Здійснено обгрунтування інфраструктури інформаційних систем фармацевтичного сектору для ефективного функціонування фармацевтичного ринку на засадах комплементарності, структурування знань і сучасної підготовки кадрів. Вперше запропоновано створення в єдиному медичному інформаційному просторі двох інформаційних систем - єдиної системи охорони здоров'я та єдиної інформаційної системи управління обігом лікарських засобів, що мають працювати за принципом комплементарності. Запропоновано узагальнювальні та технологічні коефіцієнти функціонування цих систем. Розроблено методику зіставлення фармакологічної дії генериків та оригінальних лікарських засобів. Доведено, що наукова, медична й економічна доцільність фармакогенетичних розробок на сучасному етапі не викликає сумнівів, оскільки їх підсумком є підвищення ефективності фармакотерапії з виключенням побічних дій. Показано важливість занесення валідних досліджень у цьому напряму до предметної онтології. Запропоновано й апробовано процеси створення нової організаційної структури системи післядипломної медичної (фармацевтичної) освіти. Зазначено, що саме такий підхід дозволить покращити якість надання фармацевтичних послуг і підвищити загальний рівень охорони здоров'я в Україні. Доведено, що організація навчального процесу з використанням комп'ютерних технологій навчання потребує формування системи медичної та фармацевтичної освіти нового типу, взаємодія компонентів якої відбувається в межах єдиного освітнього простору за допомогою віртуальних технологій.

Запропоновано й опрацьовано комплексну модель формування та посилення інноваційного потенціалу протиалергійних лікарських препаратів (ЛП) з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників. Проведено комплексне оцінювання структури асортименту та тенденцій розвитку українського ринку протиалергійних препаратів. Проаналізовано динаміку захворюваності на алергійні захворювання серед населення України, схеми лікування хворих на гостру кропив'янку та призначення лікарями протиалергійних препаратів. Проведено комплексний аналіз ринку протиалергійних препаратів і порівняльну оцінку ринкових позицій ЛП з використанням показника цінової надбавки (премії) препарату. Запропоновано та здійснено на прикладі протиалергійного препарату левоцетиризин комплексний аналіз соціально-медичної необхідності, економічної доцільності та комерційної привабливості сегменту ринку для інноваційного ЛП під час впровадження у виробництво.

Встановлено специфіку логістичної діяльності фармацевтичних підприємств, здійснено ідентифікацію логістичних процесів у дистрибуційній діяльності та їх кількісну і вартісну оцінку, узгоджено цілі у логістиці дистрибуції таких підприємств. Здійснено аналіз ринку препаратів фармацевтичної промисловості та виявлено тенденції його розвитку. Досліджено вплив вимог належних практик на логістичну складову дистрибуції препаратів фармацевтичної промисловості, ідентифіковано вплив стратегій дистрибуції підприємств фармацевтичної промисловості на логістику. Обгрунтовано перспективні варіанти організації логістики у ланках фармацевтичного ланцюга поставок, пов'язаних з дистрибуцією фармпрепаратів. Набули подальшого розвитку методичні підходи та інструменти побудови інтегрованих логістичних систем у фармації, побудовано модель управління запасами в системі дистрибуції фармпідприємств. Показано необхідність застосування сучасних ІТ-технологій у логістиці дистрибуції препаратів фармацевтичної промисловості.

Набули подальшого розвитку теоретико-методичні положення та розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування системи управління ризиками підприємств торгівлі фармацевтичною продукцією. На основі аналізу теоретичних підходів до управління ризиками торговельного підприємства розроблено концептуальні засади формування системи управління ризиками торговельного підприємства, які грунтуються на поєднанні елементів адаптивного, процесного, антикризового та інноваційного ризик-менеджменту, що дозволяє забезпечити ефективність, всепроникність та дієвість системи управління. В основу управління ризиками торговельного підприємства закладено дію адаптивного механізму, спрямованого на забезпечення спроможності підприємства протистояти внутрішнім і зовнішнім загрозам, тобто формувати рівень економічної стійкості, відповідний ринковому простору функціонування підприємства. На основі критичного аналізу основних методичних підходів до оцінювання ризиків підприємств, визначення їх позитивних і негативних сторін запропоновано новий підхід до оцінювання ймовірності виникнення ризиків торговельних підприємств. Практичну апробацію цього методичного підходу здійснено на прикладі 14-ти підприємств, серед яких аптечні мережі національного масштабу, регіональні аптечні мережі, невеликі аптечні мережі та підприємства, які володіють 1 - 4-ма аптечними точками.

