Проаналізовано основні положення організації навчального процесу у ВНЗ України та закордонних країнах (ЗК). Висвітлено інформаційно-аналітичну діяльність фахівців інформаційних аналітиків-міжнародників. Розкрито структуру системи вищої освіти (ВО) України та ЗК, складові системи стандартів ВО, елементів організації навчальної діяльності (НД), методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД) в міжнародних відносинах (МВ). Наведено результати досліджень уміння організації самостійної НД студентів, формулювання основних завдань ІАД в МВ, проведення інформаційного пошуку, аналізу змісту документів та аналітико-синтетичної обробки інформації, формування підсумкового документа.

Розкрито предмет геополітики, показано її місце в системі наук і практичній діяльності. Обгрунтовано концептуальні та методологічні засади геополітичного аналізу. Проведено критичний огляд історичних геополітичних ідей і підходів. Охарактеризовано структуру та тенденції розвитку глобального політичного простору. Висвітлено функції основних суб'єктів сучасних геополітичних відносин. Проаналізовано геокультурні та геоекономічні суперечності геополітичної взаємодії. Розкрито основні риси практичної геополітики держав і концептуальні основи конструктивної зрівноваженої геополітики. Визначено перспективні напрями геополітики України.

Висвітлено результати досліджень взаємовпливу та взаємозв'язку глобальної інтеграції та конкурентоспроможності транзитивних країн. Розкрито проблеми міжнародної конкурентоспроможності країн СНД за умов економічної кризи. Розглянуто питання модифікації глобальних стратегій ЄС в період світової фінансової кризи. Проаналізовано проблеми формування конкурентної соціальної політики у перехідних суспільствах, визначено геополітичні напрями глобальної інтеграції.

Рассмотрены вопросы международного сотрудничества соответствующих органов внешних взаимоотношений государств и других субъектов мировой экономики и международного права. Освещены особенности перехода от вооруженной агрессии к современным невооруженным технологиям свержения власти, программы поддержки демократии в контексте подрывной деятельности неправительственных организаций, основные этапы перехода от вооруженных к ненасильственным методам борьбы. Определены международные финансовые организации как важнейший инструмент демократической войны за мировые ресурсы. Внимание уделено экологическим проблемам и регулирования народонаселения как составляющим сценария по созданию глобальных механизмов управления ресурсами.

Розкрито концептуально-теоретичні засади дослідження міжнародних систем, описано їх типологію, структуру і функції. Визначено структурні рівні та історичні форми системи міжнародних відносин (МВ). Висвітлено політичні проблеми глобального розвитку, питання формування глобалістики як нової інтегральної науки про сучасний світ, її теоретичні основи та етапи розвитку, проведено систематизацію та класифікацію глобальних проблем як фактора посилення взаємозалежності світу. Проаналізовано основні парадигми, наукові школи, виміри та історичні форми глобалізації в МВ, концепції та перспективи розвитку локальних цивілізацій, роль модернізації як чинника глобального розвитку, стратегії та моделі глобальних взаємодій. Особливу увагу приділено проблемі цивілізаційної ідентифікації України, хронологічному моделюванню її цивілізаційної динаміки, питанням політичного прогнозування за умов глобалізації.

Раскрыты концептуально-теоретические основы исследования международных систем, описаны их типология, структура и функции. Определены структурные уровни и исторические формы системы международных отношений (МО). Освещены политические проблемы глобального развития, вопросы формирования глобалистики как новой интегральной науки о современном мире, её теоретические основы и этапы развития, проведены систематизация и классификация глобальных проблем как фактора усиления взаимозависимости мира. Проанализированы основные парадигмы, научные школы, измерения и исторические формы глобализации в МО, концепции и перспективы развития локальных цивилизаций, роль модернизации как фактора глобального развития, стратегии и модели глобальных взаимодействий. Внимание уделено проблеме цивилизационной идентификации Украины, хронологическому моделированию её цивилизационной динамики, вопросам политического прогнозирования в условиях глобализации.

