Охарактеризовано методологічні підходи до визначення сутності поняття "доходи населення" та їх класифікації. Визначено чинники диференціації доходів населення за умов посилення соціальної поляризації й інституційно-правові засади регулювання доходів населення в Україні. Проаналізовано умови та джерела формування індивідуальних доходів населення та проведено оцінювання рівня їх диференціації. На основі аналізу витрат та заощаджень населення країни виявлено проблеми формування та використання інвестиційного потенціалу населення. Визначено пріоритети державної політики регулювання доходів населення та механізми її реалізації в сфері оплати праці, соціального страхування, соціальної допомоги й оподаткування доходів. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення нормативно-законодавчого забезпечення реалізації політики регулювання доходів за сучасних умов. Охарактеризовано стратегічні напрями регулювання доходів населення за умов євроінтеграції України та розроблено сценарії змін доходів населення країни.

Обгрунтовано дефініцію та складові інституційної інфраструктури фінансів із використанням системного підходу. Досліджено генезис фінансових теорій та виявлено закономірності її трансформації за умов кризи. Формалізовано особисті фінанси як результат еволюційного розвитку, визначено їх місце і роль у фінансовій системі України, розроблено концепцію антикризової трансформації інституційної інфраструктури особистих фінансів. Систематизовано індикатори стану і чинники розвитку особистих фінансів, здійснено моделювання їх причинно-наслідкових взаємозв'язків з іншими ланками фінансової системи України. Проаналізовано доходи, споживчі витрати та інвестиції як індикатори стану інституційної інфраструктури особистих фінансів. Визначено ефективність фінансового забезпечення соціальних стандартів життя населення. Обгрунтовано науково-практичні рекомендації щодо трансформації інституційної інфраструктури особистих фінансів за умов кризи. Удосконалено пруденційний підхід до моніторингу і регулювання стану особистих фінансів, застосовано методичний підхід до їх трансформації на основі нейромережного та нечітко-логічного моделювання, розвинуто сценарний підхід до регулювання особистих фінансів за фазами розвитку кризових явищ.

Обгрунтовано методологічні засади пізнання змісту, структури, форм і тенденцій нерівності доходів у ринковій економіки, визначено напрями скорочення непродуктивної нерівності. Визначено базові методологічні підходи до дослідження нерівності доходів у структурі ринкової економіки Розкрито сутність та структурні складові нерівності доходів населення. Виявлено вплив системи регулювання доходів на непродуктивну нерівність. Обгрунтовано інституціоналізацію нерівності доходів у трансформаційній економіки України. Показано особливості нерівності доходів у трансформаційній економіці України, впливи непродуктивної нерівності на економічне зростання та відтворення людського капіталу. Досліджено основні підходи до вимірювання нерівності доходів. З'ясовано основні тенденції та специфічні фактори, що впливають на нерівність доходів населення. Обгрунтовано зміст соціальних загроз економічному розвитку та запропоновано заходи скорочення непродуктивної нерівності.

Розглянуто суть, основні форми та функції розподілу доходів у перехідних економіках, погляди науковців на роль держави та її інституційного середовища у виробництві та розподілі доходів між його факторами, еволюцію поглядів економістів на проблему функціонального розподілу доходів населення та макроекономічний інструментарій дослідження розподілу доходів у трансформаційних економіках. Досліджено динаміку заробітної плати та зміни, які відбулися у структурі грошових доходів населення України. Розглянуто підходи до оцінювання рівноважної заробітної плати та рівноважної норми прибутку та їх зміщень відносно фактичних цін на ринках праці та капіталу. Здійснено порівняльний аналіз змін у функціональному розподілі доходів в Україні та інших пострадянських країнах, виконано макроекономічне оцінювання ролі інститутів у розподільних відносинах, розкрито підходи до удосконалення інституційного та макроекономічного середовища як головної умови покращення функціонального розподілу доходів населення. Запропоновано удосконалену функціональну модель залежності податкових надходжень до державного бюджету від сукупної податкової ставки та розраховано точки Лафера 1-го і 2-го роду для вітчизняної економіки. Узагальнено світовий досвід поліпшення функціонального розподілу доходів населення і окреслено можливості та шляхи його застосування в Україні.

Дисертація присвячена розкриттю концептуально-теоретичних і практичних засад функціонування особистих фінансів за умов розвитку ринкових відносин в Україні. Простежено еволюцію науково-теоретичних підходів до дослідження ролі людини в економічному розвитку суспільства, розкрито сутність та визначено місце особистих фінансів у фінансовій системі держави. Проведено комплексний аналіз особистих доходів і витрат громадян, прагматики формування та використання заощаджень громадян в контексті основних інструментів інвестування з виокремленням загальних тенденцій і факторів впливу на ці процеси. Запропоновано напрями оптимізації особистих доходів і витрат на основі застосування зарубіжного досвіду, запропоновано заходи з підвищення рівня фінансової грамотності та становлення інституту незалежних фінансових консультантів в Україні.

