Монографія присвячена актуальній проблемі формування правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти. Висвітлюються методолого-методичні питання змісту, структури правосвідомості, формування правових знань, їх перетворення у переконання. Пропонується системно-комплексний підхід до формування нової парадигми правосвідомості молоді, орієнтованої на загальнолюдські ідеали і цінності як необхідного фактора розбудови демократичної, правової держави в Україні. Поряд з теоретичними узагальненнями розроблені конкретні, практичні пропозиції і рекомендації.

Вперше висвітлено теоретико-методичні засади формування в учнів основної школи на уроках історії та правознавства знань про державу, встановлено критерії визначення рівня їх сформованості. Розкрито виховний потенціал знань про державу у шкільній історичній та правознавчій освіті, розглянуто підходи до застосування інтерактивних технологій навчання у контексті досліджуваної проблеми. Обгрунтовано методичні умови ефективного формування в учнів основної школи знань про державу, якими є відбір і структурування навчального матеріалу з метою забезпечення поступового переходу від емпіричного до теоретичного рівня знань; організація активної навчально-пізнавальної діяльності учнів; оптимальне використання міжпредметних зв'язків і врахування вікових особливостей формування знань в учнів основної школи. Розроблено й експериментально перевірено методику формування в учнів знань про державу на уроках історії та правознавства.

Висвітлено методику формування громадянської компетентності (ГК) учнів у процесі навчання правознавства (НП). Проаналізовано історію становлення компетентнісного підходу у вітчизняній і зарубіжній педагогічних науках. Розкрито зміст понять "компетентність", "компетенція", "громадянська компетентність". Доведено, що тематика Конституційного права України є оптимальною для експериментальної роботи з моделювання методики формування ГК учнів у курсі правознавства. Наведено методичну модель формування ГК школярів у процесі НП. Формувальним етапом експерименту підтверджено ефективність впровадження даної моделі у процесі НП дев'ятикласників.

Досліджено проблему навчання правознавства в процесі допрофільної підготовки учнів 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Проаналізовано розроблку даної проблеми в теорії та практиці навчання правознавства підлітків у вітчизняній і зарубіжній школі. З'ясовано, що основною формою допрофільної підготовки з правознавства є курс за вибором учнів. Доведено, що до умов ефективності допрофільної підготовки з правознавства належать: послідовне запровадження компетентнісного підходу; досягнення учнями певного рівня предметної правової компетентності в єдності когнітивної, практично-поведінкової й аксіологічної її складових; організація навчання на підставі інтерактивних методів; планування уроку як збалансованої системи, що передбачає відповідність результатів навчання його меті та змісту; залучення до уроків фахівців юриспруденції як ресурсних осіб.

Визначено сутність правової культури майбутніх правоохоронців і зміст її структурних компонентів, встановлено роль і значення освітнього середовища для формування цієї культури. Теоретично обгрунтовано організаційно-педагогічне забезпечення складників освітнього середовища ліцею (організаційно-управлінського, змістового, комунікативного та технологічного), спрямоване на формування правової культури майбутніх правоохоронців, що передбачає оволодіння учнями правовими знаннями, формування в них позитивної мотивації та досвіду правоохоронної діяльності та правоохоронної поведінки, виховання морально-етнічних якостей учнів. Уточнено критерії та показники рівнів сформованості правової культури майбутніх правоохоронців.

Розглянуто систему профілактики делінквентної поведінки учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Розглянуто шляхи формування в учнів правових цінностей та орієнтацій на них. Висвітлено форми і методи навчання дев'ятикласників на уроках правознавства. Акцентовано увагу на розумінні учнями суспільної цінності прав і свобод, осмисленні власної відповідальності за виконання громадянських обов'язків, позитивному ставленні до Конституції України та до державних символів, формуванні толерантності у взаємовідносинах, повазі до правоохоронних органів тощо. Аргументовано, що від системи ціннісних орієнтацій вчителя залежить загальна атмосфера освітнього процесу, якість навчально-виховної роботи.

Досліджено шкільну правову освіту як складносистемне утворення. Висвітлено процес становлення шкільної правової освіти в Україні, визначено політико-ідеологічні, нормативно-правові, навчально-методичні передумови та чинники формування вітчизняної системи шкільної правової освіти. Охарактеризовано зміни у меті та змісті навчання, структурі правознавства в основній школі, особливості реалізації правової освіти у старшій профільній школі та організації навчання правознавства у 1991 - 2011 рр. На основі актуальних підходів в освіті мету навчання правознавства визначено як розвиток правової предметної компетентності, сформульовано її поняття, встановлено структуру, уточнено номенклатуру правових предметних компетенцій учнів; правову компетентність досліджено як різнорівневе утворення. Обгрунтовано рівневу компетентнісно орієнтовану методичну систему навчання правознавства учнів основної і старшої школи та статистично підтверджено її дієвість.

Шкільну правову освіту та навчання правознавства розглянуто з позицій системного підходу. Визначено їх структурні компоненти та взаємозв'язки між ними, а також зовнішні зв'язки, чинники. Уточнено понятійний апарат дослідження. Проведено історико-методичний аналіз шкільної правової освіти в Україні. Визначено й охарактеризовано дорадянський, радянський та сучасний періоди її становлення. Мету шкільної правової освіти визначено як розвиток правової предметної компетентності. Описано як сукупність когнітивного, діяльнісно-процесуального та ціннісно-мотиваційного компонентів. Правову предметну компетентність розглянуто як рівневе утворення. Визначено такі рівні її розвитку: базовий, стандартний, профільний. Зміст шкільної правової освіти розглянуто у таких аспектах: як сукупність правових знань, способів діяльності за зразком і досвіду їх здійснення, способів і досвіду творчої діяльності й емоційно-ціннісного ставлення та досвіду його вираження; як сукупність предметів / курсів з правознавства інваріантної та варіативної частин навчального плану СЗОШ. Розроблено методичні умови впровадження рівневої компетентності орієнтованої методичної системи навчання правознавства, її модель та експериментальну методику навчання, шляхом експерименту перевірено та статистично підтверджено її ефективність для розвитку базового, стандартного та профільного рівнів правової предметної компетентності.