Визначено умови, принципи й імперативи соціально-гуманітарного пізнання, розглянуто особливості його методологічної культури. Розкрито сутність синергетики як нелінійної наукової парадигми та нового світопізнавального підходу. Проаналізовано методологічні проблеми дослідження політичної трансформації у постсоціалістичних країнах. Висвітлено гуманітарний аспект підготовки фахівців у системі вищої освіти у контексті євроінтеграційного поступу України. Охарактеризовано фактори трансформації філософії соціально-гуманітарного пізнання за умов глобалізації. Досліджено історію становлення філософії гуманітарного знання у новоєвропейський період. Розглянуто процес формування поетичних, морально-етичних і релігійних цінностей у сучасній гуманітаристиці. Проаналізовано аксіологічні аспекти співвідношення фундаментального та прикладного знання. Визначено евристичний потенціал сучасних культурологічних досліджень. Показано значення духовності та творчості як факторів соціально зрілої нації. Доведено соціокультурну цінність філософії як гуманітарної дисципліни. Викладено філософське осмислення наративу постмодерністської доби.

Проанализированы условия, принципы и императивы социально-гуманитарного познания, рассмотрены особенности его методологической культуры. Раскрыта сущность синергетики как нелинейной научной парадигмы и нового подхода к познанию мира. Рассмотрены методологические проблемы исследования политической трансформации в постсоциалистических странах. Освещен гуманитарный аспект подготовки специалистов в системе высшего образования в контексте евроинтеграционного развития Украины. Охарактеризованы факторы трансформации философии социально-гуманитарного познания в условиях глобализации. Исследована история становления философии гуманитарного знания в новоевропейский период. Рассмотрен процесс формирования поэтических, морально-этических и религиозных ценностей в современной гуманитаристике. Проанализированы аксиологические аспекты соотношения фундаментального и прикладного знания. Определен эвристический потенциал современных культурологических исследований. Показано значение духовности и творчества как факторов социально зрелой нации. Доказана социокультурная ценность философии как гуманитарной дисциплины. Рассмотрено философское осмысление наратива посмодернисткой эпохи.

Досліджено внутрішню структуру культурного капіталу пострадянського студенства та факторів, що його обумовлюють. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених щодо сутності та структури культурного капіталу, специфіки його формування та маніфестацій. Запропоновано систему емпіричних показників виміру культурного капіталу, до якої належать наявні культурні ресурси, культурні практики та стратегії, ціннісно-нормативна система, академічна успішність. Досліджено феномен культур капіталізації особистості, його особливості у суспільствах, що змінюються, на прикладі українського суспільства. Визначено, яким чином на обсяг та якість культурного капіталу українського студенства впливають об'єктивні та суб'єктивні чинники: соціально-економічні, поселенські, культурні, ціннісні, культурно-споживчі. Викладено пропозиції щодо парадигмальних, концептуальних та операціональних можливостей подальшого вивчення культурного капіталу.

Досліджено процес становлення громадянської культури студентської молоді, зокрема, в західному регіоні країни. Розглянуто громадянську культуру як структурний елемент громадянського життя, що виражає рівень зрілості суспільства, здатність забезпечувати загальногромадянські інтереси, форми та механізми вироблення та реалізації спільних рішень, узгоджених дій. Проаналізовано чинники, які впливають на формування громадянської культури студентської молоді. Розкрито специфіку, механізми формування та розвитку громадянської культури студентської молоді. Здійснено теоретичну інтерпретацію й емпіричний аналіз громадянської культури студентської молоді західного регіону країни.

Запропоновано чітке визначення понять "пам'ятка" та "музейна пам'ятка", розроблено класифікацію матеріальних історико-культурних цінностей, з'ясовано специфіку музейних пам'яток у порівнянні з іншими цінностями. На широкому історичному тлі висвітлено перебіг історичної еволюції явища, яке набуло, зрештою, статусу "музейної пам'ятки". Акцентовано на ролі та місці музейної пам'ятки в системі історико-культурних цінностей. Окреслено основні напрями соціокультурного використання музейних історико-культурних цінностей, наголошено, що вони є об'єктом специфічної суспільної діяльності щодо регулювання процесу опредметнення та розпредметнення історичної пам'яті з метою забезпечення позитивного перебігу історико-культурного процесу.

Проаналізовано фактори, що впливають на стан фізичного, психічного та соціального здоров'я сільської молоді. Висвітлено проблеми екології молоді. Досліджено вплив інформаційної культури. Визначено концептуальні засади та методологічні напрацювання, умови формування та системно-структурну будову соціокультурних цінностей молоді. Окреслено перспективи розвитку ціннісної складової світогляду сілської молоді. Вивчено тенденції впливу державної молодіжної політики на формування соціокультурних цінностей молоді аграрних регіонів і роль держави у формуванні світоглядних орієнтирів молоді.