH середовища (2 - 3) та органічні розчинники (хлороформ, діетиловий етер), що забезпечують високий ступінь екстракції дифеніну з водних розчинів. Вперше порівняно ступені ізолювання дифеніну із біологічного матеріалу за допомогою загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів виділення органічних речовин кислотного та основного характеру. Розроблено індивідуальні методики ізолювання дифеніну із біологічного матеріалу - шляхом настоювання з підлуженою водою та комбінованої екстракції попередньо висушеного біологічного матеріалу ацетоном, а також методики виділення дифеніну з біологічних рідин організму (крові, сечі). За результатами досліджень подано заявку на одержання патенту України на корисну модель. Вперше вивчено терміни зберігання дифеніну в тканинах печінки при гнитті біологічного матеріалу. На підставі виконаних досліджень вперше запропоновано схему хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на дифенін.

Розглянуто процесуальні й організаційні засади та структуру судово-медичної експертизи в Україні. Увагу приділено проведенню судово-медичного дослідження трупа й оформленню документації, ймовірним і абсолютним ознакам смерті, питанням судово-медичної токсикології. Розкрито особливості судово-медичної експертизи у випадках раптової смерті та механічної асфіксії.

Рассмотрены процессуальные и организационные основы и структура судебно-медицинской экспертизы в Украине. Уделено внимание проведению судебно-медицинского исследования трупа и оформлению документации, вероятным и абсолютным признакам смерти, вопросам судебно-медицинской токсикологии. Раскрыты особенности судебно-медицинской экспертизы в случаях внезапной смерти и механической асфиксии.

Розглянуто теоретичні засади судово-медичної травматології. Увагу приділено судово-медичному дослідженню ушкоджень шкіри і кісток тупими та гострими предметами, транспортними засобами, вогнепальною зброєю. Розкрито особливості огляду трупа на місці його виявлення.

Рассмотрены теоретические основы судебно-медицинской травматологии. Уделено внимание судебно-медицинскому исследованию повреждений кожи и костей тупыми и острыми предметами, транспортными средствами, огнестрельным оружием. Раскрыты особенности осмотра трупа на месте его выявления.

Розглянуто методику проведення судово-медичної експертизи живої особи, основні принципи судово-медичної оцінки тяжкості тілесних ушкоджень, особливості складання документації судово-медичної експертизи. Увагу приділено професійним порушенням, які допускають медичні працівники, та відповідальності за них.

Рассмотрены методика проведения судебно-медицинской экспертизы живого лица, основные принципы судебно-медицинской оценки тяжести телесных повреждений, особенности составления документации судебно-медицинской экспертизы. Уделено внимание профессиональным нарушениям, допускаемым медицинскими работниками, и ответственности за них.

Освещены проблемы общей и частной судебной сексологии. Изложены содержание, задачи, организация экспертизы и процессуальные положения в области сексологии. Подробно описаны судебно-медицинская, судебно-психиатрическая, судебно-психологическая и судебно-сексологическая экспертизы по вопросам, связанным с отправлением пола, с установлением девиаций сексуального поведения, в т.ч. экспертиза по поводу изнасилования, по поводу эротики и порнографии и др.

Висвітлено історію розвитку судової медицини в Україні та відповідних кафедр медичних ВНЗ, напрями їх діяльності. Розглянуто організаційно-процесуальні засади судово-медичної експертизи. Увагу приділено питанням медичної тенатології, діагностиці різних ушкоджень і розладу здоров'я внаслідок дії на організм факторів зовнішнього середовища. Вперше наведено дані щодо ушкоджень, заподіяних лазерним випромінюванням, відомості про дію на організм біологічного чинника. Охарактеризовано особливості експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб відповідно до статей Кримінального кодексу України. Розглянуто сучасні можливості судово-медичної експертизи речових доказів. Наведено матеріал щодо правових аспектів надання медичної допомоги та кримінальної відповідальності лікарів за професійно-посадові правопорушення згідно зі статтями Кримінального кодексу України.

Викладено історію розвитку судової медицини в Україні та відповідних кафедр (курсів) медичних ВНЗ, а також напрями їх наукової діяльності. Висвітлено питання організаційно-процесуальних засад судово-медичної експертизи. Розглянуто проблеми судово-медичної танатології, діагностики різних ушкоджень та розладу здоров'я внаслідок дії на організм людини факторів зовнішнього середовища. Вперше наведено дані стосовно ушкоджень, заподіяних лазерним випромінюванням, а також відомості про дію на організм біологічного чинника. Проаналізовано особливості експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб відповідно до статей Кримінального кодексу України (ККУ). Розкрито сучасні можливості судово-медичної експертизи речових доказів. Надано матеріал щодо правових аспектів надання медичної допомоги та кримінальної відповідальності лікарів за професійно-посадові правопорушення згідно зі статтями ККУ.