Досліджено механізм розподілу та перерозподілу доходів інституційних секторів економіки України. Розкрито економічний зміст розподільчих відносин у структурі ВВП на основі Системи національних рахунків через структурно-логічну систему розподілу доходу та виокремлення її місця та ролі у досягненні економічного зростання. Удосконалено науково-методичний підхід до трактування факторів, впливу на розподіл доходів. Обгрунтовано важелі зміни рівня доходів домогосподарств, які визначають середовище формування доходів і закладають міру їх регулювання. Оцінено структуру, характер та особливості формування доходів національних інституційних секторів економіки. Виявлено відмінності у відносному рівні наявного доходу домогосподарств в Україні порівняно з європейськими країнами. Розкрито особливості здійснення національного регулювання відносин розподілу за сучасних макроекономічних умов. Здійснено порівняння таких заходів з існуючими тенденціями у країнах ЄС. Сформовано першочергові напрями вдосконалення національної системи розподілу доходів у контексті загальноєвропейських пріоритетів.

Визначено теоретико-методологічні основи дослідження ринкового розподілу доходів, структурний взаємозв’язок економічних і соціальних процесів у механізмі функціонування ринкового розподілу доходів, підходи до оцінки економічної та соціальної ефективності функціонування ринкового розподілу доходів. Визначено об’єктивні передумови формування та особливості функціонування ринкового розподілу доходів, інституціональні чинники впливу на регулювання розподілу доходів, соціальні наслідки механізму функціонування ринкового розподілу доходів в Україні. Запропоновано шляхи та засоби удосконалення механізму функціонування ринкового розподілу доходів на макро- і мікрорівнях господарювання.

Досліджено теоретико-методологічні засади та середовище реалізації політики конвергенції доходів в Європейському Союзі. Систематизовано критерії конвергенції доходів, виокремлено суть, основні чинники та механізми реалізації політики конвергенції доходів населення в Європейському Союзі й інституційну базу їх реалізації. Здійснено вивчення соціально-економічного розвитку ЄС-15 та процесів конвергенції доходів населення у ЄС-27, виявлено основні соціально-економічні прогалини, на основі яких запропоновано механізми вирішення соціально-економічних проблем у ЄС-15 та економіко-політичні важелі забезпечення оптимальних макроекономічних і соціальних показників у нових членів ЄС. Проведено оцінювання готовності країн-аплікантів до вступу в ЄС за критерієм конвергенції доходів населення, на основі чого запропоновано соціально-економічні зміни в Україні як передумову конвергенції доходів населення з країнами ЄС і евроінтеграції.

Досліджено формування сукупних доходів населення як регіонально обумовлений процес, визначено домінантні чинники впливу та напрями їх дії. Проведено класифікацію основних функцій доходів населення в регіональному економічному просторі з виділенням таких, як функція капіталізації, інвестиційна, мотиваційна, стимулювальна, соціалізації, захисна. Визначено соціально-економічну сутність і структуру даного механізму, його основні інструменти. Розроблено методологічні та методичні засади комплексної оцінки даного механізму з визначенням алгоритму та системи оцінних індикаторів. Виявлено новітні тенденції трансформаційних змін щодо формування сукупних доходів населення регіонів України й економічного механізму їх забезпечення. Проведено комплексну оцінку міжрегіональної диференціації сукупних доходів населення та їх асиметрії. Досліджено специфіку сучасного механізму трансформації доходів населення в інвестиційний ресурс регіону. Розроблено концептуальні засади вдосконалення даного економічного механізму з визначенням його пріоритетних завдань та цілей. Обгрунтовано науково-методичні засади регіональної політики доходів населення, а також стратегічні напрями її активізації. Запропоновано економічно доцільні типи механізму формування доходів населення на перспективу, диференційовані по регіонах України. Розроблено моделі стратегії диверсифікації джерел надходження доходів населення регіонів з урахуванням можливих траєкторій їх соціально-економічного розвитку.

Розкрито сутність та охарактеризовано види фіскальних інструментів, визначено їх місце у регулюванні особистих доходів. Встановлено особливості й описано механізми регулювання доходів населення за допомогою фіскальних інструментів в адміністративно-командній системі та ринковій економіці. Проаналізовано нормативно-правову базу регулювання особистих доходів в Україні. Визначено динаміку функціонального та родинного розподілів доходів населення. Проаналізовано заходи уряду щодо покращання соціально-економічної ситуації в країні. Досліджено вплив податково-трансферних інструментів на розподіл доходів населення. За допомогою декомпозиції коефіцієнта Джині виявлено джерела доходу, які спричиняють найбільший вплив на зростання нерівності у розподілі доходів. Проаналізовано зарубіжний досвід застосування податково-трансферного інструментарію регулювання особистих доходів і перспективи його використання в Україні. Зроблено висновок про посилення розшарованості за рівнем доходів українського населення. Обгрунтовано напрями удосконалення системи трансферів й оподаткування доходів фізичних осіб в Україні.

