На підставі вивчення концептуально-методологічної основи сучасної філософії науки й еволюційної епістемології розкрито місце наукової парадигми інституціоналізму у структурі історичного розвитку економіко-теоретичного знання. Досліджено історичний процес становлення та розвитку, структурно-методологічну цілісність і розгалуження інституційної теорії. Проведено комплексний аналіз методологічної спорідненості та диференціації основних конкуруючих і взаємодоповнюючих дослідних програм інституційної економічної теорії - традиційного та нового інституціоналізму. Вивчено структуру та динаміку предметної галузі інституційного аналізу, його категоріального апарату й аналітично-дослідного інструментарію. Вперше системно розкрито генезис інституційної наукової традиції в українській економічній думці кінця XIX - початку XX ст. На підставі методології аналізу історичного інституційного розвитку визначено роль національної ментальності у здійсненні інституційних змін.

На основании изучения концептуально-методогической основы современной философии науки и эволюционной эпистемологии раскрыто место научной парадигмы институционализма в структуре исторического развития экономико-теоретического знания. Исследован исторический процесс становления и развития, структурно-методологическая целостность и разветвление институциональной теории. Проведен комплексный анализ методологической схожести и дифференциации основных конкурирующих и взаимодополняющих исследовательских программ институциональной экономической теории - традиционного и нового институционализма. Изучены структура и динамика предметной отрасли институционального анализа, его категориального аппарата и аналитично-исследовательского инструментария. Впервые системно раскрыт генезис институциональной научной традиции в украинской экономической мысли конца XIX - начала XX ст. На основании методологии анализа исторического институционального развития определена роль национальной ментальности в осуществлении институциональных измений.

Висвітлено історію розвитку та теоретичні засади філософії економіки як новітнього напряму соціальної філософії. Проведено соціально-феноменологічний аналіз поняття "економічна свідомість". Розкрито сутніть філософії бізнесу та філософії господарства як різних парадигм філософсько-економічного знання. Проаналізовано особливості економічної ментальності українців, визначено її соціально-креативний потенціал. Розглянуто освітньо-аксіологічний контекст економічної ідеології. Визначено пріоритетні напрямки розвитку та перспективи застосування філософсько-економічного знання в українському суспільстві.

Освещена история развития и теоретические основы философии экономики как новейшего направления социальной философии. Проведен социально-феноменологический анализ понятия "экономическое сознание". Раскрыта сущность философии бизнеса и философии хозяйства как различных парадигм философско-экономического знания. Проанализированы особенности экономической ментальности украинцев, определен ее социально-креативный потенциал. Рассмотрен образовательно-аксиологический контекст экономической идеологии. Определены приоритетные направления развития и перспективы применения философско-экономического знания в украинском обществе.

Подано методологічне обгрунтування економічної науки з точки зору класичної, некласичної та постнекласичної парадигм. Зазначено, що кожна з них розкриває своє бачення економічної реальності, що призводить до виникнення та розвитку відповідниого типу економічних теорій. Разом з тим, економічна теорія не існує сама по собі, а корелюється з соціокультурними та цивілізаційними факторами. Актуальним є розгляд взаємозв'язку економічної теорії та економічної методології в контексті сучасної періодизації цивілізаційного процесу, відповідно до етапів розвитку науки. На думку автора, запропоноване ним бачення економічної методології та методологічної рефлексії розширить предметне поле економічної науки, відкриє можливості побачити економіко-теоретичне знання з позицій сучасних стратегій мислення та континууму культурно-духовного буття.

Визначено межі наукового економічного знання, зміст осягнення й універсумного знання, сформульовано пролегомени до екуніки й елементи концепції цілісної істини.

З позицій логіки пізнавального процесу віртуальне в економіці оцінено як не пізнану й інституційно не ідентифіковану реальність, відображення суперечностей між тим, що існує, і тим, що утверджується, між економічною наукою і практикою. Виявлено чинники, які визначають мультиплікацію віртуального в сучасному економічному процесі.

Розглянуто методологічні проблеми соціально-економічних наук за умов неолібералізму, який сприяє їх догматизації та міфологізації. Аналіз суті "еономікс" як основи трансформації великої кількості сучасних економік свідчить про необхідність зміни нинішньої моделі економічного розвитку.

