Вивчено генезис особистих фінансів у інфраструктурі фінансової системи. Викладено методологічні засади регулювання особистих фінансів. Проведено оцінку індикаторів розвитку фінансової системи за умов кризи. Розглянуто емпіричні дослідження соціономіки особистих фінансів у фінансовій системі. Увагу приділено інституційній інфраструктурі фінансового забезпечення фізичних осіб в Україні. Запропоновано інституційний підхід до подолання конфліктів та обгрунтування пріоритетів розвитку особистих фінансів у фінансовій системі країни.

Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення процесу інфляції, її впливу на рівень грошових доходів населення, поглиблення соціальної диференціації в суспільстві. Розроблено практичні рекомендації, спрямовані на зниження ступеня соціальних витрат від інфляцій. Проаналізовано вплив інфляції на диференціацію оплати праці, фактори і динаміку інфляційних процесів.

Рассмотрены теоретико-методологические принципы изучения процесса инфляции, ее влияния на уровень денежных доходов населения, углубления социальной диференциации в обществе и разрабатывании практических рекомендаций, направленых на снижение степеня социальных расходов от инфляций. Включены такие темы, как анализ влияния инфляции на диференциацию оплаты труда, факторы и динамика инфляционых процессов, социальные расходы инфляции.

Відзначено, що за умов ринкової трансформації економіки формується нова модель доходів населення - факторна, основні доходи створюються за чинниками виробництва: працею, власністю, землею, підприємницькими здібностями. Виявлено, що створення, розподіл і перерозподіл доходів знаходиться під впливом тіньової економіки, яка набула в Україні масштабно-вибухового характеру. Тому саме потенціал факторних складових не одержав свого розвитку. Зазначено, що тіньові процеси стали невід'ємною рисою способу життя населення країни. Сформовано нові моделі поведінки - тіньові практики як стійкі та масові взаємодії суб'єктів різного рівня (макро-, мезо-, мікро-), спрямовані на одержання прихованого доходу та пов'язані з порушенням законів та інших формально-правових норм. Виявлено основні причини поглиблення та розширення тіньової економіки у перехідній економіці, де головними чинниками є тривала криза доходів, інституціональна несформованість факторних доходів, неефективність державного регулювання доходів. Показано, що серед тіньових доходів населення переважають такі, які сформувалися у сфері розподілу та перерозподілу, а не у сфері виробництва. Систематизовано основні методи оцінки масштабів тіньової економіки. Виявлено основні напрямки її впливу на доходи населення. Надано пропозиції стосовно мінімізації цього впливу на сукупні доходи населення.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)0-942

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто теоретичні та прикладні диференціації грошових доходів населення України. Проаналізовано теорії розподілу доходів, розкрито сутність диференціації грошових доходів населення за умов трансформації економічної системи. Узагальнено досвід оцінки та моделювання розподілу доходів, здійснено короткостроковий прогноз рівня диференціації заробітної плати. Обгрунтовано науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму регулювання диференціації грошових доходів населення з метою подолання негативних соціальних наслідків, що виникають у процесі деформації розподільних відносин.

Рассмотрены теоретические и прикладные дифференциации денежных доходов населения Украины. Проанализированы теории распределения доходов, раскрыта сущность дифференциации денежных доходов населения в условиях трансформации экономической системы. Обобщен опыт оценки и моделирования распределения доходов, сделан краткосрочный прогноз уровня дифференциации заработной платы. Обоснованы научно-практические рекомендации по усовершенствованию механизма регулирования дифференциации денежных доходов населения с целью преодоления негативных социальных последствий, возникающих при деформации распределительных отношений.

Досліджено поняття "домогосподарство". Проаналізовано розподіл доходу особистих домогосподарств, деякі особливості його в Україні.

Обгрунтовано теоретичні засади дослідження доходів і видатків сільського населення. Визначено систему показників, які характеризують рівень і динаміку грошових і сукупних доходів домогосподарств. Досліджено основні складові соціально-економічного механізму формування доходів і видатків сільського населення на підставі аналізу даних статистики домогосподарств. Вивчено головні чинники, які впливають на рівень доходів населення за умов перехідної економіки. Досліджено взаємозв'язок між величиною доходів населення та розвитком сільськогосподарського виробництва, зокрема особистих селянських господарств. Установлено вплив рівня доходів та витрат населення на ефективність функціонування АПК. Обгрунтовано основні напрями забезпечення комплексного розвитку сільських територій, покращання зайнятості сільського населення, розвитку соціальної інфраструктури. Розроблено пропозиції з удосконалення пенсійного забезпечення сільських жителів. Обгрунтовано перспективні параметри доходів сільських домогосподарств, за яких забезпечується достатній рівень життя та зростання їх платоспроможності. Визначено основні напрями вдосконалення соціально-економічного механізму формування перспективного рівня доходів сільського населення.

Вивчено доходи населення та ціни на хлібобулочні вироби на Київщині та досліджено їх вплив на формування купівельного попиту на цю продукцію.

