Збірник присвячено 70-річчю з дня народження визначного українського історика-некрополезнавця, архівіста та громадського діяча Л.А.Проценко. Вміщено спогади колег і друзів про життя та діяльність дослідниці, наукові статті з даної проблематики, а також бібліографію її наукових праць.

Розглянуто діяльність визначних українських політичних діячів протягом 135 років (1648 - 1783), що репрезентували українське козацтво у тогочасному суспільстві. Простежено зародження козацько-старшинських родин, виникнення козацтва. Висвітлено персональний склад старшини Правобережних полків, козацько-старшинські угруповання за часів Б.Хмельницького, чернігівські козацько-старшинські родини, а також діяльність П.Дорошенка, І.Мазепи, І.Скоропадського, Д.Апостола та їх оточення. Значне місце відведено матеріалам про персональний склад та генеалогію старшини Лівобережних полків Гетьманщини: Переяславського, Полтавського, Гадяцького, Миргородського, Ніжинського, Стародубського, Прилуцького, Київського, Лубенського.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)46-8 + Т214(4УКР)

Рубрики:

Історія

Генеалогія (Література про родоводи)

Шифр НБУВ: В343110 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено історію некрополів Києва, Харківщини, Одещини, Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини та Чернівеччини. Наведено стислі біографічні дані про визначних діячів науки, культури, освіти, політичних та громадських діячів даних регіонів України. Окремо подано характеристику поховань представників різних національних меншин та віросповідань, що мешкали у названих місцевостях.

На підставі архівних досліджень подано дерева роду Білинських від 1761 р. до сьогодення. Розглянуто демографічні втрати - фізичне знищення членів родини, усунення їх з репродуктивного процесу внаслідок перебування у німецьких концтаборах та довготривалого відбування покарання у ГУЛАГах. Розкрито сутність прадавніх традицій і звичаїв, діяльність українців та події Визвольних змагань у 1918 - 1919 рр., героїчну боротьбу 1944 - 1953 рр., політику окупантів супроти українського народу, а також відплив генофонду за межі України. Наведено стислі відомості про членів роду, всього охоплено 728 осіб з 14 поколінь.

Проаналізовано соціально-економічний розвиток Києва у XVII - XVIII ст., а також процес формування середньовічного міщанства, який був тісно пов'язаний з торговельною та ремісничою діяльністю та приватною власністю на нерухомість у місті. На підставі писемних джерел розглянуто біографії відомих землевласників Подолу та родин київської еліти зазначеного періоду : урядовців магістрату, купців, козацтва, духовенства (Мітковичів, Маркевичів, Сичевських, Хотяновських та ін.).

Проанализировано социально-экономическое развитие Киева XVII - XVIII вв., а также процесс формирования средневекового мещанства, который был тесно связан с торговой и ремесленной деятельностью и частной собственностью на недвижимость в городе. На основе письменных источников рассмотрены биографии известных землевладельцев Подола, а также киевской элиты данного периода: чиновников магистрата, купцов, казачества, духовенства (Митковичей, Маркевичей, Сычевских, Хотяновских и др.).

Проаналізовано здобутки вітчизняної історіографії у галузі козацько-старшинської генеалогії протягом другої половини XVII - початку XXI ст. Визначено особливості та специфіку наукових підходів найбільш яскравих представників українського родознавства, показано поступове зростання наукового рівня їх праць, розширення джерельної бази розвідок, посилення критичного ставлення до джерел, застосування методологічних і теоретичних здобутків загальноєвропейської генеалогії. Розглянуто праці російських і українських діаспорних істориків з дослідженої проблематики. Визначено найважливіші чинники, що сприяли зміні дисциплінарного статусу української генеалогії. Висвітлено основні тенденції, притаманні кожному етапу козацько-старшинського родознавства, з'ясовано їх хронологічні межі. Узагальнено та систематизовано методологічні засади сучасної генеалогії, способи фіксації родовідного матеріалу. Розглянуто історію формування різних груп джерел, проаналізовано їх соціальну спрямованість, рівень інформативності та достовірності, ступінь дослідженості, а також основні класифікаційні схеми джерел для реконструкції козацько-старшинських родоводів, визначено їх переваги та недоліки.

Проведено комплексне дослідження інформаційного потенціалу українських генеалогічних джерел, подано визначення генеалогічно-біографічної інформації, родоводу та їх реконструкції. Виявлено, класифіковано та систематизовано комплекс джерел генеалогічного характеру, визначено ступінь їх репрезентативності, достатню інформативність та високий рівень достовірності, потенціал, який допомагає реконструювати родоводи українців. Обгрунтовано методику використання інформаційного потенціалу генеалогічних джерел науковцями та розроблено методику використання різних джерел, в основі якої виявлення інформації генеалогічного змісту відповідно до кожної верстви українського соціуму, а також у комплексному використанні інформаційного потенціалу різних джерел, зокрема, метричних книг, ревізьких казок, сповідних відомостей. Запропоновано варіант збору і уніфікації первинної та виявленої генеалогічної інформації під час опрацювання генеалогічних джерел, визначено основні етапи генеалогічного пошуку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-4Пол)0-8 + Т214(4Укр)

Рубрики:

Історія

Генеалогія (Література про родоводи)

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 19 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто роль окремих видів генеалогічних джерел в біографічних дослідженнях, зокрема родовідних книг, таблиць, розписів тощо. Визначено, що дослідження родинних зв'язків представників роду (на прикладі роду Новицьких) протягом великого хронологічного проміжку дозволяють реконструювати соціокультурне середовище життя та діяльність історичних особистостей, культурних традицій тощо.

Уперше у вітчизняній історіографії на основі залучення широкого масиву архівних джерел та літератури здійснено комплексне наукове дослідження, присвячене діяльності спеціалізованих наукових інституцій, що займались вивченням української геральдики та генеалогії в другій половині XX ст. Уперше охарактеризовано діяльність Української родовідної установи й Українського генеалогічного та геральдичного товариства, яка розгорнулася в дослідженні актуальних проблем української геральдики і генеалогії. Уперше цілісно проаналізовано науковий доробок та визначено внесок у розвиток історичної науки М. Битинського, Р. Климкевича і В. Сенютовича-Бережного. Уперше зроблено спробу систематизації генеалогічних і геральдичних досліджень в діаспорі. У результаті грунтовного аналізу більшості праць встановлено, що дослідження М. Битинського, Р. Климкевича, О. Оглоблина та В. Сенютовича-Бережного відіграли важливу роль у розширенні кола дослідницьких проблем, теоретичних засад та джерельної бази української геральдики та генеалогії. З'ясовано, що науково-дослідницька діяльність цих дослідників сприяла популяризації історії України та ознайомленні світової громадськості з культурно-історичною спадщиною України.