Розглянуто проблему використання медичних ресурсів Державної прикордонної служби при формуванні єдиного медичного простору України.

Досліджено сучасні проблеми адміністративно-правових засад організації медичного забезпечення органів внутрішніх справ України. Розглянуто особливості медичного забезпечення як складової соціального захисту органів внутрішніх справ та різновиду внутрішньосистемної діяльності. Проаналізовано етапи становлення та розвитку медичної служби МВС України. Визначено домінуючу роль адміністративно-правового регулювання відносин медичного забезпечення ОВС України. Запропоновано визначення та характеристику організаційних засад чинної моделі медичного забезпечення. Досліджено основні функції медичних підрозділів МВС України та форми діяльності відомчих лікувально-профілактичних закладів. З урахуванням сучасних умов і тенденцій реформування вітчизняної системи охорони здоров'я обгрунтовано пропозиції щодо визначення перспективних шляхів розвитку медичного забезпечення органів внутрішніх справ України.

Изучено и проанализировано состояние взаимодействия медицинской службы СБ Украины с медицинскими службами других министерств и ведомств в современных условиях. Полученные данные свидетельствуют о том, что в условиях мирного времени данное взаимодействие реализуется с учетом их основных организационных аспектов функционирования в условиях единого медицинского пространства Украины.

Розглянуто особливості адаптації військовослужбовців українського миротворчого контингенту. Наведено найбільш значущі фактори, які впливають на адаптаційний процес. Проаналізовано значні зміни морфометричних показників еритроцитів, що додатково підтверджує наявність порушень адаптації у миротворців.

Рассмотрены особенности адаптации военнослужащих украинского миротворческого контингента. Раскрыты наиболее значащие факторы, которые влияют на адаптационный процесс. Проанализированы достаточно значимые изменения морфометрических показателей эритроцитов, что дополнительно подтверждает наличие нарушений адаптации у миротворцев.

Проведено дослідження психологічного стану військовослужбовців - миротворців контингентів Збройних сил України після виконання миротворчої місії. Одержані дані свідчать про стійкість показників ПТРС. Показники морфометрії еритроцитів крові достовірно вказують на ступінь дезадаптації миротворців. Звернено увагу на доцільність проведення моніторингу психологічного стану військовослужбовців під час виконання місії та комплексу реабілітаційних заходів після її завершення.

Проведено исследование психологического состояния военнослужащих миротворческих контингентов Вооруженных сил Украины после выполнения миротворческой миссии. Полученные данные свидетельствуют об устойчивости показателей ПТРС. Показатели морфометрии эритроцитов крови достоверно указывают на степень дезадаптации миротворцев. Обращено внимание на целесообразность проведения мониторинга психологического состояния военнослужащих во время выполнения миссии и комплекса реабилитационных мероприятий после ее завершения.

Наведено основні показники диспансеризації особового складу Державної прикордонної служби України за 2005 - 2007 рр.; виявлено недоліки та запропоновано шляхи її удосконалення.

Висвітлено історію становлення та розвитку медичної служби Прикарпатського військового округу, її правонаступників - військово-медичного управління Західного оперативного командування, Західного регіонального медичного управління з часу створення і до сьогоднішнього дня. Показано здобутки медичної служби в збереженні життя та здоров'я військовослужбовців.

Обгрунтовано ефективність запропонованої системи медичного забезпечення Державної прикордонної служби України.

На основі даних галузевих щорічних медичних звітів за формою 3/Мед за допомогою кластерного аналізу, здійсненого за методом k-середніх, проаналізовано показники використання розгорнутих ліжок військово-медичних клінічних центрів та військових госпіталів за 2010 рік. Проведено порівняльну оцінку використаного методу статистичного аналізу з іншим методом оцінки показників використання ліжкового фонду. З метою підвищення ефективності використання розгорнутих ліжок надано рекомендації керівництву закладів охорони здоров'я та органам управління медичної служби Збройних сил України.