Изучены доходы населения и цены на хлебобулочные изделия в Киевской области, исследовано их влияние на формирование покупательного спроса на эту продукцию.

Висвітлено питання формування доходів населення за умов переходу до ринку у контексті необхідності підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва. Проаналізовано особливості кризового стану політики доходів, напрямків удосконалення з точки зору впливу на механізм реалізації конкурентних переваг на мікрорівні. Запропоновано рекомендації щодо стимулювання попиту як важливого фактора реалізації конкурентних переваг.

Розглянуто актуальні проблеми формування доходів та заощаджень населення в економіці України: види доходів та інструментарій їх регулювання, особливості формування особистих доходів за умов переходу до ринку, державне регулювання доходів населення, структуру та динаміку заощаджень домогосподарств в Україні, цілі та механізми державного гарантування вкладів у банках. Розкрито чинники, що стримують перетворення заощаджень в інвестиційні ресурси. Запропоновано заходи щодо поліпшення державного регулювання доходів населення та стимулювання припливу заощаджень у банківську систему.

Рассмотрены актуальные проблемы формирования доходов и сбережений населения в экономике Украины: виды доходов и инструментарий их регулирования, особенности формирования личных доходов в условиях перехода к рынку, государственное регулирование доходов населения, структура и динамика сбережений домохозяйств в Украине, цели и механизмы государственного гарантирования вложений в банках. Раскрыты факторы, сдерживающие превращение сбережений в инвестиционные ресурсы. Предложены меры относительно улучшения государственного регулирования доходов населения и стимулирования притока сбережений в банковскую систему.

Досліджено формування сукупних доходів населення як регіонально обумовлений процес, визначено домінантні чинники впливу та напрями їх дії. Проведено класифікацію основних функцій доходів населення в регіональному економічному просторі з виділенням таких, як функція капіталізації, інвестиційна, мотиваційна, стимулювальна, соціалізації, захисна. Визначено соціально-економічну сутність і структуру даного механізму, його основні інструменти. Розроблено методологічні та методичні засади комплексної оцінки даного механізму з визначенням алгоритму та системи оцінних індикаторів. Виявлено новітні тенденції трансформаційних змін щодо формування сукупних доходів населення регіонів України й економічного механізму їх забезпечення. Проведено комплексну оцінку міжрегіональної диференціації сукупних доходів населення та їх асиметрії. Досліджено специфіку сучасного механізму трансформації доходів населення в інвестиційний ресурс регіону. Розроблено концептуальні засади вдосконалення даного економічного механізму з визначенням його пріоритетних завдань та цілей. Обгрунтовано науково-методичні засади регіональної політики доходів населення, а також стратегічні напрями її активізації. Запропоновано економічно доцільні типи механізму формування доходів населення на перспективу, диференційовані по регіонах України. Розроблено моделі стратегії диверсифікації джерел надходження доходів населення регіонів з урахуванням можливих траєкторій їх соціально-економічного розвитку.

Досліджено проблему взаємозв'язку між рівнем освіти та розміром доходів громадян у розвинених країнах та в Україні. Проаналізовано динаміку середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності, у тому числі в регіональному розрізі. Запропоновано рекомендації щодо покращання ситуації в сфері забезпечення взаємозв'язку між рівнем освіти і доходами громадян України.

Проаналізовано значення доходів населення у формуванні економічного зростання. Показано динаміку доходів населення України за даними Держкомстату України (за період 2000 - 2008 рр.). Розглянуто чинники, які впливають на зростання доходів населення. Доведено, що підвищення добробуту населення та зв'язане з ним збільшення платоспроможного попиту будуть сприяти розвитку економіки країни.

Досліджено механізм розподілу та перерозподілу доходів інституційних секторів економіки України. Розкрито економічний зміст розподільчих відносин у структурі ВВП на основі Системи національних рахунків через структурно-логічну систему розподілу доходу та виокремлення її місця та ролі у досягненні економічного зростання. Удосконалено науково-методичний підхід до трактування факторів, впливу на розподіл доходів. Обгрунтовано важелі зміни рівня доходів домогосподарств, які визначають середовище формування доходів і закладають міру їх регулювання. Оцінено структуру, характер та особливості формування доходів національних інституційних секторів економіки. Виявлено відмінності у відносному рівні наявного доходу домогосподарств в Україні порівняно з європейськими країнами. Розкрито особливості здійснення національного регулювання відносин розподілу за сучасних макроекономічних умов. Здійснено порівняння таких заходів з існуючими тенденціями у країнах ЄС. Сформовано першочергові напрями вдосконалення національної системи розподілу доходів у контексті загальноєвропейських пріоритетів.