Удосконалено теоретичні та методичні положення та прикладні рекомендації щодо розробки стратегії та тактики формування полідименсіональних систем забезпечення синергізму державного регулювання фармацевтичного ринку регіонів України. Запропоновано підходи до вибору пріоритетних імпортних ринків та імпортера субстанцій і матеріалів, напрямки удосконалення політики надання цінових знижок. Розроблено механізм організаційно-партнерських відносин у полідименсіональних системах на рівні регіону, а також розроблено підходи до визначення оптимального місця розташування складу оптової фармацевтичної фірми в регіоні. Удосконалено ситуаційний підхід до вибору пріоритетних регіонів збуту лікарських засобів, що базується на побудові дерева класифікацій.

Науково обгрунтовано підходи до державного регулювання обігу парафармацевтичних товарів (ПТ) на фармацевтичному ринку України. Проведено аналіз останніх досліджень щодо сучасної нормативно-правової бази, яка регламентує їх обіг. Охарактеризовано становлення та перспективи розвитку ринку парафармацевтиків в Україні. Проведено анкетне опитування серед споживачів, виробників, дистриб'юторів щодо стану та проблем реалізації ПТ на фармацевтичному ринку та їх споживання з метою профілактики. Наведено рекомендації щодо визначення особливостей просування ПТ і вдосконалення засобів їх позиціонування з метою фармацевтичної профілактики та підвищення якості життя. Досліджено динаміку цін косметичних засобів доглядання за волоссям, встановлено споживацькі переваги, проаналізовано цінову доступність засобів лікувальної косметики на фармацевтичному ринку країни. Визначено методи конкуренції та вплив економічної кризи на виробників ПТ. Проаналізовано засоби державного регулювання реклами парафармацевтиків в Україні та за кордоном, запропоновано методичні рекомендації щодо їх оптимізації. Проведено порівняльний аналіз нормативно-правового регулювання ринку парафармацевтиків в Україні та за кордоном (США, Росія, Білорусь), наведено рекомендації щодо вдосконалення вітчизняної законодавчої бази. Уперше розроблено регресійну модель реалізації парафармацевтиків в аптеках, яка дозволяє організувати більш ефективне з економічної точки зору функціонування аптечних закладів і покращення забезпечення населення якісною лікувально-профілактичною допомогою.

Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо формування кадрової політики у торгівлі фармацевтичними товарами (ФТ) у контексті економічного розвитку регіону. Уточнено сутність терміна "кадрова політика в контексті економічного розвитку регіону", визначено особливості кадрової політики у торгівлі ФТ. Запропоновано методичні підходи до формування кадрової політики у торгівлі ФТ у контексті економічного розвитку регіону й обгрунтовано систему показників для її інтегральної оцінки. Показано пріоритетні напрями удосконалення кадрової політики у торгівлі такими товарами з урахуванням стратегічних рішень держави щодо економічного та соціального розвитку регіонів та умов підвищення стандартів життя населення. Сформовано стратегію кадрової політики у торгівлі ФТ.

Досліджено теоретико-методичні засади реалізації механізмів регулювання фармацевтичного ринку (ФР) України як стратегічного рушія інноваційних змін і детермінанти суспільного здоров'я. Розкрито понятійно-термінологічний апарат теми дослідження й обгрунтовано потребу застосування міждисциплінарного підходу під час вивчення процесів регулювання ФР. Запропоновано інституційно-функціональну структуру національного ФР. Визначено та охарактеризовано механізми державного регулювання ФР. Окреслено причинність виникнення основних проблем розвитку ФР в Україні. На основі вивчення зарубіжного досвіду регулювання розвитку ФР, виділено основні вектори його адаптації щодо вітчизняних умов. Досліджено середовищні особливості та механізми розвитку ФР України у фокусі макроекономічних, соціодемографічних і регулювальних детермінацій. Проведено кореляційний аналіз основних показників розвитку ринку з демографічними та соціально-економічними індикаторами. Визначено недоліки використання інтелектуально-трудового потенціалу фармацевтичної сфери в контексті підвищення інноваційності продукції. Запропоновано стратегічні вектори розвитку вітчизняного ФР з урахуванням новітніх трансгуманістичних викликів. Обгрунтовано необхідність ефективізації застосування практики контролінгу в системі стратегічного розвитку ФР. Визначено необхідність регіоналізації регулювання ФР в Україні. Доведено необхідність розвитку в Україні транскордонних ФР і фармацевтичних кластерів.

