Досліджено внутрішню структуру культурного капіталу пострадянського студенства та факторів, що його обумовлюють. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених щодо сутності та структури культурного капіталу, специфіки його формування та маніфестацій. Запропоновано систему емпіричних показників виміру культурного капіталу, до якої належать наявні культурні ресурси, культурні практики та стратегії, ціннісно-нормативна система, академічна успішність. Досліджено феномен культур капіталізації особистості, його особливості у суспільствах, що змінюються, на прикладі українського суспільства. Визначено, яким чином на обсяг та якість культурного капіталу українського студенства впливають об'єктивні та суб'єктивні чинники: соціально-економічні, поселенські, культурні, ціннісні, культурно-споживчі. Викладено пропозиції щодо парадигмальних, концептуальних та операціональних можливостей подальшого вивчення культурного капіталу.

Досліджено процес становлення громадянської культури студентської молоді, зокрема, в західному регіоні країни. Розглянуто громадянську культуру як структурний елемент громадянського життя, що виражає рівень зрілості суспільства, здатність забезпечувати загальногромадянські інтереси, форми та механізми вироблення та реалізації спільних рішень, узгоджених дій. Проаналізовано чинники, які впливають на формування громадянської культури студентської молоді. Розкрито специфіку, механізми формування та розвитку громадянської культури студентської молоді. Здійснено теоретичну інтерпретацію й емпіричний аналіз громадянської культури студентської молоді західного регіону країни.

Запропоновано чітке визначення понять "пам'ятка" та "музейна пам'ятка", розроблено класифікацію матеріальних історико-культурних цінностей, з'ясовано специфіку музейних пам'яток у порівнянні з іншими цінностями. На широкому історичному тлі висвітлено перебіг історичної еволюції явища, яке набуло, зрештою, статусу "музейної пам'ятки". Акцентовано на ролі та місці музейної пам'ятки в системі історико-культурних цінностей. Окреслено основні напрями соціокультурного використання музейних історико-культурних цінностей, наголошено, що вони є об'єктом специфічної суспільної діяльності щодо регулювання процесу опредметнення та розпредметнення історичної пам'яті з метою забезпечення позитивного перебігу історико-культурного процесу.

Проаналізовано фактори, що впливають на стан фізичного, психічного та соціального здоров'я сільської молоді. Висвітлено проблеми екології молоді. Досліджено вплив інформаційної культури. Визначено концептуальні засади та методологічні напрацювання, умови формування та системно-структурну будову соціокультурних цінностей молоді. Окреслено перспективи розвитку ціннісної складової світогляду сілської молоді. Вивчено тенденції впливу державної молодіжної політики на формування соціокультурних цінностей молоді аграрних регіонів і роль держави у формуванні світоглядних орієнтирів молоді.