Рассмотрены особенности арабо-мусульманской цивилизации как целостного социокультурного феномена. Охарактеризованы главные доктринальные течения ислама. Освещены теоретико-методологические основы анализа культуры и этики в международных отношениях. Раскрыта историческая и региональная специфика мусульманской культуры, показано влияние религии на все сферы жизни мусульманских государств. Проанализирована политическая и экономическая ситуация в мусульманских странах Ближнего Востока в контексте культурно-исторической специфики региона. Уделено внимание проблемам диалога ислама и других мировых религий.

Викладено методичні підходи з оцінювання геополітичної ситуації (ГС) та прийняття на її основі стратегічних рішень (СР) для запобігання воєнних конфліктів (ВК) за методами геополітичного аналізу. Обгрунтовано доцільність всебічного пізнання об'єкту дослідження - ВК та доцільність прийняття СР у несуперечливій єдності з результатами оцінювання ГС. Висвітлено хронологію, геополітичні особливості та класифікацію ВК за 1946 - 2010 рр., воєнної безпеки, стратегічних ризиків, загроз і небезпек національним інтересам, геостратегічної стабільності, воєнного протистояння.

Досліджено системні особливості сучасних міжнародних відносин і глобальної економічної кризи, а також виокремлено її головні політичні й економічні чинники. Розглянуто еволюцію капіталізму протягом останніх тридцяти років, визначено його характерні риси та наслідки для соціально-політичних відносин. Проаналізовано антикризові заходи провідних країн світу, таких, як США, Велика Британія, Росія, Китай, Франція, Японія, Німеччина, а також їх вплив на роль держави в сучасних міжнародних відносинах. Визначено головні чинники та результати впливу глобальної економічної кризи на Україну, з'ясовано базовий елемент загроз для Української держави та її стабільності, а також вироблено практичні рекомендації українській владі стосовно особливостей впровадження нового зовнішньополітичного курсу за кризових умов. Досліджено геополітичні виміри глобальної економічної кризи, зокрема, її вплив на реалізацію геостратегій провідних держав світу, таких, як США, Росія та Китай, які, на думку політологів, визначатимуть ієрархічну конфігурацію посткризової міжнародної системи та впливатимуть найбільше на зовнішню політику України.

Проаналізовано еволюцію концепцій "м'якої сили" у сфері міжнародних відносин і показано, що у сучасну добу стратегія "м'якої сили" трансформується у стратегію "розумної сили" як пріоритетного чинника зовнішньої та безпекової політики. Проаналізовано особливості стратегій "м'якої сили" США, ЄС та РФ, виокремлено спільні та принципово відмінні характеристики "м'якого" домінування, які полягають у спільності доктринальних положень щодо "м'якої сили" як вагому складову зовнішньої та безпекової політики, відмінності підходів до їх практичної реалізації.

Проаналізовано й узагальнено основні теорії та підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до вивчення та визначення імперій, імперської політики та стратегії, специфіки їх місця та ролі в міжнародних відносинах. Виділено універсальні визначальні характеристики класичних імперських політичних систем. Наведено закономірності концептуального наповнення та функціональне співвідношення понять і явищ, що є похідними категорії імперії - "імперська політика, "імперська стратегія", "неоімперська стратегія". Охарактеризовано за допомогою системного аналізу кореляцію та специфіку взаємодії в міжнародно-політичній сфері процесів глобалізації та неоімперських стратегій. Доведено їх несумісність і невідповідність останніх актуальним викликам і завданням сьогодення. Визначено особливості генезису та контептуального забезпечення існуючих неоімперських стратегій (на прикладі США, РФ і КНР), висвітлено специфіку їх впливу на міжнародну систему та самі держави-провідники, аргументовано необхідність їх трансформації (ліквідації) відповідно до вимог сучасної епохи та національних інтересів цих держав.

Висвітлено соціально-філософські проблеми інтеграції, еволюції історичних досліджень та сучасні концепції міжнародних відносин. Проаналізовано стратегії інтеграції та тенденції інтеграційних процесів (ІП) у сучасному світовому просторі, описано теоретичні моделі їх альтернативного розвитку. Розглянуто питання фінансової інтеграції та геоекономічної стратегії держави. Визначено тенденції ІП та формування загальноєвропейського освітнього простору.

Розглянуто особливості підготовки та ведення інформаційно-психологічних операцій.