Вивчено генезис особистих фінансів у інфраструктурі фінансової системи. Викладено методологічні засади регулювання особистих фінансів. Проведено оцінку індикаторів розвитку фінансової системи за умов кризи. Розглянуто емпіричні дослідження соціономіки особистих фінансів у фінансовій системі. Увагу приділено інституційній інфраструктурі фінансового забезпечення фізичних осіб в Україні. Запропоновано інституційний підхід до подолання конфліктів та обгрунтування пріоритетів розвитку особистих фінансів у фінансовій системі країни.

Досліджено теоретичну основу макроекономічної рівноваги й її вплив на доходи та витрати домогосподарств. Проаналізовано основні моделі фінансової поведінки населення під впливом різних факторів, найважливіші джерела та види доходів, економічну сутність, структуру та динаміку витрат вітчизняних домогосподарств упродовж останніх років. Значну увагу приділено основним напрямам раціоналізації витрат споживчого та неспоживчого характеру, дослідженню сутності, мотивів і форм заощаджень домогосподарств як вагомого джерела інвестиційних ресурсів, виявленню особливостей управління фінансами домогосподарств за умов ринку. Внесено пропозиції щодо вдосконалення та подальшого розвитку економічної системи України.

Проаналізовано теоретико-методологічні засади та середовище реалізації політики конвергенції доходів населення (КДН) у ЄС. Систематизовано критерії КДН. Розкрито сутність, основні чинники та механізми реалізації політики КДН у ЄС. На підставі аналізу особливостей і проблем соціально-економічного розвитку ЄС-15, а також процесів КДН у ЄС-27, запропоновано механізми вирішення соціально-економічних проблем у ЄС-15 та економіко-політичні важелі забезпечення оптимальних макроекономічних і соціальних показників у нових країнах-членах ЄС. Проведено оцінювання готовності країн-аплікантів до вступу до ЄС за критерієм КДН. Обгрунтовано необхідність вдосконалення соціально-економічної політики в Україні в контексті євроінтеграції.

Проаналізовано сучасний стан рівня життя населення України та Житомирської області, розроблено пропозиції щодо удосконалення регулювання доходів. Надано оцінку методики Державного комітету статистики щодо визначення життєвого рівня населення, виявлено недоліки існуючої системи показників соціально-економічного розвитку. Побудовано ієрархічну систему показників рівня життя. Визначено основні фактори впливу на подальше економічне розшарування населення України, встановлено їх значення у формуванні рівня доходів. Розроблено економетричну модель прогнозування значень доходів на перспективу. Наведено практичні рекомендації щодо коригування державної соціально-економічної стратегії з метою забезпечення максимально можливого підвищення рівня життя населення в цілому, попередження надмірного майнового розшарування і формування економічних нерівностей.

Відзначено, що за умов ринкової трансформації економіки формується нова модель доходів населення - факторна, основні доходи створюються за чинниками виробництва: працею, власністю, землею, підприємницькими здібностями. Виявлено, що створення, розподіл і перерозподіл доходів знаходиться під впливом тіньової економіки, яка набула в Україні масштабно-вибухового характеру. Тому саме потенціал факторних складових не одержав свого розвитку. Зазначено, що тіньові процеси стали невід'ємною рисою способу життя населення країни. Сформовано нові моделі поведінки - тіньові практики як стійкі та масові взаємодії суб'єктів різного рівня (макро-, мезо-, мікро-), спрямовані на одержання прихованого доходу та пов'язані з порушенням законів та інших формально-правових норм. Виявлено основні причини поглиблення та розширення тіньової економіки у перехідній економіці, де головними чинниками є тривала криза доходів, інституціональна несформованість факторних доходів, неефективність державного регулювання доходів. Показано, що серед тіньових доходів населення переважають такі, які сформувалися у сфері розподілу та перерозподілу, а не у сфері виробництва. Систематизовано основні методи оцінки масштабів тіньової економіки. Виявлено основні напрямки її впливу на доходи населення. Надано пропозиції стосовно мінімізації цього впливу на сукупні доходи населення.

Розглянуто актуальні проблеми формування доходів та заощаджень населення в економіці України: види доходів та інструментарій їх регулювання, особливості формування особистих доходів за умов переходу до ринку, державне регулювання доходів населення, структуру та динаміку заощаджень домогосподарств в Україні, цілі та механізми державного гарантування вкладів у банках. Розкрито чинники, що стримують перетворення заощаджень в інвестиційні ресурси. Запропоновано заходи щодо поліпшення державного регулювання доходів населення та стимулювання припливу заощаджень у банківську систему.

