Комплексно досліджено та визначено адміністративно-правові засади регулювання діяльності підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) МВС України. Проаналізовано поняття, сутність, елементи, мету, завдання, функції та принципи механізму адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України, визначено основні недоліки вітчизняного законодавства в зазначеній сфері. Запропоновано шляхи удосконалення механізму адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ. Досліджено особливості визначення адміністративно-правового статусу підрозділів ДСБЕЗ МВС України, з'ясовано його організаційно-структурні елементи. Акцентовано увагу на особливостях компетенції та відповідальності працівників підрозділів ДСБЕЗ МВС України.

Вивчено проблему застосування психологічних знань у діяльності працівників підрозділів швидкого реагування (ПШР) як органічну частину особливого напрямку юридичної психології - психологічного забезпечення правоохоронної діяльності. Виявлено умови та чинники, що забезпечують ефективне вирішення працівником ПШР оперативно-службових завдань. Розроблено критерії професійно-важливих якостей для здійснення професійного добору особового складу ПШР. Запропоновано професіограму працівника ПШР і кваліфікаційну характеристику як основу формування професійної майстерності фахівців. Розроблено методику професійно-психологічної підготовки працівників ПШР, спрямовану на формування стану професійно-психологічної готовності та опрацювання раціональних технологій вирішення службових завдань.

Досліджено проблеми, які виникають у процесі застосування міліцією певних форм і методів громадської безпеки в адміністративній діяльності на сучасному етапі становлення державності в Україні. Базуючись на світових і європейських стандартах діяльності правоохоронних органів, проаналізовано найбільш часто використовувані міліцією форми та методи державного управління та надано пропозиції щодо адаптації їх до вимог світової спільноти. Розглянуто нормотворчу діяльність МВС України як правову форму, соціальну профілактику - як неправову форму діяльності міліції, а також застосування адміністративно-запобіжних й адміністративно-примусових заходів - як методи діяльності міліції.

Проаналізовано форми та методи адміністративної діяльності міліції громадської безпеки за сучасних умов, їх відповідність Конституції України та загальновизнаним міжнародним стандартам у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина. Розкрито суть понять "громадський порядок", "особиста безпека", "громадська безпека" як об'єктів правоохоронної діяльності міліції громадської безпеки. Розкрито зміст їх "забезпечення" й "охорони". За результатами проведеного дослідження правової природи, ознак і різновидів форм адміністративної діяльності міліції громадської безпеки визначено основні шляхи їх удосконалення. Проаналізовано особливості застосування окремих методів діяльності міліції громадської безпеки за умов євроінтеграції. Розроблено пропозиції з метою вдосконалення теоретико-правових засад і практики реалізації форм і методів діяльності міліції громадської безпеки за сучасних умов.

Комплексно досліджено організаційно-правові засади діяльності судової міліції із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Проаналізовано основні тенденції розвитку злочинності у сучасний період. Конкретизовано сутність поняття та характеристики протиправного впливу на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, систематизовано основні міжнародно-правові акти з питань їх захисту. Досліджено організаційно-правові засади функціонування підрозділів судової міліції. Виявлено недоліки в її структурі, організації несення служби, провадженні з забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення системи організації та діяльності судової міліції та визначено її статус у системі МВС України. Розроблено конституційно-правові засади забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства.

Досліджено організаційно-правові проблеми діяльності криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України, встановлено їх значення в організації розкриття, розслідування та проведенні профілактики злочинів. Розглянуто особливості становлення та розвитку експертної служби, з'ясовано її місце у системі експертних установ України. Особливу увагу приділено питанням правового регулювання діяльності криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ, визначено специфіку інформаційно-аналітичної роботи даних структур. Проаналізовано правові засади, принципи та форми взаємодії криміналістичних підрозділів з слідчим апаратом під час досудового слідства. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у сфері організаційно-правової діяльності криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України.

Досліджено питання вдосконалення організації функціонування системи державних правоохоронних органів України в Збройних Силах та інших військах, забезпечення результативного професійного адміністративного нагляду за законністю їх діяльності, а також питання організації боротьби зі злочинністю на територіях військових частин і серед війсковослужбовців у зв'язку з виконанням службових обов'язків шляхом створення та розбудови військової поліції України. Визначено зміст поняття "військова поліція України", запропоновано організаційні основи її створення та розбудови, а також структуру та функції. Запропоновано створити військову поліцію України під егідою Президента України як міжгалузевий державний правоохоронний орган з головними напрямками діяльності: профілактичним, оперативно-розшуковим, адміністративним, слідчо-криміналістичним та пенітенціарним.

