У монографії, що є складовою частиною наукової праці "Моделі розвитку та механізми функціонування сфери культури України на межі століть: історія, теорія, практика розвитку (на прикладі української національної театральної культури)", досліджуються тенденції, проблеми та перспективи розвитку взаємовідносин владних і театрально-мистецьких структур в Україні. Аналізуються причини і наслідки державної політики в галузі української культури, становлення її концептуальних засад; спадковість правотворення в галузі культури та апогей державного управління нею; самоорганізація українського театру в контексті парадоксів державної культурної політики та ін.

Розповідається про етапи становлення Товариства, його історію й сьогодення, про подвижників національної справи (Б.Гринченка, М.Коцюбинського, К.Солуха, Б.Лепкого, В.Кравченка, В.Леонтовича, М.Саєвича), про здобутки і втрати на шляху до здобуття Україною незалежності. Окремим розділом висвітлено діяльність обласних і регіональних об'єднань відродженого Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т.Шевченка. Подано документи та ухвали Товариства "Просвіта", спрямовані на розбудову національної - як за формою, так і за змістом - Української держави.

Розглядається становище української мови в Україні після набуття Україною політичного суверенітету. Автор виявляє внутрішні суперечності, які має українська мова, і які не дають їй в повній мірі розвиватися - двоїстість (існування двох правописів і літературних мов), неприродне ускладнення української мови залученнями до її лексики полонізмів та германізмів. Висвітлюються витоки походження української мови, а також вплив української культури та української історії на творчість видатних російських письменників: О.Пушкіна, М.С.Лєскова, І.Тургенєва та ін. Особлива увага приділена розкриттю проблеми двомовності в Україні, розглянуті її позитивна та негативна сторони.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э38 + Т3(4УКР)64-7

Рубрики:

Іслам ( Мусульманство )

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Досліджено вплив світових ідеологічних глобалізаційних процесів на соціальний, економічний і духовний розвиток українського народу. Визначено причини виникнення та впровадження "культурної революції" в Україні у XX - на початку XXI ст., показано вплив марксистського вчення, фашистської ідеології та сучасної критичної теорії на формування досліджуваного соціального явища. Проаналізовано особливості утворення нової культури "звільнення" у США та цивілізованих країнах Західної Європи й охарактеризовано основні засоби її впровадження - зміни в освітній системі, розповсюдження "порядку культурного усуспільнення" як засобу руйнування приватної власності, обмеження національного суверенітету, впровадження хибних духовних цінностей і пропаганди насильства у суспільстві. Досліджено процес формування споживацької свідомості.

Исследовано влияние мировых идеологических глобализационных процессов на социальное, экономическое и духовное развитие украинского народа. Определены причины возникновения и распространения "культурной революции" в Украине в XX - начале XX вв., показано влияние марксистского учения, фашистской идеологии и современной критической теории на формирование исследованного социального явления. Проанализированы особенности создания новой культуры "освобождения" в США и цивилизированных странах Западной Европы и охарактеризованы основные средства ее внедрения - изменения в образовательной системе, распространение "порядка культурного обобщения" как средства ликвидации частной собственности, ограничение национального суверенитета, внедрение ложных духовных ценностей и пропаганды насилия в обществе. Исследован процесс формирования потребительского сознания и рассмотрены некоторые негативные последствия толерантности.

Проаналізовано розвиток культури за останнє десятиріччя. Розглянуто проблеми сучасного стану культурологічної діяльності в українському суспільстві, визначено роль і місце української культури у світовій культурі та загальнолюдській цивілізації.

Проаналізовано актуальну проблему становлення та сталого розвитку української нації, а також демократичного, громадянського суспільства. Значну увагу приділено традиціям українців, всебічному розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності корінного народу та національних меншин, які мешкають на території України.

Проанализирована актуальная проблема становления и стабильного развития украинской нации, а также демократического, гражданского общества. Значительное внимание уделено традициям украинцев, всестороннему развитию этнической, культурной, языковой и религиозной самобытности коренного народа и национальных меньшинств, проживающих на территории Украины.