Розглянуто роль сили на міжнародній арені та її структуру. Окремо виділено військову силу, розкрито її функції.

Розглянуто проблему "слабкості" держави на міжнародній арені. Проаналізовано підходи дослідників щодо визначення ознак таких держав та основні терміни, які використовуються для позначення цього явища. Зазначено, що подолання стану "слабкості" певної держави є складним і довготривалим процесом, учасниками якого повинні бути як суб'єкти внутрішньої політики, здатні інтегрувати різні сегменти суспільства, так і міжнародна спільнота.

Досліджено проблему розколу західного світу, а також доцільність використання достатньо нового для сучасних міжнародних відносин терміну, як "трансатлантична тріщина". Розглянуто головні напрямки, у яких ведеться співробітництво між Сполученими Штатами Америки та Євросоюзом, що надає можливість простежити сучасні тенденції поступового відокремлення цих гравців світової політики. Незважаючи на те, що для ЄС стримуючим фактором, що обмежує право вибору геополітичної стратегії, залишається НАТО, останні події у відносинах двох світових лідерів свідчать про збільшення розходжень між ними.

Розкрито сутність, становлення та розвиток інформаційно-психологічного протиборства. Досліджено формування основ теорії та практики інформаційно-психологічного протиборства в роки Першої світової війни та в міжвоєнний період (1919 - 1939 рр.). Описано особливості ведення пропаганди Німеччиною і СРСР серед військ і населення противника в роки Другої світової війни. Розглянуто психологічні операції США у війнах і збройних конфліктах. Охарактеризовано військові засоби масової комунікації як потужній засіб ведення війни.

Проаналізовано основні теоретичні концепції міжнародних відносин. Охарактеризовано систему та структуру сучасних міжнародних відносин. Виділено основні групи їх класифікацій. Зазначено щодо позитивних і негативних тенденцій сучасних міжнародних відносин. Розглянуто місце України у процесі формування концепцій міжнародних відносин, зокрема виходячи з того, що вона лежить на перехресті різновекторних геополітичних інтересів у безпосередній зоні суперечливого стратегічного трикутника США - ЄС - Росія.

Проаналізовано базові поняття сфери інформаційних ресурсів, визначено місце цього концепту в державнотворчих процесах. Розглянуто теоретичні підходи до поняття "ідентичність", визначено її роль у сучасних політичних трансформаціях. Розкрито сутність геополітичної ідентичності в контексті класичних і сучасних (критичних) геополітичних підходів. Підтверджено конструктивістську теорію ідентичності та визначено фактори її формування. Показано особливості базових підходів до забезпечення спільної політичної ідентичності як складової європейського інтеграційного проекту з урахуванням суперечностей регіональної багатокультурності ЄС. Проаналізовано процеси трансформації ідентичності в пострадянських країнах, досліджено основні причини утворення соціокультурного розколу та шляхи його усунення.

Проанализированы предпосылки мультикультурализма в изучении ислама. Изучено современное состояние диалога ислама и христианства в России. Показано, что уровень религиозной принадлежности является одним из фактров демографического поведения населения. Рассмотрен военно-морской аспект политики безопасности Турции в Черном море. Проанализированы тенденции культурных изменений в современном курдском обществе Ирака, проблемы трансгуманизма в контексте диалога аврамических религий. Приведены понятие и перспективы современного неоязычества в Украине. Изучены перспективы возрождения буддизма в Китае. Показана роль католицизма в сохранении национальной идентичности Польши, новых религиозных движений в геополитических процессах. Рассмотрены проблемы функционирования власти, тенденции развития крымскотатарской культуры в условиях постиндустриального общества. Охарактеризованы внешнеполитические вызовы Украине в контексте глобальных тенденций.

Розкрито теоретичні засади світових інтеграційних процесів сучасності. Розглянуто історичні передумови та витоки інтеграції. Проаналізовано різноманітні та різнопланові об'єднавчі процеси. Надано поглиблену порівняльну характеристику інтеграційним об'єднанням у географічних регіонах світу: Європейського, Американського, Азіатського й Африканського континентів. Особливу увагу приділено географічним, політичним, дипломатичним та економічним факторам європейських устремлінь України.