Досліджено правові, організаційні та техніко-криміналістичні проблеми забезпечення діяльності експертно-криміналістичної служби органів внутрішніх справ України на сучасному етапі її розвитку. Вивчено історію розвитку експертної служби на етапі перебудови, з'ясовано її роль у системі МВС і місце в системі експертних установ України. Діяльність експертної служби України розглянуто через призму правових, організаційних і техніко-криміналістичних аспектів. Висвітлено питання формування системи нормативно-правового та процесуального регулювання діяльності експертної служби. Визначено особливості організації діяльності експертно-криміналістичної служби на якісно новому рівні з використанням результатів науково-технічного прогресу, з метою надання зазначеній службі статусу організатора техніко-криміналістичного забезпечення всіх етапів боротьби зі злочинністю. Проаналізовано існуючу модель організації діяльності експертно-криміналістичної служби та визначено властиві їй закономірності, необхідні для формування діючої моделі з урахуванням історичного минулого, порівняльного аналізу форм, принципів і шляхів організації. Розглянуто проблеми ефективного функціонування механізму техніко-криміналістичного забезпечення, проведення експертних досліджень для органів кримінального судочинства. Визначено стратегічні напрямки пошуку нових підходів до організації та функціонування експертно-криміналістичної служби відповідно до реалій і сучасних потреб слідчої практики. Вивчено науково-практичні основи діяльності експертної служби в Україні.

Наведено результати комплексного дослідження основних тенденцій протиправного впливу як підстави, що зумовлює здійснення провадження щодо гарантування безпеки особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Проаналізовано адміністративно-правові заходи й особливості участі судової міліції (СМ) з гарантування безпеки для даної категорії осіб. Увагу приділено удосконаленню системи показників статистичної звітності про службову діяльність підрозділів СМ, оскарженню дій СМ, а також представництву інтересів осіб, взятих під захист. Наведено рекомендації щодо вдосконалення чинних нормативно-правових актів з питань організаційно-правового положення підрозділів СМ та провадження щодо гарантування безпеки особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

З'ясовано сутність міліції громадської безпеки як об'єкта державного управління, визначено поняття, завдання та систему управління такою міліцією, охарактеризовано його принципи, описано систему та особливості його правового регулювання. Проаналізовано функціонально-організаційну структуру міліції громадської безпеки, з'ясовано суб'єкти цього управління та їх правовий статус. Встановлено специфіку форм і методів управління міліцією громадської безпеки, особливості взаємодії її підрозділів між собою та з іншими суб'єктами правоохоронної діяльності. Запропоновано шляхи удосконалення адміністративно-правових засад управління міліцією громадської безпеки, в тому числі шляхом використання в Україні зарубіжного досвіду управління міліцією (поліцією) громадської безпеки.

З'ясовано закономірності становлення та розвитку Державної служби боротьби з економічною злочинністю, встановлено її місце в структурі Міністерства внутрішніх справ України,охарактеризовано принципи та правове регулювання діяльності цієї служби. Визначено поняття та елементи її адміністративно-правового статусу. Визначено специфіку організації діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України, форм і методів її діяльності, взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами з питань профілактики правопорушень у галузі економіки, а також забезпечення законності в діяльності цієї служби. Сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України.

Досліджено теоретичні та правові засади надання адміністративних послуг міліцією громадської безпеки. Проаналізовано теоретичне та нормативно-правове підгрунтя поняття адміністративних послуг в Україні. Наведено визначення категорій "адміністративні послуги, що надаються міліцією громадської безпеки" та "процедура надання адміністративних послуг міліцією громадської безпеки", розкрито ознаки цих формулювань. Охарактеризовано класифікацію, державні стандарти (критерії) оцінювання якості та процедуру надання таких послуг. Наведено пропозиції та рекомендації до нормативно-правових актів щодо надання адміністративних послуг міліцією громадської безпеки.

Розглянуто історико-правовий аналіз організації, становлення та розвиток судової міліції в Україні та в інших державах. Визначено сутність та особливості адміністративно-правового статусу судової міліції. Проаналізовано правове регулювання адміністративно-правового статусу судової міліції. Охарактеризовано мету, завдання та функції судової міліції з позиції її цільового призначення. Визначено особливості структурно-організаційного елемента адміністративно-правового статусу судової міліції в Україні. Висвітлено компетенцію як основу адміністративної правосуб'єктності судової міліції. Розкрито поняття юридичної відповідальність як гарантії забезпечення законності діяльності судової міліції.

Досліджено адміністративно-правові засади забезпечення особистої безпеки працівників суду. Розглянуто сутність особистої безпеки, особливості діяльності суб'єктів у даній сфері суспільних відносин. Застосовано системний підхід до вивчення форм і методів правового регулювання організації діяльності правоохоронних органів. Здійснено аналіз механізму внутрішньої та зовнішньої організації як комплексу спеціальних заходів, які мають юридичний зміст і скеровані на ефективне забезпечення безпеки працівників суду. Сформульовано пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових засад забезпечення особистої безпеки працівників суду в Україні.