Висвітлено проблеми та перспективи розвитку вищої освіти в Україні на зламі століть. Наведено реєстр вищих закладів освіти (ВЗО) ІІІ - IV рівнів акредитації, а також список голів регіональних Рад ректорів ВЗО І, ІІ, ІІІ та IV рівнів акредитації. Вміщено перелік національних ВЗО. Наведено інформацію про донорські організації та благодійні програми, що працюють в Україні. Проаналізовано основні положення Програм ТАСІС, "Бістро", а також програмного документу ЮНЕСКО (1995).

Освещены проблемы и перспективы развития высшего образования на Украине на рубеже веков. Приведены регистр высших заведений образования (ВЗО) ІІІ - IV уровней аккредитации, а также список председателей региональных Советов ректоров ВЗО І, ІІ, ІІІ та IV уровней аккредитации. Предложен перечень национальных ВЗО. Приведена информация о донорских организациях и благотворительных программах, работающих на Украине. Проанализированы основные положения Программ ТАСИС, "Бистро", а также программного документа ЮНЕСКО (1995 г.).

На підставі вітчизняної та зарубіжної політико-філософської та культурологічної думки проаналізовано особливості розвитку української нації та держави. Наведено шляхи формування державної ідеології. Висвітлено питання щодо духовних орієнтирів реформування українського суспільства. Відзначено зростання впливу національної сфери на всі інші, зокрема, соціально-політичну. Розглянуто націю як суб'єкт політики, а також культуру як специфічний адаптивний механізм нації. Запропоновано концепції етногенезу та української державності. Розглянуто сутність етнонаціональної політики української держави.

С учетом отечественной и зарубежной политико-философской и культурологической мысли проанализированы особенности развития украинской нации и государства. Предложены пути формирования государственной идеологии. Освещены вопросы о духовных ориентирах реформирования украинского общества. Отмечено возрастание влияния национальной сферы на все другие, в частности, социально-политическую. Рассмотрена нация как субъект политики, а также культура как специфический адаптированный механизм нации. Предложены концепции этногенеза и украинской государственности. Рассмотрена сущность этнонациональной политики украинского государства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)64-7 + Ч214(4УКР) + Ч34(4УКР)

Рубрики:

Історія

Організація науки

Організація освіти

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)64-7 + Э29(4УКР)

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено біографічні відомості понад 400-т представників сучасного краєзнавчого руху в Україні, які своєю працею внесли значний вклад у розвиток теоретичного та прикладного краєзнавства, сприяли комплексному поглибленому дослідженню свого краю, відродженню духовних традицій українського суспільства.

Приведены биографические данные более 400-т представителей краеведческого движения в Украине, которые внесли значительный вклад в развитие теоретического и прикладного краеведения, содействовали комплексному углубленному исследованию своего края, возрождению духовных традиций украинского общества.

Наведено результати історико-філософського дослідження філософських і політичних поглядів членів Кирило-Мефодіївського товариства. Визначено об'єктивні та суб'єктивні закономірності формування їх ідей. Висвітлено концептуальний зміст їх ідеологічних розробок в контексті перспектив формування національної ідеології та психології українців. Проаналізовано розвиток ідей національної самосвідомості, культури, українського державотворення в працях М.Костомарова, Т.Шевченка, П.Куліша, Г.Андрузького, М.Драгоманова, Д.Донцова.

Приведены результаты историко-философского исследования философских и политических взглядов членов Кирилло-Мефодиевского общества. Определены объективные и субъективные закономерности формирования их идей. Освещено концептуальное содержание их идеологических разработок в контексте перспектив формирования национальной идеологии и психологии украинцев. Проанализировано развитие идей национальных самознания и культуры, украинского государственного строительства в трудах М.Костомарова, Т.Шевченко, П.Кулиша, Г.Андрузского, М.Драгоманова, Д.Донцова.

Викладено найвагоміші теорії та концепції з проблем інформаційного обміну в суспільстві. Розглянуто систему сучасних комунікаційних технологій, узагальнених передовими демократичними країнами у досвіді зв'язків з громадськістю (PR). На підставі аналізу сучасної культурної політики держави висвітлено стан розвитку PR-технологій в Україні. Розкрито особливості управління кризовими та проблемними ситуаціями, проведення громадських (публічних) консультацій та політичних кампаній.

