З використанням широкої джерельної бази вивчено структуру повсякденного життя мешканців окупованого Києва, а саме: харчування, одяг, житло, охорону здоров'я та проаналізовано потреби городян у соціокультурній сфері. Визначено роль міської управи у вирішенні щоденних проблем киян. З'ясовано, що окупація поглибила ці проблеми та мешканці Києва були змушені самотужки виходити зі складних ситуацій. Відзначено, що політика окупантів у сфері використання місцевих ресурсів спрямовувалася у першу чергу на обслуговування потреб німців. Розглянуто діяльність закладів торгівлі та громадського харчування, медичних, освітніх установ і закладів культури у напрямку задоволення повсякденних запитів городян.

Проаналізовано основні положення доповіді В. Магунії про дворічний досвід роботи на посаді керівника генерального округу "Київ" рейхскомісаріату "Україна". Розглянуто питання достовірності цього історичного джерела та доцільності його використання у науковій роботі.

Розглянуто одну із найбільш суперечливих проблем історії України XX ст. - руйнацію Успенського собору Києво-Печерської лаври під час Другої світової війни. На підставі архівних джерел, спогадів сучасників та оглядів преси розглянуто версії про причетність до цього злочину німецької й радянської сторін.

На основі широкого комплексу джерел розглянуто версії знищення під час Другої світової війни Успенського собору Києво-Печерської лаври. Підсумовано дискусії, які ведуться навколо цього питання впродовж багатьох десятиліть щодо причетності до зруйнування визначної пам'ятки архітектури радянських диверсантів або німецьких окупантів, та обгрунтовано концепцію спільної відповідальності сталінського й нацистського режимів за цей злочин проти української та світової культури.

Проаналізовано суто історичні аспекти репресивної політики щодо різних груп населення (євреїв, ромів, діячів українського національного руху, радянських військовополонених і цивільних громадян), для яких Бабин Яр став місцем колективного поховання. Розглянуто сучасні проблеми, пов'язані з увічненням пам'яті загиблих у контексті неоднозначного ставлення до минулого з боку різних частин українського суспільства. Вміщено каталог охоронних дощок, пам'ятників і пам'ятних знаків, пов'язаних з історією Бабиного Яру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР-2К)622.8 + Х819(4УКР-2К)011.2-1

Рубрики:

Історія

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 26 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблематику існування Київської міської управи (далі - КМУ) в перші місяці нацистської окупації Києва. Розглянуто створення КМУ та принципи її функціонування. Продемонстровано, що Управа створювалася як автономний орган місцевого самоврядування. Доведено, що у зв'язку з небезпекою, спричиненою діяльністю ОУН(м), гітлерівці обмежили в правах і повністю підпорядкували собі КМУ, перетворивши її на придаток окупаційної адміністрації. Проаналізовано діяльність Управи в охороні здоров'я, промисловості, фінансах, благодійності. Показано, що після обмеження прав КМУ й її підпорядкування окупаційній адміністрації головними завданнями української цивільної адміністрації стало задоволення німецьких вимог.

Висвітлено історію грамоти Петра І 1708 р. на поставлення митрополита Іоасафа Кроковського, яка була вивезена з Києва під час Другої світової війни і опинилася після війни в Тюбінґені, що було тісно пов’язано з німецькими східноєвропейськими студіями до, під час та після війни.