Розглянуто проблеми застосування економічної теорії в розробленні економічної стратегії держави. Ефективність застосування пов'язано з синтетичним використанням надбань різних її напрямів і шкіл і врахуванням національної специфіки. За такого методологічного підходу формування економічної стратегії передбачає вибір не лише напрямів стимулювання реального сектора і пріоритетності певних його галузей, а і моделі соціального розвитку.

Розглянуто проблеми еконофізики як новітнього перспективного напряму економічної теорії, головним постулатом якої є розгляд економічних структур як нерівноважних динамічних самоорганізуючих систем, що описуються термодинамічними методами.

Досліджено зміст взаємного зв'язку сучасної доктрини економіки ринкового типу й основних догматів Ісламу. Здійснено оцінку динаміки і генезису основних економічних дефініцій (торгівля, багатство, податки, процент, прибуток, гроші тощо) в контексті ісламського віровчення. Проведено низку змістовних порівнянь цих економічних категорій.

Розглянуто наукові підходи до визначення і типології довіри. Зроблено спробу дослідити розвиток феномена довіри у різні історичні періоди і його відображення у творах мислителів відповідних епох. Показано відмінність підходу економічної науки до розуміння феномена довіри від соціологічного.

Індекс рубрикатора НБУВ: У01 в

Рубрики:

Теоретична економіка. Основи економічної теорії. Політекономія. Економікс

Шифр НБУВ: Ж24845 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены история экономических теорий, некоторые недостатки современных экономических теорий и пути дальнейшего развития теории трудовой стоимости.

Рассмотрена проблема по созданию новой экономики, отвечающей развитию информационно-интеллектуального общества. Освещены тенденции развития экономических систем, факторы, определяющие появление новой экономики, и существенные отличия новой экономики от существующей. Функционирование экономической системы рассмотрено в аспекте следующих базисов: функционально-ресурсного, организационно-управленческого, производственно-финансового, спроса и предложения, информационно-коммуникационного и интеллектуального.

Рассмотрена проблема философии экономики как новой дисциплины, проанализирована ее актуальность и необходимость включенности в круг общественных наук.

Проаналізовано світоглядні засади сучасної економічної теорії. Розглянуто методологію дослідження взаємозв'язку між економічним розвитком і екологічною сталістю економічних систем. Обгрунтовано необхідність і можливість поєднання наукового і релігійного підходів за формування нової світоглядної основи економічної науки і використання системно-синергетичної методології наукового пізнання як інструменту побудови економічної теорії на світоглядних засадах сталого розвитку.

Показано актуальну залежність меж і змісту об'єкта економічного дослідження від пізнавальних можливостей наявного методологічного інструментарію. Обгрунтовано можливість і необхідність подолання кризи економічної науки шляхом збагачення її методу досягненнями сучасних природничих і соціальних наук.

Показано актуальную зависимость границ и содержания объекта экономического исследования от познавательных возможностей имеющегося методологического инструментария. Обоснована возможность и необходимость преодоления кризиса экономической науки путем обогащения ее метода достижениями современных естественных и социальных наук.

It's shown the current dependence of the boundaries and content of the object of economic research on the cognitive capacities of existing methodological tool. It's demonstrated the possibility and necessity of overcoming the crisis of economic science by enriching its method advances of modern natural and social sciences.

Розглянуто особливості вступного уроку економіки з метою формування початкового уявлення про сутність економічної діяльності людини та її роль у житті суспільства. Окреслено питання для обговорення, дискусійні питання, проблемні ситуації, контрольні завдання. Подано додатки, зокрема "Сфери економічної діяльності (сфери суспільного відтворення)", "Рівень розвитку продуктивних сил (система параметрів оцінки)", "Методи економічних досліджень (засоби, прийоми, інструменти пізнання)", "Групи економічних наук".

Рассмотрены особенности вступительного урока экономики с целью формирования начального представления о сущности экономической деятельности человека и его роли в жизни общества. Очерчены вопросы для обсуждения, дискуссионные вопросы, проблемные ситуации, контрольные задания. Даны дополнения, в частности "Сферы экономической деятельности (сферы общественного воспроизводства)", "Уровень развития производительных сил (система параметров оценки)", "Методы экономических исследований (средства, приемы, инструменты познания)", "Группы экономических наук".