Обгрунтовано методологічні засади пізнання змісту, структури, форм і тенденцій нерівності доходів у ринковій економіки, визначено напрями скорочення непродуктивної нерівності. Визначено базові методологічні підходи до дослідження нерівності доходів у структурі ринкової економіки Розкрито сутність та структурні складові нерівності доходів населення. Виявлено вплив системи регулювання доходів на непродуктивну нерівність. Обгрунтовано інституціоналізацію нерівності доходів у трансформаційній економіки України. Показано особливості нерівності доходів у трансформаційній економіці України, впливи непродуктивної нерівності на економічне зростання та відтворення людського капіталу. Досліджено основні підходи до вимірювання нерівності доходів. З'ясовано основні тенденції та специфічні фактори, що впливають на нерівність доходів населення. Обгрунтовано зміст соціальних загроз економічному розвитку та запропоновано заходи скорочення непродуктивної нерівності.

Дисертація присвячена розкриттю концептуально-теоретичних і практичних засад функціонування особистих фінансів за умов розвитку ринкових відносин в Україні. Простежено еволюцію науково-теоретичних підходів до дослідження ролі людини в економічному розвитку суспільства, розкрито сутність та визначено місце особистих фінансів у фінансовій системі держави. Проведено комплексний аналіз особистих доходів і витрат громадян, прагматики формування та використання заощаджень громадян в контексті основних інструментів інвестування з виокремленням загальних тенденцій і факторів впливу на ці процеси. Запропоновано напрями оптимізації особистих доходів і витрат на основі застосування зарубіжного досвіду, запропоновано заходи з підвищення рівня фінансової грамотності та становлення інституту незалежних фінансових консультантів в Україні.

Розвинуто теоретико-методологічні засади вивчення процесу інфляції, досліджено її вплив на рівень грошових доходів населення. Поглиблено соціальну диференціацію суспільства та розроблено практичні рекомендації, спрямовані на зниження ступеня соціальних втрат від інфляції. Проведено систематизацію основних витрат від очікуваної та непередбаченої інфляції в економічних системах будь-якого типу та за специфічних умов транзитивної економіки. Проаналізовано динаміку інфляції протягом всього періоду реформування економіки України та з'ясовано загальні фактори інфляції, що впливали впродовж всього дослідженого періоду, а також чинники, що сприяли прискоренню інфляційних процесів на певних етапах. Здійснено оцінку впливу інфляції на динаміку та рівень грошових доходів населення, зокрема: мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, заробітної плати робітників бюджетної сфери. Висвітлено механізм індексації фіксованих доходів громадян, виявлено його недоліки. Доведено, що основними чинниками міжгалузевої диференціації рівня та динаміки заробітної плати є динаміка цін на продукцію відповідних галузей промисловості, яка спричинює зміни обсягів виробництва та рентабельності продукції. Обгрунтовано недоцільність використання для стримування інфляційних процесів політики, спрямованої на обмеження зростання фіксованих доходів населення. З метою зниження диференціації доходів запропоновано модифікувати механізм індексації, ввести прогресивну систему оподаткування доходів громадян.

Розглянуто процес вирівнювання кінцевих доходів крайніх витрат населення за допомогою податково-трансферного механізму. Підкреслено, що через обмеження ролі податково-трансферного механізму розрив у кінцевих доходах населення України майже збігається з розривом у первинних доходах. Висловлено думку, що тарифи на комунальні послуги мають бути диференційовані залежно від обсягів споживаних ресурсів та реальних доходів сімей тієї чи іншої соціальної групи. Значну увагу приділено характеристиці, так званої, шведської моделі цієї проблеми.

Визначено теоретико-методологічні основи дослідження ринкового розподілу доходів, структурний взаємозв’язок економічних і соціальних процесів у механізмі функціонування ринкового розподілу доходів, підходи до оцінки економічної та соціальної ефективності функціонування ринкового розподілу доходів. Визначено об’єктивні передумови формування та особливості функціонування ринкового розподілу доходів, інституціональні чинники впливу на регулювання розподілу доходів, соціальні наслідки механізму функціонування ринкового розподілу доходів в Україні. Запропоновано шляхи та засоби удосконалення механізму функціонування ринкового розподілу доходів на макро- і мікрорівнях господарювання.

Обгрунтовано дефініцію та складові інституційної інфраструктури фінансів із використанням системного підходу. Досліджено генезис фінансових теорій та виявлено закономірності її трансформації за умов кризи. Формалізовано особисті фінанси як результат еволюційного розвитку, визначено їх місце і роль у фінансовій системі України, розроблено концепцію антикризової трансформації інституційної інфраструктури особистих фінансів. Систематизовано індикатори стану і чинники розвитку особистих фінансів, здійснено моделювання їх причинно-наслідкових взаємозв'язків з іншими ланками фінансової системи України. Проаналізовано доходи, споживчі витрати та інвестиції як індикатори стану інституційної інфраструктури особистих фінансів. Визначено ефективність фінансового забезпечення соціальних стандартів життя населення. Обгрунтовано науково-практичні рекомендації щодо трансформації інституційної інфраструктури особистих фінансів за умов кризи. Удосконалено пруденційний підхід до моніторингу і регулювання стану особистих фінансів, застосовано методичний підхід до їх трансформації на основі нейромережного та нечітко-логічного моделювання, розвинуто сценарний підхід до регулювання особистих фінансів за фазами розвитку кризових явищ.