Рассмотрены актуальные проблемы формирования доходов и сбережений населения в экономике Украины: виды доходов и инструментарий их регулирования, особенности формирования личных доходов в условиях перехода к рынку, государственное регулирование доходов населения, структура и динамика сбережений домохозяйств в Украине, цели и механизмы государственного гарантирования вложений в банках. Раскрыты факторы, сдерживающие превращение сбережений в инвестиционные ресурсы. Предложены меры относительно улучшения государственного регулирования доходов населения и стимулирования притока сбережений в банковскую систему.

Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення процесу інфляції, її впливу на рівень грошових доходів населення, поглиблення соціальної диференціації в суспільстві. Розроблено практичні рекомендації, спрямовані на зниження ступеня соціальних витрат від інфляцій. Проаналізовано вплив інфляції на диференціацію оплати праці, фактори і динаміку інфляційних процесів.

Рассмотрены теоретико-методологические принципы изучения процесса инфляции, ее влияния на уровень денежных доходов населения, углубления социальной диференциации в обществе и разрабатывании практических рекомендаций, направленых на снижение степеня социальных расходов от инфляций. Включены такие темы, как анализ влияния инфляции на диференциацию оплаты труда, факторы и динамика инфляционых процессов, социальные расходы инфляции.

Розглянуто теоретичні та прикладні диференціації грошових доходів населення України. Проаналізовано теорії розподілу доходів, розкрито сутність диференціації грошових доходів населення за умов трансформації економічної системи. Узагальнено досвід оцінки та моделювання розподілу доходів, здійснено короткостроковий прогноз рівня диференціації заробітної плати. Обгрунтовано науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму регулювання диференціації грошових доходів населення з метою подолання негативних соціальних наслідків, що виникають у процесі деформації розподільних відносин.

Рассмотрены теоретические и прикладные дифференциации денежных доходов населения Украины. Проанализированы теории распределения доходов, раскрыта сущность дифференциации денежных доходов населения в условиях трансформации экономической системы. Обобщен опыт оценки и моделирования распределения доходов, сделан краткосрочный прогноз уровня дифференциации заработной платы. Обоснованы научно-практические рекомендации по усовершенствованию механизма регулирования дифференциации денежных доходов населения с целью преодоления негативных социальных последствий, возникающих при деформации распределительных отношений.

Розвинуто теоретико-методологічні засади вивчення процесу інфляції, досліджено її вплив на рівень грошових доходів населення. Поглиблено соціальну диференціацію суспільства та розроблено практичні рекомендації, спрямовані на зниження ступеня соціальних втрат від інфляції. Проведено систематизацію основних витрат від очікуваної та непередбаченої інфляції в економічних системах будь-якого типу та за специфічних умов транзитивної економіки. Проаналізовано динаміку інфляції протягом всього періоду реформування економіки України та з'ясовано загальні фактори інфляції, що впливали впродовж всього дослідженого періоду, а також чинники, що сприяли прискоренню інфляційних процесів на певних етапах. Здійснено оцінку впливу інфляції на динаміку та рівень грошових доходів населення, зокрема: мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, заробітної плати робітників бюджетної сфери. Висвітлено механізм індексації фіксованих доходів громадян, виявлено його недоліки. Доведено, що основними чинниками міжгалузевої диференціації рівня та динаміки заробітної плати є динаміка цін на продукцію відповідних галузей промисловості, яка спричинює зміни обсягів виробництва та рентабельності продукції. Обгрунтовано недоцільність використання для стримування інфляційних процесів політики, спрямованої на обмеження зростання фіксованих доходів населення. З метою зниження диференціації доходів запропоновано модифікувати механізм індексації, ввести прогресивну систему оподаткування доходів громадян.

Розкрито теоретико-методологічні засади вивчення процесу формування та розподілу доходів у суспільстві. Наведено практичні рекомендації, спрямовані на підвищення рівня добробуту населення. Висвітлено сутність та зміст категорії "доходи населення", описано систему критеріїв та елементів системи сукупних доходів, особливості формування кожної доходної складової. Проаналізовано накопичений міжнародний досвід функціонування ринкових механізмів перерозподілу суспільних благ, визначено напрями його застосування в Україні. Здійснено оцінку регіональних тенденцій формування найважливіших доходів населення. Розглянуто метод індексно-матричного моделювання. Обгрунтовано пріоритетні напрямки державної політики у сфері доходів. Запропоновано шляхи удосконалення механізму надання допомоги на започаткування власної справи, розроблено показники для оцінки ефективності його функціонування.