Розглядається стан сучасних вітчизняних та зарубіжних теорій власності та приватизації. Показана їх суперечність та недостатність для осмислення процесів трансформації української та російської економічних систем. Сформульовані основні положення нового інституціонального підходу до аналізу власності, який базується на дослідженнях корпоративного контролю, економічної влади та розділу праці. Висвітлені процеси формування нової соціально-економічної групи власників основних виробничих ресурсів, обгрунтований їх зв'язок із попередньою радянською економікою та закономірність перетворення на монополістів економічної влади.

Розглядається структура, закономірності розвитку, організаційно-економічні засади формування, досвід здійснення процесів роздержавлення і приватизації в постсоціалістичних країнах, форми та методи акціонування, як у державах з розвинутим ринковим господарством, так і в країнах з перехідною економікою. Аналізується роль приватизації у системі ринкових відносин, взаємозв'язок макроекономічних показників при інфляційних процесах та падінні виробництва, а також механізм функціонування ринку в умовах розвитку інфляції.

Досліджено закономірності інституційної еволюції. Розглянуто взаємодії інститутів привласнення, визначено інститути взаємодій та їх інтеграційну місію в інституційній архітектоніці.