Проаналізовано причини відокремлення української та всесвітньої історії у світовій та українській історичній науці. Висвітлено бачення історіософії німецькими, французькими, російськими, єврейськими та українськими дослідниками. Проаналізовано впливи домінуючих націй на розвиток української історичної науки в XVII - XX ст. На підставі вивчення історії Європи та Росії розглянуто світоглядні та історико-політичні особливості українського традиційного консерватизму, а також територіально-політичні та концептуальні особливості виведення схеми історії України та світу українськими істориками.

Проанализированы причины отделения украинской и всемирной истории в мировой и украинской исторической науке. Освещено видение историософии немецкими, французскими, русскими, еврейскими и украинскими исследователями. Проанализированы влияния доминирующих наций на развитие украинской исторической науки в XVII - XX ст. На основании изучения истории Европы и России рассмотрены мировоззренческие и историко-политические особенности украинского традиционного консерватизма, а также территориально-политические и концептуальные особенности выведения схемы истории Украины и мира украинскими историками.

Запропоновано цілісний нарис історії та розвитку поглядів, ідей та концепцій вітчизняних та діаспорних науковців XVIII - XX ст. щодо скіфського феномену в контексті давньої історії України. Обгрунтовано виділення хронологічних етапів розвитку скіфознавства, визначено певні провідні тенденції та риси розвитку історіографічної традиції для кожного з них. На основі порівняльного аналізу трьох складових частин історіографічного доробку скіфознавства - вітчизняної, діаспорної україністики та археології доведено науково-інформативний статус кожного складника та розкрито їх місце в продукуванні знань про скіфську добу в історії України. Зроблено спробу визначити місце скіфознавства XVIII - XX ст. в українському історіографічному процесі.

Висвітлено питання становлення державницької свідомості українського народу - в епоху Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Наведено матеріали дослідження "Повісті минулих літ" і "Слова о законі і благодаті". Розглянуто державницьку ідею за концепціями Галицько-Волинського літопису, а також особливості історико-літературної манери цієї історичної пам'ятки.

Освещены вопросы становления и государственного сознания украинского народа в первые века его государственной жизни - в эпоху Киевской Руси и Галицко-Волынского государства. Приведены материалы исследований "Повести временных лет" и "Слова о законе и благодати". Рассмотрена государственная идея в соответствии с концепциями Галицко-Волынской летописи, а также особенности историко-литературной манеры этой исторической памятки.