Уперше обгрунтовано соціально-економічні підходи до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих на виразкову хворобу (ВХ) шляхом розробки рекомендацій до формування страхового переліку інгібіторів протонної помпи та підвищення раціональності й економічної ефективності їх використання за допомогою аналітичної моделі інформаційної системи автоматизованих розрахунків раціональної фармакотерапії хворих на ВХ. За результатами комплексних (організаційно-економічних, маркетингових, медико-соціальних, фармакоекономічних) досліджень запропоновано соціально-ефективну модель оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих на ВХ, яка грунтується на раціональному виборі, призначенні та застосуванні ЛЗ на всіх рівнях організації системи охорони здоров'я. Розроблено й обгрунтовано методичний підхід до проведення фармакоекономічної оцінки раціональності терапії хворих на ВХ.

Вміщено матеріали для самостійної підготовки студентів; приклади тестових завдань для поточного контролю знань, витяги з нормативно-правових актів (станом на 1 липня 2012 р.), що регулюють питання ліцензування певних видів господарської діяльності, державної реєстрації, обігу та контролю якості лікарських засобів (ЛЗ) і виробів медичного призначення, вимоги до фармацевтичних кадрів. Описано основні принципи організації фармацевтичного забезпечення населення та питання державної політики у сфері обігу лікарських засобів. Надано коментарі до зазначених нормативно-правових документів. Наголошено, що питання законодавчого регулювання обігу ЛЗ в Україні є одним з пріоритетних аспектів у процесі підготовки майбутніх провізорів у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах. Зроблено висновок, що стрімкі розбудовчі процеси у сфері фармації, що характеризуються збільшенням кількості ЛЗ, впровадженням системи належних практик та уніфікацією механізмів контролю якості фармацевтичної продукції, зумовлюють потребу оновлення й оптимізації регуляторної нормативно-правової бази, її гармонізації з міжнародними стандартами, що сприятиме реалізації принципів доступності та безпечності ЛЗ. Зауважено, що за сучасних умов суспільного розвитку особливої актуальності набувають питання запровадження ефективного алгоритму лікарського забезпечення населення України як пріоритетного вектора вдосконалення національної системи охорони здоров'я.

Розглянуто основні положення управління, організації та регулювання фармацевтичного забезпечення населення на макро- та мікроекономічному рівнях у розрізі роздрібної й оптової реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення, виготовлення ліків за умов аптеки та забезпечення якості лікарських засобів. Викладено історичні аспекти розвитку системи фармацевтичного забезпечення населення в Україні. Висвітлено особливості укладання зовнішньоекономічних контрактів (договорів) купівлі-продажу лікарських засобів та інших товарів аптечного асортименту. Визначено суть та принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Розкрито особливості ввезення в Україну лікарських засобів і товарів аптечного асортименту.

Розроблено науково-методичні підходи до розрахунку тарифів за індивідуальне виготовлення ліків, внутрішньоаптечну заготовку та фасувальні роботи відповідно до Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Вивчено та проаналізовано дані фахових джерел з питань виготовлення та сучасних підходів до визначення вартості екстемпоральних ліків. На підставі анкетування фахівців визначено коефіцієнти витратомісткості багатокомпонентних лікарських форм. Доведено залежність виробничих витрат аптек від кількості та складності виготовлених ліків, основних фінансово-господарських показників і розроблено кореляційно-регресійні рівняння.

Обгрунтовано теоретичні засади, методичні підходи та практичні рекомендації, спрямовані на підвищення маркетингової доступності протигрибкових лікарських препаратів. Описано існуючу структуру доступності лікарських препаратів, яку доповнено складовими маркетингової та технологічної доступності. Узагальнено чинники та встановлено рівень їх впливу на доступність протигрибкових лікарських препаратів. Запропоновано розподіл забезпечення доступності ліків на основні рівні управління: державний, рівень регіону та рівень фармацевтичної організації. Проведено сегментацію населення регіонів України за демографічними показниками, захворюваністю та рівнем платоспроможності населення. Розроблено й опрацьовано алгоритм проведення сегментації ринку з використанням методу типологічних угруповань. Розроблено методику розрахунку рівня попиту для аптечних закладів за показником кількості звернень за протигрибковими лікарськими препаратами. Зроблено прогноз обсягів продажу лікарських препаратів у регіонах України на основі штучної нейтронної мережі й обгрунтовано доцільність її використання.

