Розглянуто проблему використання медичних ресурсів Державної прикордонної служби при формуванні єдиного медичного простору України.

Висвітлено становлення, досягнення та перспективи подальшого розвитку кафедри оперативно-практичної підготовки Української військово-медичної академії.

Освещено развитие военно-медициской службы СБ Украины. Даны основные вехи истории развития. Проведен ретроспективный анализ деятельности, направленной на сохранение здоровья контингента военнослужащих СБ Украины и их семей.

Досліджено сучасні проблеми адміністративно-правових засад організації медичного забезпечення органів внутрішніх справ України. Розглянуто особливості медичного забезпечення як складової соціального захисту органів внутрішніх справ та різновиду внутрішньосистемної діяльності. Проаналізовано етапи становлення та розвитку медичної служби МВС України. Визначено домінуючу роль адміністративно-правового регулювання відносин медичного забезпечення ОВС України. Запропоновано визначення та характеристику організаційних засад чинної моделі медичного забезпечення. Досліджено основні функції медичних підрозділів МВС України та форми діяльності відомчих лікувально-профілактичних закладів. З урахуванням сучасних умов і тенденцій реформування вітчизняної системи охорони здоров'я обгрунтовано пропозиції щодо визначення перспективних шляхів розвитку медичного забезпечення органів внутрішніх справ України.

Висвітлено загальні поняття про аеромедичну евакуацію, історію її виникнення, становлення та сучасний стан розвитку. Систематизовано існуючі дані щодо організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів, засобів і способів збереження життя, здоров'я та працездатності потерпілих у процесі евакуації повітряним транспортом. Наведено характеристику негативних чинників середовища та динаміки пересування літака у повітрі, їх вплив на організм людини, а також особливості аеромедичної евакуації важкопоранених і важкохворих за окремими нозологіями й алгоритм надання їм медичної допомоги під час транспортування.

Освещены общие понятия об аэромедицинской эвакуации, история ее возникновения, становления и современное состояние развития. Систематизированы существующие данные об организационно-технических и лечебно-профилактических мероприятиях, средствах и способах сохранения жизни, здоровья и трудоспособности потерпевших в процессе эвакуации воздушным транспортом. Приведена характеристика отрицательных факторов среды и динамики передвижения самолета в воздухе, их влияние на организм человека, а также особенности аэродинамической эвакуации тяжелораненых и тяжелобольных по отдельным нозологиям и алгоритм предоставления медицинской помощи во время транспортировки.

Изучено и проанализировано состояние взаимодействия медицинской службы СБ Украины с медицинскими службами других министерств и ведомств в современных условиях. Полученные данные свидетельствуют о том, что в условиях мирного времени данное взаимодействие реализуется с учетом их основных организационных аспектов функционирования в условиях единого медицинского пространства Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р41,2 + Р89

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Військова медицина

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що реабілітація на санаторно-курортному етапі є невід'ємною складовою медичної допомоги військовослужбовцям, постраждалим в АТО, як після поранень і травм, так і за посттравматичного стресового розладу. Реабілітацію на санаторному етапі, у тому числі медико-психологічну, в клінічному санаторії "Аркадія" (Одеса) одержали майже 200 прикордонників - учасників АТО. Хворі отримували індивідуально підібрану комплексну санаторну реабілітацію: психотерапію, кліматолікування, лікувальну гімнастику, масаж, апаратну фізіотерапію та тепло-, бальнеолікування в залежності від стану та характеру ушкодження. Позитивна динаміка спостерігалась у 93 % поранених та полягала в зменшенні больових відчуттів, збільшенні обсягу рухів в суглобах, покращанні сну, загоєнні ран тощо.

Отмечено, что реабилитация на санаторно-курортном этапе является неотъемлемой составляющей медицинской помощи военнослужащим, пострадавшим в АТО, как после ранений и травм, так и при посттравматическом стрессовом расстройстве. Реабилитацию на санаторном этапе, в том числе медико-психологическую, в клиническом санатории "Аркадия" (Одесса) получили почти 200 пограничников - участников АТО. Больные получали индивидуально подобранную комплексную санаторную реабилитацию: психотерапию, климатолечение, лечебную гимнастику, массаж, аппаратную физиотерапию и тепло, бальнеолечение в зависимости от состояния и характера повреждения. Положительная динамика наблюдалась у 93 % раненых и заключалась в уменьшении болевых ощущений, увеличении объема движений в суставах, улучшении сна, заживлении ран и т.п.