Розглянуто питання впровадження принципів логістики в регулювання та розвиток потенціалу системи охорони здоров'я Державної прикордонної служби України.

Проаналізовано медико-демографічну ситуацію у світі та в Україні та її вплив на організаційні засади системи комплектування Збройних сил України (ЗСУ) за умов формування професійної армії. Особливу увагу приділено військовому будівництву в Україні, структурі, чисельності Збройних сил, а також теорії організації воєнної служби та комплектування ЗСУ. Розглянуто закономірності та надано прогноз демографічних процесів у країні, описано їх вплив на формування професійної армії. Проаналізовано результати соціологічного опитування всіх категорій респондентів ЗСУ щодо рівня фізичного та морального здоров'я. Визначено порядок і обсяг медичного контролю за станом здоров'я військовослужбовців і проведення необхідних профілактичних і лікувально-діагностичних заходів.

Проанализированы медико-демографическая ситуация в мире и Украине и ее влияние на организационные основы системы комплектования Вооруженных сил Украины (ВСУ) в условиях формирования профессиональной армии. Особое внимание уделено военному строительству в Украине, структуре, численности вооруженных сил, а также теории организации военной службы и комплектования ВСУ. Рассмотрены закономерности и дан прогноз демографических процессов в стране, описано их влияние на формирование профессиональной армии. Проанализированы результаты социологического опроса всех категорий респондентов ВСУ об уровне физического и морального здоровья. Определены порядок и объем медицинского контроля за состоянием здоровья военнослужащих и проведения необходимых профилактических и лечебно-диагностических мероприятий.

Проаналізовано тенденції щодо захворюваності та госпіталізації військовослужбовців ЗС України, як складових для забезпечення контролю якості медичної допомоги (ЯМД). Виявлено задоволеність пацієнтів військового госпіталю медичною допомогою залежно від статі, віку, соціального статусу, освіти та профілю лікувального відділення. Визначено характер і силу кореляційного зв'язку між задоволеністю пацієнтів наданою медичною допомогою та їх лояльністю. Обгрунтовано, оптимізовано та впроваджено сучасну систему контролю ЯМД у закладах охорони здоров’я ЗС України.

Оптимізовано систему стоматологічної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України (ВЗСУ) з хворобами пародонта щодо раннього виявлення хвороб пародонта, відповідності лікування вимогам доказової медицини, зменшення формування необоротних змін у тканинах пародонта. Виявлено особливості та тенденції стану здоров'я порожнини рота ВЗСУ. Визначено вплив комплексу факторів способу життя на гігієну порожнини рота, виникнення та перебіг хвороб пародонта, виникнення необоротних змін у тканинах пародонта. Досліджено обсяг і характер лікувально-профілактичної допомоги ВЗСУ з хворобами пародонта. Проаналізовано стан кадрового потенціалу, задіяного у ранньому виявлені, діагностиці, лікуванні та профілактиці хвороб пародонта. Вивчено матеріально-технічне оснащення стоматологічних закладів та підрозділів. Розроблено функціонально-організаційну модель надання стоматологічної допомоги ВЗСУ з хворобами пародонта.

Проаналізовано фахову підготовку українських цивільних і військових медиків в Австро-Угорській та Російській імперіях і здобуття ними практичного досвіду напередодні та в роки Першої світової війни. Розглянуто головні чинники складної санітарно-епідемічної ситуації в Україні в роки національного державотворення. Простежено шляхи вирішення проблеми лікарських кадрів у перші місяці становлення Західно-Української Народної Республіки, створення мережі військових медичних пунктів і госпіталів у прифронтових областях українсько-польської війни та в запіллі, забезпечення їх необхідним обладнанням, медикаментами та продовольством. Досліджено діяльність військових і цивільних лікарів і санітарів, які оберігали життя та здоров'я особового складу УГА під час українсько-польської війни 1918 - 1919 рр. у Східній Галичині та боротьби за українську незалежність у Наддніпрянщині 1919 - 1920 рр. Розкрито роль українських цивільних волонтерів і харитативних організацій у медичному нагляді за пораненими та хворими вояками УГА на фронті, в запіллі під час української влади та в полоні під час окупації ворожих сил.

