В роботі висвітлено теоретичні та методологічні питання аналізу категорії "рівень життя", особливості соціально-економічного забезпечення життєдіяльності населення в умовах кризового стану економіки. Досліджено прояви деструктивного впливу інфляції на рівень життя, основні соціальні компенсатори та латентні механізми зупинення поширення бідності в умовах кризової ринкової кон'юнктури, а також питання впливу "тіньової" економіки на розподіл доходів і стан майнового розшарування громадян; розкрито специфічні особливості проявів маргіналізації населення України. Проаналізовано актуальні проблеми реформування ринкових механізмів суспільного регулювання рівня життя населення в умовах перехідного періоду. Основну увагу приділено системному аналізу шляхів реформування ринкових механізмів, що регулюють рівень життя населення. До цих механізмів належать: механізм податкового регулювання особистих доходів, консюмеризм, соціальний захист населення, регулювання мінімальних державних соціальних гарантій, обмеження пільг та ліквідація привілеїв, відновлення знецінених заощаджень громадян та стимулювання залучення заощаджень громадян до інвестиційної сфери.

Обгрунтовано існування макроекономічного агрегату "неорганізовані накопичені заощадження" і розкрито зміст економічної категорії достатнього страхового запасу домогосподарства. Проаналізовано особливості механізму трансформації приватних заощаджень в інвестиції у транзитивній економіці. Запропоновано нову класифікацію ощадних мотивів домогосподарств і факторів їх ощадної діяльності у довгостроковому періоді. Згруповано та представлено у вигляді схеми фактори, які визначають перевагу вибору домогосподарством фінансових інструментів як форм приватного інвестування. Розкрито зміст ефекту споживчого лагу, показано його роль у вирішенні парадоксу споживання. Наведено теоретичне обгрунтування негативного впливу прогресивної ставки оподаткування на схильність до організованої форми заощаджень у транзитивній економіці.

Вперше розроблено загальну схему конструювання моделей споживання домогосподарств за умов неповної і невизначеної інформації, яка враховує вплив рівня асиметрії даних та інтегрального чинника невизначеності середовища, що дозволяє одержувати адекватні оцінки ефекту управлінських рішень щодо зміни цінової політики. Запропоновано цілісний комплекс економіко-математичних моделей (ЕММ) короткотривалого прогнозування регіонального споживання домогосподарств. Розроблений комплекс ЕММ короткотривалого прогнозування споживання домогосподарств за умов неповної і невизначеної інформації апробовано на інформації двох статистичних джерел щодо сукупних витрат домашніх господарств Львівщини з 2002 до 2007 рр. Удосконалено метод формалізації екстремальної проблеми споживання за умов ринкової економіки шляхом виділення у структурі соціально-економічної системи регіону додатково двох агентів з чітко визначеними ролями.

Розглянуто основні соціологічні теорії суспільства споживання. Наведено результати теоретико-практичного дослідження суспільства споживання та соціальних практик споживачів в Україні. Розкрито сутність і особливості суспільства споживання як простору соціально-інституціалізованих поведінкових практик. На значному соціологічному матеріалі проаналізовано специфіку суспільства споживання за умов соціальної кризи та суспільних трансформацій. Розглянуто сучасні проблеми споживацтва. Обгрунтовано концепцію інформаційно-споживчого суспільства.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку економічних систем. Проаналізовано становлення та розвиток наукових поглядів на розвиток економічних систем, подано трактування сучасного процесу розвитку, у якому центральне місце посідають споживання та заощадження. Обгрунтовано, що прогресивний розвиток не відбувається автоматично, а потребує цілеспрямованого державного управління. Розглянуто механізм управління споживанням і заощадженням в сучасних економічних системах з метою їх розвитку. Доведено, що важливими об'єктами державного управління розвитком економічних систем є споживання та заощадження. Встановлено, що головним суб'єктом управління розвитком сучасних економічних систем, відповідальним за забезпечення прогресу та людського розвитку, є уряди країн.

