Викладено стислу інформацію з історії спорудження та реконструкції шедевра барокової архітектури XVIII ст. - Андріївської церкви. Охарактеризовано особливості живопису, скульптури та декору цієї визначної пам'ятки столиці. Вміщено кольоровий ілюстративний блок з зображеннями найцінніших експонатів музею. Запропоновано схеми розміщення живопису в іконостасі, куполі, парусах і склепінні храму.

Представлено збірку біографічних нарисів широко відомих церковних та світських діячів (Феодосія Печерського, К.Острозького, Є.Плетенецького, З.Копистенського, П.Могили, Ю.Слуцького, І.Полубенського, О.Вишневецького, Д.Долгорукова, П.Рум'янцева-Задунайського), та незнайомих ще широкому загалові осіб, похованих протягом століть у головному храмі Києво-Печерського монастиря.

Представлено новий погляд на історію, архітектуру та розпис Софії Київської, основна увага приділяється відображенню в сюжетах давньоруської дійсності. Автор приходить до сенсаційного висновку: засновниками храму були хрестителі Русі князь Володимир і його дружина Анна. Ярослав Мудрий, котрого традиційно вважають фундатором, лише завершив справу батька. Відтак, собор виник наприкінці княжіння Володимира - на початку правління Ярослава (1011-1018) і є найдавнішим храмом, що зберігся на східно-слов'янських землях. Розкривається символіка ансамблю, по-новому тлумачаться його сюжети. Доводиться, що Свята Софія являє собою цілісний меморіал хрещення Русі. Встановлено, що героями розписів є Володимир і Анна. Показано, що княжий портрет у центральній наві собору ілюструє освячення Софії родиною Володимира. Розкрито зміст знаменитих розписів сходових веж: на них зображено укладення русько-візантійського династичного союзу напередодні хрещення Русі. Нові відкриття в Софії Київській по-новому розкривають її значення як унікального джерела з історії та культури Русі та Візантії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР-2К)0-9

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ВС35171 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Детально висвітлено історію спорудження у XVII ст. подільського фонтана "Самсон і Лев", пов'язану безпосередньо з історією водопостачання Києва. На підставі архівних джерел та свідчень очевидців описано його архітектурні форми, наведено відомості про реставраційні роботи у 1970-х рр.

Детально освещена история сооружения в XVII ст. подольского фонтана "Самсон и Лев", связанная непосредственно с историей водоснабжения Киева. На основании архивных источников и свидетельств очевидцев описаны его архитектурные формы, приведены сведения о реставрационных работах в 1970-х гг.

Наведено відомості про парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Києва, серед яких найоригінальніший - парк Володимирської гірки. Висвітлено цікаві сторінки його історії, наголошено на необхідності благоустрою.

Приведены сведения о парках-памятках садово-паркового искусства Киева, среди которых наиболее оригинальный - парк Владимирской горки. Освещены интересные страницы его истории, подчёркнута необходимость благоустройства.

Описано керамічні комплекси XIV - XVI ст. з розкопок на території старого Арсеналу, кераміку Вознесенського монастиря, висвітлено його історію. Проаналізовано особливості побудови укріплень на Печерську та Києво-Печерської фортеці в межах цитаделі другої половини XVII - наприкінці ХІХ ст., втілення здобутків світової військової інженерії, вплив зведення й подальшого удосконалення оборонних споруд фортеці на військово-політичне становище Російської імперії.

Описаны керамические комплексы XIV - XVI ст. из раскопок на территории древнего Арсенала, керамика Вознесенского монастыря, освещена его история. Проанализированы особенности построения укреплений на Печерске и Киево-Печерской крепости в пределах цитадели второй половины XVII - конца ХІХ ст., воплощения достижений мировой военной инженерии, влияние свода и дальнейшего усовершенствования оборонных сооружений крепости на военно-политическое положение Русской империи.

Освещена многовековая история собора София Киевская. Описана архитектура, мозаики и фрески собора. Раскрыты особенности формирования софийского некрополя, приведена информация о захороненных в нем князьях и митрополитах, гробнице Ярослава Мудрого. Впервые подробно рассказано о шедеврах барокко - иконостасе и входных вратах Софии XVIII в.