The features of the introductory lesson of the economy in order to create the initial conception of the nature of human economic activity and its role in society. Defined learning objectives and theoretical approaches to the coverage of topics. Presented with a summary-lesson. Methodological procedure used in lectures with elements of the conversation. Proposed control tasks on this topic.

Досліджено еволюцію методологічних засад парадигми інституціоналізму на грунті здобутків сучасної філософії та методології економічної науки. Реалізовано новий аналітичний підхід, який полягає у розкритті загальнопарадигмальної методологічної цілісності інституційної економічної теорії та ознак методологічної диференціації її основних дослідних програм - традиційного та нового інституціоналізму. Розкрито основні етапи формування та розвитку парадигми інституціоналізму, ідейно-теоретичні джерела, генезис та еволюцію методологічних засад традиційного інституціоналізму, концептуально-методологічні основи та структурний розвиток нового інституціоналізму. Встановлено методологічні витоки вітчизняної протоінституційної економічної теорії, обгрунтовано синхронізацію генезису інституційно-орієнтованих досліджень у вітчизняній і світовій економічній науці. Здійснено аналіз формування інституційно-еволюційного методологічного підходу до розкриття структури економічного розвитку представниками традиційного та нового інституціоналізму, простежено розвиток концептуально-методологічних засад теорії інституційних змін. Виявлено складну взаємодію формальних і неформальних інституцій, роль економічної ментальності як фактора інваріантності інституційних змін. Обгрунтовано науково-практичне значення теоретико-методологічних засад парадигми інституціоналізму для дослідження інституційного розвитку трансформаційної економіки.

Досліджено питання розвитку та становлення економічної науки та її зв'язок із виробництвом матеріальних благ і необхідністю вивчення економіки у системі безперервної освіти. Зазначено, що дана інформація буде корисна для студентів, аспірантів, всіх тих хто цікавиться дослідженням даної проблеми.

Висвітлено актуальні питання виокремлення етапів процесу становлення та розвитку економіки. Розкрито суть економічних категорій та необхідність економічних знань підростаючому поколінню учнівської молоді. Відзначено вплив економіки на господарську діяльність особистості. Підсумовано, що економічна наука соціальне забезпечення життєдіяльності людського суспільства, досліджуючи ту сферу, яка пов’язана зі створенням та використанням матеріальних умов добробуту людей. Подано таблицю структури економічного знання та його зв’язків із іншими науками. Проаналізовано історію формування економічної науки та вклад українських вчених в розвиток економічної теорії. Досліджено економічну діяльність людини як основної рушійної сили економіки та середовище здійснення економічної діяльності. Наголошено, що політичний та соціальний лад в державі залежить від типу суспільного виробництва.

Освещены актуальные вопросы выделения этапов процесса становления и развития экономики. Раскрыта суть экономических категорий и необходимость экономических знаний подрастающему поколению учащейся молодежи. Отмечено влияние экономики на хозяйственную деятельность личности. Подведены итоги, что экономическая наука социальное обеспечение жизнедеятельности человеческого общества, исследуя ту сферу, которая связана с созданием и использованием материальных условий благосостояния людей. Подана таблица структуры экономического знания и его связей с другими науками. Проанализирована история формирования экономической науки и вклад украинских ученых в развитие экономической теории. Исследована экономическая деятельность человека как основной движущей силы экономики и среда осуществления экономической деятельности. Отмечено, что политический и социальный строй в государстве зависит от типа общественного производства.

Elucidated are the current issues of separation stages of the formation and development of the economy. Disclosed is the essence of economic categories and the need for the younger generation of economics students. Noted is the influence of the economy on the economic activity of the individual. Summed up is that economics welfare of human society, exploring that sphere, which is associated with the creation and use of the material conditions of human well-being. Posted is the table structure of economic knowledge and its relations with other sciences. Analyzed is the history of the formation of economic science and the contribution of Ukrainian scientists in the development of economic theory. Investigated is the economic activity of man as the main driving force of the economy and environment of economic activity. Emphasized is that the political and social order in the country depends on the type of social production.