Викладено матеріали аналізу роботи ряду комісій з вивчення летальних наслідків у лікувально-профілактичних закладах Збройних Сил України за 1999 - 2003 рр. Показано їх роль у встановленні характеру патологічних проявів хвороб, виявленні дефектів в організації медичної допомоги та медичної документації, обгрунтовані їх причин та підвищенні рівні кваліфікації військово-медичних кадрів і діяльності військових лікувально-профілактичних закладів, а також запропоновано основні методологічні підходи щодо покращання їх функціонування.

Розглянуто особливості адаптації військовослужбовців українського миротворчого контингенту. Наведено найбільш значущі фактори, які впливають на адаптаційний процес. Проаналізовано значні зміни морфометричних показників еритроцитів, що додатково підтверджує наявність порушень адаптації у миротворців.

Рассмотрены особенности адаптации военнослужащих украинского миротворческого контингента. Раскрыты наиболее значащие факторы, которые влияют на адаптационный процесс. Проанализированы достаточно значимые изменения морфометрических показателей эритроцитов, что дополнительно подтверждает наличие нарушений адаптации у миротворцев.

Розглянуто проблеми виникнення аутоагресивної поведінки (АП) у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України. Проаналізовано результати обстеження 3 460-ти військовослужбовців з АП, вивчено матеріали 88-ти випадків завершених суїцидів. На підставі результатів комплексного клініко-психологічного, експериментально-психологічного, соціально-демографічного, статистичних методів встановлено чинники ризику, мотивації та предиктори АП у військовослужбовців. На підставі аналізу клініко-психопатологічної структури АП у військовослужбовців визначено критерії діагностики даної поведінки. Доведено, що формування АП відображає взаємозв'язок між особистісними особливостями військовослужбовців, змістом психотравмуючих чинників, характером психічних порушень. Розроблено та впроваджено систему профілактики та лікувально-профілактичних заходів з урахуванням етіопатогенезу даного стану.

Запропоновано метод моніторингу психоемоційного стану бійців спецпідрозділів, новизною якого є введення двонаправленого зворотного зв'язку між бійцем і командиром, який забезпечує визначення та прогнозування поведінки бійців за допомогою ідентифікації їх психофізіологічних характеристик, що підвищує ефективність управління бойовою операцією, а в разі необхідності - дозволяє здійснити оперативне переформування складу спецпідрозділів адекватно до нової ситуації. Удосконалено існуючу інформаційно-структурну модель конфліктної ситуації в частині визначення за результатами аналізу структури конфлікту не тільки можливих наслідків її вирішення, а і формування шляхів і способів її усунення, що суттєво зменшує можливі негативні наслідки конфлікту. Дістала подальшого розвитку інформаційно-структурна модель психології поведінки спецпідрозділу в частині регулювання його професійної діяльності за умов невизначеності ситуації й оцінювання психологічного клімату, який встановлюється в результаті дії психологічних механізмів. Набула подальшого розвитку структурно-функціональна організація біотехнічної системи для дистанційного моніторингу психоемоційного стану бійців спецпідрозділів в частині введення двонаправленого зворотного зв'язку, що забезпечує безперервний інформаційний процес оцінювання й управління бойовою операцією.

Розглянуто байєсівський підхід до розв'язання актуальних проблемних питань, пов'язаних з прийняттям рішень військовими медиками у різних галузях їх діяльності. Запропоновано класифікацію практичних завдань, що виникають у службовій діяльності військових лікарів. Обгрунтовано загальну методику їх оптимального вирішення на основі байєсівських критеріїв.

Висвітлено основні положення теорії та практичної діяльності лікаря-терапевта у випадках терапевтичної патології й екстремальних станів. Охарактеризовано патології внутрішніх органів, одержаних внаслідок поранення та ураження. Розкрито питання інтенсивної терапії критичних станів і синдромів, які найбільш часто зустрічаються у постраждалих. Описано основні види терапевтичної допомоги у випадку бойової терапевтичної патології.

Освещены основные положения теории и практической деятельности врача-терапевта при терапевтической патологии и экстремальных состояниях. Охарактеризованы патологии внутренних органов, возникающие при ранениях и поражениях. Раскрыты вопросы интенсивной терапии критических состояний и синдромов, наиболее часто встречающихся у пострадавших. Описаны основные виды терапевтической помощи при боевой терапевтической патологии.