Наведено теоретичні підходи до розподілу та перерозподілу доходів у перехідних економіках, джерела та структуру доходів населення. Проаналізовано економічні шкіли, які зробили істотний внесок у формування теорії розподілу та перерозподілу доходів населення. Наведено інструменти перерозподілу доходів у перехідних економіках з окресленням їх застосування.

Викладено методологічні засади до визначення функціонально-цільової ролі споживання та заощадження в контексті реалізації сучасної парадигми соціально-економічного розвитку та принципів збалансованого відтворення та нагромадження різновидів капіталу у даному процесі. Показано можливість застосування інструментів заощаджувально-інвестиційної політики та регулювання споживання в реалізації концепції людського розвитку. Запропоновано основні напрями управління споживанням і заощадженням з метою вирішення стратегічного завдання розвитку - зростання добробуту людини.

Визначено, яке місце посідають класичні та сучасні теорії заощаджень та інвестицій в аналізі транзитивної економіки. Досліджено специфічні мотиви ощадної діяльності домогосподарств у транзитивній економіці та їх місце у механізмі трансформації приватних заощаджень в інвестиції. Виявлено фактори, що визначають схильність домогосподарств до використання певного фінансового інструменту як форми приватного інвестування, а також впливають на ощадну активність домогосподарств у довгостроковому періоді. Показано необхідність урахування особливостей утворення організованої та неорганізованої форм заощаджень домогосподарств у транзитивній економіці. Обгрунтовано постійність середньої схильності до споживання домогосподарств у достроковому періоді з урахуванням ефекту споживчого лагу. Визначено особливості механізму трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці. Визначено також, якою повинна бути ефективна державна політика стимулювання трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці.

Розглянуто теоретичні підходи до визначення особистого розподілу доходів. Обгрунтовано застосування макроекономічного інструментарію дослідження особистого розподілу доходів. Виявлено основні чинники формування доходів населення в Україні. Проаналізовано ступінь диференціації та поляризації доходів у вітчизняній економіці. На основі зміщених кривих щільності логнормального розподілу показано, що економічно необгрунтоване підвищення грошових доходів сприченяє посилення поляризації населення за доходами. За допомогою регресійного аналізу виявлено вплив нерівності в розподілі доходів на здоров'я населення. Визначено напрями удосконалення макроекономічної політики як інструменту ефективного регулювання особистого розподілу доходів населення.

Досліджено теоретичну основу макроекономічної рівноваги й її вплив на доходи та витрати домогосподарств. Проаналізовано основні моделі фінансової поведінки населення під впливом різних факторів, найважливіші джерела та види доходів, економічну сутність, структуру та динаміку витрат вітчизняних домогосподарств упродовж останніх років. Значну увагу приділено основним напрямам раціоналізації витрат споживчого та неспоживчого характеру, дослідженню сутності, мотивів і форм заощаджень домогосподарств як вагомого джерела інвестиційних ресурсів, виявленню особливостей управління фінансами домогосподарств за умов ринку. Внесено пропозиції щодо вдосконалення та подальшого розвитку економічної системи України.

Розглянуто теорію суспільного відтворення у глобальному вимірі. Досліджено відносини споживання в сучасній теорії суспільного відтворення. Виявлено генезис, характер, масштаби інтернаціоналізації споживання. Розглянуто основні методологічні засади оцінки структури та рівня споживання в постіндустріальному суспільстві. Досліджено вплив культурних, етнонаціональних, релігійних факторів на процеси транснаціоналізації моделей споживання. Виявлено екологічну спрямованість модифікації споживчої моделі за умов глобалізації. Оцінено межі та можливості сучасної моделі споживання, охарактеризовано взаємозв'язок структури споживання та циклічності економічного розвитку, визначено мотиваційний алгоритм сучасних змін у структурі особистого споживання.