Вперше у вітчизняній науці трудового права проведено наукове дослідження теоретичних і практичних проблем сучасної системи суб'єктів трудового права України, в якому встановлено місце в ній держави та її органів. З'ясовано специфіку правового регламентування суспільних відносин за їх участю за умов інтеграції України до європейського та світового правового й економічного простору крізь призму захисту трудових прав працівників. Обгрунтовано конкретні практичні пропозиції та наукові рекомендації щодо розвитку й покращання нормативно-правового забезпечення та правозастосовної практики в досліджуваній сфері. Вперше проведено класифікацію суб'єктів трудового права з урахуванням їх функціонального призначення, на первинні, що, у свою чергу, поділяються на основних і похідних суб'єктів; представницько-захисні; юрисдикційні - органи з вирішення трудових спорів і контрольно-наглядові. Запропоновано законодавчо закріпити можливість прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів України і прийняття Президентом України рішення про відставку Кабінету Міністрів у випадку ухилення останнього від участі в переговорах щодо укладення угоди генеральної, а також порушення чи невиконання вже укладеної. Обгрунтовано необхідність створення системи координаційних рад органів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, сформульовано їх основні функції.

Розглянуто адміністративно-правову природу державного нагляду за додержанням законодавства про працю та доведено, що адміністративно-правові відносини нагляду реалізуються на базі норм адміністративного права у сфері трудових правовідносин. Проведено класифікацію органів державного нагляду за дотриманням законодавства про працю, які поділяються на органи виконавчої влади та правоохоронні органи, а також проаналізовано їх завдання та функції, зазначені в чинних нормативних актах. Обгрунтовано нові підходи до адміністративного провадження державного нагляду за додержанням законодавства про працю, сутність яких полягає не тільки в застосуванні заходів примусу, а й у профілактиці та запобіганні можливим правопорушенням у царині трудових правовідносин. Здійснено порівняльний аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду державного нагляду за додержанням законодавства про працю, в результаті чого сформульовано концептуальні засади напрямів удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності органів державного нагляду за дотриманням законодавства про працю.