Створено цілісну картину культурно-просвітницької діяльності Києво-Печерської лаври у другій половині XVII - XVIII ст. і визначено її основні напрями. Розглянуто проблеми щодо місця Києво-Печерської лаври в системі державно-церковних відносин в Україні. Оцінено внесок лаврського чернецтва в поширення освіти на українських землях, Російській державі, країнах Європи. Зроблено висновок: Києво-Печерська лавра була визначним науково-освітнім центром, навколо якого гуртувалися представники української духовної та інтелектуальної еліти, і у своїй діяльності виходила далеко за межі суто релігійної установи. Досліджено особливості видавничої діяльності друкарні Києво-Печерської лаври, її місце у книгообміні українських земель, книговидавничі стосунки між православною Київською і уніатською Почаївською друкарнями. Проаналізовано вплив лаврських видань на культуру інших народів.

Висвітлено діяльність Державного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська Лавра" в останні роки сталінського режиму (1948 - 1956 рр.). Розглянуто невідомі факти про відносини керівництва Заповідника з державними структурами та місцевим духовенством. Наведено відомості про діяльність І.О. Корнієнка на посаді директора Заповідника (1948 - 1951 рр.) і вченого-історика І.О. Гуржія (1915 - 1971 рр.), який проживав на території Лаври у цей період.

Освещена деятельность Государственного историко-культурного заповедника "Киево-Печерская Лавра" в последние годы сталинского режима (1948 - 1956 гг.). Изложены неизвестные факты о взаимоотношении руководства Заповедника с государственными структурами и местным духовенством. Даны сведения о деятельности И.А. Корниенко на должности директора Заповедника (1948 - 1951 гг.) и ученого-историка И.А. Гуржия (1915 - 1971 гг.), проживающего на территории Лавры в этот период.

Видання містить 318 актових документів XVI - XVIII ст. з унікальної збірки "книги-архіву" Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у КиєвІ. що нині зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Серед документів - королівські привілеї, універсали, листування гетьманів та полковників, судові позови, скарги, купчі записки, тестаменти та інші актові документи. Вони містять різноманітний матеріал з історії церкви, Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, Свято-Троїцького Красногірського Чорнуського монастиря, розкривають стан і процес розвитку монастирського землеволодіння в Україні, а також подають біографічні відомості про видатних українських діячів, розкривають різні аспекти суспільного життя того часу. Видання відкривається вступним словом, в якому стисло висвітлено історію монастиря та зроблено огляд найбільш вагомих опублікованих документів. Також наведено історико-джерелознавчий аналіз документальної спадщини Свято-Михайлівського Золотверхого монастиря. Збірник побудовано за предметно-хронологічним принципом, він містить іменний та географічний покажчики, коментарі, додатки, словник застарілих термінів, перелік документів та ін. Переважна кількість документів публікується вперше.

Отражено новое, нетривиальное восприятие судьбоносного отрезка национальной истории - эпохи христианизации Руси. Главным источником для этого служит София Киевская, создання в 1011 - 1018 гг., на рубеже правлений Владимира Великого и Ярослава Мудрого. Рассмотрены ключевые и остродискуссионные проблемы исследования собора - время его возникновения, сюжеты знаменитых светских фресок, привлекая их уникальные свидетельства для реконструкции исторической действительности. На основе полученных данных предложена объективная оценка главных деятелей отечественной истории конца Х - первых десятилетий ХІ в.

Досліджено Флорівський (Вознесенський) монастир як пам'ятку історії й архітектури. Дана обитель єдина серед київських чернечих осередків є діючою з XVI ст. безперервно, з постійним зв'язком поколінь, що сприяло збереженню традиційних форм існування у модернізованому оточенні. Для вивчення генези київської жіночої чернечої громади, сакрального простору, культурної спадщини обителі залучено репрезентативні джерела і літературу. Дослідження синтезує розрізнені дані археології, геології, картографії, краєзнавства й інших спеціальних дисциплін для реконструкції історії Флорівського Києво-Подільського і Вознесенського Печерського монастирів до їх об'єднання та після нього. Запропоновано огляд природно-ландшафтних умов для уточнення дати заснування обителі на Подолі, виділено основні етапи функціонування Флорівського (Вознесенського) монастиря, відповідно до яких розглянуто його соціокультурне середовище, формування архітектурно-планувальної структури обителі, стильові зміни. Оригінальною тезою дослідження є зв'язок розвитку архітектурного ансамблю Флорівського монастиря на Подолі з проектами розбудови Печерська, зокрема, Лаври і підпорядкування у другій половині XVIІ ст. флорівських черниць Печерському архімандриту.