Проаналізовано соціально-економічний стан транспортного комплексу у контексті забезпечення кримінологічної безпеки та правопорядку. Розкрито вплив діяльності транспорту на суспільні відносини кримінально-правового, криміналістичного й оперативно-тактичного характеру. Висвітлено організаційно-управлінські засади оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ із забезпечення кримінологічної безпеки на залізничному транспорті, розроблено пропозиції щодо її удосконалення. Наведено загальну характеристику та класифікацію злочинів, скоєних на залізничному транспорті, розглянуто заходи протидії тероризму.

Проанализировано социально-экономическое состояние транспортного комплекса в контексте обеспечения криминологической безопасности и правопорядка. Раскрыто влияние деятельности транспорта на общественные отношения криминально-правового, криминалистического и оперативно-тактического характера. Освещены организационно-управленческие основы оперативно-поисковой деятельности органов внутренних дел по обеспечению криминологической безопасности на железнодорожном транспорте, разработаны рекомендации по ее совершенствованию. Дана общая характеристика и классификация преступлений, осуществленных на железнодорожном транспорте, рассмотрены мероприятия по борьбе с терроризмом.

Проаналізовано суть, зміст та порядок здійснення адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції. Сформульовано загальнотеоретичні засади, а саме: принципи, функції, завдання, форми та методи її здійснення. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення діяльності спеціальних підрозділів міліції. Досліджено адміністративно-правовий статус їх працівників. Проведено змістовий аналіз підстав взаємодії спеціальних підрозділів міліції з іншими державними органами й органами місцевого самоврядування, а також населенням стосовно профілактики правопорушень. Сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації з метою вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності спеціальних підрозділів міліції стосовно охорони громадського поряду та громадської безпеки.

Розглядаються чинники формування девіантної поведінки неповнолітніх, форми і методи роботи співробітників кримінальної міліції у справах неповнолітніх з правопорушниками та важковиховуваними дітьми. Обговорюються психологічні проблеми ресоціалізації неповнолітніх правопорушників після відбуття покарання.

Розглянуто особливості організаційної роботи підрозділів карного розшуку, дізнання, досудового слідства транспортної міліції у процесі запобігання та припинення крадіжок і розкрадань вантажів. Розглянуто основні правові положення, систему та структуру ОВС на залізничному транспорті. Описано тактичні дії оперативних працівників, дізнавачів і слідчих з запобігання, розкриття, викриття, розслідування та припинення таких видів злочинів.

Рассмотрены особенности организационной работы подразделений уголовного розыска, дознания, досудебного следствия транспортной милиции в процессе предупреждения и прекращения краж и разворовывания грузов. Рассмотрены основные правовые положения, система и структура ОВД на железнодорожном транспорте. Описаны тактические действия оперативных работников, дознавателей и следователей по предупреждению, раскрытию, изобличению, расследованию и прекращению таких видов преступлений.

Розглянуто теоретичні та практичні питання науково-методичного забезпечення діяльності міліції як органу дізнання у розкритті та розслідуванні злочинів. З'ясовано роль та місце даної структури серед органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю в Україні. Досліджено основні етапи становлення та розвитку, організації та діяльності органів дізнання міліції України, визначено їх оптимальну структуру та повноваження. Проведено порівняльний аналіз правового регулювання діяльності міліції як органу дізнання в Україні та поліції деяких зарубіжних країн (США, Англії, Франції, ФРН, Росії, Білорусії, Грузії). Проаналізовано існуючі суперечності у визначенні правової природи міліції як органу дізнання та його місця в досудовому розслідуванні. Розкрито зміст поняття та види науково-методичного забезпечення діяльності міліції як органу дізнання й обгрунтовано шляхи підвищення ефективності його функціонування у сфері розкриття та розслідування злочинів.

Досліджено організаційні та правові питання взаємодії міліції й органів фінансового контролю. Розглянуто питання щодо визначення місця та ролі міліції у системі державного фінансового контролю. З'ясовано, що органи міліції належать до суб'єктів цієї системи. Значну увагу приділено особливостям взаємодії міліції та Рахункової палати, а також Державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) України. Визначено принципи, форми, види та рівні їх взаємодії. Досліджено зарубіжний досвід взаємодії правоохоронних і контролюючих органів у здійсненні фінансового контролю. Обгрунтовано доцільність створення об'єднаного між правоохоронними та контролюючими державними органами автоматизованого банку даних про протиправні дії та правопорушників у сфері економіки. Запропоновано створити у структурі МВС України фінансово-контрольну службу для здійснення заходів з фінансового контролю за дорученням відомчих оперативно-слідчих служб міліції та інших правоохоронних органів. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України у сфері здійснення державного фінансового контролю, зокрема за умов взаємодії міліції з Рахунковою палатою та ДКРС України. Запропоновано проекти нормативно-правових актів у цій сфері.