Розроблено науково обгрунтовані підходи до вдосконалення асортиментної політики виробничих фармацевтичних підприємств за умов загострення конкуренції на фармацевтичному ринку України. Запропоновано комплексну модель формування інноваційного портфелю даних підприємств з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників. Описано портфельний підхід до формування їх асортиментної політики. Запропоновано кластерний, модифікований ранговий і динамічний ABC-аналіз для оцінювання товарного асортименту фармацевтичних підприємств. Визначено напрямки маркетингових і економічних досліджень за умов оновлення їх товарного асортименту. Виділено лікарські препарати, перспективні для розробки та впровадження у виробництво вітчизняними підприємствами. Запропоновано оптимізаційну модель почергового фінансування розробок препаратів у складі інноваційного портфеля фармацевтичного підприємства на підставі принципу реінвестування. Комплексно обгрунтовано процедуру виведення на ринок торговельної марки лікарського препарату.

Узагальнено та розвинуто теоретичні положення стосовно процесу управління збутовою політикою сучасних фармацевтичних підприємств-виробників. Розроблено науково обгрунтоване методичне забезпечення щодо його вдосконалення. Узагальнено теоретичні підходи до управління збутовою політикою підприємств-виробників. Наведено визначення поняття "збутова політика". Здійснено оцінювання сучасної системи збуту фармацевтичної продукції в Україні. Проаналізовано напрямки вдосконалення процесу управління даною політикою. Розглянуто фактори розвитку фармацевтичного ринку України, що мають вплив на збутову діяльність виробників ліків, а також системи збуту фармацевтичної продукції вітчизняних і зарубіжних виробників. Обгрунтовано економічну суть етапів управління збутовою політикою фармацевтичного підприємства-виробника та змінено їх послідовність за рахунок включення етапу оцінювання рівня використання збутового потенціалу. Удосконалено технологію такого оцінювання з урахуванням етапу життєвого циклу його діяльності на ринку збуту. Розроблено методичне забезпечення для відбору виробником дистрибуторів до власної системи збуту лікарських препаратів. Удосконалено методичний підхід до формування системи збуту нових лікарських препаратів виробника за принципом "ексклюзивної дистрибуції".

Визначено тенденції оптового фармацевтичного ринку України. Запропоновано методичний підхід до маркетингового дослідження ставлення аптек до оптового фармацевтичного підприємства (ОФП) з використанням багатофакторних моделей. Проведено оцінку конкурентних позицій ОФП. Обгрунтовано принципи формування товарного асортименту ОФП і критерії його регулювання. Проведено маркетингове опрацювання просування на ринок лікарських засобів (ЛЗ) на прикладі седативних засобів рослинного походження (СЗРП). Обгрунтовано методичні підходи до планування й організації маркетингових комунікацій ОФП. Запропоновано підходи до визначення комунікативної та економічної ефективності елементів маркетингових комунікацій ОФП. Розроблено економіко-математичну модель планування витрат ОФП на маркетингові комунікації.

Науково обгрунтовано форми та методи інформаційно-рекламної діяльності за умов просування ліків на фармацевтичному ринку України. Установлено, що у теле-, радіорекламі наявні порушення промоційної етики, низький рівень довіри населення та колег (аптечних працівників) до цих джерел. Запропоновано етичні критерії та стандарти поведінки для спеціалістів, зайнятих у сфері створення, виробництва та реалізації лікарських засобів. Запропоновано кваліфікаційні характеристики щодо посади медичного працівника фармацевтичного підприємства.

Показана проблема отсутствия в Украине стандартизации электронной номенклатуры лекарственных средств.

Висвітлено основні питання щодо організації роботи аптечних закладів та їх структурних підрозділів: правила відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення для амбулаторних і стаціонарних хворих, порядок зберігання обліку руху товарно-матеріальних цінностей і звітності в аптеці, основи економічного аналізу.

Розглянуто роль і місце адаптивного розвитку підприємств аптечної торгівлі. Розкрито роль маркетингового інструментарію в оцінці ступеня адаптації ринкових суб'єктів. Вивчено особливості системи взаємодії суб'єктів ринку з використанням адаптивного підходу. Особливу увагу приділено напрямам формування адаптаційних можливостей аптечної мережі. Досліджені теоретико-методологічні проблеми формування адаптивної політики розвитку підприємницьких структур мережевого типу залишаються недостатньо вивченими у зарубіжній і у вітчизняній науковій літературі. Зроблено висновок необхідність наукової розробки теоретико-методичних аспектів адаптивного розвитку підприємств аптечної торгівлі на основі сучасних наукових знань.