Рассмотрены вопросы применения широкого класса моделей для оценки, анализа и прогнозирования социально-экономических систем. Освещены теоретико-методологические аспекты моделирования национальной экономики. Уделено внимание моделям оценки и анализа диспропорций и развития региональных систем, а также моделям стратегического управления и прогнозирования финансовой деятельности предприятия. Показаны возможности применения адаптивных моделей прогнозирования показателей финансового состояния предприятия для диагностики угрозы банкротства.

Сформовано загальну концепцію моделювання самоорганізації соціально-економічних систем як поетапну процедуру, в результаті якої формується комплекс моделей для управління життєздатністю соціально-економічних систем на основі самоорганізації. Визначено пріоритетність синергетичного підходу, який орієнтований на самоорганізаційні зміни; необхідність розглядати в управлінні складову самоорганізації не лише спонтанної, а й свідомої, спрямованої на зміну економічними агентами самих себе. Основні проблеми полягають в узгодженні управління з механізмами самоорганізації, взаємодії різних стилів управління, визначенні ефективності їх спільного впливу на розвиток системи. Одним з шляхів вирішення даних проблем рекомендовано використання рефлексивного управління, що дає змогу врахувати інтереси всіх партнерів і забезпечити життєздатність соціально-економічної системи. Серед представлених математичних методів одне з центральних місць посідає когнітивне моделювання. Універсальність такого інструменту імітаційного моделювання дозволяє у поєднанні з іншими методами моделювати різні види самоорганізації, формувати системи протидій негативній самоорганізації складних систем.

Запропоновано загальну концепцію моделювання самоорганізації соціально-економічних систем як поетапну процедуру, в результаті якої формується комплекс моделей для управління життєздатністю соціально-економічних систем. Визначено особливості й основні проблеми управління за сучасних умов функціонування вітчизняної економіки: пріоритетність синергетичного підходу, узгодження управління з механізмами самоорганізації, використання переваг рефлексивного управління, ефективність їх спільного впливу на розвиток системи. Обгрунтовано шляхи досягнення синергетичного ефекту міжсекторної взаємодії у становленні інформаційного суспільства в Україні.

Предложена общая концепция моделирования самоорганизации социально-экономических систем как поэтапная процедура, в результате которой формируется комплекс моделей для управления жизнеспособностью социально-экономических систем. Определены особенности и основные проблемы управления в современных условиях функционирования отечественной экономики: приоритетность синергетичного подхода, согласование управления с механизмами самоорганизации, использование преимуществ рефлексивного управления, эффективность их совместного влияния на развитие системы. Обоснованы пути достижения синергетического эффекта межсекторного взаимодействия в становлении информационного общества в Украине.

Рассмотрены вопросы формирования современного модельного базиса управления и развития социально-экономических систем различного назначения и уровня иерархии, функционирующих в условиях неопределенности. Раскрыты теоретико-методологические аспекты моделирования экономических систем на основе качественно новых подходов. Предложен комплекс моделей оценки и анализа развития территорий, концепция экономического равновесия в многокритериальных системах. Показана роль институциональных факторов в процессах безработицы на региональных рынках труда России в 1995 - 2010 гг. Определены современные методы и модели анализа динамики социально-экономических систем, внимание уделено моделированию и управлению динамикой контингента ВУЗ. Акцентировано на моделях лонгитюдных данных в управлении структурой капитала украинских предприятий. Разработаны модели принятия решений в производственно-экономических системах. Предложены модель управления конкуренстоспособностью предприятия, концептуальная модель логистического управления в иерархической системе материально-технического обеспечения силовых структур и др.