Висвітлено засади провідних розділів військової мединици, зокрема, організації медичного забезпечення військ, військово-польової хірургії та терапії, токсикології та радіології. Розкрито принципи надання медичної допомоги пораненим і хворим, особливості організації їх лікування на етапах медичної евакуації. Висвітлено головні положення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ. Увагу приділено організації забезпечення медикаментозними засобами, медичним майном і технікою. Наведено військовий словник, в якому розкрито сутність таких понять, як аварія з біологічною загрозою, бойовий санітар, військова дезінфекція, психоміметик.

Освещены основы ведущих разделов военной медицины, в частности, организации медицинского обеспечения войск, военно-полевой хирургии и терапии, токсикологии и радиологии. Раскрыты принципы оказания медицинской помощи раненым и больным, особенности организации их лечения на этапах медицинской эвакуации. Освещены главные положения санитарно-гигиенического и противоэпидемического обеспечения войск. Уделено внимание организации обеспечения медикаментозными средствами, медицинским имуществом и техникой. Приведен военный словарь, в котором раскрыта сущность таких понятий, как авария с биологической угрозой, боевой санитар, военная дезинфекция, психомиметик.

Розглянуто питання практичної підготовки студентів-медиків до роботи у військових частинах та підрозділах в контексті провідних засад організації медичного забезпечення Збройних сил України та державної служби медицини катастроф. Розкрито основи організації та проведення практичних занять з військово-медичної підготовки, питання індивідуального та колективного захисту населення та особового складу спеціальних формувань в осередках надзвичайних ситуацій (НС). Подано відомості з організації і надання медичної допомоги дітям та їх захисту за умов НС і катастроф різного походження. Викладено основи надання медичної допомоги пораненим і хворим, організації їх лікування під час медичної евакуації.

Рассмотрены вопросы практической подготовки студентов-медиков к работе в военных частях и подразделениях в контексте ведущих основ организации медицинского обеспечения Вооруженных сил Украины и государственной службы медицины катастроф. Раскрыты основы организации и проведения практических занятий по военно-медицинской подготовке, вопросы индивидуальной и коллективной защиты населения и личного состава специальных формирований в очагах чрезвычайных ситуаций (ЧС). Даны сведения по организации и предоставлению медицинской помощи детям и их защиты в условиях ЧС и катастроф разного происхождения. Изложены основы предоставления медицинской помощи раненым и больным, организации их лечения при медицинской эвакуации.

Наведено статистичні дані про втрати особового складу медичної служби у війнах XX ст., що можна використати для розробки методики їх прогнозування, планування резерву сил і засобів медичної служби, і маневру ними.

На основі архівних документів і сучасної вітчизняної бібліографії розглянуто та науково обгрунтовано генезис вищої військово-медичної освіти в Україні.

Описан способ распределения личного состава резерва Вооруженных сил Украины на специальные группы в зависимости от наличия у военнослужащих тех или иных хронических заболеваний или патологических состояний. В процессе исследования изучены более 800 личных дел и других материалов, касающихся оценки функционального состояния и эффективности работы по предназначению военнослужащих запаса, находящихся на учете в военных комиссариатах Киева, а также проанализированы данные, полученные из областных военных комиссариатов и других учреждений Министерства обороны Украины. Предложенный способ распределения персонала позволяет оптимизировать режимы деятельности военнослужащих в особый период с целью сохранения ресурса их профессионального здоровья.

Проведено дослідження психологічного стану військовослужбовців - миротворців контингентів Збройних сил України після виконання миротворчої місії. Одержані дані свідчать про стійкість показників ПТРС. Показники морфометрії еритроцитів крові достовірно вказують на ступінь дезадаптації миротворців. Звернено увагу на доцільність проведення моніторингу психологічного стану військовослужбовців під час виконання місії та комплексу реабілітаційних заходів після її завершення.

Проведено исследование психологического состояния военнослужащих миротворческих контингентов Вооруженных сил Украины после выполнения миротворческой миссии. Полученные данные свидетельствуют об устойчивости показателей ПТРС. Показатели морфометрии эритроцитов крови достоверно указывают на степень дезадаптации миротворцев. Обращено внимание на целесообразность проведения мониторинга психологического состояния военнослужащих во время выполнения миссии и комплекса реабилитационных мероприятий после ее завершения.