Представлено всі відомі універсали і накази Богдана Хмельницького, а також угоди і вимоги гетьмана за 1648-1657 рр. з архівів України, Російської Федерації, Білорусі, Польщі, США, Бразілії, в яких йдеться про соціально-економічний розвиток і політичне становище України у період Хмельниччини. Наведені сумнівні та підроблені універсали Б.Хмельницького; універсали полковників; список універсалів Б.Хмельницького, згадуваних у джерелах та літературі, але не виявлених; перелік архівних фондів і публікацій універсалів Б.Хмельницького.

Розглянуто питання виникнення першої української політичної еміграції за кордоном, появи Конституції України 1710 р. Розкрито основний зміст Конституції - організацію та функціонування Гетьманської держави. Проаналізовано дипломатичну та військову діяльність лідерів еміграції у період 1710 - 1714 рр. Охарактеризовано відносини між П.Орликом і запорожцями. Особливу увагу приділено репресивним заходам царської влади відносно сімей мазепинців, які залишилися в Україні, переслідуванню лідерів еміграції за кордоном.

Рассмотрены вопросы возникновения первой украинской политической эмиграции за границей, появления Конституции Украины 1710 г. Раскрыто основное содержание Конституции - организация и функционирования Гетманского государства. Проанализирована дипломатическая и военная деятельность лидеров эмиграции в период 1710 - 1714 гг. Охарактеризованы отношения между Ф.Орликом и запорожцами. Особое внимание уделено репрессивным мерам царских властей к семьям мазеповцев, которые остались в Украине, преследованию лидеров эмиграции за границей.

Розглянуто обставини появи, джерела та характер конституції П. Орлика 1710 р., проаналізовано правові норми, інститути, категорії документа в контексті конституційних і міждержавних актів того часу, визначено його місце в історії українського права, політичної та правової думки.

У дисертації досліджується проблема становлення і розвитку цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та практика його застосування. Значна увага приділена аналізу цивільно-правових інститутів, закріплених у Кодексі. Проаналізовані судові справи, зокрема цивільні щодо його застосування, використана спеціальна та інша монографічна література. Зроблено висновок про високий рівень розвитку для свого часу цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та подані науково обгрунтовані рекомендації щодо використання досвіду законотворення Гетьманщини для удосконалення чинного цивільного законодавства України.

Проаналізовано походження, дію та юридичну силу козацьких універсалів XVII - XVIII ст. Розглянуто соціально-правові відносини, що врегульовувалися козацькими універсалами. Визначено місце універсалів серед інших нормативно-правових актів Гетьманщини.

Досліджено історико-правову природу козацьких універсалів XVII - XVIII ст. Проаналізовано комплекс історичних джерел з даної проблеми. З'ясовано коло суб'єктів владних повноважень, які видавали універсали. Здійснено атрибутацію козацьких універсалів за колом суспільних відносин, що вони їх урегульовували. За критерієм виключності виокремлено універсали-привілеї. Досліджено техніку викладення змісту універсалів та їх структурну побудову. З'ясовано такі юридичні характеристики універсалів як юридична сила, дія у просторі, часі та за колом осіб даних документів. Розроблено пропозиції щодо методики подальшого наукового опрацювання текстів козацьких універсалів.

Розглянуто процес формування правової системи України-Гетьманщини другої половини XVII - 80-х pp. XVIII ст. Досліджено становлення та генезис головних елементів правової системи у даний період, вивчено її внутрішню структуру та джерела формування. Розкрито проблему застосування основних джерел права, які діяли в Україні-Гетьманщині, а саме: звичаєвого права, німецького міського права, Статуту Великого князівства Литовського 1588 р. Здійснено аналіз основних напрямів систематизації права України-Гетьманщини. Проаналізовано стан і рівень розвитку матеріального та процесуального права як важливих компонентів правової системи України-Гетьманщини у даний часовий період.

Розглянуто дискутовані від ХІХ ст. в історіографії питання щодо співвідношення поширення на території Гетьманщини кириличних і польськомовних видань/списків Третього Литовського статуту та видання Статуту. На підставі даних документів, використаних Кодифікаційною комісією у 1728 - 1743 рр., висвітлено основні положення відомої української пам'ятки "Права, за якими судиться малоросійський народ" (1743 р.).

Рассмотрены дискутируемые с ХІХ ст. в историографии вопросы о соотношении распространения на территории Гетманщины кирилличных и польскоязычных изданий/списков Третьего Литовского Устава и издания Устава. На основании данных документов, использованных Кодификационной комиссией в 1728 - 1743 гг., освещены основные положения известной украинской памятки "Права, по каким судится малороссийский народ" (1743 г.).

Досліджено канонічну правотворчість Замойського синоду 1720 р., здійснено історично-юридичний аналіз його актів та декретів. Проаналізовано причини та фактори, що викликали потребу скликання, історично-юридичний контекст Замойського синоду (обставини, суспільно-політичні процеси кінця XVII - початку XVlII ст.). З’ясовано юридичний вплив актів Замойського синоду на подальший процес становлення та організації єпархій унійної Київської Церкви, його роль і значення для сучасної Українська Греко-Католицька Церква. Визначено місце синодальних рішень і постанов у Кодексі канонів Східних Церков та в системі джерел права.