Досліджено конституційне право людини та громадянина на недоторканність житла й його забезпечення правоохоронними органами в Україні. Розкрито поняття, ознаки, види вищезазначеного конституційного права, сформульовано його зміст і гарантії здійснення, розглянуто його конституційне регулювання та забезпечення правоохоронними органами в Україні, їх повноваження, форми та методи діяльності. Сформульовано положення та висновки, обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та практики забезпечення недоторканності житла людини та громадянина в Україні, наведено конкретні результати власних соціологічних досліджень і статистику за 2005 - 2010 рр. щодо охорони та захисту правоохоронними органами України даного конституційного права.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)31 + Х893.9(4УКР)411

Рубрики:

Державне право окремих країн

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)31 + Х893.9(4Укр)411

Рубрики:

Державне право окремих країн

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)31 + Х893.9(4УКР)411

Рубрики:

Державне право окремих країн

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено природу права на судовий захист. Розкрито сутність та особливості конституційно-правових засад права на судовий захист. Обгрунтовано ряд концептуальних понять, теоретичних положень та висновків, практичних рекомендацій щодо вдосконалення конституційно-правового регулювання права на судовий захист в Україні. Сформульовано право на судовий захист, обгрунтовано його дуалістичну структуру. Визначено основні елементи права на доступ до судового захисту, конкретизовано зміст прямої дії норм Конституції України щодо основних структурних елементів права на судовий захист.

Висвітлено проблеми захисту персональних даних на основі аналізу і систематизації міжнародної та вітчизняної нормативно-правової бази. Розглянуто питання еволюції прав людини і громадянина, європейського та національного законодавства, проекти нормативних актів Росії, країн СНД щодо упорядкування відносин у сфері захисту персональних даних. Проаналізовано корпоративні механізми та практику використання ідентифікаційних кодів. Викладено підходи до кодифікації інформаційного законодавства та концептуальні засади державної інформаційної політики у даній сфері. Наведено результати порівняльно-правового дослідження відповідності законодавства України законодавству Європейського Союзу та рекомендації щодо концептуальних, правових, організаційних, методологічних підходів до запровадження в державі регуляторних механізмів єдиної системи захисту персональних даних.

Освещены проблемы защиты персональных данных на основе анализа и систематизации международной и отечественной нормативно-правовой базы. Рассмотрены вопросы эволюции прав человека и гражданина, европейского и национального законодательства, проекты нормативных актов России, стран СНГ относительно упорядочения отношений в защите персональных данных. Проанализированы корпоративные механизмы и практика использования идентификационных кодов. Изложены подходы к кодификации информационного законодательства и концептуальные основы государственной информационной политики в данной сфере. Приведены результаты сравнительно-правового исследования соответствия законодательства Украины законодательству Европейского Союза и рекомендации относительно концептуальных, правовых, организационных, методологических подходов к внедрению в государстве регуляторных механизмов единой системы защиты персональных данных.

На підставі аналізу й узагальнень, систематизації на теоретичному рівні міжнародної та вітчизняної практики комплексно досліджено проблеми нормативно-правового та організаційно-правового регулювання інформаційних відносин у сфері захисту персональних даних у зв'язку із політичною, економічною, фінансовою, банківською, технологічною, екологічною, медичною, освітянською, культурною, виробничою, інформаційною, правоохоронною діяльністю. Розроблено концептуальні, правові, організаційні, методологічні підходи до регуляторних елементів як складових механізму щодо єдиної системи захисту персональних даних в Україні.

На основании анализа и обобщений, систематизации на теоретическом уровне международной и отечественной практики комплексно исследовано проблемы нормативно-правового и организационно-правового регулирования информационных отношений в сфере защиты персональных данных в связи с политической, экономической, финансовой, банковской, технологической, екологической, медицинской, образовательной, культурной, производственной, информационной, правоохранительной деятельностью. Разработаны концептуальные, правовые, организационные, методологические подходы к регуляторным элементам как составным механизма относительно единой системы защиты персональных данных в Украине.

Досліджено організаційно-правові питання захисту персональних даних на базі сучасних європейських поглядів та стандартів про права людини та основні свободи, перспективи розвитку інформаційного законодавства з урахуванням поширення інформаційно-комп'ютерних технологій та телекомунікаційних мереж. На базі Конвенції N 108 Ради Європи "Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних" від 28.01.1981 р., рекомендацій Директиви 95/46/ЄС Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу "Про захист осіб у зв'язку з обробкою персональних даних та вільним обігом цих даних" від 24.10.1995 р. та Директиви 96/66/ЄС Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу "Про обробку персональних даних і захист прав осіб у телекомунікаційному секторі" від 15.12.1997 р. запропоновано проект базового Закону України "Про захист персональних даних". З урахуванням принципів адміністративно-правового упорядкування суспільних інформаційних відносин, що використовуються у юридичній науці, розроблено, досліджено, обгрунтовано та запропоновано для впровадження у практику правовий механізм реалізації положень законопроекту, який дозволяє створити єдину, комплексну систему захисту персональних даних в Україні.