Досліджено проблему ідентифікації загальних ознак (видової належності, віку, статі, краніотипу, форми обличчя) невідомої особи за анатомічними, рентгенографічними, рентгенограм-метричними, мікроскопічними характеристиками під'язикової кістки (К) та її остеохондреальних з'єднань. Проведено анатомічне дослідження під'язикових кісток людини та деяких свійських тварин (корови, свині, собаки) та розроблено адекватні критерії видової та статевої належності кісткових рештків. За результатами рентгенограм-метричних досліджень ПК визначено факторні критерії диференціації їх статевої належності. На підставі одно- та багатомірного статистичного аналізу рентгенограм-метричних параметрів під'язикової кістки запропоновано методику визначення сомато-, краніометричних параметрів, сомато-, краніотипу та форми обличчя з застосуванням регресійних рівнянь. Базуючись на даних рентгенографічного та гістологічного досліджень ПК та її остеохондріальних з'єднань, визначено достовірні критерії їх вікової градації.

Вперше виявлено комплекс морфологічних ознак для визначення взаємного розташування постраждалого й автомата АК-74 в момент заподіяння вогнепального поранення. Визначено, що характер зон відкладення кіптяви та поясків обтирання на тканині одягу та тілі людини пов'язані зі зміною положення ствола зброї та відстані пострілу. Розроблено статистично значущі лінійні регресійні моделі та алгоритми підтримки прийняття рішень, запропоновано теоретичну формулу для визначення кута нахилу ствола АК-74 щодо перешкоди в момент пострілу.

Розроблено методику виявлення та вилучення клітин слизової оболонки порожнини рота (СОПР) з поверхонь жувальних гумок(ЖГ). Вперше в Україні виконано комплексне дослідження накладень клітин СОПР, вилучених з ЖГ, визначення їх статевої та антигенної належності з метою подальшої ідентифікації потенційно причетних осіб (потерпілих або підозрюваних). Визначено терміни збереження статевого хроматину та антигенів ізосерологічної системи АВО клітин СОПР, вилучених з ЖГ, залежно від дії чинників зовнішнього середовища. Запропоновано практичні рекомендації щодо виявлення, вилучення й упакування ЖГ під час огляду місця події (ОМП). Апробовано алгоритм судово-медичних досліджень виявлення та вилучення клітин СОПР з використаних ЖГ, вилучених під час ОМП, з наступним визначенням їх статевої та групової належності.

За результатами комплексного виявлення імуноглобулінів у сироватці трупної крові проведено диференційну діагностику причин смерті, яка базується на використанні кількісного визначення імуноглобулінів класу G, A і M. Установлено вплив причин смерті на імунні показники сироватки крові в осіб, що загинули від черепно-мозкової травми, повішання та хронічної хвороби серця. Розроблено діагностичні таблиці для встановлення причин смерті за імунними показниками сироватки трупної крові з урахуванням давності настання смерті.

Досліджено вплив виду странгуляційної асфіксії на імунні показники трупної крові загиблих у процесі визначення часу настання смерті. Виявлено, що активність T- і B-лімфоцитів (T-хелперів, T-супресорів) трупної крові залежать від виду механічної асфіксії (повішення, задушення петлею, задушення руками, комбінована травма: тупа травма голови та задушення петлею) та часу настання смерті. Розроблено статистично значимі діагностичні таблиці та поправкові коефіцієнти для встановлення давності настання смерті (ДНС). Виведено формулу визначення ДНС, надано рекомендації щодо її застосування, що дає можливість визначити час настання смерті з урахуванням виду странгуляційної асфіксії за особливостями змін динаміки імунних показників трупної крові у післясмертному періоді.

Встановлено показники зажиттєвості повішення за кількісним вмістом катехоламінів (адреналіну та норадреналіну) в біологічних рідинах тіла та странгуляційній борозні з урахуванням ступеня катехоламінових уражень міокарда та впливу процесів гниття. Визначено, що за асфікції, зумовленої повішенням, у біологічних рідинах значно підвищується вміст адреналіну та норадреналіну, а внаслідок цитолітичної дії катехоламінів виникає фуксинофільна дегенерація міокарда у всіх відділеннях серця. Встановлено, що зажиттєва странгуляційна борозна характеризується локальним збільшенням вмісту катехоламінів. Розроблено кількісні критерії та діагностичну таблицю для статистичної верифікації діагнозу повішення.

Дисертацію присвячено питанням вирішення проблеми ототожнення особи за рентгеноморфологічними, стереоморфологічними, денситометричними, мікро- і ультраструктурними критеріями вікової градації хрящової і кісткової тканини грудини, лобкових кісток і їх остеохондральних з'єднань. На основі багатомірного статистичного аналізу рентгеноостеометричних параметрів грудини розроблені і впроваджені в практику експертно-пошукові прикладні комп'ютерні програми STAT, VIK, BODY для визначення статі, віку і соматометричного статусу (зросту і довжини тулуба, ширини плечей і гребневої ширини тазу, індексів відносної ширини плечей і тазу, а також індексу відносної довжини тулуба) невідомої особи по цілій і фрагментованій кістці та універсальні значення індексів для визначення соматину.