Изложены наиболее важные теории и концепции по проблемам информационного обмена в обществе. Рассмотрена система современных коммуникационных технологий, обобщенных передовыми демократическими странами в опыте связей с общественностью (PR). На основе анализа современной культурной политики государства освещено состояние PR-технологий в Украине. Раскрыты особенности управления кризисными и проблемными ситуациями, проведения общественных (публичных) консультаций и политических кампаний.

Розглянуто питання українського національного відродження ХХ - початку ХХІ ст. Розкрито феномен релігійної культури. Висвітлено проблему типології правової культури в структурно-семіотичному контексті. Визначено взаємозв'язок між суб'єктами та об'єктами влади як закономірність розвитку державного управління, методологічні аспекти в дії механізмів державного управління, умови формування громадянськості в контесті особливостей українського світогляду. Проаналізовано історичні засади представницької влади та парламентаризму в державі.

Рассмотрены вопросы украинского национального возрождения ХХ - начала ХХІ вв. Раскрыт феномен религиозной культуры. Освещена проблема типологии правовой культуры в структурно-семиотическом контексте. Определены взаимосвязь между субъектами и объектами власти как закономерность развития государственного управления, методологические аспекты в действии механизмов государственного управления, условия формирования гражданственности в контексте особенностей украинского мировоззрения. Проанализированы исторические основы представительской власти и парламентаризма в государстве.

Проаналізовано ймовірну цивілізаційну розколотість України. Здійснено спробу довести іншу тезу: цивілізаційної розколотості України у повному сенсі немає, є ціннісна розколотість України, яка інколи маскується під цивілізаційну або є її сурогатом.

Досліджено політико-економічні, соціальні, ідеологічні та правові аспекти благодійних, меценатських, а також спонсорських практик, що реалізуються в культурі України, проаналізовано зміст базових термінів. Висвітлено національні традиції благодійництва та меценатства, їх еволюції, вивчено специфічні форми прояву у вітчизняній культурі, наведено персонологічні характеристики. Проаналізовано сучасні моделі благодійної діяльності перехідного періоду в державі, проаналізовано в широкому історико-культурному контексті традиції національної, західноєвропейської та російської благодійницьких культур. Вивчено роль держави, бізнес-структур, громадських організацій, юридичних і фізичних осіб у формуванні сучасної благодійницької інфраструктури України.

Визначено основні тенденції розвитку сучасної соціокультурної ситуації в українському суспільстві, розкрито суперечності здійснення державної політики у сфері культури, а також виявлено проблеми функціонування даної сфери. Розроблено пропозиції та практичні рекомендації щодо оптимізації сучасної державної політики у сфері культури. Удосконалено методологію розробки та реалізації програм культурного розвитку та доведено доцільність впровадження у практику державного управління програмно-цільового підходу як ефективного механізму здійснення державної політики у сфері культури, який уможливлює застосування оптимальних форм і методів управлінської діяльності за умов обмеженості ресурсів. Запропоновано напрямки реформування державного управління у даній сфері за умов проведення адміністративної реформи в Україні: децентралізації та демократизації управління, впровадження державно-громадської моделі управління, яка грунтується на принципах співпраці, партнерської взаємодії державних структур і громадськості на всіх рівнях управління, відповідає специфіці культурної сфери та є оптимальною за умов становлення громадянського суспільства в Україні.

Науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади феномену "культурна політика". Проведено концептуалізацію її стратегічних пріоритетів та визначено етносоціальний вектор культурної політики України. Удосконалено понятійний апарат сфери культурної політики. Розкрито взаємообумовленість поняття "культура та політика її реалізації". Здійснено експлікацію понять "культурна політика", "суб'єкт культурної політики". Наведено класифікації моделей культурної політики, узагальнених та проаналізованих з урахуванням рольових повноважень і етичних принципів взаємодії суб'єктів культурної політики. На підставі аналізу концептуальних засад культурної політики міжнародних організацій ЮНЕСКО та Ради Європи визначено основні тенденції культурних процесів сучасності, стратегічні пріоритети, принципи формування та реалізації культурної політики. Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази державного управління у сфері культури, а також вектора культурної політики держави з метою досягнення основних стратегічних пріоритетів етносоціального розвитку України.

У дисертації розкриваються основні засади, етапи формування та напрямки здійснення національної політики в Україні щодо національних меншин і російської меншини зокрема, розвитку її культури, функціонування культурно-освітніх закладів та національно-культурних товариств на сучасному етапі.