Висвітлено питання історичного краєзнавства України, археології, джерелознавства, історіографії. Розглянуто проблему родоводу гетьмана І.Мазепи. Проаналізовано соціально-економічні відносини Старосамбірського краю Галичини з кінця XIV ст. - до 1772 р., основні аспекти земельної політики Катерини ІІ та Павла І на території Правобережної України. Описано унійні процеси в західноукраїнських єпархіях Київської митрополії в історіографії української діаспори. Наведено нові картографічні архівні документи з планування розвитку м.Дрогобича наприкінці XVIII ст., описи зазначеного міста.

Освещены вопросы исторического краеведения Украины, археологии, источниковедения, историографии. Рассмотрена проблема родословия гетмана И.Мазепы. Проанализированы социально-экономические отношения Старосамборского края Галиции с конца XIV ст. до 1772 г., основные аспекты земельной политики Катерины ІІ и Павла І на территории правобережной Украины. Описаны процессы унии в западноукраинских епархиях Киевской митрополии в историографии украинской диаспоры. Приведены новые картографические архивные документы по планированию развития г.Дрогобыча в конце XVIII ст., описания указанного города.

Висвітлено етнічні процеси у Центрально-Східній Європі Х - XV ст. Проаналізовано чинники зростання чисельності козацтва від перших його виступів за станові права до початку Національно-визвольної війни. Наведено документи православних ієрархів Української Православної Церкви XVII - XVIII ст. Розглянуто проблему формування професійної корпорації в Україні у першій половині ХІХ ст. на прикладі становлення наукових шкіл у Харківському і Київському університетах.

Висвітлено тривалий період української історії від появи першої людини до перших зародків суспільної організації на історичних українських теренах до раннього нового часу (XVIII ст.). Складні процеси українського соціоантропогенезу супроводжувалися стрімкими змінами цивілізаційних циклів. На різних витках свого історичного поступу український народ викристалізував власні мову та культуру, своєрідну національну духовність, збагатив світову політичну культуру та практику національними зразками давньоруської та ранньомодерної державності, започаткував складні процеси націєтворчості.

Описано тривалий процес формування української народності, висвітлено маловідомі сторінки нашої історії, особливо доби до Київської Русі. Проаналізовано перебування українських земель, зокрема території Полтавщини, в складі Великої Скіфії, Сарматії, під владою готів, гунів, Аварського каганату, Великої та Чорної Булгарії, під ігом Золотої Орди, у складі Великого князівства Литовського, розкрито роль протоболгар, половців та інших етносів у зазначеному історичному процесі. Висвітлено історичні корені різних племен, народів, які проходили через українські землі, залишались на них, їх взаємозв'язки. Розглянуто питання про час заснування Полтави, Києва.

Описан длительный процесс формирования украинской народности, освещены малоизвестные страницы нашей истории, особенно периода до Киевской Руси. Проанализировано пребывание украинских земель, в частности территории Полтавщины, в составе Большой Скифии, Сарматии, под властью готов, гуннов, Аварского каганата, Большой и Чёрной Булгарии, под игом Золотой Орды, в составе Большого княжества Литовского, раскрыта роль протоболгар, половцев и других этносов в указанном историческом процессе. Освещены исторические корни различных племён, народов, проходивших через украинские земли, и остающихся на них, их взаимосвязи. Рассмотрены вопросы о времени основания Полтавы, Киева.

Книга присвячена Київській писемній школі - визначному досягненню писемної культури за часів Київської держави X-XII ст. Наводяться нові матеріали, знайдені в Україні: грамоти, написані на бересті, графіті з Києва та інших міст тощо. На підставі вивчення особливостей написання пам'яток робиться висновок про поширення державної писемності й мови по всій країні та їх зв'язок із сучасною українською писемністю. Засвідчується безперервність київської писемної традиції від часів Київської держави до України XVII ст. Встановлюється існування в Києві XI-XII ст. трьох центрів Київської писемної школи: Софійського собору, Києво-Печерського та Видубицького монастирів, де поступово перейшли від писемності до літературної традиції й написання оригінальних творів.

Розглянуто питання історії України від періоду Київської Русі до кінця XVIII ст. Висвітлено боротьбу київських князів за владу в XII - XIII ст., розвиток Галицько-Волинського князівства, зміни в етнічному складі мешканців Галицької та Подільської Русі в XV ст., період козаччини, зокрема козацьку революцію 1648 - 1657 рр., проаналізовано політико-адміністративний устрій Гетьманату.

Рассмотрены вопросы истории Украины от периода Киевской Руси до конца XVIII ст. Освещены борьба киевских князей за власть в XII - XIII ст., развитие Галицко-Волынского княжества, изменения в этническом составе жителей Галицкой и Подольской Руси в XV ст., период казачества, в частности казаческая революция 1648 - 1657 гг., проанализирован политико-административный строй Гетманата.

Висвітлено життєвий та творчий шлях М.А.Маркевича - українського історика, етнографа та поета, наведено список літератури про нього. Розглянуто наукове дослідження "Історія Малоросії" як раритетну пам'ятку української історіографії та суспільно-політичної думки ХІХ ст. Викладено події в Україні з найдавніших часів до кінця XVIII ст. Охарактеризовано Лянцкоронський період до 1500 р., а також періоди унії (1500 - 1592 р.), правління та смерті Б.Хмельницького (1646 - 1657 рр.), падіння І.Мазепи (1657 - 1709 рр.).