Висвітлено історію та методологію філософських і філософсько-правових досліджень ідеї й інституту прав людини. Окреслено й опрацьовано філософські та психологічні засади дослідження проблеми свободи. Визначено антропологічно-правові й аксіологічно-правові засади дослідження особистої свободи індивіда та відповідного природного права людини. Здійснено філософсько-правове осмислення особистої свободи індивіда як форми реалізації свободи волі та теоретичне обгрунтування права на особисту свободу. Розглянуто історичний розвиток торгівлі людьми в контексті культурно-цивілізаційного процесу. Охарактеризовано сучасний стан і тенденції торгівлі людьми у світі й Україні за умов інтеграційних і глобалізаційних процесів. Розкрито зміст поняття торгівлі людьми в юридичній теорії та проаналізовано об'єкт відповідного складу злочину з позицій юснатуралістичного праворозуміння. Визначено поняття й охарактеризовано базові елементи механізму захисту особистої свободи індивіда, гарантії, стандарти, заходи та засоби правового захисту людини від продажу в контексті розвитку інституцій громадянського суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)31

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено право людини на безпеку та конституційно-правовий механізм його забезпечення. Проаналізовано й систематизовано основні підходи щодо розуміння поняття "безпека" та "безпека людини", розкрито їх зміст та охарактеризовано структуру. Розглянуто правову природу права людини на безпеку, визначено його зміст та здійснено комплексний аналіз у співвідношенні з суміжними правами. Обгрунтовано доцільність закріплення права людини на безпеку у відповідних нормативно-правових актах. Досліджено конституційно-правовий механізм забезпечення права людини на безпеку, розроблено концепцію системи гарантій даного процесу. Встановлено особливості компетенції, форм і методів діяльності органів внутрішніх справ у сфері забезпечення права людини на безпеку. Показано їх роль у конституційно-правовому механізмі забезпечення права людини на безпеку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)31

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.9 + Х803.2 + Х809(4УКР)31

Рубрики:

Право і особа. Правове становище особи

Основні права і свободи <Державне /конституційне/ право>

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)31

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано парламентське законодавство України у його взаємозв'язку з правом на людську гідність. Сформульовано основні недоліки української моделі парламентського мандата з погляду міжнародних актів про права людини.

Висвітлено проблеми протидії епідемії ВІЛ/СНІД шляхом забезпечення дотримання прав людини у всіх сферах її життєдільності (освіті, охороні здоров'я, сфері праці). Розкрито питання захисту вразливих до ВІЛ-епідемії груп населення, зокрема, ув'язнених, споживачів ін'єкційних наркотиків, мігрантів. Проаналізовано ситуацію та обгрунтовано ефективні шляхи протидії розповсюдженню ВІЛ-епідемії в Україні. Увагу приділено правовому та психологічному захисту даної категорії хворих.

Освещены проблемы противодействия эпидемии ВИЧ/СПИД путем обеспечения соблюдения прав человека во всех сферах его жизнедеятельности (образовании, охране здоровья, сфере труда). Раскрыты вопросы защиты уязвимых к ВИЧ-эпидемии групп населения, в частности, заключенных, потребителей инъекционных наркотиков, мигрантов. Пронализирована ситуация и обоснованы эффективные пути противодействия распространению ВИЧ-эпидемии в Украине. Уделено внимание правовой и психологической защите данной категории больных.

Комплексно досліджено конституційні права особи знати свої права й обов'язки та його забезпечення в Україні. Розглянуто основні етапи розвитку наукової думки та нормативно-правові джерела конституційного права особи знати свої права та обов'язки. Сформульовано поняття, зміст та конституційно-правове регулювання права, що аналізується. Досліджено забезпечення названого конституційного права шляхом удосконалення порядку доведення законів і підзаконних нормативно-правових актів, що закріплюють права та обов'язки кожної особи до їх відома. Сформульовано висновки та рекомендації щодо удосконалення законодавства України та практики реалізації конституційного права особи знати свої права й обов'язки.

Наведено результати дослідження громадянського суспільства та правової держави як чільних інститутів державно-правового та суспільно-політичного устрою сучасного демократичного світу. Проаналізовано їх конкретні форми та модифікації. Увагу приділено філософським і теоретико-методологічним основам вчення про зазначені форми організації приватного та спільного інтересу, їх ролі у справі захисту прав і свобод людини та громадянина, місцю та значенню у розвитку окремих інститутів держави та суспільства загалом. Висвітлено полемічні питання, пов'язані з особливостями становлення та розвитку цих феноменів в Україні. Простежено тенденції розвитку вітчизняних правових інститутів у напрямі їх адаптації до правової системи ЄС. Наголошено на необхідності докорінних змін у вітчизняній правовій доктрині та юридичній практиці. Подано інформацію про сутність громадянської держави, методологію дослідження корупційних явищ, моделі побудови адвокатури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.62 + Х809(4УКР)31 + Х849(4УКР)117

Рубрики:

Міжнародноправове співробітництво з питань науки. Обмін науково-технічною інформацією

Державне право окремих країн

Інформаційне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше сформовано інформаційно-правові гарантії таємниці особистого життя людини (ТОЖЛ) як систему юридично закріплених умов і заходів, спрямованих на визначення порядку збирання, зберігання, використання, поширення, охорони відомостей, що становлять ТОЖЛ. Доведено належність інституту ТОЖЛ до інформаційного права України й обгрунтовано, що охорона інформації про особисте життя людини має формуватися у сфері інформаційного права шляхом закріплення положень: віднесення відомостей про особисте життя людини до таємної інформації, максимального розширення обсягу ТОЖЛ, встановлення інформаційно-правових гарантій нерозголошення ТОЖЛ у процесі діяльності органів державної влади й інших учасників інформаційних відносин. Визначено виключні підстави для розкриття та для поширення таємниці особистого життя людини, а також зміст поняття "публічні особи".