Досліджено стильові особливості архітектури Львова кінця XVIII - першої половини XIX ст., наведено типологію архітектурних споруд. Проаналізовано вплив загальноєвропейського культурного розвитку та місцевих традицій на формування львівської архітектури і стильових тенденцій даного історичного періоду. Особливу увагу приділено вивченню громадських і житлових споруд, розташованих у межах середмістя, а також сакральних об'єктів і малих архітектурних форм. Розглянуто особливості архітектури та декоративного оформлення житлових споруд Львова кінця XVIII - першої половини XIX ст. Наведено дані про відомих львівських архітекторів, будівничих і скульпторів кінця XVIII - першої половини XIX ст. Показано вплив класицизму на подальші процеси розвитку архітектури міста.

Исследованы стилевые особенности архитектуры Львова конца XVIII - первой половины XIX ст., приведена типология архитектурных сооружений. Проанализировано влияние общеевропейского культурного развития и местных традиций на формирование львовской архитектуры и стилевых тенденций данного исторического периода. Особое внимание уделено изучению общественных и жилых сооружений, размещенных в центре города, а также сакральных объектов и малых архитектурных форм. Рассмотрены особенности архитектуры и декоративного оформления жилых сооружений Львова конца XVIII - первой половины XIX ст. Представлен каталог рельефов жилых домов и приведены сведения об известных львовских архитекторах, строителях и скульпторах конца XVIII - первой половины XIX ст. Показано влияние классицизма на дальнейшие процессы развития городской архитектуры.

Комплексно досліджено та розглянуто основні тенденції становлення історіографії медичної справи Львова XIV - XVIII ст. Визначено напрямки досліджень. Проаналізовано публікації, що висвітлюють санітарно-гігієнічний благоустрій міста, стан медично-харитативної опіки, розвиток цехової та позацехової медицини. На тлі спорадичного висвітлення досліджених питань детально розкрито генезу львівського водогону, міських і окремих парафіяльних шпиталів, цеху аптекарів. Вміщено словник архаїчних і маловживаних медичних термінів, список львівських медиків XIV - XVIII ст., запропоновано нову класифікаційну схему поділу медично-харитативних закладів Львова. Вивчено розвиток історіографії від етапу первинного нагромадження фактів до появи у другій половині XIX - XX ст. досліджень з історії медицини пізньосередньовічного та ранньомодерного Львова. З'ясовано особливості історіографії регіональної історії медицини, якій притаманні інформативно-констатувальний стиль написання наукових праць і практична відсутність публікацій інтерпретативного характеру. Розглянуто напрямки подальшого вивчення у даному контексті, а саме: перевидання старовинних медичних трактатів, відмову від описового підходу до написання наукових праць, розгортання дискусій з даної проблеми.

Досліджено обставини та фактори появи перших католицьких храмів міста, вивчено весь комплекс сакральної готики міста на широкому історичному тлі. Проаналізовано ісунючі історіографічні традиції стосовно середньовічних пам'яток, переглянуто датування, а також обставини їх фундації. Подано новий погляд щодо завдання місій францисканського й домініканського орденів на руських землях і уточнено період їх присутності. Значну увагу приділено верифікації поширених версій про заснування домініканських монастирів Русі, зокрема у Львові.

Досліджено особливості виникнення, організації та діяльності канцелярії Львова та просопографію міських писарів другої половини XIV - XVI ст. На підставі аналізу джерельних матеріалів і опублікованих праць виділено кілька етапів розвитку функціонування канцелярії міста впродовж XIV - XVI ст. Висвітлено біографії міських писарів Львова даного періоду. Охарактеризовано їх професійну та непрофесійну діяльність у канцелярському середовищі, а також їх зв'язки з іншими культурними й інтелектуальними центрами в місті та поза ним. Досліджено документацію канцелярії та проблеми створення міського архіву.