Освещен жизненный и творческий путь М.А.Маркевича - украинского историка, этнографа и поэта, приведен список литературы о нем. Рассмотрено научное исследование "История Малороссии" как раритетная памятка украинской историографии и общественно-политической мысли ХІХ ст. Изложены события в Украине с древнейших времен до конца XVIII ст. Охарактеризованы Лянцкоронский период до 1500 г., а также периоды времен унии (1500 - 1592 гг.), правления и смерти Б.Хмельницкого (1646 - 1657 гг.), а также падения Мазепы (1657 - 1709 гг.).

Розглянуто історичні тексти про минуле Давньої Русі, створені в середовищі церковних авторів Києва впродовж XVII ст. Дослідження виконано в межах теоретичного концепту "культури пригадування" з увагою до процесу творення уявлень про минуле, його інтерпретацій та соціальної трансляції. Встановлено, що сплеск інтересу до давньоруської історії православних діячів у 1620 - 1640-х рр. зумовлений необхідністю обгрунтувати законність відновлення православної ієрархії 1620-го р., а також цілеспрямованим конструюванням конфесійної ідентичності православних у Речі Посполитій. Визначено репертуар літописних джерел, якими користувались їх автори. Проаналізовано тогочасні форми та способи написання історії, сформовані під впливом текстів польських хронік XVI ст. і "Церковних анналів" Цезаря Баронія. У зв'язку з цим, українське історіописання розглянуто в більш ширшому контексті розвитку пізньоренесансних історіографічних традицій. Визначено особливості тогочасної української історичної культури.

На підставі вивчення широкого кола джерел та літератури з'ясовано особливості політичного, соціального, економічного та етнічного розвитку Поросся в складі Київської землі періоду XIII - середини XVI ст. Охарактеризовано політичний статус цієї території, її роль в історії Київщини та всього східноєвропейського регіону. Зазначено, що прикордонне геополітичне положення південної Київщини визначило специфіку її розвитку та воєнізованість побуту протягом усього періоду середньовіччя. Переглянуто ряд положень та оцінок, що мали місце в історіографії, надано нову інтерпретацію подій та висновків.

Висвітлено особливості сприйняття України в Західній Європі XI - XVIII ст. Проаналізовано інформацію про історію та життя українського народу в тогочасних західноєвропейських джерелах, рівень та повноту її достовірності, розкрито особливості формування та зміни протягом століть образу України у європейців. Наведено бібліографічні описи найзначніших праць Д.С. Наливайка та перелік неопублікових праць з особистого архіва автора.

Освещены особенности восприятия Украины в Западной Европе XI - XVIII вв. Проанализирована информация об истории и жизни украинского народа в западноевропейских источниках того времени, уровень и полнота ее достоверности, раскрыты особенности формирования и изменения на протяжении столетий образа Украины у европейцев. Приведены библиографические описания главных работ Д.С. Наливайко и перечень неопубликованных трудов из личного архива автора.

Розглядається "Історія Русів" - одна з найвидатніших пам'яток української історіографічної прози кінця XIX - початку XX століття - у генетичних зв'язках з українським національним рухом, декабристською поезією, а також в контексті фольклорної стихії слов'ян. Висвітлюється проблема авторства та політико-культурний контекст праці, наводиться історіософська концепція України "Історії Русів". Повідомляється про публікацію "Історії Русів" та її видавця Осипа Бодянського. Представлена "Історія Русів" в рецепції М.Гоголя, а також рецепція образу Мазепи в історичних жанрах європейської літератури.

Рецепція України у Західній Європі ХІ-ХVІІІ ст. висвітлюється як історичний процес зі своєю тяглістю й парадигмами, етапами й особливостями, породжуваними як об'єктом рецепції, так і її суб'єктами. Досліджується література про Україну, що з'явилася в Західній Європі впродовж цього періоду. Охоплюються не тільки ті твори, що належать до красного письменства, а й пам'ятки історіографії, публіцистики й "літератури факту" - описи мандрівок, мемуари, листи, послання, реляції тощо. При цьому увага приділяється не тільки об'єктивно-історичному змісту джерел, тобто відбиттю в них фактів історії України та реалій життя українського народу, а й змісту суб'єктивно-історичному, тобто рецепції та осмисленню цих фактів тим, чи іншим автором, який представляє ментальність певної країни й епохи, певні ідейно-культурні моделі і течії. Автор пов'язує розвиток західноєвропейської україніки з рухом європейської думки й культури від Середньовіччя до Просвітництва і прагне його висвітлювати в такому контексті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ136.153(4УКР)6-311 + Т3(4УКР)4

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)4

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)4 + Т227

Рубрики:

Історія

Хронологія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)3-334 + Ш5(4Рос)3-334 + Т3(4Укр)4

Рубрики:

Література

Історія

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучение памятников XIV - XVII вв. остается проблемной темой отечественной археологии, недостаточная разработка которой объясняется рядом объективных и субъективных причин советского прошлого (в том числе и "борьбой с украинским буржуазным национализмом") и незаинтересованностью специалистов в изучении "неархеологического периода". Поэтому историки-медиевисты, изучающие письменные источники, в этом отношении вышли на более качественный уровень в своих разработках по сравнению с археологами. И все же нынче уже накоплен (и далее продолжает увеличиваться) разнообразный археологический материал, относящийся к послемонгольскому и казаческому времени, который необходимо комплексно проанализировать и, обязательно, представить в виде археологической карты. Решение этого вопроса позволит в дальнейшем перейти к рассмотрению многих других актуальных тем, в изучении процесса развития материальной культуры украинского народа во времена позднего средневековья и раннего модерна.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(2)431.92 + Т3(4УКР)4

Рубрики:

Археологія

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)4

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)4

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