Обгрунтовано шляхи оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців Служби безпеки України (СБУ). Вперше розкрито структуру первинної інвалідності військовослужбовців даної структури, визначено її рангові місця, проведено розподіл за важкістю та причинами. Виділено види та ступені обмеження життєдіяльності досліджуваної категорії військовослужбовців, виявлено фактори, що впливають на формування первинної інвалідності. Обгрунтовано доцільність медичного забезпечення військовослужбовців СБУ закладами охорони здоров'я на регіональному рівні за комбінованим принципом: закритої системи її надання на рівні амбулаторно-поліклінічної допомоги (85,0 % звернень) та відкритої на рівні спеціалізованої, висококваліфікованої (зокрема, стаціонарного етапу її надання) та медико-експертної допомоги (15,0 % та 2,0 % відповідно) в закладах охорони здоров'я МОЗ України. Розроблено оптимізовану модель взаємодії між закладами охорони здоров'я СБУ й органами медико-соціальної експертизи з питань медико-експертного обслуговування військовослужбовців СБУ на регіональному рівні. Визначено диференційовані показання для направлення на проходження медико-соціальної експертної комісії різних потоків хворих військовослужбовців СБУ.

Доведено, що розроблена функціонально-організаційна модель стандартизації елементів системи медичного забезпечення Збройних Сил України (ЗСУ) сприяє покращенню надання медичної допомоги, підвищенню рівня знань військовослужбовців та медичних фахівців щодо надання медичної допомоги, досягненню ефективного використання кадрових та матеріально-технічних ресурсів медичної служби ЗСУ та удосконаленню організації їх медичного забезпечення. Обгрунтовано структуру військового стандарту медичного забезпечення ЗСУ щодо підготовки військовослужбовців та санітарних інструкторів з надання першої медичної допомоги на полі бою. Визначено складові медичної та соціальної ефективності запропонованої функціонально-організаційної моделі стандартизації елементів системи медичного забезпечення ЗСУ за умов антитерористичної операції.

Вивчено умови діяльності медичної служби та їх вплив на організацію методичного забезпечення військ під час проведення АТО. Розглянуто медичну реабілітацію військовослужбовців як світову медико-соціальну проблему. Проаналізовано організацію та проведення такої реабілітації військовослужбовців - учасників АТО, оцінено її ефективність. Обгрунтовано систему медичної реабілітації військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань.

Досліджено історію становлення системи медичного забезпечення органів державної безпеки України. Приділено увагу становленню та розвитку відокремлених підрозділів військово-медичного управління в регіональних органах. Розглянуто організацію мережі санаторно-курортних та оздоровчих закладів Служби безпеки України. Проаналізовано законодавчу та нормативну базу щодо медичного забезпечення особового складу Служби безпеки України. З'ясовано сучасний стан і перспективи розвитку системи військово-медичного забезпечення.

Вперше викладено основні аспекти організації та розвитку військово-медичної служби органів державної безпеки України та проведено ретроспективний аналіз етапів її становлення. Значну увагу приділено розвитку відокремлених підрозділів військово-медичного управління в регіональних органах СБ України. Висвітлено діяльність мережі санаторно-курортних та оздоровчих закладів СБ України, питання взаємодії із провідними медичними закладами та установами нашої держави. Охарактеризовано законодавчу та нормативну базу щодо медичного забезпечення особового складу СБ України. Акцентовано на організації контролю та управлінні якістю медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах СБ України. Визначено загальні тенденції сталого функціонування системи військово-медичного забезпечення особового складу органів СБ України на майбутнє.

Проаналізовано діяльність медичної галузі в Україні за останні десятиріччя. Визначено проблеми, стан і шляхи розвитку вітчизняної військової медицини.