Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)634-7 + Ч612.4(4УКР)

Рубрики:

Історія

Організація преси

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто деякі важливі аспекти участі колективів наукових установ НАН України у вирішенні значного кола проблем, породжених Чорнобильською катастрофою, а саме: забезпеченні життєдіяльності Києва та охороні здоров'я населення.

Досліджено побут і дозвілля міського населення України у 1945 - 1955 рр. З використанням широкої джерельної бази та наявної історіографії висвітлено головні проблеми, взаємопов'язані з повсякденним життям мешканців міст. Проаналізовано масштаби соціально-економічних руйнацій. Показано вплив війни на українське суспільство, соціальні настрої людей. Досліджено стан житлового забезпечення, комунально-побутового та медичного обслуговування. Розглянуто зміни, які відбулися у рівні споживання населення. Визначено характер і зміст культурного відпочинку у комплексі загальних потреб міських жителів, їх ставлення до сімейних і громадських свят. Зазначено, що побутові умови мешканців міст у розореній війною країні були надзвичайно складними, проте труднощі повоєнного часу не змогли суттєво вплинути на емоційне піднесення народу, який тяжкою працею прагнув налагодити заможнє мирне життя.

Розглянуто питання національно-культурного руху в Україні періоду "перебудови": відродження української мови та відновлення історичної пам'яті. Проаналізовано стан вивчення проблеми, розглянуто аспекти використання питань відродження української мови та історичної пам'яті для політичної мобілізації мас, побудови національної ідентичності та ідеологічного обгрунтування позицій різних політичних сил у боротьбі за владу. Проведено історичні паралелі національно-культурних процесів в Україні та інших радянських республіках зазначеного періоду, виявлено їх характерні риси. Показано ідеологічну переорієнтацію української партійної номенклатури, запозичення нею національно-культурних гасел опозиції з відповідною історичною інтерпретацією з метою збереження влади.

На широкому історіографічному та фактичному матеріалі всебічно досліджено роль історичного краєзнавства у відродженні національно-історичної пам'яті українського народу у 1980 - 1990-ті рр. З'ясовано наукові та організаційні засади історичного краєзнавства, показано еволюцію громадських форм краєзнавчого руху та його взаємозв'язок з історичною наукою. Значну увагу приділено реабілітаційній складовій частині духовного відродження українського народу як пріоритетного напрямку історико-краєзнавчих досліджень. Розкрито роль і місце історичної пам'яті у свідомості та морально-ціннісних орієнтаціях молоді. Визначено основні тенденції та підходи щодо формування сучасної методології історико-краєзнавчих досліджень.

Висвітлено питання соціального розвитку, рушійних чинників творчої праці, реформування професійної сфери діячів культури, їх громадської позиції. Надано авторську концепцію розвитку соціально-професійної групи діячів культури. Доведено, що реформування професійної сфери діячів культури, окрім позитивних результатів, актуалізувало неоднозначні явища, притаманні вітчизняній культурі й сьогодні. Встановлено, що трансформаційні процеси позначилися для діячів культури духовними та соціальними здобутками та втратами. Доведено, що національно свідомий авангард діячів культури був рушієм усіх ключових історичних подій періоду та сприяв створенню інтелектуальної та духовної бази для досягнення Україною незалежності.